• зіставні;

• - протиставні з різними відтінками: контрастне протиставлення (а, ж (же)): Там сонце гріє, а тут уже холодно', компенсуюче (зате, та (зате), але, але зате. обмежувальне {але, проте, а проте, та, так, протиставно-допустове значення (але, та, але (та) все ж, але все-таки, але однак, та незважаючи на це. розділові (зі значенням чергування дій та взаємовиключення);

• градаційні;

• пояснювальні.

• ССР відкритої структури – це такі складні речення, що характеризуються структурно-граматичною незамкненістю, багаточленним складом і зворотністю предикативних частин (можна переставити місцями предикативні компоненти).

• Сср закритої структури – це такі складні речення, що характеризуються структурно-граматичною замкненістю, двочленним складом і незворотністю предикативних частин.

• ССР відкритої структури:

- власне єднальні зі значенням одночасності (сполучні засоби – і, й, та (і)), яку звичайно передають видо-часові дієслівні форми: Може, квіти зійдуть, і настане ще й для мене весела весна. розділові зі значенням чергування дій (то–то, аб–-або, чи–чи, іноді – а іноді, або): То заблищить у небі яскраво одинока зірка, то засвітяться контури. ССР закритої структури:

1) невласне єднальні зі значенням:

• а) послідовності дій, процесів або станів (і, й, та (і), ні–ні, ані–ані), б) причиново-наслідкової зумовленості, створювані лексичним наповненням сурядних частин (і, і тому, і від того, і через те, тому, від того, через те. в) умовно-наслідкові, передані структурою ССР і лексичним наповненням сурядних частин (і, і таким чином, і значить, і отже, отже.

г) приєднання (та, й, і, а, та (і) ще, та до того, і також, і на додаток.

ґ) доповнення (поширення): і, і навіть, навіть.

д) обмеження (і, і тільки, і лише, тільки, лише. 2) розділові зі значенням несумісності дій (взаємовиключення): або, чи – чи, чи то – чи то, не то – не то, а то – а то, аналоги сполучників: може – може. 3) зіставні (а, а тим часом, а поки що. 4) протиставні (а, але, проте, зате, однак. 5) градаційні відношення як – так, не тільки – але й, не тільки – а й. 6) пояснювальні (тобто, як-от, цебто (себто), а саме, або.

85.Присудок прост.,складн.,і складений.Засоби його виражен.Ускл.Форми.

Присудок-гол.член двоскладн.реч.,який вираж.предикативну ознаку підмета й перебув.з ним у син такс.взаємозвязку.ПДП-передбач.поєдн.осн.лексичн. й грамат.значень в одному компоненті.Різновиди:1)особово-дієслівн.-вираж.дієвідмінюван.формами дієсл,складен.грамат.формами (аналіт.ф.майб.часу,умовн,наказ.способами,ф.давноминулого часу)-я буду молитись;2)інфінітивн.:а ми-тікати;3)вигуковий-аж двері рип;4)фразеологічний-він гав ловив;5)описовий-дієсл.імен.зворот,сл.сп.можна замінити дієсловом,утв.від імен.:дати відповідь;6)нульов.присуд.ПДП ускладн.!)частками: і,ну,давай;і,як ,не;наче,ніби,мов,немов;собі; та словами, близькими до часток:взяв,знай.2)повтор.дієслів:прокусити не прокусила,ти гукай не гукай,валом валити;3)ускладн.2 частками:той ніби й не чув;часткою і повторенням дієслова:от ми їздимо та й їздимо.Складен.присудок-являє собою поєдн.2 компонентів-гол.і.допоміжн.(дієсл.звязки,фазов.,модал.дієсл.СДП-вираж.сполучен.допоміжн.компонента із суб’єкт.інфінітивом.У ролі допоміжн.компонентів функціон.1)фазові дієсл.:поч..дії-почати,піти;триван.-продовжувати;кінець дії-закінчувати;2)модал.дієсл.:з модал.вольов.знач.:мати,могти,мусити; волевиявлень.:бажати,жадати,мріяти;суб’єкт.емоц.оцінка:любити,надіятися;3)модал.-предикатив.прикм.:рад,ладен.СІП-скл.з дієсл-звязки та імен.частини, яка може виражат.імен.-Дід був коваль; прикм.-піна стала сива;займен.-все стало моє;числівн.-Аня була двадцятою;дієприкм.:піч була помазана; стійк.сл.сп.:був він стріляною птицею.Складн.(подвійн.)присудок-скл.з 2 самост.компонентів, які вступ.у бінарн.звязок з підметом:Змучений і втомлений стояв він біля…Подвійн.прис.скл.з особов.ф.дієсл.та прикм.(дієприкм.),порядков.числівн.,займен.:От стеляться розложисті,як скатерть,зелені