25. 26. Сутність та графічне зображення ефекту заміщення та ефекту доходу для нормальних товарів та неякісних товарів.

Вплив зміни ціни на обсяг споживання певного блага може бути поділений на дві складові. По перше, зниження цін на товар X робить його привабливішим для споживача, оскільки він стає дешевшим щодо товарів-субститутів. По-друге, вивільнення коштів від здешевлення покупки товару X дає змогу людині збільшити споживання інших товарів. Таким чином, зростає реальний доход споживача, хоча його номінальний доход залишається незмінним.

Щоб моделювати поведінку споживача, необхідно розмежовувати дію двох ефектів, які спостерігаються при зміні цін на один з товарів (рис. 4.5).

Е фект заміщення – це ефект, який вказує на те, що споживач у процесі споживання заміщує товаром, що став дешевшим, інші більш дорогі товари. Ця заміна ілюструється рухом вздовж кривої байдужості U1 (переміщення з точки А у точку С (відрізок R1 – R).

Ефект доходу – це ефект, який виникає внаслідок впливу на попит споживача зміни обсягу його реального доходу. Зміна останнього викликана зміною ціни товару X без врахування ефекту заміщення. Ефект доходу показує механізм переміщення від однієї кривої байдужості U1 до іншої U₂ (відрізок R – R2). Тобто зменшення ціни навіть одного блага означає загальне збільшення можливостей суб’єкта щодо споживання, а це значить, що збільшується реальний дохід споживача.

Напрям впливу ефекту доходу залежить від того – йдеться про нормальний чи неякісний товар. Зростання доходу суперечливо впливає на споживання нормальних та неякісних товарів: якщо із збільшенням доходу споживання нормальних товарів зростає, то споживання неякісних – зменшується. Тобто у випадку нормального блага при зменшенні ціни ефект доходу створює мотив до збільшення споживання. Для неякісних товарів навпаки, ефект доходу діятиме у протилежному напрямку стосовно ефекту заміщення.

Залежно від того, який ефект спрацьовує сильніше, динаміка ціни та динаміка споживання матимуть однакову або протилежну спрямованість. Якщо ефект заміщення має більший вплив, то при зниженні ціни споживання товару Х збільшується. Однак може виникнути ситуація, коли переважає ефект доходу, тоді при зменшенні ціни зменшується і споживання (рис. 4.6).

Н еякісний товар, для якого ефект доходу переважає над ефектом заміщення, називається Гіфеновим товаром, а зростання споживання цього товару із підвищенням ціни на нього – парадоксом Гіфена.

Таку ситуацію можна було спостерігати при аналізі структури споживання малозабезпечених верств населення України під час економічної кризи 90-х років. Товар Гіффена повинен відповідати таким вимогам:

• бути неякісним в уявленні споживача;

• становити значну частку в його витратах.

27. Надлишок споживача, його суть і значення.

Розглянемо наслідки введення нових податків на конкурентному ринку для окремих груп учасників і суспільства в цілому. Надлишок споживача (або споживчий надлишок за Маршалом) – це різниця між тим, скільки споживач згоден заплатити за благо, і тим, скільки він реально за нього сплачує. Визначається надлишок споживача як площа фігури, обмеженої згори лінією попиту, зліва – вертикальною віссю, знизу – лінією ціни.

Різницю між індивідуальною грошовою оцінкою і ціною, яку насправді заплатить індивід, можна вважати за надлишок вартості, здобутий ним завдяки цій торговельній операції. Додаючи надлишки, що їх здобули всі особи, ми одержимо міру надлишку споживача на ринку. Отже, надлишок споживачів є своєрідним мірилом їх добробуту, який утворюється на ринку певного блага. Надлишок споживачів дозволяє кількісно визначити ефективність рішення споживачів купувати обсяг блага, відповідний ціні.

Якщо подивитись на спадну криву попиту (рис. 5.6), то вона ілюструє той факт, що за першу одиницю блага споживач готовий платити більше, ніж за кожну наступну.

Я кщо на ринку встановилась ціна Р_е, то за цією ціною споживач готовий придбати Q_е одиниць блага, але на рівні Р_е він оцінює вигоди від споживання лише останньої з одиниць, яку він придбає. За першу і кожну з наступних одиниць блага – аж до одиниці з номером Qе-1 він готовий заплатити більше, ніж Р_е. Якщо він купить Q_е одиниць, то його сумарний виграш (сукупна чиста вигода) складе величину, яка вимірюється площею заштрихованого трикутника ЕРеС на рис. 5.6. Ця величина має назву надлишку споживача (СS). Це перевищення його сукупних вигід (площа фігури ОСЕQ_е) від споживання блага над сукупними витратами на придбання блага (Р_е × Q_е), графічно – площа прямокутника ОР_еЕQ_е.

Концепція надлишку має надзвичайно велике значення, коли ми оцінюємо вплив на добробут споживачів державного втручання в ринкове ціноутворення. Створюється потенційна можливість оцінити кількісно вплив на ефективність для споживачів таких державних рішень, як, наприклад, про встановлення мінімальних цін на цукор (які є вищими, ніж нерегульовані ринкові ціни) або максимальних цін на певні товари та послуги (які є нижчими, ніж рівноважні ціни).