- •Умовні позначання
- •1 Основи технічної термодинаміки
- •1.1 Властивості робочих тіл
- •1.1.1 Робоче тіло та його параметри
- •1.1.2 Рівняння стану ідеального газу
- •1.1.3 Суміші ідеальних газів
- •1.1.4 Теплоємність ідеального газу
- • Масову теплоємність – с, Дж/(кг к); об'ємну теплоємність – с', Дж/(м3 к);
- •1) Теплоємність при постійному об’ємі – Сv, с’V, Сμv;
- •1.1.5 Питання для самоконтролю
- •1.2 Перший закон термодинаміки
- •1.2.1 Основні види термодинамічних процесів
- •1.2.2 Робота розширення газу
- •1.2.3 Внутрішня енергія газу
- •1.2.4 Аналітичне вираження першого закону термодинаміки
- •1.2.5 Ентальпія
- •1.2.6 Ентропія
- •1.2.7 Термодинамічні процеси ідеальних газів
- •Ізохорний процес
- •Ізобарний процес
- •Ізотермічний процес
- •Адіабатний процес
- •Політропні процеси
- •1.2.8 Питання для самоконтролю
- •1.3 Другий закон термодинаміки
- •1.3.1 Основні положення другого закону термодинаміки
- •1.3.2 Кругові термодинамічні процеси
- •1.3.3 Цикл Карно
- •1.3.4 Математичне вираження другого закону термодинаміки
- •1.3.5 Питання для самоконтролю
- •1.4 Реальні гази
- •1.4.1 Властивості реальних газів
- •1.4.2 Водяна пара
- •Ентальпiйно-ентропiйна діаграма водяної пари
- •1.4.3 Вологе повітря
- •622 Dmax
- •1.4.4 Питання для самоконтролю
- •1.5 Термодинаміка потоку
- •1.5.1 Основні властивості газів і рідин
- •1.5.2 Статика газів
- •1.5.3 Динаміка газів
- •1.5.4 Витікання парів та газів
- •1.5.5 Вибір форми сопла
- •1.5.6 Розрахунок процесу витікання за допомогою h,s-діаграми
- •1.5.7 Дроселювання парів та газів
- •1.5.8 Питання для самоконтролю
- •1.6 Приклади рішення задач
- •3) Політропне розширення.
- •1.7 Завдання для самостійного розв’язання
- •2 Основи теорії теплообміну
- •2.1 Теплопровідність
- •2.1.1 Основні поняття і визначення
- •2.1.2 Диференціальне рівняння теплопровідності
- •2.1.3 Умови однозначності для процесів теплопровідності
- •2.1.4 Теплопровідність при стаціонарному режимі
- •2.1.4.1 Передача теплоти через плоску стінку
- •1) Граничні умови першого роду
- •2) Граничні умови третього роду (теплопередача)
- •2.1.4.2 Передача теплоти через циліндричну стінку
- •1) Граничні умови першого роду
- •2) Граничні умови третього роду (теплопередача)
- •2.1.4.3 Критичний діаметр циліндричної стінки
- •2.1.5 Нестаціонарна теплопровідність
- •2.1.5.1 Загальні положення
- •2.1.5.2 Нагрівання і охолодження плоскої стінки
- •2.1.5.3 Нагрівання і охолодження циліндра
- •2.1.5.4 Залежність процесу поширення теплоти від форми і розмірів тіла
- •2.1.6 Питання для самоконтролю
- •2.2 Конвективний теплообмін
- •2.2.1 Загальні положення
- •2.2.2 Теорія подоби
- •Число Нуссельта Nu
- •Число Прандтля Pr
- •2.2.3 Тепловіддача при вільній конвекції
- •2.2.4 Тепловіддача при вимушеній конвекції
- •2.2.4.1 Тепловіддача при русі теплоносія всередині труби
- •2.2.4.2 Тепловіддача при поперечному омиванні труби
- •2.2.4.3 Тепловіддача при русі теплоносія вздовж пластини
- •2.2.5 Питання для самоконтролю
- •2.3 Теплообмін випромінюванням
