- •Умовні позначання
- •1 Основи технічної термодинаміки
- •1.1 Властивості робочих тіл
- •1.1.1 Робоче тіло та його параметри
- •1.1.2 Рівняння стану ідеального газу
- •1.1.3 Суміші ідеальних газів
- •1.1.4 Теплоємність ідеального газу
- • Масову теплоємність – с, Дж/(кг к); об'ємну теплоємність – с', Дж/(м3 к);
- •1) Теплоємність при постійному об’ємі – Сv, с’V, Сμv;
- •1.1.5 Питання для самоконтролю
- •1.2 Перший закон термодинаміки
- •1.2.1 Основні види термодинамічних процесів
- •1.2.2 Робота розширення газу
- •1.2.3 Внутрішня енергія газу
- •1.2.4 Аналітичне вираження першого закону термодинаміки
- •1.2.5 Ентальпія
- •1.2.6 Ентропія
- •1.2.7 Термодинамічні процеси ідеальних газів
- •Ізохорний процес
- •Ізобарний процес
- •Ізотермічний процес
- •Адіабатний процес
- •Політропні процеси
- •1.2.8 Питання для самоконтролю
- •1.3 Другий закон термодинаміки
- •1.3.1 Основні положення другого закону термодинаміки
- •1.3.2 Кругові термодинамічні процеси
- •1.3.3 Цикл Карно
- •1.3.4 Математичне вираження другого закону термодинаміки
- •1.3.5 Питання для самоконтролю
- •1.4 Реальні гази
- •1.4.1 Властивості реальних газів
- •1.4.2 Водяна пара
- •Ентальпiйно-ентропiйна діаграма водяної пари
- •1.4.3 Вологе повітря
- •622 Dmax
- •1.4.4 Питання для самоконтролю
- •1.5 Термодинаміка потоку
- •1.5.1 Основні властивості газів і рідин
- •1.5.2 Статика газів
- •1.5.3 Динаміка газів
- •1.5.4 Витікання парів та газів
- •1.5.5 Вибір форми сопла
- •1.5.6 Розрахунок процесу витікання за допомогою h,s-діаграми
- •1.5.7 Дроселювання парів та газів
- •1.5.8 Питання для самоконтролю
- •1.6 Приклади рішення задач
- •3) Політропне розширення.
- •1.7 Завдання для самостійного розв’язання
- •2 Основи теорії теплообміну
- •2.1 Теплопровідність
- •2.1.1 Основні поняття і визначення
- •2.1.2 Диференціальне рівняння теплопровідності
- •2.1.3 Умови однозначності для процесів теплопровідності
- •2.1.4 Теплопровідність при стаціонарному режимі
- •2.1.4.1 Передача теплоти через плоску стінку
- •1) Граничні умови першого роду
- •2) Граничні умови третього роду (теплопередача)
- •2.1.4.2 Передача теплоти через циліндричну стінку
- •1) Граничні умови першого роду
- •2) Граничні умови третього роду (теплопередача)
- •2.1.4.3 Критичний діаметр циліндричної стінки
- •2.1.5 Нестаціонарна теплопровідність
- •2.1.5.1 Загальні положення
- •2.1.5.2 Нагрівання і охолодження плоскої стінки
- •2.1.5.3 Нагрівання і охолодження циліндра
- •2.1.5.4 Залежність процесу поширення теплоти від форми і розмірів тіла
- •2.1.6 Питання для самоконтролю
- •2.2 Конвективний теплообмін
- •2.2.1 Загальні положення
- •2.2.2 Теорія подоби
- •Число Нуссельта Nu
- •Число Прандтля Pr
- •2.2.3 Тепловіддача при вільній конвекції
- •2.2.4 Тепловіддача при вимушеній конвекції
- •2.2.4.1 Тепловіддача при русі теплоносія всередині труби
- •2.2.4.2 Тепловіддача при поперечному омиванні труби
- •2.2.4.3 Тепловіддача при русі теплоносія вздовж пластини
- •2.2.5 Питання для самоконтролю
- •2.3 Теплообмін випромінюванням
- •2.3.1 Загальні положення
- •2.3.2 Основні закони теплового випромінювання Закон Планка
- •Закон зсуву Віна
- •Закон Стефана-Больцмана
- •Закон Кірхгофа
