- •2 Дугове зварювання .......................................................................... 109
- •3 Електрошлакове зварювання ........................................... 231
- •4 Електронно-променеве зварювання ................................................... 296
- •6 Гнучка автоматизація і промислові роботи .................................. 507
- •1 Елементи теорії автоматичного регулювання
- •1.1 Загальні поняття і визначення
- •1.1.1 Основні властивості регульованого
- •1.2 Передавальні функції і частотні характерстіки
- •1.2.1 Передавальні функції
- •1.2.2 Амплітудно – фазові характеристики
- •1.3 Динамічні ланки систем автоматичного регулювання
- •1.3.1 Підсилювальна ланка
- •1.3.2 Стійка аперіодична ланка першого порядку
- •1.3.3 Нестійка аперіодична ланка першого порядку
- •1.3.4 Стійка коливальна ланка
- •1.3.5 Диференціююча ланка першого порядку
- •1.3.6 Інтегруюча ланка
- •1.3.7 Ланка запізнення
- •1.4 Стійкість автоматичних систем керування Поняття про стійкість систем автоматичного регулювання
- •1.4.1 Критерій стійкості Гурвіца
- •1.4.2 Критерій Найквіста-Михайлова
- •1.4.3 Елементи аналізу якості процесу регулювання
- •1.5 Загальні питання автоматизації зварювальних процесів і установок
- •1.5.1 Автоматизація зварювальних процесів і комплексна автоматизація зварювального виробництва
- •1.5.2 Об'єкти автоматичного керування при зварюванні
- •1.5.3 Системи керування варювальними процесами і установками
- •1.5.4 Технічні засоби систем автоматичного керування
- •2 Дугове зварювання
- •2.1. Характеристика об'єкта керування
- •2.2 Програмне керування зварювальними циклами
- •2.3 Автоматичні регулятори напруги і струму дуги
- •2.4. Системи автоматичного регулювання вильоту електрода
- •2.5 Основи методики вибору автоматичних регуляторів дуги за заданими показниками якості зварного шва
- •2.6 Керування плавленням і перенесенням електродного металу
- •2.7 Керування параметрами поперечного перерізу швів
- •2.8 Системи магнітного керування формуванням і кристалізацією зварних швів
- •2.9 Автоматизація керування положенням зварювального пальника при зварюванні і наплавленні
- •2.10 Універсальні та спеціалізовані зварювальні автомати
- •2.11 Автоматизовані складально-зварювальні установки і верстати
- •— Кондуктор «супутник»;
- •— Обертач
- •3 Електрошлакове зварювання
- •3.1 Електрошлаковий процес як об'єкт керування. Класифікація систем автоматичного регулювання
- •3.2. Системи регулювання струму і напруги
- •3.3 Регулювання рівнів металевої та шлакової ванн
- •3.4 Дозування компонента шлаку при електрошлаковому зварюванні протяжних швів
- •3.5 Основні тенденції розвитку сак ешз
- •3.6 Автоматизовані системи керування технологічним процесом електрошлакового зварювання
- •4 Електронно-променеве зварювання
- •4.1 Характеристика об'єкта керування
- •4.2 Вимоги до властивостей локальних регуляторів параметрів режиму
- •4.3 Локальні регулятори параметрів режиму
- •4.4 Програмне керування параметрами режиму епз
- •4.5 Автоматичне керування якістю зварного шва
- •4.6 Системи наведення і автоматичного напрямлення електронного променя по стику зварюваних кромок
- •4.7 Застосування еом для керування процесом епз
- •5 Керування процесами контактного зварювання і зварювання тиском
- •5.1 Контактне точкове (шовне) зварювання як об'єкт автоматичного керування
- •5.2 Типові структури та основні пристрої систем автоматичного керування процесом 1 машинами точкового і шовного зварювання
- •5.3 Типові регулятори циклів зварювання
- •5.4 Автоматичне регулювання параметрів точкового та шовного зварювання
- •5.5 Контроль і керування процесами зварювання за математичними моделями
- •5.6 Інформаційно-вимірювальні та діагностичні системи
- •5.7 Системи керування процесами точкового і шовного зварювання на однокристальних мікроЕом
- •5.8 Особливості автоматичного керування контактним мікрозварюванням
- •5.9 Керування контактним стиковим зварюванням
- •5.10 Автоматизація процесів термообробки з'єднань при стиковому контактному зварюванні
- •5.11 Автоматизація дифузійно–вакуумного зварювання
- •5.12 Автоматизація процесів високочастотного зварювання
- •5.13 Автоматизація зварювання тертям
- •6 Гнучка автоматизація і промислові роботи
- •6.1 Суть, методи і засоби гнучкої автоматизації зварювального виробництва
- •6.2 Маніпулятори зварювального інструменту і виробу з програмним керуванням
- •6.3 Числове програмне керування (чпк) складально-зварювальним устаткуванням і зварювальними роботами
- •Перелік використаних джерел
- •Додатки
2.10 Універсальні та спеціалізовані зварювальні автомати
Одним із основних напрямів у розробленні устаткування для дугового зварювання є створення зварювальних автоматів із технологічними головками, які встановлюють на маніпуляторах зварювально-транспортного переміщення різних виконань.
