- •2 Дугове зварювання .......................................................................... 109
- •3 Електрошлакове зварювання ........................................... 231
- •4 Електронно-променеве зварювання ................................................... 296
- •6 Гнучка автоматизація і промислові роботи .................................. 507
- •1 Елементи теорії автоматичного регулювання
- •1.1 Загальні поняття і визначення
- •1.1.1 Основні властивості регульованого
- •1.2 Передавальні функції і частотні характерстіки
- •1.2.1 Передавальні функції
- •1.2.2 Амплітудно – фазові характеристики
- •1.3 Динамічні ланки систем автоматичного регулювання
- •1.3.1 Підсилювальна ланка
- •1.3.2 Стійка аперіодична ланка першого порядку
- •1.3.3 Нестійка аперіодична ланка першого порядку
- •1.3.4 Стійка коливальна ланка
- •1.3.5 Диференціююча ланка першого порядку
- •1.3.6 Інтегруюча ланка
- •1.3.7 Ланка запізнення
- •1.4 Стійкість автоматичних систем керування Поняття про стійкість систем автоматичного регулювання
- •1.4.1 Критерій стійкості Гурвіца
- •1.4.2 Критерій Найквіста-Михайлова
- •1.4.3 Елементи аналізу якості процесу регулювання
- •1.5 Загальні питання автоматизації зварювальних процесів і установок
- •1.5.1 Автоматизація зварювальних процесів і комплексна автоматизація зварювального виробництва
- •1.5.2 Об'єкти автоматичного керування при зварюванні
- •1.5.3 Системи керування варювальними процесами і установками
- •1.5.4 Технічні засоби систем автоматичного керування
- •2 Дугове зварювання
- •2.1. Характеристика об'єкта керування
- •2.2 Програмне керування зварювальними циклами
- •2.3 Автоматичні регулятори напруги і струму дуги
- •2.4. Системи автоматичного регулювання вильоту електрода
- •2.5 Основи методики вибору автоматичних регуляторів дуги за заданими показниками якості зварного шва
- •2.6 Керування плавленням і перенесенням електродного металу
- •2.7 Керування параметрами поперечного перерізу швів
- •2.8 Системи магнітного керування формуванням і кристалізацією зварних швів
- •2.9 Автоматизація керування положенням зварювального пальника при зварюванні і наплавленні
- •2.10 Універсальні та спеціалізовані зварювальні автомати
- •2.11 Автоматизовані складально-зварювальні установки і верстати
- •— Кондуктор «супутник»;
- •— Обертач
- •3 Електрошлакове зварювання
- •3.1 Електрошлаковий процес як об'єкт керування. Класифікація систем автоматичного регулювання
- •3.2. Системи регулювання струму і напруги
- •3.3 Регулювання рівнів металевої та шлакової ванн
- •3.4 Дозування компонента шлаку при електрошлаковому зварюванні протяжних швів
- •3.5 Основні тенденції розвитку сак ешз
- •3.6 Автоматизовані системи керування технологічним процесом електрошлакового зварювання
- •4 Електронно-променеве зварювання
- •4.1 Характеристика об'єкта керування
- •4.2 Вимоги до властивостей локальних регуляторів параметрів режиму
- •4.3 Локальні регулятори параметрів режиму
- •4.4 Програмне керування параметрами режиму епз
- •4.5 Автоматичне керування якістю зварного шва
- •4.6 Системи наведення і автоматичного напрямлення електронного променя по стику зварюваних кромок
- •4.7 Застосування еом для керування процесом епз
- •5 Керування процесами контактного зварювання і зварювання тиском
- •5.1 Контактне точкове (шовне) зварювання як об'єкт автоматичного керування
- •5.2 Типові структури та основні пристрої систем автоматичного керування процесом 1 машинами точкового і шовного зварювання
- •5.3 Типові регулятори циклів зварювання
- •5.4 Автоматичне регулювання параметрів точкового та шовного зварювання
- •5.5 Контроль і керування процесами зварювання за математичними моделями
- •5.6 Інформаційно-вимірювальні та діагностичні системи
