- •2 Дугове зварювання .......................................................................... 109
- •3 Електрошлакове зварювання ........................................... 231
- •4 Електронно-променеве зварювання ................................................... 296
- •6 Гнучка автоматизація і промислові роботи .................................. 507
- •1 Елементи теорії автоматичного регулювання
- •1.1 Загальні поняття і визначення
- •1.1.1 Основні властивості регульованого
- •1.2 Передавальні функції і частотні характерстіки
- •1.2.1 Передавальні функції
- •1.2.2 Амплітудно – фазові характеристики
- •1.3 Динамічні ланки систем автоматичного регулювання
- •1.3.1 Підсилювальна ланка
- •1.3.2 Стійка аперіодична ланка першого порядку
- •1.3.3 Нестійка аперіодична ланка першого порядку
- •1.3.4 Стійка коливальна ланка
- •1.3.5 Диференціююча ланка першого порядку
- •1.3.6 Інтегруюча ланка
- •1.3.7 Ланка запізнення
- •1.4 Стійкість автоматичних систем керування Поняття про стійкість систем автоматичного регулювання
- •1.4.1 Критерій стійкості Гурвіца
- •1.4.2 Критерій Найквіста-Михайлова
- •1.4.3 Елементи аналізу якості процесу регулювання
- •1.5 Загальні питання автоматизації зварювальних процесів і установок
- •1.5.1 Автоматизація зварювальних процесів і комплексна автоматизація зварювального виробництва
- •1.5.2 Об'єкти автоматичного керування при зварюванні
- •1.5.3 Системи керування варювальними процесами і установками
- •1.5.4 Технічні засоби систем автоматичного керування
- •2 Дугове зварювання
- •2.1. Характеристика об'єкта керування
- •2.2 Програмне керування зварювальними циклами
- •2.3 Автоматичні регулятори напруги і струму дуги
- •2.4. Системи автоматичного регулювання вильоту електрода
- •2.5 Основи методики вибору автоматичних регуляторів дуги за заданими показниками якості зварного шва
- •2.6 Керування плавленням і перенесенням електродного металу
- •2.7 Керування параметрами поперечного перерізу швів
- •2.8 Системи магнітного керування формуванням і кристалізацією зварних швів
- •2.9 Автоматизація керування положенням зварювального пальника при зварюванні і наплавленні
- •2.10 Універсальні та спеціалізовані зварювальні автомати
- •2.11 Автоматизовані складально-зварювальні установки і верстати
- •— Кондуктор «супутник»;
- •— Обертач
- •3 Електрошлакове зварювання
- •3.1 Електрошлаковий процес як об'єкт керування. Класифікація систем автоматичного регулювання
- •3.2. Системи регулювання струму і напруги
- •3.3 Регулювання рівнів металевої та шлакової ванн
- •3.4 Дозування компонента шлаку при електрошлаковому зварюванні протяжних швів
- •3.5 Основні тенденції розвитку сак ешз
- •3.6 Автоматизовані системи керування технологічним процесом електрошлакового зварювання
- •4 Електронно-променеве зварювання
- •4.1 Характеристика об'єкта керування
- •4.2 Вимоги до властивостей локальних регуляторів параметрів режиму
- •4.3 Локальні регулятори параметрів режиму
- •4.4 Програмне керування параметрами режиму епз
- •4.5 Автоматичне керування якістю зварного шва
- •4.6 Системи наведення і автоматичного напрямлення електронного променя по стику зварюваних кромок
- •4.7 Застосування еом для керування процесом епз
- •5 Керування процесами контактного зварювання і зварювання тиском
- •5.1 Контактне точкове (шовне) зварювання як об'єкт автоматичного керування
- •5.2 Типові структури та основні пристрої систем автоматичного керування процесом 1 машинами точкового і шовного зварювання
- •5.3 Типові регулятори циклів зварювання
- •5.4 Автоматичне регулювання параметрів точкового та шовного зварювання
- •5.5 Контроль і керування процесами зварювання за математичними моделями
- •5.6 Інформаційно-вимірювальні та діагностичні системи
- •5.7 Системи керування процесами точкового і шовного зварювання на однокристальних мікроЕом
- •5.8 Особливості автоматичного керування контактним мікрозварюванням
- •5.9 Керування контактним стиковим зварюванням
- •5.10 Автоматизація процесів термообробки з'єднань при стиковому контактному зварюванні
