- •2 Дугове зварювання .......................................................................... 109
- •3 Електрошлакове зварювання ........................................... 231
- •4 Електронно-променеве зварювання ................................................... 296
- •6 Гнучка автоматизація і промислові роботи .................................. 507
- •1 Елементи теорії автоматичного регулювання
- •1.1 Загальні поняття і визначення
- •1.1.1 Основні властивості регульованого
- •1.2 Передавальні функції і частотні характерстіки
- •1.2.1 Передавальні функції
- •1.2.2 Амплітудно – фазові характеристики
- •1.3 Динамічні ланки систем автоматичного регулювання
- •1.3.1 Підсилювальна ланка
- •1.3.2 Стійка аперіодична ланка першого порядку
- •1.3.3 Нестійка аперіодична ланка першого порядку
- •1.3.4 Стійка коливальна ланка
- •1.3.5 Диференціююча ланка першого порядку
- •1.3.6 Інтегруюча ланка
- •1.3.7 Ланка запізнення
- •1.4 Стійкість автоматичних систем керування Поняття про стійкість систем автоматичного регулювання
- •1.4.1 Критерій стійкості Гурвіца
- •1.4.2 Критерій Найквіста-Михайлова
- •1.4.3 Елементи аналізу якості процесу регулювання
- •1.5 Загальні питання автоматизації зварювальних процесів і установок
- •1.5.1 Автоматизація зварювальних процесів і комплексна автоматизація зварювального виробництва
- •1.5.2 Об'єкти автоматичного керування при зварюванні
- •1.5.3 Системи керування варювальними процесами і установками
- •1.5.4 Технічні засоби систем автоматичного керування
- •2 Дугове зварювання
- •2.1. Характеристика об'єкта керування
- •2.2 Програмне керування зварювальними циклами
- •2.3 Автоматичні регулятори напруги і струму дуги
- •2.4. Системи автоматичного регулювання вильоту електрода
- •2.5 Основи методики вибору автоматичних регуляторів дуги за заданими показниками якості зварного шва
- •2.6 Керування плавленням і перенесенням електродного металу
- •2.7 Керування параметрами поперечного перерізу швів
- •2.8 Системи магнітного керування формуванням і кристалізацією зварних швів
- •2.9 Автоматизація керування положенням зварювального пальника при зварюванні і наплавленні
- •2.10 Універсальні та спеціалізовані зварювальні автомати
- •2.11 Автоматизовані складально-зварювальні установки і верстати
- •— Кондуктор «супутник»;
- •— Обертач
- •3 Електрошлакове зварювання
- •3.1 Електрошлаковий процес як об'єкт керування. Класифікація систем автоматичного регулювання
- •3.2. Системи регулювання струму і напруги
- •3.3 Регулювання рівнів металевої та шлакової ванн
- •3.4 Дозування компонента шлаку при електрошлаковому зварюванні протяжних швів
- •3.5 Основні тенденції розвитку сак ешз
- •3.6 Автоматизовані системи керування технологічним процесом електрошлакового зварювання
- •4 Електронно-променеве зварювання
- •4.1 Характеристика об'єкта керування
- •4.2 Вимоги до властивостей локальних регуляторів параметрів режиму
- •4.3 Локальні регулятори параметрів режиму
- •4.4 Програмне керування параметрами режиму епз
- •4.5 Автоматичне керування якістю зварного шва
- •4.6 Системи наведення і автоматичного напрямлення електронного променя по стику зварюваних кромок
- •4.7 Застосування еом для керування процесом епз
- •5 Керування процесами контактного зварювання і зварювання тиском
- •5.1 Контактне точкове (шовне) зварювання як об'єкт автоматичного керування
- •5.2 Типові структури та основні пристрої систем автоматичного керування процесом 1 машинами точкового і шовного зварювання
- •5.3 Типові регулятори циклів зварювання
- •5.4 Автоматичне регулювання параметрів точкового та шовного зварювання
- •5.5 Контроль і керування процесами зварювання за математичними моделями
