- •Умовні позначання
- •1 Основи технічної термодинаміки
- •1.1 Властивості робочих тіл
- •1.1.1 Робоче тіло та його параметри
- •1.1.2 Рівняння стану ідеального газу
- •1.1.3 Суміші ідеальних газів
- •1.1.4 Теплоємність ідеального газу
- • Масову теплоємність – с, Дж/(кг к); об'ємну теплоємність – с', Дж/(м3 к);
- •1) Теплоємність при постійному об’ємі – Сv, с’V, Сμv;
- •1.1.5 Питання для самоконтролю
- •1.2 Перший закон термодинаміки
- •1.2.1 Основні види термодинамічних процесів
- •1.2.2 Робота розширення газу
- •1.2.3 Внутрішня енергія газу
- •1.2.4 Аналітичне вираження першого закону термодинаміки
- •1.2.5 Ентальпія
- •1.2.6 Ентропія
- •1.2.7 Термодинамічні процеси ідеальних газів
- •Ізохорний процес
- •Ізобарний процес
- •Ізотермічний процес
- •Адіабатний процес
- •Політропні процеси
- •1.2.8 Питання для самоконтролю
- •1.3 Другий закон термодинаміки
- •1.3.1 Основні положення другого закону термодинаміки
- •1.3.2 Кругові термодинамічні процеси
- •1.3.3 Цикл Карно
- •1.3.4 Математичне вираження другого закону термодинаміки
- •1.3.5 Питання для самоконтролю
- •1.4 Реальні гази
- •1.4.1 Властивості реальних газів
- •1.4.2 Водяна пара
- •Ентальпiйно-ентропiйна діаграма водяної пари
- •1.4.3 Вологе повітря
- •622 Dmax
- •1.4.4 Питання для самоконтролю
- •1.5 Термодинаміка потоку
- •1.5.1 Основні властивості газів і рідин
- •1.5.2 Статика газів
- •1.5.3 Динаміка газів
- •1.5.4 Витікання парів та газів
- •1.5.5 Вибір форми сопла
- •1.5.6 Розрахунок процесу витікання за допомогою h,s-діаграми
- •1.5.7 Дроселювання парів та газів
- •1.5.8 Питання для самоконтролю
- •1.6 Приклади рішення задач
- •3) Політропне розширення.
- •1.7 Завдання для самостійного розв’язання
- •2 Основи теорії теплообміну
- •2.1 Теплопровідність
- •2.1.1 Основні поняття і визначення
- •2.1.2 Диференціальне рівняння теплопровідності
- •2.1.3 Умови однозначності для процесів теплопровідності
- •2.1.4 Теплопровідність при стаціонарному режимі
- •2.1.4.1 Передача теплоти через плоску стінку
- •1) Граничні умови першого роду
- •2) Граничні умови третього роду (теплопередача)
- •2.1.4.2 Передача теплоти через циліндричну стінку
- •1) Граничні умови першого роду
- •2) Граничні умови третього роду (теплопередача)
- •2.1.4.3 Критичний діаметр циліндричної стінки
- •2.1.5 Нестаціонарна теплопровідність
- •2.1.5.1 Загальні положення
- •2.1.5.2 Нагрівання і охолодження плоскої стінки
- •2.1.5.3 Нагрівання і охолодження циліндра
- •2.1.5.4 Залежність процесу поширення теплоти від форми і розмірів тіла
- •2.1.6 Питання для самоконтролю
- •2.2 Конвективний теплообмін
- •2.2.1 Загальні положення
- •2.2.2 Теорія подоби
- •Число Нуссельта Nu
- •Число Прандтля Pr
- •2.2.3 Тепловіддача при вільній конвекції
- •2.2.4 Тепловіддача при вимушеній конвекції
- •2.2.4.1 Тепловіддача при русі теплоносія всередині труби
- •2.2.4.2 Тепловіддача при поперечному омиванні труби
- •2.2.4.3 Тепловіддача при русі теплоносія вздовж пластини
- •2.2.5 Питання для самоконтролю
- •2.3 Теплообмін випромінюванням
- •2.3.1 Загальні положення
- •2.3.2 Основні закони теплового випромінювання Закон Планка
- •Закон зсуву Віна
- •Закон Стефана-Больцмана
- •Закон Кірхгофа
- •2.3.3 Теплообмін випромінюванням між тілами
- •2.3.4 Випромінювання газів
- •2.3.5 Складний теплообмін
- •2.3.6 Питання для самоконтролю
- •2.4 Приклади розв’язання задач
- •2.5 Завдання для самостійного розв’язання
- •3 Прикладна теплотехніка
- •3.1 Теплообмінні апарати
- •3.1.1 Класифікація теплообмінних апаратів
- •Гаряча вода
- •3.1.2 Вимоги до теплоносіїв
- •3.1.3 Основні положення теплового розрахунку теплообмінних апаратів
- •Рівняння теплового балансу
- •3.1.4 Питання для самоконтролю
- •3.2 Компресори
- •3.2.1 Загальні положення
- •Види теплового розрахунку теплообмінників
- •3.2.2 Об'ємні компресори
- •3.2.3 Лопаткові компресори
- •3.2.4 Питання для самоконтролю
- •3.3 Термодинамічні цикли
- •3.3.1 Цикли паротурбінних установок (пту)
- •3.3.2 Цикли двигунів внутрішнього згорання (двз)
- •3.3.3 Цикли газотурбінних установок (гту)
- •3.3.4 Питання для самоконтролю
- •3.4 Приклади рішення задач
- •3.5 Завдання для самостійного розв’язання
1.7 Завдання для самостійного розв’язання
Задача 1.1. Визначити питомий об’єм і густину азоту, якщо надлишковий тиск Рнад=0,2 ат, температура t=127° С, а барометричний тиск Ратм=780 мм рт.ст.
