8.5. Розподіл і використання прибутку

Основою розподілу прибутку є чинне державне законодавство. В даний час таким документом є Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств". Законом встановлюються порядок і норма сплати податку на прибуток, інші обов’язкові платежі. Тільки після внесення податків і обов’язкових платежів у підприємства залишається чистий прибуток, який воно має право самостійно розподіляти.

Планування розподілу прибутку в торговельному підприємстві здійснюється двома етапами.

На першому етапі визначається потреба в прибутку для наступних напрямків його використання:

- для фінансування розвитку матеріально-технічної бази підприємства;

- для фінансування поповнення власного оборотного капіталу;

- для створення фінансових резервів;

- для погашення довгострокових і середньострокових кредитів банку і сплати відсотків за них;

- для погашення інших видів кредитних зобов’язань підприємства і сплати відсотків за них;

- використання прибутку для придбання кредитних зобов’язань, акцій інших підприємств;

- для фінансування діяльності об’єднань, асоціацій, концернів і інших горизонтальних структур, членом яких є дане підприємство;

- для забезпечення соціального розвитку підприємства і підвищення матеріальної зацікавленості працівників з урахуванням потреби в соціальних, культурних, житлових заходах і їх вартості;

- для забезпечення виконання податкових зобов’язань перед державою;

- для виплати дивідендів, якщо вони передбачені засновницькими документами.

На другому етапі порівнюється сума потреби в прибутку за всіма напрямками його використання з можливостями підприємства для його отримання.

Остаточне рішення щодо планованих напрямків використання прибутку ухвалюється після затвердження плану прибутку з урахуванням можливостей його отримання. Якщо план прибутку більший або менший від прогнозованої величини прибутку, виходячи з потреб у ньому, то це дає підставу для уточнення величини прибутку у відповідних напрямках його використання.

Загальним для всіх підприємств, незалежно від форм власності, є розподіл прибутку відповідно до статуту, засновницьких і колективних договорів на такі цілі:

- платежі до бюджету;

- відрахування до позабюджетних фондів, створених за рішенням уряду або місцевих органів влади;

- формування фонду нагромадження;

- формування фонду споживання;

- формування резервного фонду;

- добродійні цілі;

- інші цілі.

Фонд нагромадження і фонд споживання - це фонди спеціального призначення.

Фонд нагромадження створюється для фінансування виробничого розвитку

підприємства, як-от:

- фінансування капітальних вкладень:

- розширення і реконструкцію підприємства;

- фінансування нових розробок;

- погашення позик і відсотків за них;

- утримання об’єктів, призначених для культурно-освітніх робіт;

- поповнення власних оборотних коштів та інше фінансування.

Фонд споживання - це джерело коштів, зарезервованих підприємством для здійснення заходів щодо соціального розвитку і матеріального заохочення працівників колективу, він використовується на такі цілі:

- на виплату одноразових винагород за підсумками роботи за рік;

- на виплату допомоги в оплаті за проїзд;

- на видачу безвідсоткових позик;

- на встановлення надбавок працюючим пенсіонерам;

- одноразові заохочення працівників;

- встановлення трудових і соціальних пільг;

- на виплату дивідендів по цінних паперах.

Резервний фонд створюється підприємством на випадок припинення його діяльності для покриття кредиторської заборгованості. Резервний фонд, у разі недостатності чистого прибутку для виплати відсотків по облігаціях, дивідендів по привілейованих акціях, може використовуватися на ці цілі.