- •Предмет, основні проблеми та функції мікроекономіки.
- •Характеристика базових підручників з мікроекономіки.
- •Позитивна та нормативна мікроекономіка. Їх функції. Приклади позитивного і нормативного аналізу.
- •Сутність ефекту „Робін Гуда”. Навести приклади.
- •Місце мікроекономіки серед економічних наук. Основні питання мікроекономіки
- •Суб’єкти та об’єкти економічних відносин на мікрорівні.
- •Методологія мікроекономіки.
- •Метод моделювання в мікроекономіці. Економічні моделі.
- •8.Сутність методів індукції, дедукції, абстрагування та припущення „при інших рівних умовах”.
- •Сутність методів функціонального аналізу, статики, динаміки та граничного аналізу.
- •Поняття потреби, види потреб. Економічні блага.
- •Сутність та класифікація економічних благ (нормальні блага, антиблага, неякісні блага)
- •Поняття, види та функція корисності. Перший закон Госсена.
- •Визначення сукупної та граничної корисності. Динаміка кривих tu та mu для нормальних благ, антиблаг та предметів розкоші.
- •Рівновага споживача з позицій кардиналістської теорії поведінки споживача. Другий закон Госсена. Приклади досягнення рівноважного стану споживачем шляхом оптимізації структури покупок.
- •Сутність кардиналістської й ординалістської концепцій поведінки споживача. Визначення аксіом, які висуваються економічною наукою щодо вподобань споживачів.
- •Криві байдужості, карта кривих байдужості, гранична норма заміщення.
- •Охарактеризувати криві байдужості для абсолютних доповнювачів та абсолютних замінників. Навести приклади.
- •Бюджетні обмеження і можливості споживача. Причини та механізми переміщення бюджетної лінії.
- •Рівновага споживача з ординалістських позицій. Внутрішня та кутова рівновага.
- •Реакція споживача на зміну його доходу. Характеристика кривих „дохід-споживання” для нормальних товарів.
- •Реакція споживача на зміну його доходу. Характеристика кривих „дохід-споживання”
- •Сутність та характеристика кривих Енгеля. Закон Енгеля.
- •Реакція споживача на зміну цін товарів. Крива „ціна-споживання” та крива попиту.
- •26. Сутність та графічне зображення ефекту заміщення та ефекту доходу для нормальних товарів та неякісних товарів.
- •27. Надлишок споживача, його суть і значення.
- •28. Ринковий попит, закон попиту, нецінові фактори ринкового попиту.
- •29. Ринкова пропозиція, закон пропозиції, основні фактори зміни пропозиції та наслідки їх впливу.
- •30. Взаємодія попиту і пропозиції, ринкова рівновага.
- •31. Еластичність попиту за ціною. Точкова та дугова еластичність.
- •32. Абсолютно еластичний та абсолютно нееластичний попит. Фактори, що впливають на еластичність попиту, та наслідки їх впливу.
- •33. Еластичність попиту за доходом, перехресна еластичність попиту, еластичність пропозиції за ціною.
- •34. Технологія виробництва. Виробнича функція та її основні властивості.
- •35. Аналіз ізокванти. Гранична норма технологічного заміщення.
- •36. Продукт виробництва, його різновиди та їх графічне зображення.
- •37. Аналіз ефекту масштабу виробництва в довгостроковому періоді.
- •38. Витрати виробництва та їх класифікація.
- •39. Ізокоста та її основні властивості.
- •40. Графічний аналіз сукупних та середніх короткострокових витрат.
- •41. Аналіз витрат виробництва в довгостроковому періоді.
- •42. Загальна характеристика ринку досконалої (чистої) конкуренції.
- •43. Прибуток та його різновиди. Умова і моделі максимізації прибутку конкурентною фірмою з точки зору сукупного аналізу.
- •1. Сукупний аналіз
- •44. 45. 46.Графічний аналіз умов максимізації прибутку конкретною фірмою, мінімізація збитків, закриття.
- •2. Граничний аналіз
- •47. Довгострокова рівновага і пропозиція конкурентної фірми та галузі.
- •48. Аналіз монопольного ринку. Монополія та її різновиди.
- •49. Особливості попиту на продукцію монополіста. Взаємозв*язок між обсягами продажу та граничною виручкою монополіста.
- •50. Обсяг випуску, ціна та прибуток монополіста.
- •51. Аналіз помилкових уявлень про політику монополіста.
- •52. Економічні наслідки діяльності монополій.
- •53. Характеристика олігополістичного середовища. Індекс Херфіндаля-Хіршмана.
- •54. Аналіз кривої попиту фірми-олігополіста. Негнучкість цін.
- •56. Аналіз моделі дуополії Бертрана.
- •57. Аналіз моделі дуополії Курно.
- •58. Характеристика ринку монополістичної конкуренції.
- •59. Аналіз взаємозв*язку між ступенем диференціації продукції і кількістю конкурентів та еластичністю попиту на продукцію фірми – монополістичного конкурента.
