- •Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів з дисципліни „Менеджмент”
- •6.030507 „Маркетинг”, 6.030509 „Облік і аудит”,
- •6.030508 „Фінанси”, 6.030502 „Економічна кібернетика”
- •Рецензенти: Фролова г.І. - к.Е.Н., доцент кафедри менеджменту організацій Бердянського університету менеджменту і бізнесу.
- •Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів з дисципліни «Менеджмент»
- •6.030507 „Маркетинг”, 6.030509 „Облік і аудит”,
- •6.030508 „Фінанси”, 6.030502 „Економічна кібернетика”
- •1. Анотація
- •2. Розподіл навчального часу за темами
- •3. Завдання для самостійної роботи відповідно теоретичного матеріалу Модуль 1. Теоретичні аспекти розвитку менеджменту
- •Тема 1. Сутність і зміст менеджменту.
- •Контрольні питання для самоперевірки:
- •Тема 2. Організація як відкрита система.
- •Контрольні питання для самоперевірки:
- •Тема 3. Принципи та функції менеджменту.
- •Контрольні питання для самоперевірки:
- •Тема 4. Планування та прогнозування як функція управління.
- •Контрольні питання для самоперевірки:
- •Тема 5. Елементи організації діяльності.
- •Контрольні питання для самоперевірки:
- •Тема 6. Мотивація діяльності.
- •Контрольні питання для самоперевірки:
- •Тема 7.Управлінський котроль.
- •Контрольні питання для самоперевірки:
- •Модуль 2. Методи управління
- •Тема 8. Методи управління.
- •Контрольні питання для самоперевірки:
- •Тема 9. Процес прийняття управлінських рішень.
- •Контрольні питання для самоперевірки:
- •Тема 10. Інформаційне забезпечення управління та комунікаційний процес.
- •Контрольні питання для самоперевірки:
- •Тема 11. Керівництво та лідерство в організації.
- •Тема 12. Модель сучасного менеджмера
- •Тема 13. Управління конфліктом.
- •Тема 14. Організаційна культура .
- •Тема 15. Соціальна відповідальність та етика управління
- •Контрольні питання для самоперевірки:
- •4. Завдання для самостійної роботи відповідно практичних завдань Модуль 1. Теоретичні аспекти розвитку менеджменту принципи та функції менеджменту.
- •Тестові завдання:
- •Практичні завдання:
- •Ситуації для аналізу:
- •Практичні завдання:
- •Ситуації для аналізу:
- •Модель сучасного менеджера.
- •Тестові завдання:
- •Практичні завдання:
- •Ситуації для аналізу:
- •5. Тематика та технічне оформлення рефератів
- •Захист реферату
- •Рекомендована тематика рефератів:
- •6. Питання до іспиту
- •7. Критерії оцінювання знань студентів
- •На іспиті студент може отримати:
- •Переведення 100-бальної шкали оцінювання в 4-и бальну
- •8. Список рекомендованої літератури Основна література
- •Додаткова література
- •9. Глосарій
Контрольні питання для самоперевірки:
Розкрийте сутність, цілі, необхідність, об'єктивність та значення контролю.
В чому полягає попередній, поточний та заключний контроль?
Що таке зворотний зв'язок при контролі?
Які стадії включає процес та система контролю?
В чому полягають аспекти поведінки під час контролю?
Яка стратегічна направленість контролю?
Які Ви знаєте основні показники, що характеризують ефективний контроль в організації?
В чому полягає контроль на міжнародному рівні?
Література: 1, 12, 45, 60.
Модуль 2. Методи управління
Тема 8. Методи управління.
Починаючи вивчення цієї теми, необхідно почати із засвоєння сутності методу та системи методів управління, їхньої еволюції, необхідності застосування та ролі у досягненні мети організації, студенти повинні знати, що методи як засоби здійснення управлінської діяльності засновані на дії об'єктивних законів розвитку суспільного виробництва і розробляються на базі наукового пізнання взаємозв'язків і закономірностей виробничої, господарської (комерційної) і управлінської діяльності.
Вивчаючи систему методів менеджменту, особливу увагу слід звернути на механізм економічних важелів впливу на об'єкти управління, які в умовах ринкових відносин є пріоритетними.
Завершуючи розгляд теми, необхідно виявити зв'язок між методами, його зміст, існуючі підходи до розробки і. Застосування критеріїв оцінки ефективності як окремих методів, так і системи в цілому.
Ефективність функціонування підприємства та його підрозділів значною мірою залежить від правильності застосування методів управління, на що впливає рівень досконалості інституційного середовища, форма власності, специфіка завдань та інші чинники.
Основою класифікації методів управління є мотиви, якими керується людина у процесі діяльності.
Мотив (лат. гпоуео — рухаю) — спонукальна причина дій і вчинків.
Мотиви прямо або опосередковано впливають на поведінку, інтереси і потреби людей.
Потреба — фізіологічне або психологічне відчуття нестачі чогось.
Методи управління – це засоби, за допомогою яких здійснюється управління в організації.
Методи управління — способи впливу на окремих працівників і виробничі колективи загалом з метою досягнення визначених цілей.