Сучасні зварювальні автомати характеризуються модульними гнучкокомпонованими конструкціями [25], які легко адаптуються до різних технологій, форм і типорозмірів виробів, потрібного рівня автоматизації, і є сукупністю таких модулів (рисунок 2.49): технологічного; зварювально-транспортного переміщення (ЗТП); адаптації, системи керування.
Технологічний модуль є системою забезпечення дугового процесу і реалізується у таких модифікаціях: модуль зварювання в захисному газі; модуль зварювання під флюсом; модуль зварювання неплавким електродом.
Модулі мають ряд типорозмірів залежно від значень зварювального струму (315; 360; 1000; 1600 А) і ряд конструктивних компонувань залежно від кількості зварювальних дуг (одна, дві, три).
Модуль ЗТП (його виконавчі механізми) забезпечує транспортне переміщення на маршевих швидкостях технологічного модуля у зону зварювання і його робоче переміщення зі зварювальною швидкістю. Структурно модуль може складатися з механізмів прямолінійного переміщення і розвороту ряду типорозмірів, розрахованих на різну вантажопідйомність і різні переміщення. Залежно від типу систем керування механізми обладнуються відповідним набором датчиків положення і швидкості.
Рисунок 2.49 – Структура автоматів для дугового зварювання
Модуль системи адаптації у структурі
зварювальчого автомата забезпечує автоматичний пошук місця початку зварювання і слідкування за положенням електрода щодо осі стику і вильоту електрода у процесі зварювання. Модуль адаптації складається із супортів переміщення зварювальної головки, блоку формування сигналів керування відповідними приводами і датчика положення електрода щодо стику. Модуль адаптації залежно від виду датчика має такі модифікації: електромеханічна система слідкування; індукційна система слідкування; дугова система слідкування; телевізійна система спостереження; лазерна система слідкування.
Модуль системи керування реалізує алгоритм керування за забезпеченням переміщень, позиціювання та цикла зварювання. Залежно від рівня автоматизації, параметрів траєкторії стикового з'єднання (кривини, довжини), а також технології зварювання модуль системи керування має три модифікації: модуль автоматизованого керування; модуль автоматичного циклового керування; модуль автоматичного контурного керування.
Структурно модуль системи керування складається з контролера, який забезпечує програмно-логічний цикл роботи автомата і системи приводів виконавчих механізмів.
Технологічний модуль конструктивно об'єднує зварювальний пальник, або мундштук, механізм подавання електродного дроту, газову або флюсову системи, касету для електродного дроту, джерело зварювального струму. Крім того, технологічний модуль може оснащуватись допоміжним інструментом, наприклад для зачищення поверхні кромок.
Модуль ЗТП залежно від розв'язуваних завдань може мати різний набір механізмів переміщення та розгортання, забезпечуючи різні компонування зварювальних автоматів, наприклад стаціонарних автоматів типу АД238 (рисунок 2.50).
