Охарактеризувати криві байдужості для абсолютних доповнювачів та абсолютних замінників. Навести приклади.
Форми (види) кривих байдужості визначаються уподобаннями споживача і залежать від ступеня взаємозамінності благ у споживанні. Адже для споживача існує певна замінність благ – додаткова кількість одного блага компенсує йому втрати іншого. Якщо така замінність відсутня (споживач не відмовиться від жодної одиниці певного блага, яку б кількість іншого блага йому не пропонували), то криві байдужості матимуть форму прямого кута (рис. 3.4). Два блага, криві байдужості для яких мають таку форму, називають абсолютними доповнювачами.
Протилежним випадком є абсолютна замінність благ – коли споживач згоден обмінювати одне на інше в одній і тій самій пропорції незалежно від того, який загальний обсяг одного чи іншого блага у нього є ( рис. 3.5).
(3.5)
Бюджетні обмеження і можливості споживача. Причини та механізми переміщення бюджетної лінії.
Вибір споживача залежить не тільки від його уподобань і переваг, а й від бюджету. Бюджет – це кількість грошей, яка доступна споживачеві для витрат у певний період часу. Для аналізу впливу бюджетних обмежень на вибір споживача будемо вважати, що:
розмір бюджету домогосподарства на споживання визначається розміром поточного доходу;
на споживання витрачається весь обсяг поточного доходу.
Крім розміру наявного бюджету, обмежуючим фактором є ринкові ціни благ. Залежність обсягів споживання благ від розміру бюджету показує бюджетна лінія (лінія бюджетних обмежень).
Бюджетна лінія показує всі можливі набори благ, які домашнє господарство спроможне придбати протягом певного періоду за наявного бюджету за умови, що весь бюджет витрачається повністю. Тобто графічно бюджетне обмеження можна представити як лінію, що показує доступні комбінації благ (рис.3.6).
При доході розміром I людина може придбати I/Px одиниць блага x, витративши на нього увесь свій дохід. Інша крайність – не купувати благо х зовсім, витрачаючи дохід на інші блага. Усі можливості домогосподарства, за умови, що весь бюджет витрачається, можуть графічно бути представлені відрізком між цими двома точками – він називають бюджетною лінією.
Нахил бюджетної лінії має важливу економічну інтерпретацію – він показує, яким обсягом споживання всіх інших благ необхідно пожертвувати, щоб збільшити споживання блага Х на одиницю. Чим крутіша лінія бюджетного обмеження, тим більшою кількістю товарів треба пожертвувати для отримання додаткової одиниці товару Х.
Зміна доходу та цін на товари змінює положення лінії бюджетного обмеження. Збільшення доходу означатиме паралельний зсув бюджетної лінії праворуч угору ( і навпаки – при зменшенні доходів ) – рис.3.7.
Зміна ціни блага Х означатиме поворот бюджетної лінії навколо точки, що позначає дохід домогосподарства – рис. 3.8.
При зменшенні ціни блага Х зменшуватиметься і кут нахилу бюджетної лінії (і навпаки).
Якщо змінюються ціни на інші блага, які споживаються поряд із благом Х, то це означає поворот бюджетної лінії навколо точки перетину її з віссю х. Коли змінюються ціни обох товарів, бюджетна лінія буде зміщуватися в просторі і її нове положення буде визначатись співвідношенням зміни цін.
Якщо ціни змінюються так, що їх співвідношення залишається незмінним, це рівнозначно збільшенню або зменшенню доходу, тобто бюджетна лінія зміщується паралельно сама собі. Отже зміна цін веде до зміни купівельної спроможності споживачів.