- •5.11 Автоматизація дифузійно–вакуумного зварювання
- •5.12 Автоматизація процесів високочастотного зварювання
- •5.13 Автоматизація зварювання тертям
- •6 Гнучка автоматизація і промислові роботи
- •6.1 Суть, методи і засоби гнучкої автоматизації зварювального виробництва
- •6.2 Маніпулятори зварювального інструменту і виробу з програмним керуванням
- •6.3 Числове програмне керування (чпк) складально-зварювальним устаткуванням і зварювальними роботами
- •Перелік використаних джерел
- •Додатки
6.3 Числове програмне керування (чпк) складально-зварювальним устаткуванням і зварювальними роботами
Керування складально-зварювальним устаткуванням із ЧПК, роботами і РТК зварювання полягає в забезпеченні узгодженого функціонування маніпуляційної системи і зварювального устаткування, а також в обміні інформацією із зовнішніми системами, виходячи з програми виконання операції, інформації про внутрішній стан складових частин комплексу та інформації про виробниче середовище. Під виробничим середовищем тут розуміється зварюваний виріб, пристрій, в якому він закріплений, устаткування, що здійснює транспортні та накопичувальні функції, а також інші системи, в тому числі люди, які беруть участь у виробництві.
Складально-зварювальне устаткування з ЧПК і спеціалізовані роботи, які звичайно агрегують із модулів в основному прямолінійного переміщення, з простішими системами керування, найпридатніші до великосерійного і масового виробництва з поодинокими (до чотирьох разів на рік) змінами типорозмірів зварюваних виробів. Під модулем у даному випадку розуміють функціонально завершений вузол, що має самостійне значення і забезпечує переміщення за однією чи кількома координатами. Застосування модульних маніпуляторів інструменту з двома-чотирма ступенями рухомості доцільне, якщо зварюють вироби зі швами простої форми, перш за все з прямолінійними і круговими швами, особливо в тих випадках, коли ці шви можуть бути орієнтованими вздовж напрямних.
Універсальні зварювальні роботи — це роботи, що мають 5—6 ступенів рухомості, оснащені функціонально гнучкими системами керування. Найповніше вони виявляють свої властивості при багатономенклатурному виробництві з частою зміною зварюваних деталей, тобто якщо функціональна гнучкість робота справді потрібна.
За п'ятьох і більше ступенів рухомості модульні роботи звичайно поступаються універсальним щодо металомісткості, точності, швидкодії, естетики зовнішнього вигляду.
За визначенням стандартів більшості країн до роботів належать маніпулятори тільки з цифровим (числовим) керуванням, за якого програма роботи робота задається в числовому вигляді, а фактичні переміщення ланок вимірюються за допомогою розглянутих вище датчиків положення. За вітчизняними стандартами роботи можуть мати і циклове керування.
Для спеціалізованих зварювальних роботів та іншого устаткування з цикловим і числовим програмним керуванням доцільно застосовувати загальнопромислові пристрої ЦПК та ЧПК, які серійно випускають, що дає змогу:
а) відмовитись від розробки додаткових пристроїв і їхніх модифікацій, які призначено для зварювальних операцій;
б) використовувати серійні, відносно недорогі пристрої ЦПК і ЧПК, освоєні експлуатаційними службами підприємств і забезпечені централізованим сервісом і запасними частинами;
в) зробити простішим у цілому процес впровадження зварювального устаткування з програмним керуванням.
Разом з тим такий підхід має істотні недоліки:
надмірність серійних пристроїв ЧПК (наприклад, за точністю відпрацювання, кількістю допоміжних команд) і їхню недостатність у деяких випадках за кількістю керованих рухомостей і можливістю вільного керування параметрами процесу зварювання;
обмежені можливості пристроїв ЧПК, що випускаються для автоматизації обробки різанням, по нарощуванню системи керування засобами геометричної і технологічної адаптації для зварювання;
неоптимальність мовних засобів програмування пристроїв керування іншими технологічними процесами при застосуванні їх для керування зварювальними процесами.