У компонуванні типу підвісна головка (рисунок 2.50, а) модуль ЗТП відсутній. Це компонування використовується при зварюванні тіл обертання, якщо зварювальне переміщення реалізується за допомогою обертача виробу.
У компонуванні типу самохідний автомат (рисунок 2.50, б) модуль ЗТП складається з одного механізму прямолінійного переміщення. Зварювальна головка 1 встановлюється на рухомій каретці 2, балка 3 закріплюється нерухомо. Компонування дає змогу використовувати апарат для оснащення робочих місць і установок для зварювання балочних конструкцій.
У компонуванні типу шепінг (рисунок 2.50, в) модуль зварювально-транспортного переміщення складається, як і у попередньому компонуванні, з механізму прямолінійного переміщення. Зварювальна головка 1 встановлюється на рухомій балці 2 механізму. Каретка механізму нерухома. Це компонування дає змогу владнувати апарат у лінію, де позиціювання виробу на місці зварювання здійснюється
а — підвісна головка; б — самохідний автомат; в — шепінг; г — консольне; д — напівпортал; е — консольне поворотне
Рисунок 2.50 – Варіанти компонувань зварювальних автоматів стаціонарного типу
за допомогою прямоточного конвейєра, і призначене для зварювання коротких швів (до 1,5 м).
У компонуванні типу консольне (рисунок. 2.50, г) та півпортал (рисунок 2.50, д) модуль ЗТП складається з двох взаємопов'язаних механізмів прямолінійного переміщення. У компонуванні типу напівпортал зварювальний пальник закріплюється на рухомому візку. У компонуванні типу консольне зварювальна головка встановлюється на рухомій балці. Дані компонування дають змогу використовувати апарати для оснащення установок і ліній зварювання, як правило, площинних і корпусних конструкцій.
У компонуванні на рисунок 2.50, е модуль ЗТП має механізм розгортання, який дає змогу обслуговувати дві зварювальні позиції.
До складу модуля можуть входити система слідкування на
основі різних датчиків і телевізійна система спостереження. На рисунок 2.51 показано варіанти компонувань датчиків слідкуючих систем модуля адаптації на базі зварювальних головок автоматів типу АД400.
Датчик електромеханічної системи слідкування (рисунок 2.51, а) жорстко з'єднаний із пальником і у процесі роботи щупом копіює кромки з'єднання, висота яких при цьому не повинна бути меншою за 1 мм. Такий датчик оснащується набором змінних щупів для забезпечення можливості копіювання стикових зі скосом кромок кутових, таврових і напусткових з'єднань.
Особливість датчика індукційної системи слідкування (рисунок 2.51, б) полягає в тому, що взаємодія з об'єктом здійснюється на базовій відстані, тобто безконтактно. Як первинний перетворювач тут використовується зондуючий магнітний потік від низькочастотного трансформатора (діапазон частот 30—40 кГц), магнітопровід якого замикається через зварюваний виріб, а вторинна напруга залежить від відстані до його поверхні (див. 2.9).
Комплект індукційних датчиків дає змогу копіювати кутові, таврові і напусткові з'єднання. Індуктивне зондування беззазорового з'єднання здійснюється первинним перетворювачем із котушкою (рисунок 2.51, в), яка реагує на поле розсіювання у області стику, що наводиться високочастотним трансформатором (діапазон частот 40—50 кГц). У цьому разі положення максимуму поля розсіювання відповідає положенню стику. В основі роботи дугової системи адаптації (рисунок 2.51, г) лежить аналіз електричних параметрів технологічної дуги, яка здійснює зворотно-поступальне переміщення упоперек стикового з'єднання.
