3. Планування оптового товарообігу

Оптові бази - основні ланки оптової торгівлі товарами народного споживання, тому розробка економічно обґрунтованих планів товарообігу є необхідною умовою нормального функціонування всієї оптової торгівлі.

Планування оптового товарообігу має мету забезпечення реалізації товарів роздрібним торговельним підприємствам для виконання ними плану роздрібного товарообігу, своїм оптовим і іншим оптовим покупцям своєчасне і безперебійне просування товарів у кількості й асортименті, які відповідають попиту населення.

При плануванні оптового товарообігу повинні бути вивчені:

* економіка району діяльності бази, а саме: виробничий профіль і розвиток промислового і сільськогосподарського виробництва; виробнича програма постачальників, асортимент виробів, що випускаються ними, можливість розширення виробництва товарів з місцевої сировини; географічні і транспортні особливості району діяльності оптових баз, розташування їх по відношенню до постачальників і роздрібних підприємств, можливості використання транзитного постачання товарів;

*попит населення на окремі товари, ступінь його задоволення, характеристика торгівлі окремими товарами в місті і на селі, спеціалізація роздрібних підприємств за певними групами товарів;

*господарсько-економічні зв’язки оптової бази з постачальниками і покупцями, замовлення на товари роздрібних підприємств, їх відповідність дійсній потребі населення і виробничим можливостям промисловості, існуючі прямі зв’язки роздрібних підприємств з постачальниками і можливість їх розширення.

Проект плану товарообігу оптової бази має бути пов’язаний з планами роздрібного товарообігу торговельних підприємств, що знаходяться в районі діяльності бази, з товарними ресурсами і товарними запасами в роздрібній та оптовій торгівлі.

План оптового товарообігу включає три розділи:

- план оптового товарообігу за видами і формами руху товару;

- план товарних запасів;

- план завезення і закупівлі товарів.

При плануванні оптового товарообігу проводиться балансова узгодженість окремих його елементів за формулою:

3п + Нпр + Нопт + Німп + ПОВ = Рр + Ріп + Ре + Д_В + Зк, (3.2)

де Зп - запаси на початок періоду;

Нпр - надходження від промислових підприємств;

Нопт - надходження від оптових підприємств;

Німп - надходження за імпортом;

ПОВ - повернення від покупців;

Рр - реалізація роздрібним підприємствам;

Ріп - реалізація іншим підприємствам;

Ре - реалізація на експорт;

Д_В- документована витрата і втрати;

Зк - запаси на кінець періоду.

При розробці плану оптового товарообігу враховуються:

- очікуване виконання плану за поточний рік за видами і формами руху

товару;

- матеріали аналізу показників оптового товарообігу за поточний рік і 3-5 попередніх років;

- матеріали маркетингових досліджень і прогноз попиту на товари в регіоні і за його межами;

- замовлення роздрібних підприємств і інших оптових підприємств на постачання товарів;

- показники плану роздрібного товарообігу, а також стан товарних запасів у роздрібній і оптовій торговельній мережі;

- зміна обсягів виробництва окремих товарів;

- плани поставок на загальнодержавні потреби і на експорт.

Якщо на момент складання проекту плану оптове підприємство не має в своєму розпорядженні необхідної інформації, то величина планових показників

обґрунтовується на основі їх динаміки за минулий період.

При плануванні обсягу продажу товарів базою підприємствам і організаціям торгівлі необхідно враховувати:

* план товарообігу роздрібної торгової мережі за номенклатурою товарів бази;

* загальну потребу роздрібної торгівлі району діяльності в товарах;

* можливе надходження товарів у роздрібну мережу, минувши оптову базу.

Плановий продаж товарів підприємствам і організаціям роздрібної торгівлі розраховують як різницю між потребою роздрібної мережі в товарах і надходженням товарів у роздрібну мережу з інших, окрім даної бази, джерел.