Розв’язок: v=0,96 м3/кг, =1,04 кг/м3.
Задача 1.2. Об’єм вуглекислого газу при Р=5 ат и t=120°С складає V=3 м³. Привести об’єм газу до нормальних умов.
Розв’язок: Vн=10,1 м3.
Задача 1.3. При якій температурі густина азоту (тиск 1,5 МПа) буде дорівнювати 3 кг/м3?
Розв’язок: t = 1422°С.
Задача 1.4. Маса порожнього балона для кисню ємністю 50 л дорівнює 80 кг. Визначити масу балона після заповнення його киснем при температурі t = 20°С до тиску 100 бар.
Розв’язок: m = 86,57 кг.
Задача 1.5. У балоні ємністю 80 л знаходиться повітря під тиском 10000 кПа та температурі 27C. Після використання частини повітря для пуску двигуна тиск зменшився до 5000 кПа, а температура упала до 17C.
Визначити масу використаного повітря.
Розв’язок: m = 4,5 кг
Задача 1.6. Визначити абсолютний тиск у паровому котлі, якщо манометр показує 2,45 бар, а атмосферний тиск за ртутним барометром дорівнює 700 мм рт.ст. при t = 20оС.
Розв’язок: Р = 3,38 бар.
Задача 1.7. Приєднаний до газоходу парового котла тягомір показує розрядження, рівне 80 мм вод.ст. Визначити абсолютний тиск димових газів, якщо показання барометра при температурі 0°С дорівнює
770 мм рт.ст.
Розв’язок: Р = 764,1 мм рт. ст.
Задача 1.8. Визначити масу кисню, що міститься в балоні ємністю 60 л, якщо тиск кисню за манометром дорівнює 10,8 бар, а показання ртутного барометра – 745 мм рт.ст. при температурі 25°С.
Розв’язок: m = 0,91 кг.
Задача 1.9. До якого тиску за манометром необхідно стиснути суміш, яка містить за об’ємом 18% ÑÎ 2 , 12% Î 2 , 70%, N2, щоб при температурі t=180°С 8 кг цієї суміші займали V=4 м³? Атмосферний тиск прийняти Ратм=760 мм рт.ст.
Розв’язок: Рнад=142 кПа.
Задача 1.10. Знайти середню теплоємність Ср і Сv’ в інтервалі температур від t1=200°С до t2=800°С для азоту, вважаючи, що залежність С=f(t) є лінійною.
Розв’язок: Ср=1,11 кДж/(кг К), Сv’=1,02 кДж/(м3 К).
Задача 1.11. Для газової суміші складу rÑO2 =12,3%, rÎ 2 =7,2%, rN2 =80,5%. Знайти кількість теплоти при нагріванні 1 м³ (за нормальних умов) від 200 до 1000°С при Р=const й нелінійній залежності с = f (t).
Розв’язок: q=1228 кДж/м3.
Задача 1.12. Генераторний газ має наступний об'ємний склад: Н2=7%, СН4=2%, СО=27,6%, СО2=4,85%, N2=58,6%. Визначити масові частки, молярну масу, газову сталу і густину при 15оС і 0,1 МПа.
Розв’язок: g(H2)=0,005, g(CH4)=0,012, g(CO)=0,289, g(CO2)=0,079?
g(N2)=0,615, μсум=26,72 кг/кмоль, Rсум=310,8 Дж/(кг·K), сум=1,095 кг/м3.