- •5.7 Системи керування процесами точкового і шовного зварювання на однокристальних мікроЕом
- •5.8 Особливості автоматичного керування контактним мікрозварюванням
- •5.9 Керування контактним стиковим зварюванням
- •5.10 Автоматизація процесів термообробки з'єднань при стиковому контактному зварюванні
- •5.11 Автоматизація дифузійно–вакуумного зварювання
- •5.12 Автоматизація процесів високочастотного зварювання
- •5.13 Автоматизація зварювання тертям
- •6 Гнучка автоматизація і промислові роботи
- •6.1 Суть, методи і засоби гнучкої автоматизації зварювального виробництва
- •6.2 Маніпулятори зварювального інструменту і виробу з програмним керуванням
- •6.3 Числове програмне керування (чпк) складально-зварювальним устаткуванням і зварювальними роботами
- •Перелік використаних джерел
- •Додатки
4.6 Системи наведення і автоматичного напрямлення електронного променя по стику зварюваних кромок
Малі значення діаметра електронного променя і ширини зварного шва вимагають точного суміщення електронного променя зі стиком зварюваних кромок. Ручне наведення на стик під час спостереження за місцем зварювання через ілюмінатор утруднене, а інколи і просто неможливе. В цьому разі в зоні зварювання розміщують спеціальні оптичні або телевізійні пристрої [17]. Деякі електронно-променеві пристрої оснащуються владнаними оптичними системами, розміщеними коаксіально з віссю гармати.
Для ручного чи автоматичного наведення електронного променя на стик зварюваних кромок застосовують усі системи, розроблені для дугових методів зварювання (див. 2.9). Разом з тим створені системи слідкування спеціально для ЕПЗ, які мають підвищену точність. У них для зондування стику використовують електронний промінь.
За допомогою електромагнітної системи електронний промінь переміщується впоперек зварюваного стику. На торці електронно-променевої гармати розміщується спеціальний колектор, який збирає вторинні електрони, що утворюються при дії скануючого електронного променя на поверхню зварюваного виробу. При перетині променем стику електронний струм на колектор помітно спадає. Критерій точного попадання променя на стик — мінімальне значення струму в колі
Рисунок 4.26 – Система ручного наведення електронного променя на стик зварюваних деталей
навантаження колектора. Відмінності різних систем наведення і слідкування одна від одної полягають у способі виділення зі струму колектора інформації про взаємне розміщення електронного променя і стику, а також у способі виділення корисного сигналу на фоні перешкод.
Для ручного наведення на стик електронного променя перед зварюванням використовують системи типу «Рефлектрон», які розроблено фірмою «Сіакі». Система (рисунок 4.26, а) працює таким чином. Котушка електромагнітного відхилення променя живиться від регулятора струму відхилення PCBY струмом , зміна якого в часі показана на рис. 4.26, б. Напруга, пропорційна цьому струму, з резистора RS подається на вхід Y горизонтального відхилення катодного осцилоскопа ЕПО. Напруга з резистора витоку R колектора 2 подається на вхід вертикального відхилення Z осцилоскопа ЕПО. При зміні струму Івід у часі за законом трикутника (рисунок 4.26, б) електронний промінь лінійно відхиляється упоперек стику, а промінь осцилоскопа — по горизонталі. При перетині променем стику деталей на екрані осцилоскопа спостерігається дзвоноподібний імпульс (рисунок 4.26, в, д). У паузах між імпульсами струму Івід електронний промінь не відхилений і нерухомий промінь на екрані осцилографа висвічує яскраву пляму. Взаємне розміщення цієї плями і максимуму імпульсу на екрані осцилографа характеризує положення невідхиленого електронного променя відносно стику зварюваних кромок. За точного суміщення променя зі стиком яскрава пляма збігається з вершиною імпульсу вторинних електронів (рисунок 4.26, г).