1
—
зварювальна головка; 2
—
супорт двокоординатний; 3
—
електромеханічний датчик;
4,
5 —
індукційний і електромагнітний датчики
відповідно; 6...8—
дугова, телевізійна
і лазерна системи слідкування відповідно
Рисунок 2.51 – Типи компонувань систем слідкування зі зварювальними головками (серії АД400)
Електрод переміщується упоперек кромок, доки відстань між нимі однією з кромок (або стінкою кутового з'єднання) не досягає наперед заданого значення (порогу), що фіксується первинним перетворювачем через вимірювання відповідного порогу струму (див. рис. Д.8) або напруги дуги. При цьому обирається сигнал на реверс переміщення електрода і- тим самим відбувається обмеження його амплітуди коливання. У цьому разі привод коливань провадить автоматичне ведення електрода за стиком кромок із урахуванням його форми і параметрів, тобто у даній системі здійснюються елементи як геометричної, так і технологічної адаптації, що дає змогу, керуючи режимом зварювання, зварювальним струмом, напругою і швидкістю зварювання, забезпечувати рівномірне заплавлення стику кромок. Систему доцільно використовувати при зварюванні стикових з'єднань із змінним зазором між кромками.
В основі конструкції датчика (рисунок 2.51, д) телевізійної системи спостереження лежить використання серійної прикладної телевізійної установки, оснащеної спеціальними пристроями, які дають змогу сумістити телевізійну камеру з технологічним середовищем дугового процесу.
Датчик типу лазерної системи слідкування (рисунок 2.51, е) грунтується на формуванні в області робочого поля структурованого освітлення у вигляді лінійного світлового зонду і реєстрування викривлення його зображення на поверхні виробу елементами зварюваного стику. Система дає змогу здійснювати гпараметрами стику кромок.
На рисунок 2.52 подано узагальнену структуру апаратних засобів системи керування зварювальним автоматом, яка дає змогу залежно від зарахованих до її складу пристроїв забезпечувати різні види керування.
Модуль автоматизованого керування будується на базі спеціалізованого контролера зварювального циклу і привода зварювально-транспортного переміщення, керованих оператором-зварником.
Модуль автоматичного циклового керуванн я будується на базі серійного мікропроцесорного пристрою керування і системи слідкуючих приводів виконавчих механізмів.
Рисунок
2.52
–
Структура системи
керування зварювальним
Автоматом (типу
АД400)
Ця система дає змогу здійснювати ведення зварювального електрода по стику, який має прямолінійні ділянки, що розміщені під невеликими кутами щодо напряму зварювального переміщення. При цьому програмування траєкторії переміщення здійснюється відповідним розміщенням позиційних датчиків на модулі ЗТП.
Модуль автоматичного контурного керування будується на базі серійного мікропроцесорного пристрою керування, що має більший запас обчислювальних потужностей, ніж за циклового керування, і системи слідкуючих приладів виконавчих механізмів. Ця система дає змогу здійснювати ведення зварювального електрода по стику, який має криволінійні ділянки. При цьому програмування траєкторії переміщення здійснюється за допомогою датчиків шляху і мікропроцесорного пристрою. Система також дає змогу запам'ятовувати і відтворювати при дальших проходах траєкторію зварювального переміщення або компенсувати транспортне запізнення між датчиком і зварювальним пальником.
Подану на рисунок 2.52 структуру САК покладено в основу створення як універсальних (серії АД1400, АД238, АД400), так і спеціалізованих зварювальних автоматів стаціонарного типу (серії АД170, АД266 І АД271).
Автомати серії А1412 і А1416 (рисунок 2.53) призначені для зварювання балочних площинних конструкцій. Ними оснащуються робочі місця, механізовані установки і лінії. Автомати побудовано з єдиного ряду уніфікованих вузлів і вони відрізняються тільки компонуванням технологічних модулів [21]. Наведення електрода на зварюваний стик провадяться вручну.
1 — механізм подавання електродного дроту; 2 — флюсоапарат; 3 — котушка 9 гальмом; 4 — самохідний візок; 5, 6 — механізми поперечного настроювання і підняття відповідно
Рисунок 2.53 – Однодуговий автомат А1416
Автомати серії АД238 (рисунок 2.54) призначені для зварювання великогабаритних корпусних конструкцій. Ними обладнуються автоматизовані установки і лінії. Комплект механізмів модуля ЗТП дає змогу утворити п'ять компонувань автомату 64-х типорозмірів. Модуль адаптації побудовано на базі електромеханічного потенціометричного датчика, за допомогою якого за програмою системи керування можна провадити розкладання валків багатопрохідних швів. Автомати оснащено системою автоматичного циклового керування.