- •5.6 Інформаційно-вимірювальні та діагностичні системи
- •5.7 Системи керування процесами точкового і шовного зварювання на однокристальних мікроЕом
- •5.8 Особливості автоматичного керування контактним мікрозварюванням
- •5.9 Керування контактним стиковим зварюванням
- •5.10 Автоматизація процесів термообробки з'єднань при стиковому контактному зварюванні
- •5.11 Автоматизація дифузійно–вакуумного зварювання
- •5.12 Автоматизація процесів високочастотного зварювання
- •5.13 Автоматизація зварювання тертям
- •6 Гнучка автоматизація і промислові роботи
- •6.1 Суть, методи і засоби гнучкої автоматизації зварювального виробництва
- •6.2 Маніпулятори зварювального інструменту і виробу з програмним керуванням
- •6.3 Числове програмне керування (чпк) складально-зварювальним устаткуванням і зварювальними роботами
- •Перелік використаних джерел
- •Додатки
5.6 Інформаційно-вимірювальні та діагностичні системи
Щоб здобути зварне з'єднання потрібної якості, слід точно контролювати встановлені параметри режиму зварювання. Машини, що випускають сьогодні, для контактного зварювання не обладнані, як правило, потрібною контрольно-вимірювальною апаратурою і через те режими зварювання, що встановлюються звичайно вручну, далі не контролюються. Оптимізація параметрів режиму здійснюється періодично за кінцевими результатами механічних випробувань зразків-свідків або не-руйнуючих методів контролю. Інформаційно-вимірювальна апаратура для контролю параметрів технологічних процесів зварювання має задовольняти ряд спеціальних вимог, які випливають із особливостей точкового (шовного) зварювання.
Так, якщо вимірюють зварювальний струм, то треба контролювати не тільки його значення, але й форму імпульсу. Діапазон вимірювань часу зварювання повинен становити 10-3—10 с; зусилля стиснення електродів 10—103 дан.
Похибка вимірювання зварювального струму повинна бути не більш як 1—3 %, часу зварювання 4—5 %, зусилля стиснення 5—8 % [6]. Розглянуті вимоги можна частково задовольнити використанням стандартних загально-промислових вимірювальних пристроїв, однак у більшості випадків потрібна спеціальна апаратура. За останній час розроблено багатофункціональні вимірювальні прилади, які здійснюють контроль кількох параметрів, а також інформаційно-вимірювальні та діагностичні системи, призначені обробляти великий обсяг інформації.
Система допускового контролю є багатофункціональною системою, призначеною для використання на контактних точкових машинах змінного струму.
Ф
ункціями
системи є такі: вимірювання діючого і
амплітудного значення струму;
вимірювання часу зварювання; порівняння
вимірюваних значень
струму з верхнім і нижнім допусками;
світлова індикація виходу
вимірюваного значення струму із заданого
поля допуску і вимкнення зварювальної
установки; формування сигналів на
ввімкнення зовнішнього
розбраковуючого пристрою з ознаками
«більше» і «менше», а також
на вимкнення зварювальної установки
при появі заданого в діапазоні
1—9 відхилень струму тільки однієї
ознаки (тільки «більше» або тільки
«менше»); лічба із зростаючим підсумком
роздільно кількості вимірювань
за ознаками: «норма», «менше», «більше».
Як датчик струму
Д — датчик струму (пояс Роговського); І — інтегратор: МП — масшта-буючий підсилювач; АЦП — аналого-цифровий перетворювач; ППІ — програмований паралельний інтерфейс; БЗР — блок задавання режимів; БІ — блок індикації; ОМЕ — одно-кристальна мікроБОМ; ППЗП — перепрограмовуваний запам'ято-вуючий пристрій
Рисунок 5.24 – Функціональна схема системи допускового контролю
використовують рознімний пояс Роговського. Функціональну схему пристрою подано на рисунку 5.24.