Пристрій цифрового програмного керування УЦМ-100 призначено для керування маніпуляторами з позиціюванням по упорах, а також для керування технологічним устаткуванням.
Елементна база — ВІС мікропроцесорного набору КР580.
Кількість дискретних виходів (типу 100 В, 0,5 А або 24 В, 2 А) керування приводами устаткування — до 64 одного або іншого типу, або ж 16 одного і 48 другого типу. Кількість дискретних виходів (24 В, 100 мА) керування безконтактною автоматикою — до 16. Кількість дискретних входів сигналів (24 В, 10 мА) з датчиків стану устаткування — до 96.
Обсяг пам'яті для розміщення керуючої програми споживача — не менш як 2 кБайт; кількість циклів перезаписування керуючої програми 104. Кількість керованих ланок — до 16 (один або кілька маніпуляторів). Кількість точок позиціювання кожної ланки — до 8.
Режим роботи: «Автоматичний» (багаторазове виконання робочого циклу програми споживача); «Цикл» — одноразове виконання робочого циклу; «Кадр» — виконання одного кадру програми; «Команда» — послідовне виконання команд, що складають кадр; «Ручний» — керування ланками і механізмами технологічного устаткування вручну.
Носій програмного забезпечення — ВІС ППЗП із ультрафіолетовим стиранням.
Пристрій УЦМ-100 містить блоки обробки логічної інформації, джерела живлення датчиків, кіл керування приводами, потужні вихідні ключі постійного і змінного струму, Основу логічного блоку складає контролер (рисунок 6.7). Зв'язок між модулями контролера здійснюється за внутрішнім інтерфейсом, яким використано системний інтерфейс ВІС мікропроцесорного набору КР580. Конструктивно цей інтерфейс виконано у вигляді генмонтажної плати. Обробка логічної інформації і формування сигналів інтерфейса здійснюється модулем мікроЕОМ. На даному модулі розміщено і канал зв'язку з ЕОМ верхнього рівня а також комутаційні поля для вмикання входів і виходів керованого устаткування.
Конструктивно
блок керування (БК) виконано у вигляді
підлогової стійки блочного виконання.
Стійка складається з двох блоків:
логічного і живлення.
1 — внутрішній інтерфейс пристрою УЦМ-100; 2 — модуль мікроЕОМ; 3 — модуль перепрограмовуваного запам'ятаючого пристрою (ППЗП); 4...6 — модулі зв'язку, введення і виведення відповідно; 7 — зв'язок із ЕОМ верхнього рівня за допомогою каналу ІРПС; 8 — канали і РПС для зв'язку з термінальними пристроями; 9 — слабкострумові сигнали для керування елементами безконтактної автоматики; 10 — сигнали від датчиків РТК; 11 — сигнали керування РТК
Рисунок 6.7 – Структура пристрою циклового програмного керування УЦМ-100
Модуль ППЗП зберігає керуючі програми споживача. Модуль зв'язку призначено для спряження ПК із виносними пультами, а також для видавання команд керування безконтактною автоматикою. Модуль введення приймає дискретні сигнали про стан датчиків обслуговуваного устаткування. Модуль виведення забезпечує формування і видавання дискретних команд на привод керованого устаткування. Тип і кількість модулів виведення визначаються виконанням пристрою.
До складу комплекту ПЦМ-100 входять також програматор (ПРГ), пульт ручного керування (ПРК) і пульт інженерний (ПІ). ПІ вмикається до внутрішньосистемного інтерфейса контролера БК або до внутрішньосистемного інтерфейса ПРГ, ПРК або іншого ПІ на час проведення діагностики або налагодження.
Пристрій числового програмного керування 2Р32 призначено для керування устаткуванням із трьома ступенями рухомості, до того ж за лінійної інтерполяції кількість одночасно керованих координат дорівнює трьом, а за кругової — двом. Пристрій побудовано на базі мікроЕОМ (рисунок 6.8).