Автоматичне напрямлення електронного променя по стику вимагає здобуття інформації про величину і знак відхилення променя щодо стику у вигляді електронного
сигналу. Сигнал розузгодження виділяють, перетворюючи у той чи інший спосіб у аналоговий чи цифровий електричний сигнал часових інтервалів між імпульсами струму колектора і струму відхилення електронного променя. Цей сигнал подають на виконавчий механізм взаємного переміщення променя щодо стику. При цьому можливі два способи використання сигналів розузгодження. За першим способом виконується попередній прохід без зварювання. Стик сканується електронним променем зварювальної гармати із дуже малим струмом 0,5—5 мА. Сигнал розузгодження записується у запам'ятовуючому пристрої. Цей сигнал використовують для корекції попередньо занесеної до запам'ятовуючого пристрою програми взаємного переміщення електронного променя і зварюваного виробу при ЕПЗ стиків зі складним профілем. Отже, зварювання виконується без автоматичного слідкування — за попередньо скоректованою програмою напрямлення променя по стику. Недолік методу — неможливо скоректувати відхилення променя від стику, що з'явилося уже під час зварювання внаслідок нагрівання деформації виробу.
При використанні другого способу сканування стику виконується під час зварювання. З цією метою застосовують додаткову малопотужну електронно-променеву або зварювальну гармату. Додаткова гармата ЕПГ2 (рисунок 4.27) зондує стик попереду зварювальної ванни на відстані Хзап.
Відстань вибирається із компромісу між захищеністю від перешкод на вимірювальний колектор КЛ, створюваних зварювальною ванною, і допустимим транспортним запізненням системи слідкування.
Рисунок
4.27
–
Двогарматна система автоматичного
слідкування за стиком зварюваних
деталей
Рисунок
4.28
–
Одногарматна система автоматичного
слідкування за стиком
зварюваних деталей
Блок PГY виділяє сигнал відхилення зондуючого електронного променя щодо стику і перетворює його в керуючу напругу, яка подається на привод М переміщення зварюваного виробу впоперек стику. При ЕПЗ тонких деталей і невеликих розузгодженнях керуючий сигнал подається на системи електромагнітного відхилення PCY1 зварювальної і зондуючої PCY2 гармати. Перевага систем автоматичного слідкування за стиком із додатковою ЕПГ2 — можливість працювати з більшою потужністю безперервного зварювального електронного променя. Недолік — потреба додаткової ЕПГ.
У системах слідкування з однією гарматою електронний промінь періодично на короткий час виводиться із зони зварювання для зондування стику (рисунок 4.28). В одногарматній системі (на відміну від системи з додатковою
гарматою) промінь відхиляється одночасно за двома координатами. В іншому системи на рисунку 4.27 і 4.28 принципово не відрізняються. Недоліком одногарматних систем слідкування є обмежена максимальна потужність зварювального променя — реально не більша за 5 кВт. Для роботи з потужнішими променями зварювальні установки треба комплектувати швидкодіючими системами регулювання струмів променя і фокусування.
Перевагою усіх систем слідкування із вторинно емісійними датчиками є їхня відносна простота і висока точність слідкування за стиком.
На практиці при ЕПЗ застосовують також телевізійні системи автоматичного слідкування за стиком [36]. Вони виконують такі функції: автоматичне виявлення стику; автоматична корекція положення зварювальної ванни щодо стику в процесі зварювання; ведення зварювальної ванни паралельно до стику або будь-якої кромки виробу; дистанційна візуальна оцінка якості зварного шва без вилучення виробу із вакуумної камери; дистанційне вимірювання розмірів зварювальної ванни, стику, шва та різних інших деталей процесу перед зварюванням, у процесі і після зварювання.
Телевізійна система забезпечує похибку автоматичної установки зварювальної ванни на стик і корекції зварювальної ванни щодо стику не більш як 0,5 мм при шорсткості поверхні заготовок і кромок Ra = 32 мкм. Допустима швидкість поперечного відходу стику не більш як 1 мм/с.
Технічно телевізійні системи слідкування досить складні, що пояснюється складністю обробки телевізійного сигналу і різноманітністю функцій, що викопуються ними. Ці системи застосовують при ЕПЗ малих товщин для виробів відповідального призначення.
