- •Сутність корекційної педагогіки як науки
- •Теоретичний апарат корекційної педагогіки
- •Принципи і методи корекційної педагогіки
- •Становлення і розвиток корекційної педагогіки
- •Основні категорії порушень розвитку у дитини
- •Сімейне виховання дитини із порушеннями розвитку
- •Особливості діяльності спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку
- •Діяльність психолого-медико-педагогічних консультацій
- •Запитання для самоперевірки
- •Тематика рефератів і аналітичних оглядів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Методичні вказівки
- •Література
- •Діти з порушеннями слуху
- •Значення слуху у розвитку дитини
- •Причини, діагностика і корекція порушень слуху
- •Педагогічна класифікація осіб із порушеннями слуху
- •Особливості розвитку психіки і мовлення слабочуючих (туговухих) дітей
- •Спеціальне навчання дітей із порушенням слуху
- •Навчання слабочуючих дітей у масовій школі
- •Професійна освіта і соціальна адаптація осіб із порушеним слухом
- •Методичні вказівки
- •Запитання для самоперевірки
- •Тематика рефератів і аналітичних оглядів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Діти з порушеннями зору
- •Роль зору у житті людини
- •Причини і види порушень зору
- •Психологічні особливості людей із порушеннями зору
- •Діагностування порушень зору
- •Профілактика порушень зору
- •Корекційне навчання і виховання дітей із порушеннями зору
- •Методичні вказівки
- •Запитання для самоперевірки
- •Тематика рефератів і аналітичних оглядів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Особливості навчання і виховання дітей із порушеннями мовлення
- •Роль мовлення у житті людини. Види мовлення
- •Психофізіологічні основи мовлення
- •Динаміка розвитку мовлення
- •Поняття порушення мовлення
- •Класифікації порушень мовлення
- •Лінгвістична класифікація порушень мовлення
- •Нейропсихологічна класифікація порушень мовлення
- •Клініко-педагогічна класифікація порушень мовлення
- •Психолого-педагогічна класифікація порушень мовлення
- •Характеристика психічного розвитку дітей із порушеннями мовлення
- •Особливості профілактики мовленнєвих порушень
- •Організація корекційної роботи із дітьми, що мають порушення мовлення
- •Методичні вказівки
- •Запитання для самоперевірки
- •Тематика рефератів і аналітичних оглядів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лексична тема «Зимові забави»
- •Лексична тема «Квітковий магазин»
- •Література
- •Діти з порушеннями опорно-рухового апарату
- •Види патології опорно-рухового апарату
- •Дитячий церебральний параліч (дцп). Причини дцп
- •Характеристика порушень психіки під час дцп
- •Корекційне навчання і виховання дітей, хворих на дцп
- •Методичні вказівки
- •Запитання для самоперевірки
- •Тематика рефератів і аналітичних оглядів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Діти з порушеннями інтелектуального розвитку
- •Загальна характеристика дітей із порушеннями інтелектуального розвитку
- •Причини появи дітей із порушеннями інтелектуального розвитку
- •Форми розумової відсталості
- •Динаміка соціальної політики щодо розумово відсталих осіб
- •Психологічні особливості дітей із порушеннями інтелектуального розвитку
- •Проблеми корекційного навчання, виховання і розвитку розумово відсталих дітей
- •Особливості роботи педагогів із дітьми, які мають порушення інтелектуального розвитку
- •Методичні вказівки
- •Запитання для самоперевірки
- •Тематика рефератів та аналітичних оглядів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Діти із затримкою психічного розвитку
- •Поняття про затримку психічного розвитку (зпр)
- •Групи дітей із зпр
- •Діагностика та корекція розвитку дітей із зпр
- •Методичні вказівки
- •Запитання для самоперевірки
- •Література
- •Діти з раннім дитячим аутизмом
- •Поняття про синдром раннього дитячого аутизму
- •Причини та механізми виникнення рда. Психологічна сутність раннього дитячого аутизму. Класифікація рда
- •Психологічні особливості розвитку пізнавальної сфери дітей із синдромом раннього дитячого аутизму (розвиток уваги, відчуттів і сприймання, мовлення, мислення)
- •Розвиток особистісної та емоційно-вольової сфери дітей із синдромом раннього дитячого аутизму
- •Психологічні особливості діяльності дитини з раннім дитячим аутизмом. Ігрова та учбова діяльність дітей із рда
- •Психологічна діагностика і корекція раннього дитячого аутизму
- •Методичні вказівки
- •Запитання для самоперевірки
- •Тематика рефератів і аналітичних оглядів
- •Література
- •Діти зі складними порушеннями розвитку
- •Завдання для самостійної роботи
- •Завдання корекційної освіти дітей зі складними порушеннями розвитку
- •Причини складних порушень розвитку
- •Класифікації дітей зі складними порушеннями розвитку
- •Психологічні особливості дитини зі складними порушеннями розвитку
- •Діагностика і корекція розвитку під час складних порушень
- •Методичні вказівки
- •Запитання для самоперевірки
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
- •Діти з порушеннями поведінки
- •Поведінка людини у її психолого-педагогічному вимірі
- •Особливості порушень поведінки дошкільників та молодших школярів
- •Порушення поведінки у підлітковому віці
- •Шляхи профілактики та корекції поведінкових відхилень
- •Методичні вказівки
- •Запитання для самоперевірки
- •Тематика рефератів і аналітичних оглядів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Література
Психологічні особливості розвитку пізнавальної сфери дітей із синдромом раннього дитячого аутизму (розвиток уваги, відчуттів і сприймання, мовлення, мислення)
Розвиток уваги. Уже починаючи з раннього віку відзначається негативна реакція або взагалі відсутність будь-якої реакції під час спроб привернути увагу дитини до предметів, що її оточують. У дітей із РДА спостерігають тяжкі порушення цілеспрямованості і довільності уваги, що перешкоджає нормальному формуванню вищих психічних функцій. Проте окремі яскраві зорові або слухові враження від предметів навколишньої дійсності (звуків або мелодії, блискучого предмету) можуть буквально зачаровувати дітей, що можна використовувати для концентрації їхньої уваги.
