6. Порядок роботи Верховної Ради України

Порядок роботи Верховної Ради України встановлю­ється Конституцією України та Законом про регламент Верховної Ради України².

Згідно з ч. 1 статті 82 Конституції України Верховна Рада України працює сесійно.

Сесія Верховної Ради України (від лат. sessio – за­сідання) – це термін, протягом якого Верховна Рада проводить пленарні засідання та приймає рішення з пи­тань, віднесених до її відання Конституцією України. В перерві між пленарними засіданнями проводяться за­сідання комітетів та інших органів Верховної Ради.

Сесії Верховної Ради поділяються на чергові та поза­чергові.

Чергові сесії Верховної Ради починаються (без скли­кання) першого вівторка лютого і першого вівторка ве­ресня кожного року (ч. 1 ст. 83 Конституції України).

Позачергові сесії Верховної Ради із зазначенням по­рядку денного скликаються Головою Верховної Ради на вимогу не менш, як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України або на вимогу Президента України. При цьому вмотивовані пропозиції про скликання позачергової сесії Верховної Ради, підписані ініціаторами, направляються Голові Верховної Ради із зазначенням питань і, за звичайних обставин, з проектами документів, розгляд яких пропо­нується.

Позачергова сесія Верховної Ради за звичайних об­ставин скликається не пізніше як у десятиденний термін після надходження пропозиції про її скликання. Розпо­рядження Голови Верховної Ради про скликання поза­чергової сесії Верховної Ради, згідно з Регламентом Верховної Ради, публікується не пізніше, як за три дні до Її відкриття із зазначенням питань, які пропонується ви­нести на розгляд позачергової сесії.

У разі введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні Верховна Рада України збирається в дводенний строк без скликання. В цьому разі Голова чи Секретаріат Верховної Ради терміново повідомляють народних депутатів України про місце засідань Верховної Ради, якщо вони відбуватимуться не в Будинку Верховної Ради, а в іншому приміщенні.

Окремо Конституція України та Регламент Верховної Ради регулюють процедуру першої сесії новообраної Верховної Ради.

Так, Верховна Рада України збирається (без скликан­ня) на першу сесію не пізніше, ніж на тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів. При цьому Верховна Рада згідно з ч. 3 ст. 82 Конституції України є повноважною за умови обрання не менш, як двох третин від її конституційного складу.

Перше після виборів пленарне засідання Верховної Ради відкриває найстарший за віком народний депутат України і веде його до обрання Президії сесії. Президія сесії визначає головуючого на кожне засідання Верхов­ної Ради, організовує роботу Верховної Ради і підписує прийняті нею акти до обрання Голови Верховної Ради та його заступників. Далі засідання Верховної Ради веде Голова Верховної Ради або його заступники.

У сесійний період щотижнева робота Верховної Ради та її комітетів починається у вівторок о 10 годині І закін­чується у п'ятницю о 14 годині.

Понеділок кожного тижня відводиться для самостійної роботи депутатів, пов'язаної із здійсненням депутатських повноважень, для їх роботи в депутатських фрак­ціях або у виборчих округах.

Згідно з Регламентом Верховна Рада не може при­ймати рішення щодо використання робочого часу депу­татів у понеділок для інших цілей, за винятком випадків, коли депутати залучаються до роботи під час надзвичай­ного чи воєнного стану або для виконання доручень за рішеннями Верховної Ради.

Робочий день Верховної Ради та її комітетів починає­ться о 10 годині і триває до 18 години з перервою з 12 го­дини до 12 години ЗО хвилин і з обідньою перервою з 14 до 16 години.

Верховна Рада, якщо вона не приймає аd hoc іншого рішення, проводить протягом дня два засідання: ранко­ве – з 10 до 14 години і вечірнє – з 16 до 18 години. Засі­дання Верховної Ради або її робочого органу може бути продовжено головуючим на засіданні понад визначений робочий час не більше, ніж на 15 хвилин. Інші одноразо­ві зміни часу роботи можуть здійснюватися, якщо за це без обговорення проголосувала більшість депутатів від їх фактичної кількості. За звичайних обставин рішення Про продовження пленарного засідання після 18 години приймається Верховною Радою не пізніше, як на ранко­вому засіданні того ж дня.

