- •2 Дугове зварювання .......................................................................... 109
- •3 Електрошлакове зварювання ........................................... 231
- •4 Електронно-променеве зварювання ................................................... 296
- •6 Гнучка автоматизація і промислові роботи .................................. 507
- •1 Елементи теорії автоматичного регулювання
- •1.1 Загальні поняття і визначення
- •1.1.1 Основні властивості регульованого
- •1.2 Передавальні функції і частотні характерстіки
- •1.2.1 Передавальні функції
- •1.2.2 Амплітудно – фазові характеристики
- •1.3 Динамічні ланки систем автоматичного регулювання
- •1.3.1 Підсилювальна ланка
- •1.3.2 Стійка аперіодична ланка першого порядку
- •1.3.3 Нестійка аперіодична ланка першого порядку
- •1.3.4 Стійка коливальна ланка
- •1.3.5 Диференціююча ланка першого порядку
- •1.3.6 Інтегруюча ланка
- •1.3.7 Ланка запізнення
- •1.4 Стійкість автоматичних систем керування Поняття про стійкість систем автоматичного регулювання
- •1.4.1 Критерій стійкості Гурвіца
- •1.4.2 Критерій Найквіста-Михайлова
- •1.4.3 Елементи аналізу якості процесу регулювання
- •1.5 Загальні питання автоматизації зварювальних процесів і установок
- •1.5.1 Автоматизація зварювальних процесів і комплексна автоматизація зварювального виробництва
- •1.5.2 Об'єкти автоматичного керування при зварюванні
- •1.5.3 Системи керування варювальними процесами і установками
- •1.5.4 Технічні засоби систем автоматичного керування
- •2 Дугове зварювання
- •2.1. Характеристика об'єкта керування
- •2.2 Програмне керування зварювальними циклами
- •2.3 Автоматичні регулятори напруги і струму дуги
- •2.4. Системи автоматичного регулювання вильоту електрода
- •2.5 Основи методики вибору автоматичних регуляторів дуги за заданими показниками якості зварного шва
- •2.6 Керування плавленням і перенесенням електродного металу
- •2.7 Керування параметрами поперечного перерізу швів
- •2.8 Системи магнітного керування формуванням і кристалізацією зварних швів
- •2.9 Автоматизація керування положенням зварювального пальника при зварюванні і наплавленні
- •2.10 Універсальні та спеціалізовані зварювальні автомати
- •2.11 Автоматизовані складально-зварювальні установки і верстати
- •— Кондуктор «супутник»;
- •— Обертач
- •3 Електрошлакове зварювання
- •3.1 Електрошлаковий процес як об'єкт керування. Класифікація систем автоматичного регулювання
- •3.2. Системи регулювання струму і напруги
- •3.3 Регулювання рівнів металевої та шлакової ванн
- •3.4 Дозування компонента шлаку при електрошлаковому зварюванні протяжних швів
- •3.5 Основні тенденції розвитку сак ешз
- •3.6 Автоматизовані системи керування технологічним процесом електрошлакового зварювання
- •4 Електронно-променеве зварювання
- •4.1 Характеристика об'єкта керування
- •4.2 Вимоги до властивостей локальних регуляторів параметрів режиму
- •4.3 Локальні регулятори параметрів режиму
- •4.4 Програмне керування параметрами режиму епз
- •4.5 Автоматичне керування якістю зварного шва
- •4.6 Системи наведення і автоматичного напрямлення електронного променя по стику зварюваних кромок
- •4.7 Застосування еом для керування процесом епз
- •5 Керування процесами контактного зварювання і зварювання тиском
- •5.1 Контактне точкове (шовне) зварювання як об'єкт автоматичного керування
- •5.2 Типові структури та основні пристрої систем автоматичного керування процесом 1 машинами точкового і шовного зварювання
- •5.3 Типові регулятори циклів зварювання
- •5.4 Автоматичне регулювання параметрів точкового та шовного зварювання
- •5.5 Контроль і керування процесами зварювання за математичними моделями
- •5.6 Інформаційно-вимірювальні та діагностичні системи