Роботою всіх вузлів системи керує однокристальна мікроЕОМ. Сигнал із датчика струму Д надходить на перетворювач, що є інтегратором, реалізованим на операційному підсилювачі, і масштабуючий підсилювач МП. Аналого-цифровим перетворювачем керує мікроЕОМ, дані з АЦП зчитуються через програмований паралельний інтерфейс ППІ. Через цей же інтерфейс відбувається зчитування керуючого коду з клавіатури блоку задавання режиму. Через інший порт видається код на плату індикації для керування семисегментними світлодіодними індикаторами. Програмне забезпечення записано в ППЗП; встановлення адреси для того, щоб вибрати команди, здійснюється за допомогою ре-гістра-засувки. Однокристальна мікроЕОМ керує роботою індикаторного пристрою і індикаторами виходу зварювального струму за встановлені межі.
На платі індикації розміщено чотири світлодіодних семисегментних індикатори для цифрової індикації виміряного струму та окремі світло-діоди для індикації виходу струму за встановлені межі.
МікроЕОМ керує каналом вимірювання АЦП, здійснює запуск вимірювального циклу, із заданою частотою вимірює миттєві значення зварювального струму всередині кожного півперіоду, провадить потрібні обчислення, щоб визначити ефективне значення зварювального струму в кожному півперіоді, керує роботою індикаторів, здійснює зміну режиму роботи, який обирає користувач, за допомогою клавіатури дає змогу встановлювати допустимі межі, в яких повинно перебувати виміряне значення зварювального струму.
У блоці індикації використовуються світлодіодні індикатори, на які виведено всю інформацію залежно від обраного користувачем режиму роботи. Якщо зварювальний струм виходить за встановлені межі, то засвічується відповідний індикаторний світлодіод.
Автоматизована система діагностики зварювальних машин. Для нормального функціонування машин контактного зварювання потрібно, щоб їхні електричні та механічні характеристики відповідали паспортним даним і були стабільними протягом усього терміну експлуатації. Щоб контролювати ці характеристики, слід провадити періодичну атестацію (паспортизацію) зварювальних машин.
Д
— подільник;
І — інтегратор;
Т
— трансформатор
розділовий;
П — підсилювач;
К
—
комутатор; АЦП
—
аналого-цифровий перетворювач; ППІ
—
Програмований
паралельний інтерфейс; КзК
—
канал загального користування; ПК
- персональний
комп'ютер
Рисунок 5.25 – Функціональна схема системи діагностики
При цьому за певною методикою вимірюють параметри машин, на основі яких заповнюють їхній паспорт. Якщо виміряні параметри не відповідають паспортним даним, то встановлюють причини несправності окремих вузлів, після чого машини підлягають ремонту. Операція паспортизації зварювальної машини є трудомісткою, оскільки вимагає вимірювання великої кількості електричних та механічних параметрів, а також їхнього аналізу з метою визначення відхилень від допустимих меж і виявлення несправних вузлів.
Ці операції можна автоматизувати, застосовуючи автоматизовані діагностичні системи. Діагностична система, розроблена в ІЕЗ ім. Є. О. Патона АН України, дає змогу автоматично реєструвати параметри зварювальних машин, обчислювати їхні похідні, порівнювати з допустимими межами і визначати чи прогнозувати несправності зварювальної машини.
Система (рисунок 5.25) складається з датчиків вимірюваних параметрів: напруги живильної мережі Um, миттєвого значення зварювального струму Iзв, напруги на вторинній обмотці зварювального трансформатора U2, зусилля стиснення між електродами Fст. Електричні сигнали з датчиків подаються на відповідні перетворювачі та нормалізатори і далі на вхід швидкодіючого електронного комутатора К- Вихід комутатора підімкнено до швидкодіючого аналого-цифрового перетворювача ЛЦП, який через блок зв'язку з'єднаний із персональним комп'ютером типу ПК «Нейрон И9.66». Цей блок є паралельним інтерфейсом і вмикається у канал загального користування ПК «Нейрон И9.66».
