Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
метод рек до сам раб мен ек 2011(заочне).doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
556 Кб
Скачать
☆

Тема 13. Управління конфліктом.

Перш ніж почати вивчення даної теми, необхідно визначитися з поняттям «конфлікт». Також треба охарактеризувати природу конфлікту та причини виникнення організаційних конфліктів.

Також студенти повинні вивчити класифікацію: види та типи конфліктів в організації.

Враховуючи, що керівник є центральною фігурою апарату управління,необхідно досконало вивчити методи розрішення конфліктів.

Особливу увагу слід звернути на вивчення матеріалу щодо визначення рівнів конфліктів в організації.

Завершуючи розгляд теми, необхідно ознайомитись з природою, причинами, ознаками і наслідками стресу, а також визначитися із способами профілактики стресу в колективі.

Конфлікт — відсутність згоди між дво­ма або більше сторонами (особами або групами); зіткнення проти­лежних поглядів, позицій, інтересів.

Конфлікт – це протиріччя, виникаюче між людьми в процесі їх трудової діяльності через непорозуміння чи протилежність інтересів.

Конфлікт може бути функціональним та дисфункціональним.

Причини конфліктів:

  • конфлікт цілей

  • конфлікт поглядів,

  • конфлікт почуттів.

Типи та рівні конфлікту в організації.

  • міжособовий,

  • між групою та особою,

  • міжгруповий,

  • внутрішньоособовий,

  • внутрішньогруповий.

Методи розрішення конфлікту.

  • компроміс,

  • злагадження,

  • розрішення,

  • подавлення,

  • відхилення від конфлікту.

Контрольні питання для самоперевірки:

1. Що містить в собі поняття конфлікту в організаціях? Розкрийте їх сутність.

2. Що включає в себе структура конфлікту?

3. Розкрийте зміст на назвіть відомі вам типи конфліктів.

4. Які конфлікти називаються функціональними і дисфункціональними? Охарактеризуйте їх сутність і зміст, порівняйте між собою.

5. Які розрізняють рівні конфлікту в організації?

6. Охарактеризуйте метод управління як засіб запобігання та вирішення організаційних конфліктів.

7. Що входить до змісту структурних, між особистісних методів управління конфліктом? В чому їх взаємозв'язок, переваги та обмеження?

8. Які відомі види і ознаки стресового стану людини?

9. Яким чином проводиться профілактика стресу в колективі?

10. В чому сутність поняття "стресостійкість"?

11. Яким чином формується стресостійкість як необхідна якість менеджера?

Література: 1, 12, 26, 45, 82.

Тема 14. Організаційна культура .

Під час вивчення цієї теми слід перш за все розглянути сутність, зміст культури та їхні основні складові елементи, організацію праці управлінського персоналу та його спілкування в процесі виконання своїх функцій, культуру процесу управління і його документування.

Завершуючи вивчення даної теми, потрібно також звернути увагу на формування організаційної культури, її вплив на ефектив­ність діяльності організації та вибір методів зміцнення і підтримання високої організаційної культури.

Організаційна культура — сукупність норм, цінностей, традицій, поглядів, які часто не підлягають формулюванню і бездоказово приймаються й поділяються всіма членами колективу.

У межах організаційної культури кожен працівник підприємства усвідомлює свою роль у загальній системі виробничих відносин і очікування від його роботи; знає, що він отримає від підприємства, якщо належним чи­ном виконуватиме свої обов'язки; розуміє, що коли по­рушить «писані» або «неписані» норми, то буде покара­ний, причому не обов'язково керівництвом, а колегами по роботі. Отже, організаційна культура — це своєрідна закрита мораль, покликана зміцнювати згуртованість соціальної групи, спрямовувати її діяльність у потріб­ному руслі, що забезпечує успішне функціонування і розвиток організації.

Складові організаційної культури. До них відносять:

— філософію існування організації та її ставлення до співробітників і клієнтів;

— домінуючі цінності, на яких ґрунтується органі­зація і які стосуються мети її існування і засобів досяг­нення цієї мети;

— норми, що приймаються членами організації і визначають принципи стосунків у ній;

— правила, за якими ведеться «гра» в організації;

— психологічний клімат в організації, який виявля­ється у характері стосунків між працівниками та при контактах із зовнішнім середовищем;

— поведінкові ритуали (церемонії, використання певних виразів тощо).

Типологія організаційних (корпоративних) куль­тур:

Культура «бейсбольна команда». Формується в компаніях, що працюють у динамічних галузях, рівень ризику в яких великий (реклама, розроблення програм­ного забезпечення) і майбутнє яких визначається рів­нем новизни продукту, проекту. Цінуються (і винаго­роджуються) талант, новаторство і продуктивна праця. Найефективніші співробітники стають «вільними аген­тами», за їхні послуги борються різні компанії. Така культура притаманна багатьом успішним українським фірмам, що працюють у рекламному та інформаційно­му бізнесі.

«Клубна» культура. Характеризується вірністю, відданістю і бажанням працівників належати до певної групи. У стабільному і захищеному середовищі ціну-ються вік і досвід. Співробітники з великим стажем ро­боти в компанії одержують більшу винагороду, ніж «но­вачки». Стимулювання в «клубі» носить внутрішній ха­рактер. Від працівників очікують повільного, поступо­вого прогресу: на кожному рівні ієрархії вони мусять набиратися знань і досвіду.

«Академічна» культура. Передбачає довгострокове співробітництво і повільне, стабільне просування по службі. Але, на відміну від «клубної», працівники рід­ко переходять з одного підрозділу в інший. Кожен стає фахівцем у своїй сфері. Основою для винагороди і про­сування по службі є працьовитість і професіоналізм.

Культура «фортеці». Формується переважно в кри­зовій для організації ситуації, коли йдеться про вижи­вання компанії. «Фортеця» не може гарантувати спів­робітникам збереження робочих місць чи професійне зростання у періоди реструктуризації і скорочення ком­панії, коли вона пристосовується до умов зовнішнього середовища. Така культура небезпечна для рядових працівників, але відкриває хороші можливості впевне­ним у собі менеджерам. Ті, хто досягає успіху в таких ситуаціях, стають відомими особистостями.

Контрольні питання для самоперевірки:

  1. Що таке організаційна культура?

  2. Яку структуру має оргкультура?

  3. В чому виражається суб’єктивна та об’єктивна оргкультура?

  4. В чому заключається зміст оргкультури?

  5. Як формується оргкультура?

  6. Які існують основні методи підтримки організаційної культури?

  7. Які основні ознаки оргкультури?

  8. Що розуміється під субкультурою і яка її роль в культурі організації?

  9. Які можливі варіанти змін організаційної культури?

  10. Як культура організації впливає на організаційну ефективність?

  11. Які виділяють підходи щодо вимірювання впливу культури?

  12. Як управлять організаційною культурою?

Література: 1, 45, 79.