Задача 1.13. Газова суміш має наступний масовий склад: CО2=12%; О2=8% і N2=80%. До якого тиску потрібно стиснути цю суміш, що знаходиться при нормальних умовах, щоб її густина дорівнювала 1,6 кг/м3? Розв’язок: до Р=0,213 МПа.
Задача 1.14. У калориметричній бомбі ємністю 300 см3 знаходиться кисень під тиском 26 бар і при температурі 22°С. Визначити температуру кисню після підведення до нього тепла в кількості 1 ккал, вважаючи залежність теплоємності від температури лінійною.
Розв’язок: t2 = 593°С.
Задача 1.15. Повітря в кількості 0,5 кг при Р1 = 5 бар і t1 = 30°С розширюється ізотермічно до п’ятикратного об’єму. Визначити роботу, яку виконує газ, кінцевий тиск і кількість тепла, яка передається газу.
Розв’язок: Р2 =1 бар; L = Q = 70 кДж.
Задача 1.16. Робота, яку затрачено на адіабатний стиск 3 кг повітря, дорівнює 471 кДж. Початковий стан повітря характеризується параметрами: t1= 15°С; Р1 = 1 бар. Визначити кінцеву температуру і зміну внутрішньої енергії.
Розв’язок: t2 = 234oС; U = - 471 кДж.
Задача 1.17. У процесі політропного розширення до повітря підводиться 83,7 кДж тепла. Визначити зміну внутрішньої енергії повітря і виконану роботу, якщо об’єм повітря збільшився у 10 разів, а його тиск зменшився у 8 разів.
Розв’язок: ΔU = 16,7 кДж; L = 6702 Дж.
Задача 1.17. Судина ємністю V1=200 л містить кисень при абсолютному тиску Р1=1000 кПа та температурі t1=47С. Визначити масу кисню, кінцеву температуру, зміну ентропії та кількість теплоти, яку необхідно підвести, щоб підняти тиск в процесі при постійному об’ємі до
Р2=2000 кПа. Питому теплоємність вважати нелінійно залежною від температури.
Розв’язок: m=2,4 кг, Т2=640 К, S=1,12 кДж/К, Q=543 кДж.
Задача 1.18. 2 кг повітря здійснюють цикл Карно в наступних межах: Р1=40 атм, Т1=700 К, Р3=1,1 атм, Т3=300 К. Розрахувати цикл. Розв’язок: V1=0,142 м3, V3=3,05 м3, Р4=632 кПа, t=0,415.
Задача 1.19. Цикл Карно здійснюється в наступних межах: t1=150oC, t2=5oC. Визначити кількість теплоти, що було віддано холодильнику, якщо від гарячого джерела теплоти отримано q1=418 кДж.
Розв’язок: q2=143 кДж.
Задача 1.20. У циклі Карно використовується 418 кДж теплоти, причому до нижнього джерела відводиться q2=167,2 кДж теплоти. Визначити термічний ККД і верхню межу температур, якщо нижня межа дорівнює T2=300 К.
Розв’язок: : t=0,715, T1=1050 К.
Задача 1.21. Перегріта водяна пара з початковим тиском P1=0,1 МПа і початковою температурою t1=230°С стискається ізотермічно до ступеня сухості х2=0,85. Визначити параметри пари в початковому і кінцевому станах, кількість відведеної теплоти від пари, зміну внутрішньої енергії і роботу стиску. Зобразити тепловий процес на hs-діаграмі.
Розв’язок: P2=0,28 МПа; v1=0,23 м3/кг; v2=0,06 м3/кг; h1=2900 кДж/кг; h2=2530 кДж/кг; q=370 кДж/кг; u=-364 кДж/кг; l=594 кДж/кг.
Задача 1.22. До якого тиску має бути зроблене дроселювання перегрітої водяної пари з початковим тиском P1=10 МПа і початковою температурою t1=400°С, щоб питомий об’єм пари збільшився у 1,5 рази.
Визначити зменшення температури при дроселюванні, зміну питомої ентропії 1 кг пари. Зобразити тепловий процес на hs-діаграмі.
Розв’язок: P2=7 МПа; t=25 °С; s=0,15 кДж/кгK.
Задача 1.23. Тиск пари дорівнює 4 ат, питомий об’єм 0,421 м3/кг. Яким буде питомий об’єм при тому ж тиску, якщо пара буде сухою насиченою? Яким буде тиск пари при тому же питомому об’ємі, якщо пара буде сухою насиченою?
Розв’язок: v=0,4708 м3/кг; P=0,45 МПа.
Задача 1.24. Задано параметри водяної пари P=6 ат, s=6 кДж/кгK.
Визначити стан пари і за допомогою hs-діаграми знайти її параметри.
Розв’язок: v=0,3 м3/кг; t=155 °С; h=2425 кДж/кг.