- •5.7 Системи керування процесами точкового і шовного зварювання на однокристальних мікроЕом
- •5.8 Особливості автоматичного керування контактним мікрозварюванням
- •5.9 Керування контактним стиковим зварюванням
- •5.10 Автоматизація процесів термообробки з'єднань при стиковому контактному зварюванні
- •5.11 Автоматизація дифузійно–вакуумного зварювання
- •5.12 Автоматизація процесів високочастотного зварювання
- •5.13 Автоматизація зварювання тертям
- •6 Гнучка автоматизація і промислові роботи
- •6.1 Суть, методи і засоби гнучкої автоматизації зварювального виробництва
- •6.2 Маніпулятори зварювального інструменту і виробу з програмним керуванням
- •6.3 Числове програмне керування (чпк) складально-зварювальним устаткуванням і зварювальними роботами
- •Перелік використаних джерел
- •Додатки
1.3 Динамічні ланки систем автоматичного регулювання
При вивченні динаміки дії САР можна помітити, що велика кількість різних елементів систем, відмінних по своєму призначенню, конструкції і принципу дії, виявляються подібними по характеру виникаючих в них перехідних процесів, тобто однаковими по своїх динамічних властивостях. Такі елементи системи називаються елементарними типовими динамічними ланками САР, вони описуються простими алгебраїчними або звичайними диференціальними рівняннями, переважно не вищими за другий порядок. Отже, будь-яку складну САР можна розбити на невелике число таких динамічних ланок і зобразити її у вигляді структурної схеми, що значно спрощує вивчення динаміки САР.
Динамічні ланки характеризуються передавальними функціями, часовими і частотними характеристиками.
Розрізняють п'ять основних типів ланок структурної схеми автоматичних пристроїв: підсилювальна, стійка аперіодична першого порядку, стійка коливальна, диференціююча першого порядку та інтегруюча.
Для вивчення
динамічних властивостей ланок в
перехідний період на їх вхід подається
збурення переважно у вигляді стрибкоподібної
функції, яка при t < 0 не існує,
а у момент t = 0 ривком зростає до
x і залишається
незмінною на цьому рівні при
.
Така функція носить назву функції
Хевісайда. Часто вважають, що при t
= 0 збурення стрибком зростає до
величини х = 1, тоді розглядається
одинична функція збурень.
1.3.1 Підсилювальна ланка
Підсилювальною називається така ланка, у якої величина на виході пропорційна величині на вході.
Рівняння підсилювальної ланки
,
(1.34)
де х — вхідна величина ланки; y — вихідна величина ланки; k — коефіцієнт посилення. Передавальна функція цієї ланки
.
(1.35)
При подачі на вхід підсилювальної ланки стрибкоподібної функції х вихідна величина ланки також миттєво, стрибком, зростає до величини kx (рисунок 1.6).
Амплітудно-фазова характеристика ланки
,
(1.36)
тобто вона
виражається комплексним числом, біля
якого уявна частина звернулася в нуль,
і тому графічно характеристика
зображається однією точкою, розташованою
на осі дійсних чисел на відстані до від
початку координат (рисунок 1.7). При
будь-яких змінах в
а
Прикладами
конструктивного виконання підсилювальної
ланки можуть служити важіль, зубчастий
редуктор, електронна лампа і ін. (рисунок
1.8).
І
а – зміна вхідної
величини;
б – зміна вихідної
величини
Рисунок 1.6 – Графік
перехідного процесу підсилювальної
ланки.
.
Рисунок 1.7 –
Амплітудно-фазова характеристика
підсилюючої ланки
а – важіль; б –
редуктор; в – електронна лампа.
Рисунок 1.8 –
Приклади конструктив-ного виконання
підсилюючої ланки.
1.3.2 Стійка аперіодична ланка першого порядку
Стійкою аперіодичною ланкою першого порядку називається така ланка, для якої при стрибкоподібній зміні величини на вході величина на виході аперіодично (за законом експоненти) прагне нового усталеного значення.
