- •Умовні позначання
- •1 Основи технічної термодинаміки
- •1.1 Властивості робочих тіл
- •1.1.1 Робоче тіло та його параметри
- •1.1.2 Рівняння стану ідеального газу
- •1.1.3 Суміші ідеальних газів
- •1.1.4 Теплоємність ідеального газу
- • Масову теплоємність – с, Дж/(кг к); об'ємну теплоємність – с', Дж/(м3 к);
- •1) Теплоємність при постійному об’ємі – Сv, с’V, Сμv;
- •1.1.5 Питання для самоконтролю
- •1.2 Перший закон термодинаміки
- •1.2.1 Основні види термодинамічних процесів
- •1.2.2 Робота розширення газу
- •1.2.3 Внутрішня енергія газу
- •1.2.4 Аналітичне вираження першого закону термодинаміки
- •1.2.5 Ентальпія
- •1.2.6 Ентропія
- •1.2.7 Термодинамічні процеси ідеальних газів
- •Ізохорний процес
- •Ізобарний процес
- •Ізотермічний процес
- •Адіабатний процес
- •Політропні процеси
- •1.2.8 Питання для самоконтролю
- •1.3 Другий закон термодинаміки
- •1.3.1 Основні положення другого закону термодинаміки
- •1.3.2 Кругові термодинамічні процеси
- •1.3.3 Цикл Карно
- •1.3.4 Математичне вираження другого закону термодинаміки
- •1.3.5 Питання для самоконтролю
- •1.4 Реальні гази
- •1.4.1 Властивості реальних газів
- •1.4.2 Водяна пара
- •Ентальпiйно-ентропiйна діаграма водяної пари
- •1.4.3 Вологе повітря
- •622 Dmax
- •1.4.4 Питання для самоконтролю
- •1.5 Термодинаміка потоку
- •1.5.1 Основні властивості газів і рідин
- •1.5.2 Статика газів
- •1.5.3 Динаміка газів
- •1.5.4 Витікання парів та газів
- •1.5.5 Вибір форми сопла
- •1.5.6 Розрахунок процесу витікання за допомогою h,s-діаграми
- •1.5.7 Дроселювання парів та газів
- •1.5.8 Питання для самоконтролю
- •1.6 Приклади рішення задач
- •3) Політропне розширення.
- •1.7 Завдання для самостійного розв’язання
- •2 Основи теорії теплообміну
- •2.1 Теплопровідність
- •2.1.1 Основні поняття і визначення
- •2.1.2 Диференціальне рівняння теплопровідності
- •2.1.3 Умови однозначності для процесів теплопровідності
- •2.1.4 Теплопровідність при стаціонарному режимі
- •2.1.4.1 Передача теплоти через плоску стінку
- •1) Граничні умови першого роду
- •2) Граничні умови третього роду (теплопередача)
- •2.1.4.2 Передача теплоти через циліндричну стінку
- •1) Граничні умови першого роду
- •2) Граничні умови третього роду (теплопередача)
- •2.1.4.3 Критичний діаметр циліндричної стінки
- •2.1.5 Нестаціонарна теплопровідність
- •2.1.5.1 Загальні положення
- •2.1.5.2 Нагрівання і охолодження плоскої стінки
- •2.1.5.3 Нагрівання і охолодження циліндра
- •2.1.5.4 Залежність процесу поширення теплоти від форми і розмірів тіла
- •2.1.6 Питання для самоконтролю
- •2.2 Конвективний теплообмін
- •2.2.1 Загальні положення
- •2.2.2 Теорія подоби
- •Число Нуссельта Nu
- •Число Прандтля Pr
- •2.2.3 Тепловіддача при вільній конвекції
- •2.2.4 Тепловіддача при вимушеній конвекції
- •2.2.4.1 Тепловіддача при русі теплоносія всередині труби
- •2.2.4.2 Тепловіддача при поперечному омиванні труби
- •2.2.4.3 Тепловіддача при русі теплоносія вздовж пластини
- •2.2.5 Питання для самоконтролю
- •2.3 Теплообмін випромінюванням
- •2.3.1 Загальні положення
- •2.3.2 Основні закони теплового випромінювання Закон Планка
- •Закон зсуву Віна
- •Закон Стефана-Больцмана
- •Закон Кірхгофа
- •2.3.3 Теплообмін випромінюванням між тілами
- •2.3.4 Випромінювання газів
- •2.3.5 Складний теплообмін
- •2.3.6 Питання для самоконтролю
- •2.4 Приклади розв’язання задач
- •2.5 Завдання для самостійного розв’язання
- •3 Прикладна теплотехніка
- •3.1 Теплообмінні апарати
- •3.1.1 Класифікація теплообмінних апаратів
- •Гаряча вода
- •3.1.2 Вимоги до теплоносіїв
- •3.1.3 Основні положення теплового розрахунку теплообмінних апаратів
- •Рівняння теплового балансу
- •3.1.4 Питання для самоконтролю
- •3.2 Компресори
- •3.2.1 Загальні положення
- •Види теплового розрахунку теплообмінників
- •3.2.2 Об'ємні компресори
- •3.2.3 Лопаткові компресори
- •3.2.4 Питання для самоконтролю
- •3.3 Термодинамічні цикли
- •3.3.1 Цикли паротурбінних установок (пту)
- •3.3.2 Цикли двигунів внутрішнього згорання (двз)
- •3.3.3 Цикли газотурбінних установок (гту)
- •3.3.4 Питання для самоконтролю
- •3.4 Приклади рішення задач
- •3.5 Завдання для самостійного розв’язання
1.2.6 Ентропія
Для вивчення процесів перетворення теплоти на роботу в теплових двигунах крім п'яти параметрів Р, v, Т, u й h введено ще один, 6-й термодинамічний параметр, – це ентропія s. Назва ентропія йде від грецького слова tropos (перетворення).