- •2.3.1 Загальні положення
- •2.3.2 Основні закони теплового випромінювання Закон Планка
- •Закон зсуву Віна
- •Закон Стефана-Больцмана
- •Закон Кірхгофа
- •2.3.3 Теплообмін випромінюванням між тілами
- •2.3.4 Випромінювання газів
- •2.3.5 Складний теплообмін
- •2.3.6 Питання для самоконтролю
- •2.4 Приклади розв’язання задач
- •2.5 Завдання для самостійного розв’язання
- •3 Прикладна теплотехніка
- •3.1 Теплообмінні апарати
- •3.1.1 Класифікація теплообмінних апаратів
- •Гаряча вода
- •3.1.2 Вимоги до теплоносіїв
- •3.1.3 Основні положення теплового розрахунку теплообмінних апаратів
- •Рівняння теплового балансу
- •3.1.4 Питання для самоконтролю
- •3.2 Компресори
- •3.2.1 Загальні положення
- •Види теплового розрахунку теплообмінників
- •3.2.2 Об'ємні компресори
- •3.2.3 Лопаткові компресори
- •3.2.4 Питання для самоконтролю
- •3.3 Термодинамічні цикли
- •3.3.1 Цикли паротурбінних установок (пту)
- •3.3.2 Цикли двигунів внутрішнього згорання (двз)
- •3.3.3 Цикли газотурбінних установок (гту)
- •3.3.4 Питання для самоконтролю
- •3.4 Приклади рішення задач
- •3.5 Завдання для самостійного розв’язання
2) Граничні умови третього роду (теплопередача)
Передача тепла від одного середовища (рідини чи газу), що рухається, до іншої через відокремлювальну їх однорідну чи багатошарову тверду стінку будь-якої форми називається теплопередачею. Відокремлювальна стінка може служити провідником теплоти (у цьому випадку вона виготовляється з матеріалу з високим коефіцієнтом теплопровідності) й ізолятором для зменшення витрат теплоти (виготовляється з матеріалу з гарними теплоізоляційними властивостями). Прикладом теплопередачі є передача теплоти з приміщення в навколишнє середовище.
Розглянемо теплопередачу через однорідну плоску стінку. Плоска однорідна стінка має товщину δ (рис. 2.4) і коефіцієнт теплопровідності λ. Навколишнє середовище має температури t1 і t2 і коефіцієнти тепловіддачі α1 і α2 відповідно. Поверхні стінки мають температури tст1 і tст2. Теплопередача являє собою складний процес, який можна розглядати як суму трьох етапів.
Перший етап – тепловіддача від гарячого середовища з температурою t1 до стінки з температурою tст1. Цей процес описується рівнянням Ньютона-Ріхмана (див. рівняння (2.20))
q 1(t1 tñò 1 ). (2.45)
Другий
етап – теплопровідність через плоску
стінку від поверхні з температурою
tст1
до поверхні з температурою tст2
(див. рівняння (2.35)): q
(tñò1
tñò2
).
(2.46)
x
Рисунок 2.4 – Теплопередача через однорідну плоску стінку
Третій етап – тепловіддача від зовнішньої поверхні стінки з температурою tст2 до холодного теплоносія з температурою t2. Як і в першому етапі цей процес описується рівнянням Ньютона-Ріхмана
q 2(tñò2 t2). (2.47)
Будемо вважати, що величини t1, t2, α1 і α2 є постійними і не змінюються вздовж поверхні. Це дозволяє розглядати зміну температури середовища і стінки тільки в напрямку, перпендикулярному площині стінки. Тоді рівняння (2.45)…(2.47) можна записати наступним чином:
1 q t1 tñò1 ;
1
q tñò1
1
q
t
2
tñò2 ; (2.48)
t2.