Диференціальне рівняння цієї ланки
,
(1.37)
де Т — постійна часу ланки, в с.
Запис цього рівняння в операторній формі
,
(1.38)
а його передавальна функція
.
(1.39)
Провівши перетворення по Лапласу рівняння (1.37),
одержуємо
;
(1.40)
.
(1.41)
Використовуючи таблиці відповідності оригіналів і зображень по Лапласу, одержуємо оригінал виразу (1.41) або рішення рівняння (1.37)
. (1.42)
Формула (1.42) є
рівнянням експоненти. Тут при t =
0 вихідна величина y
= 0, а при
вихідна величина y
прямує до свого усталеного значення
(рисунок 1.9).
Отже, при подачі на вхід ланки стрибкоподібної функції x вихідна величина y прагнутиме за законом експоненти до нового усталеного значення.
З
а — зміна вхідної
величини; б — зміна вихідної величини.
Рисунок
1.9 – Графік перехідного
процесу стійкої аперіодичної ланки
першого порядку.
.
Теоретично час розгону об'єкту до
усталеного значення регульованої
величини, як ми бачимо, рівний безкінечності.
Проте в практичних розрахунках
приймають, що розгін об'єкту закін-чується
після закінчення часу
,
при цьому помилка буде не
більше 1,8 — 0,7% відповідно.
Амплітудно-фазова характеристика ланки може бути одержана, якщо прийняти і підставити це значення в рівняння передавальної функції ланки (1.39), тоді
.
(1.43)
Позбавимося від уявної частини в знаменнику і розділимо в одержаному виразі дійсну і уявну частини
.
(1.44)
Ми одержали рівняння (1.44) амплітудно-фазової характеристики стійкої аперіодичної ланки першого порядку в декартових координатах, яка в загальному вигляді записується у формі
, (1.45)
де в даному випадку дійсна частина
(1.46)
і уявна частина
.
(1.47)
Напишемо це рівняння в полярних координатах
;
;
;
.
(1.48)
Для побудови графіка амплітудно-фазової характеристики змінюватимемо в рівнянні (1.44) величину від нуля до безкінечності. Знайдемо крайні точки графіка
,
тобто в цьому випадку ми одержали невизначеність, яку розкриємо, застосовуючи правило Лопіталя
.
Отже,
.
Одержані точки
лежать: одна на дійсній осі, а інша на
початку координат і обмежують графік
амплітудно-фазової характеристики,
представляючи собою півколо з радіусом,
рівним
,
розташоване у четвертому квадранті,
що спирається на вісь дійсних як на
діаметр і охоплююче початок координат
комплексної площини.
Для перевірки цього припущення достатньо визначити ординату точки центру цього півкола. Абсциса точки
центру півкола
.
Звідки
.
Підставляючи це значення у вираз для ординати точки центру півкола, одержимо
,
тобто ордината точки центру півкола дійсно рівна її радіусу, що і вимагалося довести.
Прикладами конструктивного виконання стійкої аперіодичної ланки можуть служити: пасивні чотириполюсники RC (фільтр) і LR - еквівалентна схема або електрична модель обмоток збудження генераторів і електродвигунів, термопара, магнітний підсилювач і т. п., частина яких показана на рисунку 1.10.
Іноді стійку аперіодичну ланку називають інерційною, релаксаційною, одноємнісною, статичною.
Приклад 1.1. Побудувати
амплітудно-фазову
характеристику стійкої аперіодичної
ланки при значеннях: коефіцієнт підсилення
і постійна часу ланки Т
= 0,5 сек.
Підставляючи
ці значення в рівняння передавальної
функції ланки, одержуємо
jQ(w)
П
P(w)
.
Позбавляючись від уявності в знаменнику, одержуємо
.
Тут дійна частина
і уявна частина
.
Для побудови амплітудно-фазової характеристики змінюватимемо частоту від нуля до безкінечності
За одержаними даними будуємо амплітудно-фазову характеристику (рисунок 1.11) — півколо, що проходить через початок координат, що спирається на дійсну вісь, як на діаметр, і розташоване в четвертому квадранті.