Задача 1.25. Для водяної пари з параметрами P=10 ат і t=220 °С визначити за допомогою hs-діаграми ентальпію, ентропію, питомий об’єм, температуру насичення і ступінь перегріву.
Розв’язок: v=0,22 м3/кг; h=2980 кДж/кг; s=7 кДж/кгK; tн=180 °С;
t=40 °С.
Задача 1.26. 1 кг водяної пари нагрівається при постійному тиску. Початкові параметри пари P=10 ат, х=0,95. Кінцева температура пари t=250 °С. Визначити h1, u1, v1, t1, h2,v2, q, u.
Розв’язок: h1=2680 кДж/кг; u1=2490 кДж/кг; v1=0,19 м3/кг; t1=180 °С; h2=2945 кДж/кг; v2=0,23 м3/кг; q=265 кДж/кг; u=225 кДж/кг.
Задача 1.27. Визначити тепло, що йде на перегрів пари в пароперегрівачеві котла, якщо до надходження до нього пара має тиск 60 бар і вологість 0,5%, а кінцева температура пари 500°С. Знайти також роботу пари, зв'язану зі збільшенням її об’єму у процесі перегрівання, що протікає при Р=const.
Розв’язок: q=647,5 кДж/кг; l=146000 кДж/кг.
Задача 1.28. Процес відбувається при незмінній 20%-ній вологості пари від початкового тиску 1 бар до кінцевого 20 бар. Знайти за величиною і знаком теплоту, зміну внутрішньої енергії і роботу процесу.
Розв’язок: q=-250,1 кДж/кг; u=173,5 кДж/кг; l=-424000 кДж/кг.
Задача 1.29. Порівняти значення ентропії і ентальпії сухої насиченої пари з тиском Р=50 бар за hs-діаграмою і таблицями водяної пари. Розв’язок: за hs-діаграмою – h"=2800 кДж/кг; s''=5,97 кДж/(кг·К);
за таблицями – h"=2795 кДж/кг; s''=5,980 кДж/(кг·К).
Задача 1.30. Відносна вологість повітря при 60оС складає 30%. Визначити парціальний тиск водяних парів у вологому повітрі, якщо при цій самій температурі його відносна вологість збільшиться до 90%.
Розв’язок: Рп=18 кПа.
Задача 1.31. Визначити кількість водяних парів, які містяться в приміщенні, об’єм котрого складає 300 м3. Температура повітря в приміщенні 20оС, барометричний тиск 98 кПа, відносна вологість 60%.
Розв’язок: m=3,124 кг.
Задача 1.32. У посудині знаходиться кисень під тиском 50 атм. Газ витікає через звужувальне сопло до середовища з тиском 40 атм. Визначити швидкість витікання і витрати газу, якщо площа вихідного перерізу дорівнює 20 мм2. Початкова температура кисню 100 оС.
Розв’язок: ω=205 м/с; G=0,175 кг/с.
Задача 1.33. Визначити швидкість витікання і витрату пари через сопло Лаваля для параметрів: Р1=16 атм., Р2=1 атм., t1=300 оС, fмін=6 см2.
Знайти максимальну площу перерізу fмакс.
Розв’язок: ω=1040 м/с; G=1,25 кг/с; fмакс=19,1 см2.
Задача 1.34. Повітря при тиску P1=1 бар і температурі t1 = 15oС витікає з резервуару. Знайти значення P2, при якому теоретична швидкість адіабатного витікання буде дорівнювати критичній, і величину цієї швидкості.
Розв’язок: Р2 кр = 0,528 бар; ωкр = 310 м/с.
Задача 1.35. Волога пара з параметрами Р1=18 бар і x=0,92 витікає до середовища з тиском Р2=12 бар, площа вихідного перерізу сопла 20 мм2. Визначити теоретичну швидкість при адіабатному витіканні пари і його секундну витрату.
Розв’язок: ω=380 м/с; G=0,05 кг/с.
Задача 1.36. Парогенератор виробляє 1800 кг/год. пари з тиском 10,8 бар. Яким повинен бути переріз запобіжного клапана, щоб при раптовому припиненні добору пари тиск не перевищив 10,8 бар? Розв’язок: Fmіn=321 мм2.
Задача 1.37 Визначити діаметри мінімального і вихідного перерізу сопла для годинної витрати 1000 кг сухої насиченої пари, якщо початковий тиск його Р1=20,6 бар, а кінцевий Р2=1,0 бар. Процес розширення пари прийняти адіабатним. Визначити також теоретичну швидкість витікання пари із сопла.
Розв’язок: dmіn=11,2 мм; d=22,4 мм; ω=1000 м/с.