Обсяг пам'яті для керуючих програм 4 кБайт. Введення програми можливе з клавіатури ПЧПК, із перфострічки зовнішнього фотозчитувача і по каналу зв'язку з ЕОМ.
Для керування приводами в ПЧПК формується аналоговий сигнал—10...+10 В. Передбачено формування для кожної з координат сигналу «Аварійне розузгодження».
Як датчики зворотного зв'язку (ДЗЗ) можуть використовуватись інкрементні фотоелектричні перетворювачі BE-178 або індуктивні перетворювачі ВТМ-1Г (обертовий трансформатор) чи ПИЛПІ-А2 (індуктосин) залежно від виконання пристрою.
1 — пульт навчання; 2 — вузол зв'язку з обчислювачем; З, 4 — блоки клавіатури і індикації відповідно; 5 — послідовний інтерфейс; 6 — фотозчитуючий пристрій; 7 — перфоратор ПЛ-150; 8 — ЕОМ верхнього рівня; 9 — блок обчислювача; 10 — інтерфейс пульту навчання; 11 — оперативний запам'ятовуючий пристрій (ОЗП); 12 — перепрограмову-ваний запам'ятовуючий пристрій (ППЗП); ІЗ — мікроЕОМ; 14 — інтерфейс; 15 — інтерфейс ЕОМ верхнього рівня; 16 — загальна шина; 17, 18 — модуль введення-виведення; 19 — зв'язок із датчиками зворотного зв'язку (ДЗЗ); 20 — цифро-аналоговий перетворювач; 21, 22 — каналії зв'язку з датчиками ДЗЗ і з підсилювачами приводів відповідно
Рисунок 6.8 – Структура пристрою числового програмного керування 2Р32
Максимальне переміщення, яке програмується в одному кадрі, становить 9999,999 мм. Геометрична інформація задається в одиницях дискретності, що дорівнюють 0,01 або 0,001 мм. Максимальна швидкість маршевих переміщень становить 10000 мм/хв (167 мм/с). Передбачене урахування люфтів за реверсу. Люфт за кожною координатою задається константами.
Конструктивно ПЧПК 2Р32 складається з блока обчислювача і пульта навчання і з'єднується за потребою з фотозчитувальним пристроєм «Консул», стрічковим перфоратором ПЛ150 і ЕОМ верхнього рівня.
Стосовно до маніпуляторів роботів, які є розімкненими багатоланковиками, що складаються з 5—6 послідовно з'єднаних рухомих ланок, завдання числового програмного керування, особливо контурного, істотно ускладнюється. Під час керування роботами і РТК для зварювання істотну частку обчислень складають перетворення координат маніпуляторів роботів.
Поняття про інтерполяцію під час керування роботами. Потреба інтерполяції пов'язана з тим, що в програмі роботи робота задано координати лише так званих вузлових точок, тобто таких, у яких відбувається зміна форми траєкторії руху, зупинка, переорієнтація робочого органу, зміна параметрів процесу зварювання, подавання будь-яких команд тощо.
а – лінійна інтерполяція, б – кругова інтерполяція
Рисунок 6.9 – Лінійна і кругова інтерполяція під час керування зварювальними роботами
Інтерполяція дає змогу визначити всі проміжні точки траєкторії, що розміщені між вузловими точками, і провести декомпозицію (розподіл) вектора швидкості за окремими узагальненими координатами.
Розрізняють інтерполяцію лінійну, кругову, параболічну, поліномами різних ступенів, інтерполяцію сплайн-функціями. У загальному випадку лінійна інтерполяція — це рівномірна зміна значень координат у тій чи іншій координатній системі. Оскільки більшість швів мають прямолінійну або кругову форму, у зварювальних роботах найчастіше застосовують лінійну і кругову інтерполяцію в базовій системі координат.