- •2.3.3 Теплообмін випромінюванням між тілами
- •2.3.4 Випромінювання газів
- •2.3.5 Складний теплообмін
- •2.3.6 Питання для самоконтролю
- •2.4 Приклади розв’язання задач
- •2.5 Завдання для самостійного розв’язання
- •3 Прикладна теплотехніка
- •3.1 Теплообмінні апарати
- •3.1.1 Класифікація теплообмінних апаратів
- •Гаряча вода
- •3.1.2 Вимоги до теплоносіїв
- •3.1.3 Основні положення теплового розрахунку теплообмінних апаратів
- •Рівняння теплового балансу
- •3.1.4 Питання для самоконтролю
- •3.2 Компресори
- •3.2.1 Загальні положення
- •Види теплового розрахунку теплообмінників
- •3.2.2 Об'ємні компресори
- •3.2.3 Лопаткові компресори
- •3.2.4 Питання для самоконтролю
- •3.3 Термодинамічні цикли
- •3.3.1 Цикли паротурбінних установок (пту)
- •3.3.2 Цикли двигунів внутрішнього згорання (двз)
- •3.3.3 Цикли газотурбінних установок (гту)
- •3.3.4 Питання для самоконтролю
- •3.4 Приклади рішення задач
- •3.5 Завдання для самостійного розв’язання
2.2.4.2 Тепловіддача при поперечному омиванні труби
Для багатьох теплообмінників, наприклад водотрубних котлів, повітряпідігрівачів, економайзерів й ін., характерно поперечне розташування труб у потоці теплоносія. При цьому, як указувалося вище, потік рідини відривається від поверхні, яку він омиває, і рух теплоносія має дуже складний характер: утворюються застійні області, виникають зворотні плини, великі вихри й інші явища, які змінюють природні умови плину, що відповідають формі русла потоку.
Результати експериментальних досліджень для даного випадку поперечного обтікання циліндра рідиною подаються звичайно у виді залежності Nu=f(Re; Pr), при цьому визначальним розміром вважають діаметр циліндра, а в якості визначальної температури використовують середню температуру рідини, а швидкість відносять до самого вузького перерізу каналу, у якому розташовано циліндр. При зазначених умовах розрахункові формули для будь-яких рідин при куті атаки φ=90° мають вид:
при Re=5...103
Nu=0,5 Re0,5 Pr0,38 (Pr/Prст)0,25, (2.135)
при Re=103...105
Nu=0,25 Re0,6 Pr0,38 (Pr/Prст)0,25. (2.136)
Для повітря наведені формули можна записати в більш спрощеній формі, а саме:
при Re=5...103
Nu=0,49 Re0,5, (2.137)
при Re=103...105
Nu=0,245 Re0,6. (2.138)
Якщо кут атаки φ, який утворюється напрямком потоку і віссю труби, буде менше 90°, то значення α, отримане з рівнянь (2.135)…(2.138), потрібно помножити на поправковий коефіцієнт εφ, числові значення якого наведено в таблиці 2.4.
Таблиця 2.4 – Залежність коефіцієнта εφ від кута атаки φ
φ |
90 |
80 |
70 |
60 |
50 |
40 |
30 |
20 |
10 |
εφ |
1 |
1 |
0,98 |
0,94 |
0,88 |
0,78 |
0,67 |
0,52 |
0,42 |
Розрахунок конвективного теплообміну в пучках (пакетах) труб при їх поперечному вимушеному обтіканні рідиною являє собою більш складну задачу в порівнянні з розрахунком при обтіканні одиночної труби, оскільки на характер руху рідини буде додатково впливати взаємне розташування труб у пучку. На практиці найчастіше зустрічаються два типи пакетів: з коридорним і шаховим розташуванням, при цьому характеристиками пучка прийнято вважати діаметр труб d і відстані між їх осями за шириною х1 і глибиною х2 пучка, які виражаються звичайно через кількість діаметрів пd.
