Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекция тот.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
12 Мб
Скачать
☆

2) Граничні умови третього роду (теплопередача)

Передача тепла від одного середовища (рідини чи газу), що рухається, до іншої через відокремлювальну їх однорідну чи багатошарову тверду стінку будь-якої форми називається теплопередачею. Відокремлювальна стінка може служити провідником теплоти (у цьому випадку вона виготовляється з матеріалу з високим коефіцієнтом теплопровідності) й ізолятором для зменшення витрат теплоти (виготовляється з матеріалу з гарними теплоізоляційними властивостями). Прикладом теплопередачі є передача теплоти з приміщення в навколишнє середовище.

Розглянемо теплопередачу через однорідну плоску стінку. Плоска однорідна стінка має товщину δ (рис. 2.4) і коефіцієнт теплопровідності λ. Навколишнє середовище має температури t1 і t2 і коефіцієнти тепловіддачі α1 і α2 відповідно. Поверхні стінки мають температури tст1 і tст2. Теплопередача являє собою складний процес, який можна розглядати як суму трьох етапів.

Перший етап – тепловіддача від гарячого середовища з температурою t1 до стінки з температурою tст1. Цей процес описується рівнянням Ньютона-Ріхмана (див. рівняння (2.20))

q 1(t1 tñò 1 ). (2.45)

Другий етап – теплопровідність через плоску стінку від поверхні з температурою tст1 до поверхні з температурою tст2 (див. рівняння (2.35)): q (tñò1 tñò2 ). (2.46)

x

Рисунок 2.4 – Теплопередача через однорідну плоску стінку

Третій етап – тепловіддача від зовнішньої поверхні стінки з температурою tст2 до холодного теплоносія з температурою t2. Як і в першому етапі цей процес описується рівнянням Ньютона-Ріхмана

q 2(tñò2 t2). (2.47)

Будемо вважати, що величини t1, t2, α1 і α2 є постійними і не змінюються вздовж поверхні. Це дозволяє розглядати зміну температури середовища і стінки тільки в напрямку, перпендикулярному площині стінки. Тоді рівняння (2.45)…(2.47) можна записати наступним чином:

1 q t1 tñò1 ; 

1

q   tñò1

1

q t

2

  • tñò2 ; (2.48)

  • t2.  

Якщо скласти рівняння (2.48), то отримаємо:

q11 12  t1 t2 . (2.49)

Тоді густина теплового потоку дорівнює

q t1 t2 . (2.50)

1 1

 

1  2

Позначимо

1

1 1 k . (2.51)

 

1  2

З урахуванням (2.51) рівняння (2.50) можна записати

q kt1 t2. (2.52)

Величина k має ту ж саму розмірність, що й α (Вт/м2·К), і називається коефіцієнтом теплопередачі. Коефіцієнт теплопередачі характеризує інтенсивність передачі теплоти від одного середовища до іншого через відокремлювальну їх стінку і чисельно дорівнює кількості теплоти, що передається через одиницю поверхні стінки за одиницю часу при різниці температур між середовищами в один градус.

Аналіз рівняння (2.52) показує, що для інтенсифікації теплопередачі можна запропонувати наступні способи:

  • підвищити коефіцієнти тепловіддачі α1 і α2;

  • зменшити товщину стінки δ, що відокремлює середовища;

  • замінити матеріал стінки на матеріал з більшим коефіцієнтом теплопровідності.

Величина, зворотна коефіцієнту теплопередачі, називається повним термічним опором теплопередачі.

Повний термічний опір одношарової стінки дорівнює

R 1 1 1 . (2.53) k 1  2

З рівняння (2.53) видно, що повний термічний опір складається з окремих термічних опорів 1/α1, δ/λ і 1/α2, причому 1/α1=Rα1 – термічний опір тепловіддачі від гарячого середовища до поверхні стінки; δ/λ=Rλ – термічний опір теплопровідності стінки або внутрішній термічний опір; 1/α2=Rα2 – термічний опір тепловіддачі від поверхні стінки до холодного середовища. Крім того суму 1/α1 + 1/α2 називають зовнішнім термічним опором Rα.

Розглянемо теплопередачу через багатошарову стінку (рис. 2.5). Загальне рівняння теплопередачі буде таким самим, як і для однорідної стінки – рівняння (2.52). Відмінність буде тільки у вираженні коефіцієнта теплопередачі. Для тришарової стінки (див. рис. 2.5) коефіцієнт теплопередачі дорівнює

1 k . (2.54)

1  1  2  3 1

1 1 2 3 2

Якщо стінка складається з п шарів, то густина теплового потоку при теплопередачі через багатошарову стінку розраховується за рівнянням

q 1 ti1n-ti2 1 . (2.55)

1 i1i 2

Порівняння рівнянь (2.50) і (2.55) показує, що рівняння (2.51) є окремим випадком рівняння (2.55).

Рисунок 2.5 – Теплопередача через багатошарову плоску стінку

Оскільки загальний термічний опір складається з окремих термічних опорів, то очевидно, що у випадку багатошарової стінки потрібно враховувати термічний опір кожного шару. Повний термічний опір теплопередачі через багатошарову стінку при цьому дорівнює:

1 1 ini 1 . (2.56)

R   

k 1 i1i 2

Тепловій потік Q через поверхню площею F у випадку

теплопередачі через плоску стінку дорівнює

Q qF ktF . (2.57)

Температури поверхонь однорідної стінки можна знайти з рівнянь

(2.48):

tñò1 t1 q 1 ; tñò2 t1 q11    àáî tñò2 t2 q 12 . (2.58)

1

Порівняння рівнянь (2.43) і (2.55) показує, що рівняння (2.43) є окремим випадком рівняння (2.55), тобто що передача теплоти через багатошарову стінку при граничних умовах першого роду є окремим випадком більш загального випадку передачі теплоти при граничних умовах третього роду.

На підставі сказаного температура на межі будь-яких двох шарів і та і+1 при граничних умовах третього роду може бути визначена за рівнянням

tñò(i 1) t1 q1  i i . (2.59)

1 i1i