Види методів управління:
1) економічні – це сукупність засобів та інструментів, які цілеспрямовано впливають на створення умов для функціонування і розвитку підприємства.
Матеріальні інтереси участі людини у виробничих процесах реалізовують економічні методи управління.
Економічні методи управління — система економічних важелів і заходів, за допомогою яких здійснюється вплив на керовані об'єкти з метою досягнення поставленої мети і забезпечення єдності інтересів суспільства, підприємства та окремих працівників.
Ці методи дають змогу впливати на поведінку об'єктів управління на різних рівнях — від індивіда до держави. Так, держава щодо підприємства використовує такі важелі, як політика заробітної плати, податки, кредити, а також система пільг, економічні санкції тощо. Підприємство, забезпечуючи єдність особистих і колективних інтересів, впливає на процес виробництва за допомогою планових показників, форм і систем оплати праці, економічних санкцій, організації внутрігосподарського розрахунку тощо.
2) організаційно–розпорядчі – система прямого адміністративного впливу на підлеглих, що здійснюється у формі регламентування, нормування, інформування, інструктування.
Адміністративні методи управління — система способів і прийомів організаційно-розпорядчої дії, яку використовують для організації й координації об'єктів управління з метою виконання поставлених завдань.
Ці методи забезпечують чіткий розподіл обов'язків в апараті управління, дотримання правових норм і повноважень у вирішенні питань господарської діяльності, а також застосування заходів примусу і дисциплінарної відповідальності.
Адміністративні методи управління поділяють на організаційні (впливають на структуру управління) та оперативно-розпорядчі (впливають на процес управління). Організаційні методи управління. Застосовуються в період створення нових організацій (підприємств), а також під час їхньої реорганізації. Це організаційне регламентування, нормування і організаційно-методичне інструктування. Оперативно-розпорядчі методи управління. Застосовуються за умови, коли вже визначені права і обов'язки структурних підрозділів і працівників. Розпорядчі дії завжди зумовлені конкретними причинами і мають чітку адресність, односторонню спрямованість — від керівника до підлеглого. Вони існують у формі:
— обов'язкових приписів (наказ, розпорядження);
— узгоджувальних дій (наради, консультації);
— рекомендацій (роз'яснення, вказівка)
3)соціально–психологічні –сукупність конкретних прийомів впливу на процеси формування та розвитку трудових колективів, соціальні процеси, що відбуваються всередині них, структуру зв’язків споживачів, інтереси, стимули, соціальні бажання, особистий настрій і побажання.
Соціально-психологічні методи управління — сукупність специфічних способів дії на особисті стосунки і зв'язки між працівниками, а також на соціальні процеси в ньому.
Вони ґрунтуються на використанні моральних стимулів до праці, діють на особистість за допомогою психологічних прийомів з метою перетворення адміністративного завдання на свідомий обов'язок, внутрішню потребу людини. Головна мета застосування соціально-психологічних методів — формування у колективі позитивного морально-психологічного клімату, який активізує ініціативність кожного працівника, творчу цілеспрямованість, самодисципліну. Японські соціологи стверджують, що залежно від настрою, бажання людини працювати і від морально-психологічного клімату в колективі продуктивність праці може зростати або знижуватись у 1,5 раза.
Застосування соціально-психологічних методів можливе за умов гнучкості менеджерів, розуміння ними внутрішнього світу людини і особливостей її психології. Це сприяє застосуванню найефективніших форм активізації колективу.
Соціально-психологічні методи за способом дії поділяють на соціальні і психологічні.
Соціальні методи управління. Ґрунтуються на врахуванні особливостей взаємодії людей, форм спілкувавня, культурних норм і цінностей. За їх допомогою здійснюється управління відносинами в колективах і між колективами. Забезпечують формування і розвиток трудових колективів шляхом управління свідомістю і поведінкою людей через потреби, інтереси, мотиви, ідеали, цілі, нахили тощо.
Психологічні методи управління. Застосовують з метою гармонізації стосунків працівників фірми і формування такого психологічного клімату, який сприяв би активізації діяльності всього колективу.
4) правові – сукупність різного роду правових актів, законів, кодексів, правил, посадових інструкцій інше.
Правові методи управління — сукупність способів дії суб'єкта управління за допомогою правових норм, правових відносин і правових актів.
Правові норми визначають місце підприємства в системі народногосподарського комплексу країни, характер і зміст відносин, у які воно вступає з іншими організаціями і підприємствами; регулюють відносини власника, адміністрації і працівників. Правові відносини встановлюються у процесі укладання угод, контрактів з іншими підприємствами на постачання товарів, виконання робіт і надання послуг, перевезення вантажів, а також договорів оренди, купівлі-продажу. Виникають також при передаванні грошових засобів підприємством асоціації, корпорації (внески на утримання апарату управління, на підготовку кадрів та ін.). Правові акти трудового і господарського законодавства регулюють діяльність адміністрації підприємства, відносини між керівниками і підлеглими і визначають міру відповідальності працівника за невиконання вказівок керівника, що забезпечує необхідний рівень трудової і виробничої дисципліни. Вони регулюють поведінку підлеглих, а також керівників, встановлюючи межі їх повноважень, захищаючи підлеглих від порушень законності й чистого адміністрування.