1
—
пальник; 2
—
механізм подавання; 3
—
касета; 4,
5 —
супорти вертикального і горизонтального
переміщень
відповідно; б
—
датчик слідкування
Рисунок 2.54 – Автомат АД238 (компонування «підвісна головка»):
Автомати серії АД238 (рисунок 2.54) призначені для зварювання великогабаритних корпусних конструкцій. Ними обладнуються автоматизовані установки і лінії. Комплект механізмів модуля ЗТП дає змогу утворити п'ять компонувань автомату 64-х типорозмірів. Модуль адаптації побудовано на базі електромеханічного потенціометричного датчика, за допомогою якого за програмою системи керування можна провадити розкладання валків багатопрохідних швів. Автомати оснащено системою автоматичного циклового керування.
Автомати серії АД400 призначені для зварювання балочних, площинних і корпусних конструкцій. Ними можуть комплектуватися робочі місця, механізовані і високоавтоматизовані установки і лінії. Автомати можуть оснащуватися системами керування трьох рівнів: автоматизованою, автоматичною цикловою та автоматичною контурною.
Рівень автоматизації зварювального процесу kp, який досягається застосуванням автоматів типу АД238, АД400, можна оцінити за прикладом їхнього застосування при виготовленні корпусної конструкції, для якої повні нормативні трудомісткості виконання робіт під час ручного і автоматизованого зварювання становлять відповідно Tj = 32,9 і Tі = 29,7 нормо-год. Для цього прикладу коефіцієнти зведення нормативної трудомісткості робіт із урахуванням підвищення швидкості зварювання більш як в 4 рази становлять відповідно Пj = 1 і Пі = 2,6. Тоді, згідно з формулою (1.1),
За приклад спеціалізованих зварювальних автоматів можуть правити розроблений у ІЕЗ ім. Є. О. Патона АН України і впроваджений на вітчизняних заводах комплекс трубозварювальної апаратури з високим рівнем автоматизації зварювального процесу, що забез-
1, 2 — технологічна і робоча зварювальні головки відповідно; 3 — пульт керування; 4, 5 — механізми вертикального переміщення і подавання відповідно; 6 --каретка; 7 — балка;
8 — датчик
Рисунок 2.55 – Апарат АД266 для сумісного зварювання зовнішніх технологічних і робочих швів труб
печуе практичне застосування ехнологій багатодугового зварювання і підвищення продуктивності при скороченні кількості устаткування, обслуговуючих працівників і зайнятої поточною лінією площі у трубозварювальному цеху.
З метою реалізації автоматом кількох технологічних процесів із використанням типових вирішень і уніфікованих вузлів розроблено шестидуговий апарат АД266 (рис. 2.55) із двома головками для зварювання технологічного і робочого шва одночасно на складальному
стані труб. Перша (дводугова) є технологічною, а друга (чотиридугова) — робочою зварювальною головкою. Обидві головки можуть установочно переміщуватися по вертикалі. Підвіски головок кінематично з'єднані з загальним приводом коректування впоперек шва, який оснащено автоматичною слідкуючою системою з електромеханічним датчиком. Крім того, робоча зварювальна головка оснащена додатковим механізмом відносного поперечного коректування головок між собою і введення поправки на збільшення поперечного переміщення робочої головки порівняно з технологічною, пропорційно віддаленню їх від напрямного ножа, який орієнтує трубну заготовку у складальному стані. Апарат має загальну схему керуання для обох головок і обслуговується одним оператором.
Модульний принцип, який покладено в основу створення сучасної зварювальної апаратури, дає змогу істотно скоротити час на проектування апаратів нового призначення, зменшити цикл їхнього виготовлення і впровадження, зробити простішим обслуговування і експлуатацію устаткування, підвищити надійність керування і стабілізувати на цій основі якість зварних з'єднань.