Порядок денний чергової сесії Верховної Ради включає два розділи: перший – питання, які повністю підготовлені для включення до розкладу пленарних засі­дань Верховної Ради; другий – питання, підготовку і до­опрацювання яких Верховна Рада доручає здійснити ко­мітетам Верховної Ради та відповідним органам.

Пропозиції до проекту порядку денного сесії внося­ться особами та органами, які згідно з Конституцією України мають право законодавчої ініціативи, не пізні­ше, як за місяць до відкриття чергової сесії. Пропозиції до порядку денного сесії, внесені пізніше, як за місяць до відкриття чергової сесії або під час чергової сесії, вино­сяться на розгляд Верховної Ради для включення до по­рядку денного сесії після їх попереднього розгляду.

Розклад засідань Верховної Ради повинен містити інформацію про день і час проведення пленарних засі­дань не менш, як на двотижневий термін. Він приймає­ться Верховною Радою без обговорення за пропозицією Голови Верховної Ради. Верховна Рада наприкінці кож­ного тижня її пленарних засідань уточнює розклад засі­дань на наступний, не менш як двотижневий термін.

До порядку денного пленарного засідання вклю­чаються питання з першого розділу порядку денного се­сії Верховної Ради. До порядку денного засідань Верхо­вної Ради щотижня під час її пленарної роботи включає­ться не менше двох годин для проведення обговорення питань, які можуть бути не пов'язані з питаннями поряд­ку денного сесії (різне).

Щоденно на початку першого пленарного засідання (без включення цього питання до порядку денного засі­дання) відводиться до 30 хвилин, для стислих (до 3 хви­лин) виступів депутатів з внесенням пропозицій (крім тих, що вносяться у спеціально встановленому порядку), оголошенням запитів, заяв, повідомлень. При цьому об­говорення не відкривається.

Порядок ведення пленарних засідань. Пленарні за­сідання Верховної Ради проводяться згідно з розкладом засідань. Їх відкривають, ведуть і закривають Голова Верховної Ради або його заступники, а на першій сесії новообраної Верховної Ради – найстарший за віком на­родний депутат, а після обрання президії сесії – члени президії. Якщо ці особи з будь-яких причин не здійсню­ють цього, то ці функції виконує обраний депутатами ad hoc головуючий на засіданні.

Головуючий на засіданні Верховної Ради згідно з Ре­гламентом здійснює такі функції:

1) відкриває, закриває та неупереджено веде засідан­ня, оголошує перерви в засіданнях Верховної Ради;

2) виносить на обговорення проекти законів, поста­нов, інших актів Верховної Ради, оголошує їх повну на­зву, редакцію та ініціаторів внесення; інформує про ма­теріали, що надійшли на адресу Верховної Ради;

3) організовує розгляд питань;

4) повідомляє списки осіб, які записалися для ви­ступу;

5) надає слово для доповіді (співдоповіді), виступу, оголошує наступного промовця;

6) створює рівні можливості депутатам для участі в обговоренні питань;

7) ставить питання на голосування, оголошує його результати;

8) забезпечує дотримання цього Регламенту всіма присутніми на засіданні;

9) робить офіційні повідомлення, а також ті, які вважає за необхідне оголосити (з урахуванням вимог ч. 6 ст. 2.5.2);

10) вживає заходів до підтримання порядку на засі­данні;

11) має право виправляти фактичні помилки, допу­щені у виступах на пленарному засіданні;

12) здійснює інші повноваження, що випливають з цього Регламенту.

Під час засідання Верховної Ради головуючий зо­бов'язаний утриматися від коментарів і оцінок щодо промовців та їх виступів.

Засідання Верховної Ради проводяться відкрито. За­крите засідання може бути проведено за рішенням біль­шості від конституційного складу Верховної Ради (ч. 1 ст. 84 Конституції України).