За лінійної інтерполяції потрібно задати координати точки зварювання і орієнтацію пальника на початку і в кінці прямолінійної ділянки шва. Під час виконання шва точка зварювання буде переміщуватись по прямій із постійною швидкістю, а орієнтація пальника при цьому буде рівномірно змінюватись у базовій системі координат від заданої у початковій точці до заданої у кінцевій точці (рисунок 6.9, а).
Якщо орієнтацію пальника хочуть зберегти постійною, то задають її однаковою у початковій і кінцевій точках.
За кругової інтерполяції потрібно задати три точки на дузі кола: по одній на початку і в кінці дуги і одну десь у середній частині дуги кола (рисунок 6.9, б).
Сучасні системи керування промисловими роботами є мікропроцесорними керуючими пристроями, побудованими за ієрархічним принципом. На верхньому рівні керування здійснюється розрахунок траєкторії руху робочого органу, формування команд, що керують рухом ланок робота, логічна обробка інформаціївід периферійних пристроїв РТК, діалоговий режим роботи оператора через відеотермінальний пристрій, обмін інформацією з ЕОМ верхнього рівня та зовнішнім програмоносієм, керування роботом через пульт ручного керування, діагностика роботи системи, калібрування координат ланок.
Нижній рівень керування використовується для розв'язку завдання керування рухом ланок і параметрами процесу зварювання відповідно до програми, що надходить від верхнього рівня (рисунок 6.10).
Зв'язок між процесорами, що реалізують функції верхнього і нижнього рівнів керування, може здійснюватись через загальну пам'ять (системи із загальною пам'яттю) або через системну магістраль (розподілені системи). Прикладом системи із загальною пам'яттю є вітчизняна система МПСУ робота СУР МС (рисунок 6.11), в якій обмін даними між процесорними модулями 8, 10, 11, 12 відбувається по таймеру через спільну пам'ять, що розміщена в модулі 8.
Структура розподілених систем може мати одну загальну системну магістраль, як у вітчизняній системі «Прогрес 1-8» (рисунок 6.12), або кілька системних магістралей, що взаємодіють через модуль зв'язку.
Рисунок 6.10 – Узагальнена структурно-функціональна схема керування РТК для дугового зварювання
1 — пульт навчання; 2 — дисплей; З — процесорний модуль пульту навчання; 4 — модуль дисплея; 5 — модуль пульту системи; 6 — модуль пам'яті; 7 — касетний нагромаджувач на магнітній стрічці: 8 — модуль центрального процесора із загальною пам'яттю; 9 — модуль введення-виведення; 10...12 — процесорний модуль приводів, розрахунку траєкторії і зварювального устаткування відповідно; 13 — модуль привода; 14...161...7, 171...7, 18 — канали зв'язку з технологічним устаткуванням, із двигунами координат, з датчиками координат із зварюваним обладнанням відповідно
Р
исунок
6.11 –
Структура системи керування МПСУ
робота
для дугового зварювання СУР
25
1— пульт навчання; 2 — центральний процесор; 3 — модуль головної пам'яті; 4 — арифметичний універсальний процесор; 5 — процесор перерахунку координат; 6, 7 — модулі дискретних виходів і входів відповідно; 8 — плата перехідна; 9 — пульт керування; 10 — канал зв'язку з ЕОМ верхнього рівня; 11, 12 — канали зв'язку з технологічним устаткуванням; 13 — системна магістраль; 14 — модуль зв'язку з датчиками координат; 151...8 — контролери керування приводами; 161...8 — модулі керування приводами; 171...8 — канали зв'язку з двигунами координат; 18 — модуль зв'язку з датчиками адаптації; 19, 20 — канали зв'язку з датчиками координат і датчиками адаптації відповідно
Рисунок 6.12 – Структура системи керування «Прогрес 1-8» робота ТУР-10 KM
Контрольні питання до розділу 6.
Яка автоматизація називається гнучкою?
Дайте класифікацію системи програмного керування маніпуляторами.
Дайте характеристику системам числового програмного керування (ЧПК).
Що називається роботозацією зварювального виробництва?
Які функції виконують маніпулятори у зварювальному процесі? Які датчики використовуються за контролем положення деталей?
