Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
відповіді еволюційне вчення.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
938 Кб
Скачать
☆

31. Поясніть на прикладах основні форми конкуренції. Чому конкуренція є провідною формою боротьби за існування?

Конкуренція. Це провідна форма боротьби за існування, оскільки саме в змаганні виявляються основні протиріччя між організмами та угрупованнями, від яких залежить їх подальша «полюція.

Конкуренція (лат. сопсиггепґіа — змагання, суперництво) — відносини між організмами одного виду (внутрішньовидова) або різних (міжвидова), що змагається за спільні ресурси для життя у разі їх нестачі.

Конкуренцію обумовлюють схожі вимоги до середовища життєдіяльності організмів (їжа, умови розмноження тощо) і Водночас близькі можливості для їх реалізації. У бджоли та ІИСИЦІ життєві інтереси не збігаються, тому вони не конкуру­ють між собою, тоді як самі лисиці між собою активно конку­рують за їжу, територію та партнерів. В конкуренції яскраво проявляється активна роль організмів у боротьбі за засоби життя. Залежно від об’єкта конкуренції виокремлюють трофіч­ний, топічний та репродуктивний її види.

Трофічна конкуренція. Серед тварин трофічна конкуренція обумовлена потребами в однаковій їжі, у рослин — в однакових иоживних речовинах (воді, мінеральних солях) та сонячній енергії, необхідній для здійснення фотосинтезу. Вона відбу- шк ться між особинами одного та різних видів.

Внутрішньовидова трофічна конкуренція є найгострішою, оскільки конкурують особини, найближчі за морфофізіологічни- іи ознаками і які мають потребу в однаковій їжі. Це твердження Оуло сформульоване Ч.-Р. Дарвіном, підтверджене чисельними юслідами на найпростіших, рослинах та багатоклітинних твари­ни х. Так, спеціальні дослідження екологів внутрішньовидової грофічної конкуренції серед жуків малого борошняного хрущи- і.п (ТгіІоЬіит сопілівит) засвідчили, що при щільності, яка пере- иищує оптимальну, конкуренція настільки зростає, що перехо­пить в канібалізм. Хрущики поїдають відкладені самками яйця, її ;іа їх нестачі — личинок молодшого віку. В результаті дослі­джень перенаселення в рослин (кок-сагиз, морква, буряк, лобода оі на) зроблено висновок про вибіркове виживання краще присто- і онаних особин до добування поживних речовин та вологи, що иібезпечує їм вищі темпи зростання.

Внутрішньовидова трофічна конкуренція виникає не тільки при високій щільності популяцій. Наприклад, чимало хижих І имрин одного виду з невисокою щільністю популяцій активно ні х ищають свої мисливські ділянки. При цьому спостерігається мі' тільки індивідуальна, що відбувається між окремими особи­нами, а й групова, внутрішньовидова трофічна конкуренція, і оми за їжу конкурують групи генетично споріднених особин

(колонії, родини). Прикладом таких конкурентів можуть бути дві родини вовків, мисливські ділянки яких перекриваються.

Внутрішньовидова трофічна конкуренція має винятково важливе еволюційне значення. Її наслідком є вдосконалення морфофізіологічних та етологічних пристосувань, пов’язаних і;і добуванням, запасанням та ефективним засвоєнням їжі. Напри клад, у саксаулу в результаті внутрішньовидової конкуренції виробилась здатність розвивати стержневий корінь завдовжки понад 10 м для добування води з глибоких водоносних шарів. Ця різновидність конкуренції сприяла виробленню у рослин засобік захисту від надмірного випаровування вологи в умовах її дефі циту (дрібні продихи, товстий восковий покрив листків, заміна листків на колючки у кактусів тощо).

Між окремими особинами або групами особин різних видів за однакову їжу (у тварин), однакові поживні речовини, вологу, світло (у рослин) відбувається міжвидова трофічна конкуренція. Класичним прикладом індивідуальної міжвидової конкуренції за їжу є боротьба між двома близькоспорідненими видами інфу­зорій — Paramecium caudaum та P. aurelia. При їх сумісному утриманні через 16 діб в пробірці розмножуються тільки особини P. aurelia завдяки високим темпам зростання. Прикладами між- групової трофічної конкуренції різних видів можуть бути бороть­ба за їжу між стадами оленів, родинами вовків, зграями шакалів, гієн та левів. Ця різновидність конкуренції властива високоорга- нізованим тваринам і, як правило, не має гострого характеру.