На початку кожного засідання Верховної Ради голо­вуючий проводить за допомогою електронних засобів поіменну реєстрацію народних депутатів України, при­сутніх на засіданні, повідомляє Верховну Раду про кіль­кість депутатів, про яких відомо, що вони відсутні з по­важних причин.

На початку першого засідання кожного робочого дня головуючий оголошує порядок денний на весь день ро­боти. Питання розглядаються в тій послідовності, в якій їх включено до порядку денного засідання.

Обговорення питань порядку денного на засіданні Верховної Ради включає:

1. доповідь, запитання доповідачу і відповіді на них;

2. співдоповіді (в разі необхідності), запитання спів­доповідачам і відповіді на них;

3. виступи депутатів з оголошенням та обґрунтуван­ням окремої думки, якщо вона є додатком до висновків чи пропозицій комітетів, з приводу яких виступали доповідач і співдоповідачі, за умови, що окрему думку не було поширено серед депутатів разом з висновком від­повідного комітету;

4. виступ ініціатора внесення пропозиції;

5. внесення, обговорення і прийняття рішення щодо преюдиціальних і відкладальних питань та питань про неприйнятність, якщо такі є;

6. виступи по одному представнику від комітетів Верховної Ради або тимчасових спеціальних комісій, якщо їх висновки щодо обговорюваного питання чи пропозиції не були поширені серед депутатів згідно з поданням комітету чи комісії;

7. виступи представників від кожної зареєстрованої депутатської групи і фракції;

8. виступи депутатів;

1. оголошення головуючим на засіданні про припинен­ня обговорення та повідомлення про тих, що виступили і записалися на виступ;

9. внесення депутатами пропозицій, які не були виго­лошені в ході обговорення (крім тих, що вносяться у спеціально встановленому порядку);

10. заключне слово співдоповідачів і доповідача;

11. уточнення і оголошення головуючим на засіданні пропозицій, які надійшли щодо обговорюваного питання і будуть ставитися на голосування;

12. виступ з мотивів голосування депутата — ініціа­тора внесення пропозиції, що розглядається, якщо він не використав права на виступ перед оголошенням припинення обговорення, або депутата від депутатської групи (фракції) – ініціатора внесення обговорюваного питання;

13. виступи з мотивів голосування по одному пред­ставнику від кожної зареєстрованої депутатської групи (фракції);

14. виступи з мотивів голосування по одному депута­ту від кожної зареєстрованої депутатської групи (фракції), якщо вони мають протилежну точку зору щодо ви­голошеної на засіданні Верховної Ради думки депутатсь­кої групи (фракції);

15. виступи депутатів з мотивів голосування. Головуючий на засіданні надає слово за заявами про надання слова згідно з цим переліком. Якщо список ба­жаючих виступити вичерпано, або якщо ніхто не подав заяву про надання слова, а також у разі закінчення ви­значеного для обговорення часу чи прийняття рішення про скорочення обговорення головуючий на засіданні оголошує про припинення обговорення.

З процедурних та деяких інших, прямо зазначених у Регламенті питань, проводиться скорочене обговорення, яке включає:

1) виступи ініціаторів з внесенням та обґрунтуванням пропозицій;

2) виступ голови або представника від головного комітету, якщо приймається рішення щодо питання, яке готувалося цим комітетом;

3) виступи двох депутатів на підтримку кожної про­позиції і двох депутатів не на її підтримку;

4) уточнення та оголошення головуючим на засіданні пропозицій, які надійшли і будуть ставитися на голосу­вання;

5) виступи з мотивів голосування по одному предста­внику від кожної зареєстрованої депутатської групи (фракції).

Під час засідання Верховної Ради депутати не повин­ні заважати промовцям і слухачам діями, які перешко­джають викладенню або сприйманню виступу.

У Регламенті Верховної Ради значна увага приділяє­ться питанням дисципліни та етики пленарних засідань.

