- •2 Дугове зварювання .......................................................................... 109
- •3 Електрошлакове зварювання ........................................... 231
- •4 Електронно-променеве зварювання ................................................... 296
- •6 Гнучка автоматизація і промислові роботи .................................. 507
- •1 Елементи теорії автоматичного регулювання
- •1.1 Загальні поняття і визначення
- •1.1.1 Основні властивості регульованого
- •1.2 Передавальні функції і частотні характерстіки
- •1.2.1 Передавальні функції
- •1.2.2 Амплітудно – фазові характеристики
- •1.3 Динамічні ланки систем автоматичного регулювання
- •1.3.1 Підсилювальна ланка
- •1.3.2 Стійка аперіодична ланка першого порядку
- •1.3.3 Нестійка аперіодична ланка першого порядку
- •1.3.4 Стійка коливальна ланка
- •1.3.5 Диференціююча ланка першого порядку
- •1.3.6 Інтегруюча ланка
- •1.3.7 Ланка запізнення
- •1.4 Стійкість автоматичних систем керування Поняття про стійкість систем автоматичного регулювання
- •1.4.1 Критерій стійкості Гурвіца
- •1.4.2 Критерій Найквіста-Михайлова
- •1.4.3 Елементи аналізу якості процесу регулювання
- •1.5 Загальні питання автоматизації зварювальних процесів і установок
- •1.5.1 Автоматизація зварювальних процесів і комплексна автоматизація зварювального виробництва
- •1.5.2 Об'єкти автоматичного керування при зварюванні
- •1.5.3 Системи керування варювальними процесами і установками
- •1.5.4 Технічні засоби систем автоматичного керування
- •2 Дугове зварювання
- •2.1. Характеристика об'єкта керування
- •2.2 Програмне керування зварювальними циклами
- •2.3 Автоматичні регулятори напруги і струму дуги
- •2.4. Системи автоматичного регулювання вильоту електрода
- •2.5 Основи методики вибору автоматичних регуляторів дуги за заданими показниками якості зварного шва
- •2.6 Керування плавленням і перенесенням електродного металу
- •2.7 Керування параметрами поперечного перерізу швів
- •2.8 Системи магнітного керування формуванням і кристалізацією зварних швів
- •2.9 Автоматизація керування положенням зварювального пальника при зварюванні і наплавленні
- •2.10 Універсальні та спеціалізовані зварювальні автомати
- •2.11 Автоматизовані складально-зварювальні установки і верстати
- •— Кондуктор «супутник»;
- •— Обертач
- •3 Електрошлакове зварювання
- •3.1 Електрошлаковий процес як об'єкт керування. Класифікація систем автоматичного регулювання
- •3.2. Системи регулювання струму і напруги
- •3.3 Регулювання рівнів металевої та шлакової ванн
- •3.4 Дозування компонента шлаку при електрошлаковому зварюванні протяжних швів
- •3.5 Основні тенденції розвитку сак ешз
- •3.6 Автоматизовані системи керування технологічним процесом електрошлакового зварювання
- •4 Електронно-променеве зварювання
- •4.1 Характеристика об'єкта керування
- •4.2 Вимоги до властивостей локальних регуляторів параметрів режиму
- •4.3 Локальні регулятори параметрів режиму
- •4.4 Програмне керування параметрами режиму епз
- •4.5 Автоматичне керування якістю зварного шва
- •4.6 Системи наведення і автоматичного напрямлення електронного променя по стику зварюваних кромок
- •4.7 Застосування еом для керування процесом епз
- •5 Керування процесами контактного зварювання і зварювання тиском
- •5.1 Контактне точкове (шовне) зварювання як об'єкт автоматичного керування
- •5.2 Типові структури та основні пристрої систем автоматичного керування процесом 1 машинами точкового і шовного зварювання
- •5.3 Типові регулятори циклів зварювання
- •5.4 Автоматичне регулювання параметрів точкового та шовного зварювання
- •5.5 Контроль і керування процесами зварювання за математичними моделями
- •5.6 Інформаційно-вимірювальні та діагностичні системи
- •5.7 Системи керування процесами точкового і шовного зварювання на однокристальних мікроЕом
- •5.8 Особливості автоматичного керування контактним мікрозварюванням
- •5.9 Керування контактним стиковим зварюванням
- •5.10 Автоматизація процесів термообробки з'єднань при стиковому контактному зварюванні
- •5.11 Автоматизація дифузійно–вакуумного зварювання
- •5.12 Автоматизація процесів високочастотного зварювання
- •5.13 Автоматизація зварювання тертям
- •6 Гнучка автоматизація і промислові роботи
- •6.1 Суть, методи і засоби гнучкої автоматизації зварювального виробництва
- •6.2 Маніпулятори зварювального інструменту і виробу з програмним керуванням
- •6.3 Числове програмне керування (чпк) складально-зварювальним устаткуванням і зварювальними роботами
- •Перелік використаних джерел
- •Додатки
4.5 Автоматичне керування якістю зварного шва
Кінцева мета автоматичного регулювання процесу ЕПЗ — забезпечення заданої якості зварного шва. Описані в 4.4 пристрої автоматичного регулювання безпосередньо не використовують Інформацію про якість шва. Вони усувають вплив на якість деяких збурень, наприклад коливання живильної напруги, зміну параметрів установки внаслідок нагрівання, старіння. Тому їх можна розглядати лише як місцеві контури зворотного зв'язку в загальній розімкненій системі автоматичного керування якістю шва. Для того щоб замкнути систему по якості шва, треба перш за все вимірювати параметри якості під час зварювання.