Міжвидова трофічна конкуренція стимулює вдосконалення морфофізіологічної орієнтації організмів. Наприклад, еволюція двох видів хижаків, які конкурують за однакову їжу, відбу­вається в напрямі вдосконалення швидкості бігу, органів слуху, зору та нюху.

Топічна форма конкуренції. Це конкуренція між організма­ми за місце існування. Вона охоплює відносини між самими орга­нізмами на фоні абіотичних факторів середовища (температури, світла, вологості, характеру ґрунту, солоності тощо), впливу яких зазнають організми. Показниками того, який організм краще адаптований до умов існування, можуть бути не тільки біотичні, а й абіотичні фактори. Наприклад, багатьом тваринам властиве сезонне захисне забарвлення тіла, що відповідає фону навколишнього середовища (взимку — біле забарвлення у зай- ців-біляків і куріпок), хоча причиною його виникнення є не сні­говий покрив, а спільні хижаки (лисиці та сови).

Топічна форма конкуренції має індивідуальний та груповий характер. При індивідуальній конкуренції за місце існування иживаються ті особини, що мають кращі пристосування до киття в певних умовах навколишнього середовища. При гру по­ні іі конкуренції на фоні загальних абіотичних умов відбувається конкурентна боротьба між групами генетично споріднених орга- иііімів (колоніями, родинами, виводками). Так, при різкому похолоданні часто гинуть виводки пташенят, якщо гнізда недо- і гатньо теплі. Наслідком подібної конкуренції є вдосконалення засобів турботи про нащадків.

Отже, топічна форма конкуренції є важливим фактором пироблення пристосувань до несприятливих умов абіотичного і (-редовища (вдосконалення механізмів теплорегуляції, захисту під втрати вологи), а також до дії біотичних факторів (вироблен­ня засобів маскування), що призводить до конкуренції організ­мів на фоні загального абіотичного середовища.

Репродуктивна форма конкуренції. Ця форма проявляєть­ся в боротьбі особин за відтворення потомства і поширюється на асі стадії життя, пов’язані з розмноженням. Вона може розпочи­натись із боротьби особин одного виду за партнера для паруван­ня, що найхарактерніше для високорозвинених тварин.

Репродуктивна конкуренція має значно м’якший характер, ніж трофічна. Загибель особин, як правило, обумовлена не пря­мими сутичками претендентів за самку, а іншими причинами.

І Іаприклад, у морських котиків молоді самці в боротьбі за самку лі старими сікачами дістають поранення, в які потрапляє інфек­ція, що нерідко є причиною їх загибелі.

Конкуренція за партнера для парування призводить до вдос­коналення вторинних статевих ознак (збільшення розмірів тіла у самців, розвитку рогів, яскравого забарвлення покривів, фор­мування ритуалів шлюбної поведінки).

Після народження потомства репродуктивна форма конку­ренції визначається боротьбою за їжу для вигодівлі малят та їх захисту. В цей період вона часто має добре виражений груповий характер. Багатьом доводилося спостерігати, як батьківські нари шпаків, чайок чи галок активно захищають свої гнізда.

Внутрішньовидова та міжвидова репродуктивна конкурен­ція особливо яскраво проявляється в період вигодівлі малят. На нього припадає найбільше енергетичне навантаження в річному киттєвому циклі, особливо у видів з вираженою турботою про потомство. Забезпечити їжею нащадків — значить зберегти вид. 1$ конкуренції за вигодівлю нащадків поєднується репродуктив­на та трофічна форми, тому узагальнено її можна назвати репро- дуктивно-трофічною.

Репродуктивна конкуренція поширена й серед рослин. В період запилення квіткові рослини конкурують між собою за

комах-запилювачів. Особини, які краще приваблюють комах забарвленням квітки та її запахом, мають більше шансів бути заплідненими пилком, який переносять комахи. В місцях суміс­ного проростання репродуктивна конкуренція відбувається між рослинами за насіннєву продуктивність. Рослини, що зростають у сприятливих умовах живлення, успішно конкурують не тіль­ки за загальним приростом біомаси, а й за плодючістю. Напри­клад, у саксаулу в умовах дефіциту вологи насіннєва продуктив ність значно вища в одиноких дерев, ніж у тих, що проростають скупченими групами, де конкуренція за вологу гостріша.

Репродуктивна конкуренція в рослин проявляється і в період поширення насіння. Насіння з досконалішим літальним апаратом має більше шансів віддалитися від материнського організму і опинитися в сприятливих умовах для проростання.

Еволюційне значення репродуктивної конкуренції дуже велике. Вона є причиною виникнення та вдосконалення при­стосувань, пов’язаних із розмноженням — основною властиві­стю життя та необхідною передумовою його еволюції.