Персональний комп'ютер складається із системного блоку, дисплея клавіатури, накопичувача на гнучких магнітних дисках і принтера.
Датчики параметрів режиму є знімними, встановлюються на зварювальну машину, яку атестують, і за допомогою екранованого кабелю з'єднуються з діагностичною системою.
Алгоритм роботи системи. Діагностична система може працювати у таких основних режимах: вимірювання і видавання на екран дисплея чи друкуючого пристрою імпульсу зварювального струму; розрахунок і видавання гістограми зварювального струму; вимірювання видавання циклограми зусилля стиснення; статистична обробка виміряних значень Ізв, U2 і Fст і видавання результатів; формування і видавання паспорта на зварювальну машину.
Програму роботи системи для всіх режимів записано на гнучкому магнітному диску і вона виконується під дією операційної системи ПК. Із клавіатури комп'ютера задається вибраний режим роботи і вводяться вихідні дані, які відповідають параметрам зварювальної машини, що її атестують, і режиму зварювання конкретного виробу. Після того як систему запущено, вона перебуває у чеканні проходження зварювального циклу. Залежно від обраного режиму система вимірює миттєві значення параметрів Ізв, U2 або Fст із частотою 2—3 кГц і запам'ятовує ці значення в оперативній пам'яті комп'ютера. Потім провадиться обробка результатів вимірювань; при цьому обчислюються такі параметри: ефективне значення зварювального струму Ізв за весь час зварювання або за останній період; максимальне амплітудне значення струму Іт; час протікання зварювального струму tзв зварювальне зусилля стиснення електродів F3B; кувальне зусилля Fк час прикладання кування tK; час наростання зварювального tc.зв і кувального tн.к зусиль; час спадання зварювального tс.зв або кувального tс.к зусиль; опір вторинного контура зварювальної машини zк.
Система дає змогу накопичувати виміряні дані для кількох зварювань, а потім обчислювати дисперсії цих параметрів, які використовують для оцінки стабільності роботи обладнання.
На основі здобутих результатів, вимірювань і обчислень формують поточний паспорт зварювальної машини. За відхиленням реальних параметрів від паспортних даних оцінюють справність зварювальної машини та окремих її вузлів, а також доходять висновку про її придатність зварювати конкретні вироби.
Система автоматизованого контролю параметрів режиму точкового зварювання призначена для 100 % контролю якості з'єднань відповідальних конструкцій із алюмінієвих сплавів. Система призначена, щоб обслуговувати машини типу МТК-75, МТВ-8002 і МТВТ-6306.
Основними функціями системи є такі:
вимірювання і контроль за заданими уставками параметрів режиму — амплітуди Іт зварювального струму, зварювального Fзв і кувального Fк зусиль, тривалості tзв протікання зварювального струму, а також моменту докладання кувального зусилля Fк;
контроль вибризкувань;
контроль якості зварних з'єднань за математичними моделями процесу;
видавання значень параметрів режиму та їхніх відхилень від заданих значень, а також про вид дефекту на дисплей і на сигнальне табло вмикання звукової та світлової сигналізації;
контроль технічного стану зварювального устаткування та його паспортизація;
контроль магістралей живлення зварювальних машин електроенергією і стисненим повітрям, а також контроль температури зварювального трансформатора;
виведення на друкуючий пристрій паспорта на конструкцію із зазначенням дефектних зварювальних точок даних про технічний стан зварювального устаткування, параметри режиму та уставки контролю, протоколу випробувань за паспортизацією зварювальної машини;
тестовий самоконтроль функціонування програмного забезпечення і комплексу технічних засобів системи, метрологічна перевірка вимірювальних каналів.