У цей час можна в деяких випадках виміряти під час зварювання один з найважливіших параметрів, що характеризують якість швів» глибину проплавлення. Найпростіше це здійснити при наскрізному проплавленні. З тильного боку зварюваного виробу 1 (рисунок 4.22) встановлюється ізольований колектор електронів 2, який з'єднано з «землею» через вимірювальний резистор R. При повному проплавленні зварюваного зразка у ньому утворюється наскрізний парогазоди-намічний канал і частина електронів променя потрапляє на колектор 2. Утворюваний при цьому спад напруги на резисторі R підсилюється блоком узгодження БУ, порівнюється із заданим і їхня різниця подається на регулятор РГ.
Рисунок
4.22
–
Регулятор наскрізного
струму
Рисунок 4.23 – Регулятор інтенсивності світіння парів металу-свідка
Сигнал регулятора діє на блок регулювання якогось параметра режиму зварювання, наприклад прискорюючої напруги, швидкості зварювання, але найчастіше — струму променя з використанням блока напруги зміщення (БНЗ), як це показано на рисунок 4.22 для тріодної гармати ЕПГ. Регулятор стабілізує задане значення наскрізного струму Інаск, що є одним із показників процесу ЕПЗ (див. рисунок 4.1), що гарантує 100 % проплавлення за більшості збурень, які діють на процес. Зазор у стику перед зварюванням по- винен бути достатньо малим, щоб помітно не впливати на наскрізний струм. Інші параметри якості зварного шва (підрізи, висота верхнього валка, провисання кореня шва та ін.) регулюються добором значень Інаск, а також налагодженням динамічних характеристик регулятора у разі його достатньої швидкодії. Особливо ефективне застосування регуляторів наскрізного струму за ЕПЗ деталей із змінною товщиною. У цьому разі немає потреби попереднього жорсткого програмування режиму зварювання.
За неповного проплавлення глибину шва можна регулювати стабілізацією інтенсивності світіння парів металу-
свідка, дріт з якого закладається на глибину заданого проплавлення. При досягненні заданої глибини проплавлення hзад дріт 2 (рисунок 4.23) розплавляється. Над зварювальною ванною з'являються її пари 3. У складі дротика обов'язково повинен бути хімічний елемент, який має у спектрі випромінювання лінію, що відсутня у спектрі парів зварювального металу 1. Спектрометр СПМ вимірює інтенсивність цієї лінії спектра світіння іонізованих парів З над зварювальною ванною. Сигнал спектрометра після порівняння із заданим Iзад подається на регулятор РГ, який
Рисунок
4.24. Регулювання глибини проплавлення
за рентгенівським
випромінюванням
підімкнено
до блоку напруги зміщення
БНЗ
електронно-променевої
гармати
ЕПГ.
Отже,
замикається негативний
зворотний зв'язок по світінню парів
металу-свідка, що гарантує глибину
проплавлення, у крайньому випадку
не меншу від заданої.
Стабілізація
глибини шва при неповному
проплавленні може забезпечуватися
також автоматичним регулятором
із датчиком ДРВ
(див.
рисунок
4.24), що реєструє рентгенівське
випромінювання
2
із
каналу проплавлення
на заданій глибині зварюваного зразка.
При відносно неглибоких
швах датчик розміщується так, як це
показано на рисунок
4.24, а,
а при
ЕПЗ великих товщин — як зображено на
рисунку
4.24, б.
В
усіх випадках товщина стінки між областю
рентгенівського
випромінювання і датчиком повинна бути
близько кількох міліметрів.
Гальмівне рентгенівське випромінювання
виникає у місці взаємодії
високоенергетичного електронного
променя зі зварювальним металом
1.
Вузькоспрямований
датчик рентгенівського випромінювання
візований на область заданої глибини
проплавлення. З появою сигналу датчика
схема автоматичного регулювання відхиляє
його в напрямі
зварювання на невелику відстань. Подібні
регулятори доцільно застосовувати
для високовольтних електронно-променевих
установок
(Un
100
кВ), оскільки інтенсивність і проникна
здатність рентгенівського
випромінювання пропорційні енергії
електронів.
Для того щоб автоматично регулювати густину потужності електронного променя на поверхні зварювального виробу, а також і глибини проплавлення, використовують сигнали іонного струму із зварювальної ванни. Для цього на зрізі системи фокусування і відхилення встановлюють ізольований колектор 2 (рисунок 4.25, а), з'єднуваний із
Рисунок 4.25 – Регулятор струму фокусуючої лінзи за частотою іонного струму і зварювальної ванни
«землею» через послідовно ввімкнені джерело Е негативної напруги 100 В і вимірювальний резистор R. При дії електронного променя на зварювальний метал 1 з'являються пари, які частково іонізуються вторинними електронами зі зварювальної ванни. Іони, досягаючи колектора 2, створюють нестаціонарний спад напруги на резисторі R. Встановлено, що
усереднена за кілька секунд частота f імпульсів цієї напруги пов'язана екстремальною залежністю зі струмом Іф фокусуючої лінзи ФК (з питомою потужністю електронного променя у плямі нагрівання, рисунок 4.25, б). Пристрій автоматичного- регулювання РГ стабілізує задану частоту пульсацій іонного струму на вибраному схилі регульованої характеристики. Регулятор струму РСФ за сигналами РГ змінює струм ФК. Для цього вимірюється частота пульсацій і знак похідної частоти від струму фокусуючої лінзи. Пристрій дає змогу автоматично підтримувати задане фокусування електронного променя на поверхню зварюваного виробу в деякому діапазоні відстаней від гармати до виробу. Параметри сигналу іонного струму зі зварювальної ванни найтісніше корильовані з процесами, які відбуваються на поверхні зварюваного виробу. Тому зі зменшенням товщини зварюваного металу надійність результатів, які отримують під час регулювання глибини проплавлення дією на густину потужності електронного променя, зростає.