Після визначення обсягу товарообігу на планований рік розраховують темп зростання товарообігу в порівнянні з поточним роком. Для оцінки ефективності роботи бази по обслуговуванню роздрібної торгівлі обчислюють частку бази в забезпеченні товарами роздрібного товарообігу. Вона визначається шляхом ділення обсягу продажу товарів базою підприємствам і організаціям роздрібної торгівлі на роздрібний товарообіг останніх і множення на 100. Чим вища частка оптової бази в задоволенні потреб роздрібної торгівлі, тим ефективніша її діяльність.

Обсяги оптового товарообігу по реалізації іншим оптовим підприємствам і на експорт обґрунтовуються укладеними договорами постачання.

Якщо план оптового товарообігу розраховується на рік, його розподіляють на квартали, і навпаки, якщо планування здійснюється на квартали, то завдання на рік визначається підсумовуванням квартальних планів. При визначенні квартальних планів враховують потреби обслуговуваних організацій, сезонність виробництва товарів, динаміку товарообігу, що склалася за рік. Від правильного визначення товарообігу за кварталами залежить рівномірність його виконання і якість обслуговування покупців.

Важливим етапом планування оптового товарообігу бази є розподіл його за формами продажу. Тут необхідно забезпечити оптимальне співвідношення між складським і транзитним товарообігом, між товарообігом з участю і без участі бази в розрахунках.

Розміри складського і транзитного товарообігів залежать від таких чинників:

- стану складського господарства, ефективності його використання і перспективи розвитку;

- сезонності виробництва і споживання товарів;

- складності асортименту товарів і необхідності їх попереднього комплектування;

- розміщення виробництва товарів;

- наявність складської мережі в роздрібній торгівлі;

- рівня розвитку прямих зв’язків роздрібної торгівлі з виробництвом.

При обґрунтуванні обсягів складського і транзитного товарообігів вивчається їх динаміка і зміни їх питомої ваги в оптовому товарообігу, у встановленій підприємством-постачальником мінімальної партії відвантаження. Критерієм оптимального співвідношення складської і транзитної форм руху товару є мінімізація сукупних видатків зберігання і завезення товару для створення необхідного обсягу товарних запасів у роздрібній і оптовій торгівлі.

Планування товарних запасів і швидкість їх обігу залежать від обсягу складського товарообігу, складності асортименту товарів, розміру відвантажуваних партій, частоти відвантаження товарів, часу, необхідного для перевірки якості і підготовки товарів до відвантаження, а також стану матеріально-технічної бази оптового підприємства.

Планування товарних запасів на оптовій базі передбачає розробку норми товарних запасів у днях за групами товарів, норми і нормативу товарних запасів у цілому по базі за кварталами, на рік.

Норму товарних запасів у днях за групами товарів на оптовій базі розраховують так само, як і на підприємствах роздрібної торгівлі. Особливість полягає лише в тому, що окремі елементи норми - приймання і розміщення на складах, перевірка якості, комплектування торговельного асортименту, підготовка до відвантаження - мають значно більшу питому вагу, ніж у роздрібній торгівлі.

Нормативи товарних запасів за групами товарів у сумі розраховують шляхом множення одноденного складського товарообігу на норму товарних запасів по даній групі товарів у днях. Для того, щоб визначити загальну суму нормативу товарних запасів по базі, складають суми нормативів товарних запасів по групах товарів. Завершальним розрахунком визначають норматив товарного запасу у днях в цілому по базі. Для цього загальну суму нормативу товарного запасу по базі ділять на одноденний складський товарообіг. У розрахунках використовують дані про товарообіг IV кварталу. Розрахунок нормативу товарних запасів на кінець року подано в табл. 3.1.

Щоб визначити загальну норму запасів у цілому по оптовій базі у днях, необхідно загальну суму всіх запасів (6308,8 тис.грн) розділити на середньоденний складський товарообіг бази (161,6 тис.грн). У нашому прикладі норма запасів у днях становитиме 39,04 дня (6308,8 : 161,6).