Слід зазначити, що для пучка із шаховим розташуванням труб умови їх омивання у всіх рядах близькі до умов омивання одиночного циліндра. Для пучка з коридорним розташуванням труб це не характерно, у ньому тільки характер омивання труб першого ряду такий самий, як для одиночного циліндра, а труби усіх наступних рядів знаходяться у вихровій зоні труб, розташованих у попередніх рядах. Максимум тепловіддачі спостерігається не в лобовій точці, а приблизно через 45…50° від неї в місцях удару струменів. Характер процесу тепловіддачі в пучку із шаховим розташуванням труб аналогічний характеру процесу тепловіддачі по окружності одиночного циліндра.
Унаслідок збільшення турбулентності потоку при проходженні через пучок найбільша тепловіддача спостерігається у труб, починаючи з третього ряду (приблизно на 40 % більше, ніж у труб першого ряду, і на 20…30 % більше в порівнянні з трубами другого ряду). Після третього ряду турбулентність потоку стабілізується відповідно до характеру пучка, при цьому через краще перемішування часток рідини абсолютне значення коефіцієнта тепловіддачі при шаховому розташуванні труб вище, ніж при коридорному. Потрібно мати на увазі, що при виборі компонування пучка необхідно враховувати також його габарити, величину гідравлічних опорів і засмічення.
На підставі узагальнення багатьох експериментальних даних використовують наступні формули для розрахунку середньої тепловіддачі труб третього і наступного рядів у пучку: для Re=103...105
при коридорному розташуванні
Nu=0,26 Re0,65 Pr0,33 (Pr/Prст)0,25, (2.139)
при шаховому розташуванні
Nu=0,41 Re0,6 Pr0,33 (Pr/Prст)0,25. (2.140)
В якості визначального розміру цих формулах прийнято зовнішній діаметр труб пучка, в якості визначальної температури – середня температура рідини, визначальній швидкості – швидкість у самому вузькому поперечному перерізі пучка.
Формули (2.139) і (2.140) справедливі для будь-яких рідин і дозволяють знаходити середнє значення α для труб третього і всіх наступний рядів у пучку.
Для визначення значення α труб першого ряду пучка потрібно знайдене значення коефіцієнта тепловіддачі для труб третього ряду помножити на поправковий коефіцієнт εі=0,6, для труб другого ряду при їх коридорному розташуванні – на εі=0,9, а при шаховому – на εі=0,7.
Середній коефіцієнт тепловіддачі пучка труб у цілому визначають шляхом усереднення розрахункових значень по рядах труб за рівнянням
пучка 1S1 2S2 ... nSn , (2.141)
S1 S2 ... Sn
де α1, α2, ... ,αп – коефіцієнти тепловіддачі рядів труб пучка;
S1, S2, ..., Sп – площі поверхні нагрівання всіх труб у ряді.
Якщо S1=S2=...=Sп, то
пучка 1 2 (n 2)3 . (2.142) n
Для газів рівняння (2.139) і (2.140) спрощуються і, зокрема, для повітря набувають виду:
при коридорному розташуванні труб
Nu=0,21 Re0,65, (2.143)
при шаховому розташуванні
Nu=0,37 Re0,6. (2.144)
Тепловіддачу пучків труб, що омиваються поперечно, у промислових теплообмінниках унаслідок забруднення поверхні нагрівання приймають у середньому на 20 % нижче розрахункової, яку одержують з рівнянь (2.143) і (2.144).
Слід зазначити, що наведені критеріальні рівняння (2.139), (2.140) (2.143) і (2.144) справедливі тільки для кута атаки φ=90°. При значенні φ<90° розрахункова формула набуває виду
αφ=εφαφ=90о. (2.145)
