91. Пунктуаційні основи. Розділові знаки.

Пунктуація – це: 1) система розділ. знаків і правил їх уживання на письмі; 2) розділ м/з-ва про використання РЗ.

Розділові знаки - це частина графічної системи мови - умовно прийняті знаки, вживані на письмі для членування тексту за змістом та інтонацією. Призначення РЗ - полегшити сприймання смислу написаного.

РЗ СУЛМ становлять усталену систему, до якої належать одиничні РЗ (. : ...  ! ? ; ,) і парні (дві коми, 2 тире, дужки, лапки та ін.)

За здатністю повторюватись усі одинич. РЗ поділ. на:

• Повторювані (при однор член., частин БСР)

• Неповторювані (підм. і прис., частини скл. реч.)

За функцією РЗ поділ, на роздільні і видільні:

• Роздільні – розділ. частини реч. (найчастіше одиничні)

• Видільні – виліляють якісь відрізки всередині реч., вжив. при встав. і вставлен. конструк., відокремл. чл. реч., звертаннях тощо.

За нормативністю: нормативні (відповідають пунктуац. нормам СУЛМ) й індивід.- авторські (вжив. автором з певною стиліст. метою).

Нормативні поділ.: на варіантні (можуть мати пунктуац. варіант) і безваріантні.