57.Первин.Проф.Цукров.Діаб.

Первинна профілактика ЦД зводиться до цілеспрямованої пропаганди здорового способу життя, який передбачає раціональне збалансоване харчування, нормалізацію маси тіла, боротьбу з гіподинамією, усунення чинників ризику діабету. Боротьба з ожирінням є одним із найважливіших заходів у профілактиці ЦД 2 типу. У родинах, де є такі хворі, треба пропагувати раціональне харчування, а при схильності до ожиріння – субкалорійні дієти з обмеженням вуглеводів і жирів. Добова норма цукру і легкозасвоюваних вуглеводів для здорових людей з нормальною масою тіла не повинна перевищувати 50-70 г (з урахуванням усіх продуктів, що містять цукор) у 3-4 прийоми. З профілактичної точки зору треба пам’ятати про цілу низку «діабетогенних» лікарських препаратів. Такими є: глюкокортикоїди, кортикотропін, адреналін, дифенін, ізадрин, анаприлін, контрацептиви, деякі діуретики та гіпотензивні засоби (тіазиди, адельфан, клофелін, гемітон, бринальдикс, урегіт), психоактивні речовини (галоперидол, аміназин, амітриптилін та ін.), анальгетики, антипіретики, протизапальні засоби (індометацин, парацетамол, ацетилсаліцилова кислота) тощо. Неприпустиме безконтрольне приймання цих препаратів. Призначати їх хворим з чинниками ризику діабету треба з особливою обережністю і періодично контролювати рівень глікемії, рекомендувати обмежити приймання рафінованих вуглеводів. З обережністю треба підходити до вливання таким пацієнтам глюкози, особливо тривалий час.

58.Вторин.Проф.Цукров.Діаб.

Вторинна профілактика діабету зводиться до можливо раннього виявлення захворювання (на стадії порушеної толерантності до глюкози), стійкого підтримування компенсації маніфестного діабету для запобігання прогресуванню процесу, ранньої діагностики і лікування діабетичних ангіонейропатій. Дієта є основним лікувальним і профілактичним заходом. Це ж саме стосується хворих з підвищеною чутливістю до інсуліну та з інсулінорезистентними формами захворювання. Дієтичне харчування хворих на ЦД спрямоване на щадіння інсулярного апарату, корекцію обмінних розладів, підвищення захисних сил організму. Дієтотерапію проводять з урахуванням ступеня тяжкості захворювання, наявності ускладнень, супутньої патології, а також характеру праці, відпочинку та умов життя. Фрукти мають бути свіжими. У горіхах є багато вуглеводів і жирів, тому при ЦД від них ліпше відмовитися. Хворим на ЦД треба вживати достатню кількість білків, оскільки через нестачу інсуліну знижується їх синтез і посилюється розпад. Для профілактики жирової інфільтрації печінки перевагу віддають білкам, що містять ліпотропні речовини. Для профілактики зневоднення організму кількість рідини не обмежують. Важливе місце у вторинній профілактиці ЦД має працевлаштування хворих. Від цього залежатимуть перебіг захворювання, стан компенсації, виникнення ускладнень, тривалість і якість життя хворого. Хворим, які отримують інсулін, забороняється працювати на транспорті, біля машин і механізмів, що рухаються на конвеєрах, на висоті, виконувати тяжку фізичну роботу і роботу, що потребує нервового перенапруження. При ЦД середньої тяжкості робочий день хворого повинен бути нормованим, забороняються робота у нічну зміну, відрядження.