Нормування товарних запасів за кварталами проводять так само, як і в роздрібній торгівлі. Спочатку розраховують граничну суму нормативу, тобто запас для найбільшого за товарообігом кварталу, а потім норму товарного запасу у днях для кожного кварталу визначають шляхом рівномірного збільшення запасів як наближення до граничної величини.

Окремим розрахунком визначають норматив товарних запасів, що знаходяться в дорозі. Величина його залежить від розміщення основних постачальників, застосовуваних форм розрахунків і швидкості документообороту

Таблиця 3.1

Розрахунок нормативу товарних запасів на кінець року

Групи товарів	Складський товарообіг IV кварталу, тис.грн	Одноденний складський товарообіг IV кварталу, тис.грн	Норма товарного запасу, дні	Сума нормативу товарного запасу, тис.грн
Одяг	5220,0	58,0	36	2088,0
Трикотаж	3996,0	44,4	42	1864,8
Взуття	3492,0	38,8	46	1784,8
Інші товари	1836,0	20,4	28	571,2
Разом:	14544,0	161,6	39,04	6308,8

Якщо в роботі бази великих змін щодо постачальників не передбачається, то норматив товарних запасів у дорозі можна прийняти за наявністю протягом попереднього року.

Отримані результати щодо розрахунку нормативів товарних запасів у днях і в сумі включаються у проект плану товарообігу.

Планування товарного забезпечення.

Після розробки планових показників оптового товарообігу по реалізації товарів оптовим покупцям і товарних запасів розробляється план товарного забезпечення. Він складається з плану закупівлі товарів і плану завезення товарів на склад.

План закупівель товарів орієнтується на весь валовий оптовий товарообіг, а план завезення товарів на склад орієнтується тільки на складський товарообіг.

Обсяг надходження, що включається в товарне забезпечення, визначають балансовим методом: до проектованого оптового складського товарообігу додають товарні запаси на кінець планованого періоду і віднімають очікувані запаси на початок планованого періоду. Для визначення плану завезення на склад рекомендується формула:

Пзавез = Рсклад + Зк – Зп (3.3)

тоді Рсклад = Рр^склад + Р_іПсклад + Ре^склад + Дв^склад

Плановане надходження (завезення) товарів на склад повинно забезпечити виконання плану складського товарообігу і створення нормальних товарних запасів по кожній групі товарів і в цілому по базі.

Закупівля товарів оптовою базою більша надходження товарів на суму транзитного обороту за участю бази в розрахунках. Таким чином, надходження товарів забезпечує товарними ресурсами складський товарообіг і норматив товарних запасів, а загальна сума закупівель, крім того, - і транзитний оборот з участю в розрахунках.

Після розрахунку надходження і закупівель товарів розробляють зведений баланс оптового товарообігу, в якому пов’язують всі показники: реалізацію, товарні запаси, надходження і закупівлю товарів.

Необхідною умовою ефективної роботи бази є повсякденний контроль за виконанням плану товарообігу і якістю обслуговування покупців. Основна мета контролю за виконанням плану товарообігу - виявлення резервів для виконання та перевиконання плану і якнайповнішого задоволення попиту покупців. Перевіряється виконання плану по всіх елементах товарообігу - продажу товарів, дотриманню нормативів товарних запасів, виконанню плану надходження товарів.

Контроль за виконанням плану оптового обороту проводиться по кожній групі товарів, по покупцях і формах продажу. Працівники товарних відділів, складів ведуть облік виконання договорів постачання з кожним покупцем. Це дає можливість усунути відставання у відвантаженні і забезпечити рівномірне надходження товарів. Контролюється також виконання плану надходження і закупівель товарів. Облік виконання договорів з кожним постачальником дає можливість перевіряти обсяг, асортимент, терміни постачання товарів і своєчасно вживати заходів.