Сильна психічна виснажуваність проявляється у тому, що увага дитини із РДА є стійкою тільки упродовж буквально декількох хвилин, а іноді й секунд. У деяких випадках перенасичення є настільки сильним, що дитина не просто вимикається з ситуації, а проявляє виражену агресію і намагається знищити те, що сама із задоволенням зробила.
Особливості відчуттів і сприймання. У нормі для людини найбільш сильним і привабливим подразником є інша людина, але діти із РДА віддають перевагу різноманітним предметам. Обличчя людини практично миттєво викликає у них бажання уникнути контакту.
Першими ознаками незвичайної поведінки дітей із РДА є парадоксальні реакції на сенсорні стимули, що проявляються на першому році життя. Велика полярність виявляється у реакціях на предмети. У деяких дітей надзвичайно сильною є реакція на «новизну», зміну освітлення. Вона виражається у різкій формі й довго триває після припинення дії подразника. Багатьох дітей яскраві предмети майже не цікавлять, реакції страху або плачу на раптові й сильні звукові подразники відсутні. Водночас у них відмічають підвищену чутливість до слабких подразників: діти прокидаються від тихого шелестіння, у них легко виникають реакції переляку, страху на індиферентні й звичні подразники, наприклад, побутові прилади, що працюють у будинку.
У дітей із РДА порушено орієнтування у просторі, спотворено цілісну картину реального предметного світу. Для них важливим є не предмет у цілому, а окремі його сенсорні якості: звуки, форма і фактура предметів, їх колір. Ці діти люблять музику, у них підвищено чутливість до запахів. Предмети вони можуть обстежувати за допомогою обнюхування й облизування.
Велике значення мають тактильні і м’язові відчуття, що йдуть від власного тіла: діти прагнуть отримати певні активуючі враження і розгойдуються усім тілом, здійснюють одноманітні стрибки або крутяться, отримують задоволення від розривання паперу або тканини, переливають воду або пересипають пісок, спостерігають за вогнем. Часто внаслідок зниженої больової чутливості у них спостерігається схильність до нанесення самим собі різних ушкоджень.
Із дуже раннього віку у дітей із РДА наявним є досить високий рівень механічної пам’яті, що створює умови для збереження емоційних переживань. Діти можуть знову і знову повторювати одні й ті ж самі звуки, слова, знову і знову ставити одне і те ж саме запитання.
Діти із РДА легко запам’ятовують вірші, тексти казок та оповідань. Коли їм читають дорослі, вони ретельно слідкують, щоб ті не пропустили жодного слова або рядка. Діти можуть почати розгойдуватися у ритм вірша або вигадувати власний текст; вони добре запам’ятовують, а потім одноманітно повторюють різні рухи, ігрові дії, звуки, цілі оповідання, прагнуть отримувати звичні відчуття через усі сенсорні канали: зір, слух, смак, нюх, шкіру.
Серед особливостей розвитку мовленнєвої сфери спостерігаються: затримка, зупинка або навіть регрес мовленнєвого розвитку без будь-якої компенсації за допомогою невербальної комунікації (жестикуляції, мімічної експресії); відсутність реакції на мовлення інших (навіть, на власне ім’я); стереотипне мовлення – ехолалії; тривале називання себе у другій чи третій особі; стійки аграматизми; використання звичайних слів у незвичайному значенні (ідіосинкратичне використання слів), а також – неологізмів; нездатність почати та підтримувати діалог; порушення просодики (вигадливе, скандоване вимовляння слів; своєрідна інтонація; характерні фонетичні розлади); складнощі з розумінням сенсу та використанням понять.
У більшості таких дітей після двох років з’являється фразове мовлення з чистою вимовою. Але діти практично не користуються ним для контактів із людьми. При цьому наодинці із собою діти щось розповідають, читають вірші, наспівують пісеньки.
Особливості розвитку мислення. Рівень інтелектуального розвитку пов’язаний зі своєрідністю афективної сфери. Діти із РДА орієнтуються на перцептивні яскраві, а не на функціональні ознаки предметів. Такій дитині важко зрозуміти розвиток ситуації у часі, установити причинно-наслідкові залежності. Це дуже яскраво проявляється під час переказу матеріалу та виконання завдань, пов’язаних із сюжетними малюнками.
В умовах стереотипної ситуації багато аутичних дітей можуть узагальнювати, використовувати ігрові символи, вибудовувати програму дій. Проте активно переробляти інформацію та використовувати свої можливості вони не можуть.
Інтелектуальна недостатність не є обов’язковою рисою раннього дитячого аутизму. В окремих галузях діти можуть проявляти обдарованість поряд зі збереженням аутичної спрямованості мислення.
