57. Прислівник. Значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.Групи прислівників за значенням, творення прислівників.

Прислівник — це повнозначна незмінювана час­тина мови, що виражає ознаку дії, стану чи ознаку якості або предмета.

Прислівник у реченні пов'язується з дієсловом, виконую­чи роль обставини дії.

Може також пов'язуватися з прикметником або іншим прислівником, служачи для вираження ознаки якості у ролі обставини міри, ступеня.

Рідше прислівник входить у зв'язок з іменником, викону­ючи роль неузгодженого означення: Карлос вибрав шлях (яки й?) направо, Гвідо вибрав шлях (яки й?) наліво (Л. У.). Менш типовою для частини прислівників є роль присудка в односкладному реченні: Тихо, пустельно, мов на краю світу (Гонч.).

Розряди прислівників за значенням

За значенням і синтаксичною роллю в реченні прислівни­ки поділяються на три розряди: означальні, обставинні та безособово-предикативні.

Означальні прислівники

Означальні прислівники виражають якісні ознаки дії або стану (швидко бігти, міцно спати) та спосіб вияву їх, міру або ступінь (піклуватися по-батьківськи, занадто вразлива натура, утричі більша вага).

Означальні прислівники поділяються на три групи: 1) якіс­но-означальні; 2) способу або образу дії; 3) кількісно-озна­чальні.

1. Якісно-означальні прислівники дають якіс­ну характеристику дії або стану, відповідаючи на питання я к? Вони творяться від основ якісних прикметників за до­помогою суфіксів -о або -е, наприклад: гарно, розумно, вдало, гаряче, добре.

Якісно-означальні прислівники утворюють форми вищо і найвищого ступенів порівняння.

Вищий і найвищий ступені якісно-означальних при­слівників творяться так само, як і ступені порівняння якіс­них прикметників.

Прислівники способу або образу дії вказують на спосіб дії і відповідають на питання яким спосо­бом? (гуртом, уплав, по-нашому, по-материнському).

2. Кількісно-означальні прислівники виража­ють ступінь інтенсивності дії або міру чи ступінь вияву якісної ознаки і відповідають на питання скільки? наскільки? якою мірою? як багато? (двічі, утричі, дуже, надзвичайно).

Обставинні прислівники

Обставинні прислівники виражають різні обставини, за яких відбувається дія, тобто характеризують дію або процес за часовими, просторовими, причиновими відношеннями, рід­ше — за метою її виконання.

Обставинні прислівники поділяються на чотири групи: 1) прислівники часу; 2) прислівники місця; 3) прислівники причини; 4) прислівники мети.

1. Прислівники часу характеризують дію за часовими відношеннями і відповідають на питання коли? відко­ли? як довго? доки? (тепер, колись, віддавна, щороку, завжди).

2. Прислівники місця характеризують дію за просто­ровими відношеннями і відповідають на питання де? куди? звідки? (угорі, вниз, здалеку, праворуч).

3. Прислівники причини виражають причину дії і відповідають на питання чому? через що? з якої причини? (зопалу, згарячу, здуру, знічев'я).

4. Прислівники мети виражають мету дії і відповіда­ють на питання для чого? нащо? з якою ме­тою? (умисне, наперекір, напоказ).

Особливістю морфологічного складу прислівників є співвіднесеність їх з усіма частинами мови. Ця співвідне­сеність вказує на їх походження як класу адвербіальних (при­дієслівних) слів.

Утворені шляхом адвербіалізації прислівники в своїй будові відображають застиглі (змертвілі) відмінкові (відмінково-прийменникові) форми іменників, прикметників, числівників, займенників, колишніх дієприкметників, закінчення яких перетворилися на суфікси, а прийменники — на префікси: набік, знадвору, донедавна, здалека, надвоє, доки, навприсядки, сидячи.