22. Реакція споживача на зміну його доходу. Характеристика кривих „дохід-споживання”

для неякісних товарів.

Неякісні товари – це товари, споживання яких зменшується за умови зростання доходу споживача. Належність товару до тієї чи іншої групи залежить не стільки від його специфічних властивостей, скільки від сприйняття цього товару споживачем. Те, що для одного споживача буде нормальним товаром, інший оцінюватиме як неякісний (наприклад, міський транспорт). Тому для нормальних товарів крива "дохід – споживання" матиме зростаючий характер, а для неякісних – спадний (рис. 4.2).

Разом з тим, є група товарів, яка не належать ні до нормальних, ні до неякісних. Обсяги їх споживання не залежать від рівня доходу споживача. Це порівняно дешеві товари, які не мають субститутів. Малоймовірно, що хтось у разі зростання доходу збільшить споживання, наприклад, солі. Отже, крива "дохід–споживання" для цієї групи товарів матиме вигляд вертикальної лінії.

23. Сутність та характеристика кривих Енгеля. Закон Енгеля.

Взагалі залежності між розміром доходу та обсягами споживання тих чи інших благ прийнято називати кривими Енгеля. Крива Енгеля показує кількість блага Х, яку споживач придбав би (за одиницю часу) за різних рівнів доходу, тобто характеризує зв’язок між обсягом споживання блага і доходом споживача (за незмінних цін і смаків споживача). Для більшості нормальних товарів крива Енгеля має зростаючий характер із прискоренням, тобто певний приріст доходу спричиняє менший приріст споживання товару X. Це пояснюється дією закону спадної граничної корисності (рис. 4.3).

О днак для певної групи товарів крива Енгеля може зростати із затуханням. До цієї групи належать предмети розкоші, споживання яких зростає швидше, ніж зростає дохід споживача. Ці залежності ввійшли в мікроекономіку як закон Енгеля:

1. При незмінних цінах на всі блага частка сімейного бюджету, що витрачається на продукти споживання, має тенденцію до зменшення за умови зростання доходів сім'ї.

2. Споживання освітніх, медичних, юридичних послуг і послуг, пов'язаних з відпочинком, має тенденцію зростати швидше, ніж зростають доходи.

24. Реакція споживача на зміну цін товарів. Крива „ціна-споживання” та крива попиту.

Якщо вважати дохід постійним, а ціни змінними, то можна побудувати криву "ціна–споживання". Якщо при зміні ціни на товар Х дохід і ціни на інші товари залишаються незмінними, то точка перегину лінії бюджетних обмежень з віссю Y залишиться попередньою. Зниження ціни на товар X призведе до повороту лінії бюджетних обмежень до нової точки її перетину з віссю X, більш віддаленої від початку координат. І, навпаки, підвищення ціни на товар X повертає лінію бюджетних обмежень до точки, що лежить ближче до початку координат.

К рива "ціна - споживання" показує, як змінюється обсяг закупівель товару X при переході до іншого рівня цін на цей товар за умови незмінності всіх інших факторів попиту (рис. 4.4). Від кривої "ціна–споживання" можна перейти до кривої індивідуального попиту. Для цього потрібно перенести точки Е1, Е2, Е3 кривої „ціна–споживання” в іншу систему координат, де по вертикальній осі ординат замість обсягу споживання інших благ (Q_Y) відобразити ціну товару Х (Р_х).

Зменшення кута нахилу лінії бюджетних обмежень (зниження цін на товар X) супроводжується збільшенням обсягів закупок цього товару. Залежність між ціною на товар (Рх) та розміром його бажаних закупок для споживача відображає крива індивідуального попиту.

Попит (demand) – це та кількість продукту, яку споживач готовий та може придбати за тими чи іншими цінами протягом певного періоду. Крива попиту та крива "ціна - споживання" – це два різні способи описання того, як придбана кількість товару змінюється при зміні ціни на нього (за умови, що інші фактори не діють).

Оскільки залежність між цінами товару та попитом на нього досить стійка, то можна говорити про закон попиту, який наголошує, що із зростанням цін на товар розмір попиту на нього зменшується і, навпаки, зниження цін сприяє збільшенню кількості товару, яку бажає придбати споживач.