Так, якщо депутат своєю поведінкою заважає прове­денню засідання Верховної Ради, головуючий на засі­данні попереджає його персонально і закликає до поряд­ку. Після повторного попередження протягом дня голо­вуючий за згодою більшості депутатів від їх фактичної кількості, визначеною без обговорення шляхом голосу­вання, може запропонувати депутату залишити зал до кінця засідання. Якщо депутат відмовляється залишити зал, головуючий на засіданні припиняє засідання до ви­конання депутатом його вимоги. У таких випадках за висновком комітету, до компетенції якого входять пи­тання депутатської етики. Верховна Рада без обговорен­ня може прийняти рішення про позбавлення депутата права брати участь у пленарних засіданнях (до п'яти за­сідань). Це рішення доводиться до відома виборців через газету «Голос України».

У разі брутального порушення дисципліни або пере­шкод у проведенні засідання головуючий на засіданні може оголосити перерву або закрити засідання.

Якщо під час засідання Верховної Ради в будинку Верховної Ради депутат вчинить дії, що містять ознаки злочину, обговорення припиняється. Головуючий на за­сіданні повідомляє Верховну Раду про факт, що відбув­ся, закриває засідання і негайно звертається до Гене­рального прокурора з пропозицією вжити відповідних заходів. У разі, коли зазначені дії вчинено до відкриття пленарного засідання, під час його перерви чи після за­криття, головуючий на засіданні повідомляє Верховну Раду про них після перерви або при відкритті найближ­чого засідання.

Порядок прийняття рішень Верховної Ради. Обго­ворення питання порядку денного завершується прийнят­тям відповідного рішення. Згідно з ч. 2 ст. 84 Конституції України рішення Верховної Ради з будь-якого питання приймаються виключно на її пленарних засіданнях шля­хом голосування і, як правило, після його обговорення¹.

Голосування здійснюється депутатами особисто в за­лі засідань Верховної Ради або у відведеному для таєм­ного голосування місці біля залу для засідань.

Регламент передбачає такі види голосування у Вер­ховній Раді:

1. Сигнальне — застосовується не для прийняття рі­шення, а оголошується головуючим для того, щоб з'ясу­вати кількість депутатів, які не підтримують або запере­чують проти тієї чи іншої пропозиції. Сигнальне голо­сування проводиться без обговорення і здійснюється підняттям руки; при цьому підрахунок голосів не прово­диться і про прийняття якогось рішення не оголошується. Головуючий на засіданні. Голова Верховної Ради і його заступники в сигнальному голосуванні участі не беруть.

2. Відкрите нефіксоване.

3. Відкрите фіксоване (поіменне).

Відкрите нефіксоване та відкрите фіксоване голосуван­ня здійснюється за допомогою електронної системи під­рахунку голосів, яка працює в одному з двох її режимів:

а) без можливості фіксації персональних результатів голосування кожного депутата;

б) з можливістю фіксації (в тому числі роздрукуванням) персональних результатів голосування кожного де­путата.

Поіменне голосування проводиться за пропозицією будь-кого з депутатів, підтриманою не менш, як 1/3 де­путатів, які взяли участь у голосуванні.

Дані про результати поіменного голосування роздруковуються відразу після голосування і надаються Секре­таріатом Верховної Ради уповноваженим представникам депутатських груп (фракцій) за їх зверненням, а також для ознайомлення депутатам за їх зверненням.

4. Таємне шляхом подачі бюлетенів – застосовується Верховною Радою, як правило, при персональних обран­нях, призначеннях, затвердженнях на посади чи до скла­ду колегіальних органів, або відкликаннях чи усуненнях з посади.

Закон України, постанова Верховної Ради та інше рішення (крім процедурного або зазначеного в законі окремо) вважаються прийнятими, якщо після їх обгово­рення на пленарному засіданні за них проголосувала більшість від конституційного складу Верховної Ради (ст. 91 Конституції України).

Законопроект про внесення змін до Конституції Ук­раїни вважається прийнятим, якщо за нього проголосу­вало не менш, як дві третини від конституційного складу Верховної Ради.

Рішення з процедурних питань приймаються більші­стю голосів депутатів, які взяли участь у голосуванні (тобто подали голоси «за», «проти» або «утримався»).