Якщо скласти рівняння (2.48), то отримаємо:
q11 12 t1 t2 . (2.49)
Тоді густина теплового потоку дорівнює
q t1 t2 . (2.50)
1 1
1 2
Позначимо
1
1 1 k . (2.51)
1 2
З урахуванням (2.51) рівняння (2.50) можна записати
q kt1 t2. (2.52)
Величина k має ту ж саму розмірність, що й α (Вт/м2·К), і називається коефіцієнтом теплопередачі. Коефіцієнт теплопередачі характеризує інтенсивність передачі теплоти від одного середовища до іншого через відокремлювальну їх стінку і чисельно дорівнює кількості теплоти, що передається через одиницю поверхні стінки за одиницю часу при різниці температур між середовищами в один градус.
Аналіз рівняння (2.52) показує, що для інтенсифікації теплопередачі можна запропонувати наступні способи:
підвищити коефіцієнти тепловіддачі α1 і α2;
зменшити товщину стінки δ, що відокремлює середовища;
замінити матеріал стінки на матеріал з більшим коефіцієнтом теплопровідності.
Величина, зворотна коефіцієнту теплопередачі, називається повним термічним опором теплопередачі.
Повний термічний опір одношарової стінки дорівнює
R 1 1 1 . (2.53) k 1 2
З рівняння (2.53) видно, що повний термічний опір складається з окремих термічних опорів 1/α1, δ/λ і 1/α2, причому 1/α1=Rα1 – термічний опір тепловіддачі від гарячого середовища до поверхні стінки; δ/λ=Rλ – термічний опір теплопровідності стінки або внутрішній термічний опір; 1/α2=Rα2 – термічний опір тепловіддачі від поверхні стінки до холодного середовища. Крім того суму 1/α1 + 1/α2 називають зовнішнім термічним опором Rα.
Розглянемо теплопередачу через багатошарову стінку (рис. 2.5). Загальне рівняння теплопередачі буде таким самим, як і для однорідної стінки – рівняння (2.52). Відмінність буде тільки у вираженні коефіцієнта теплопередачі. Для тришарової стінки (див. рис. 2.5) коефіцієнт теплопередачі дорівнює
1 k . (2.54)
1 1 2 3 1
1 1 2 3 2
Якщо стінка складається з п шарів, то густина теплового потоку при теплопередачі через багатошарову стінку розраховується за рівнянням
q 1 ti1n-ti2 1 . (2.55)
1 i1i 2
Порівняння рівнянь (2.50) і (2.55) показує, що рівняння (2.51) є окремим випадком рівняння (2.55).
Рисунок 2.5 – Теплопередача через багатошарову плоску стінку
Оскільки загальний термічний опір складається з окремих термічних опорів, то очевидно, що у випадку багатошарової стінки потрібно враховувати термічний опір кожного шару. Повний термічний опір теплопередачі через багатошарову стінку при цьому дорівнює:
1 1 ini 1 . (2.56)
R
k 1 i1i 2
Тепловій потік Q через поверхню площею F у випадку
теплопередачі через плоску стінку дорівнює
Q qF ktF . (2.57)
Температури поверхонь однорідної стінки можна знайти з рівнянь
(2.48):
tñò1 t1 q 1 ; tñò2 t1 q11 àáî tñò2 t2 q 12 . (2.58)
1
Порівняння рівнянь (2.43) і (2.55) показує, що рівняння (2.43) є окремим випадком рівняння (2.55), тобто що передача теплоти через багатошарову стінку при граничних умовах першого роду є окремим випадком більш загального випадку передачі теплоти при граничних умовах третього роду.
На підставі сказаного температура на межі будь-яких двох шарів і та і+1 при граничних умовах третього роду може бути визначена за рівнянням
tñò(i 1) t1 q 1 i i . (2.59)
1 i1i