- •60. Графічний аналіз короткострокової рівноваги фірми при монополістичній конкуренції.
- •61. Графічний аналіз довгострокової рівноваги фірми та галузі при монополістичній конкуренції.
- •62. Аналіз похідного попиту за досконалої та недосконалої конкуренції.
- •63. Аналіз факторів впливу на похідний попит. Ефект заміщення та ефект обсягу.
- •64. Аналіз впливу різних факторів на цінову еластичність попиту на ресурси.
- •65. Оптимальне співвідношення ресурсів, правило мінімізації витрат та максимізації прибутку виробника.
- •66. Рівновага на конкурентному ринку праці.
- •67. Індивідуальна пропозиція праці. Ефект заміщення та ефект доходу.
- •68. Аналіз ринку праці з недосконалою конкуренцією. Аналіз впливу профспілок.
- •69. Капітал, інвестиції та інвестиційний попит.
- •70. Поняття вибору у часі. Аналіз інвестиційних рішень.
- •71. Мікроекономічна модель земельного ринку.
- •72. Поняття загальної ринкової рівноваги конкурентних ринків. Ефект зворотнього зв*язку.
- •73. Графічний аналіз ефективності у виробничій сфері.
- •74. Аналіз рівноваги в економіці обміну.
53. Характеристика олігополістичного середовища. Індекс Херфіндаля-Хіршмана.
Поведінка виробника на олігополістичному ринку є найскладнішою для прогнозування, тому що потрібно враховувати реакцію конкурентів на певні дії виробника та їх відповідну корекцію. Основні ознаки олігополістичного ринку:
Панування на олігополістичному ринку кількох фірм. Їх може бути від двох до двадцяти. Олігополістичний ринок формується за умови досягнення високого ступеня концентрації виробництва. Для його виміру використовується ціла система показників, серед яких такі:
частка кількох найбільших виробників (як правило, чотирьох чи восьми) у загальному обсязі галузевого продажу. Для підтримки конкурентного середовища у багатьох країнах встановлюється гранична межа галузевої концентрації виробництва. Так, у США вважається, що для нормального розвитку галузі має бути не менше ніж 10 конкуруючих фірм. При цьому на частку найбільшої з них не повинно припадати більше ніж 31 % усіх галузевих продаж, двох фірм – не більше ніж 44%, трьох – не більше ніж 54%, чотирьох – не більше ніж 64 %;
індекс Херфіндаля-Хіршмана (ІХХ), в основу розрахунку якого теж покладена частка окремих виробників на галузевому ринку продажу. Він розраховується за формулою:
де dі – частка і-го підприємства на галузевому ринку продажу, %;
n – кількість підприємств на ринку.
Максимального значення цей індекс досягає тоді, коли галузь представлена однією чистою монополією (1002 =10 000). Тому чим менший індекс Херфіндаля-Хіршмана, тим більш конкурентним можна вважати ринок. Найхарактернішим для олігополістичного ринку є значення індексу від 1200 до 5000.
Проте застосування зазначених показників не завжди реально відображає ступінь розвитку конкуренції, оскільки всі показники, як правило, розраховуються для загальнодержавного ринку. Реально ж кожен ринок має свої обмежені географічні рамки. Більше того, деякі товари взагалі не утворюють єдиного загальнодержавного ринку, а завжди формуються лише на певних територіях. Скажімо, це може бути ринок цегли чи цементного розчину, побутових послуг чи окремих продуктів харчування.
Досить суттєвим у формуванні конкурентного середовища для відкритих економік є зовнішній фактор – іноземні виробники. Тому, визначаючи модель ринку, яка склалася у тій чи іншій галузі, слід обов’язково враховувати доступність на нього виробників аналогічної продукції з інших країн.
Продукт, який виробляє олігополія, може бути як стандартним, так і диференційованим. Типовими олігополістичними ринками є ринки сталі та автомобілів. Якщо у першому випадку виробляється стандартний продукт, то у другому він досить диференційований. Однак вид продукту (стандартний чи диференційований) суттєво не впливає на функціонування олігополістичного ринку. Оскільки частка будь-якого виробника на загальному ринку відповідного товару досить значна, кожен з них може проводити самостійну цінову політику.
Вступ у галузь нових виробників дещо обмежений. Він не настільки заблокований, як це властиво для ринку чистої монополії, однак бар’єри для вступу в галузь існують.
Олігополістична модель ринку – поширена модель, оскільки при відносно незначній кількості виробників у більшості галузей є можливість досягти ефекту масштабу. У цьому разі перехід до великих фірм обов’язково супроводжуватиметься поглинанням конкурентів і переходом до олігополії. В економіці існує об’єктивне прагнення фірм до злиття, оскільки об`єднання кількох фірм може суттєво збільшити їхню частку і дати можливість новій структурі досягти вищих результатів, у тому числі за рахунок ефекту масштабу. Злиття може дати більшу економічну владу, більші можливості контролю за цінами, а також виграш на цінах закупки ресурсів внаслідок перетворення на значного покупця.