Розглянемо оборотний процес, при якому газ переходить із стану 1 до стану 2. При підводі теплоти температура газу змінюється. Якщо розбити весь процес на елементарні ділянки з підводом на кожному з них кількості теплоти dq, то можна прийняти, що температура на кожній з цих ділянок є постійною. Так як процес є оборотним, то ця температура є також температурою джерела теплоти. Для кожної ділянки частку від ділення підведеної до газу теплоти dq на температуру Т, при котрій воно визначалося, позначимо ds:
dq
ds , або dq= Т ds. (1.60)
T
Тоді загальна кількість теплоти, що підведена до газу між станами 1 і 2, дорівнює 2
q Tds. (1.61)
1
Ентропію часто називають приведеною теплотою, тому що вона показує відношення теплоти до абсолютної температури газу. Знайдемо значення зміни ентропії ідеального газу. У рівняння (1.60) підставимо значення dq з рівняння (1.50):
ds du Pdv CvdT Pdv Cv dT Rdv . (1.62)
T T T v
Якщо Сv=const, то отримуємо:
T2 dT v2 dv
s2 - s1 Cv T Rv1 v . (1.63)
T1
Після інтегрування отримуємо зміну ентропії при зміні стану ідеального газу:
s1 - s2 CvlnT2 R lnv2 . (1.64)
T1 v1
Для довільної маси газу m
S=m s. (1.65)
З рівняння (1.64) видно, що зміна величини ентропії s при переході ідеального газу зі стану 1 до стану 2 залежить тільки від параметрів початкового і кінцевого станів і не залежить від шляху процесу. Тому ентропія є шостим параметром стану ідеального газу.
Одиницею виміру ентропії S є джоуль, поділений на кельвін (Дж/K), питомої ентропії s – джоуль, поділений на кілограм-кельвін (Дж/кг К).
Значення величини зміни ентропії для оборотного процесу дозволяє судити про напрямок потоку теплоти між робочим тілом та зовнішнім середовищем, що було неможливе для будь-якого другого раніше виведеного параметру. Тобто підвід теплоти в оборотному процесі (dq>0) завжди є пов’язаним зі збільшенням ентропії (ds>0), а відвід (dq<0) – з ії зменшенням (ds<0).
Для сумішей газів ентропія дорівнює сумі ентропій її компонентів, які взято при тих же температурі і парціальних тисках.
Поняття ентропії дозволяє ввести зручну для термодинамічних розрахунків Ts-діаграму, на якій стан системи зображується точкою, а рівноважний процес – лінією (рис.1.6).
Рисунок 1.6 – Ts - Діаграма
На лінії процесу 1-2 на Ts-діаграмі виділимо елементарну зміну ентропії ds, температуру Т при цьому можна вважати постійною. Добуток Tds характеризує площу прямокутника і згідно з рівнянням (1.60) дорівнює елементарній зміні теплоти dq. Згідно з рівнянням (1.61) інтегрування добутку Tds в інтервалі між станами 1 і 2 дорівнює теплоті процесу. Геометричний зміст інтеграла – це сума елементарних площ Tds, тобто це площа 1234, обмежена лініями s2=const, s1=const і лінією процесу 1-2 (див. рис. 1.6).
Таким чином, на Ts-діаграмі площа, обмежена лінією процесу, крайніми ординатами і віссю абсцис, еквівалентна теплоті процесу.
