Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
метод рек до сам раб мен ек 2011(заочне).doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
556 Кб
Скачать
☆

Контрольні питання для самоперевірки:

  1. Розкрийте сутність, цілі, необхідність, об'єктивність та значення контролю.

  2. В чому полягає попередній, поточний та заключний контроль?

  3. Що таке зворотний зв'язок при контролі?

  4. Які стадії включає процес та система контролю?

  5. В чому полягають аспекти поведінки під час контролю?

  6. Яка стратегічна направленість контролю?

  7. Які Ви знаєте основні показники, що характеризують ефективний контроль в організації?

  8. В чому полягає контроль на міжнародному рівні?

Література: 1, 12, 45, 60.

Модуль 2. Методи управління

Тема 8. Методи управління.

Починаючи вивчення цієї теми, необхідно почати із засвоєння сутності методу та системи методів управління, їхньої еволюції, необхідності застосування та ролі у досягненні мети організації, студенти повинні знати, що методи як засоби здійснення управ­лінської діяльності засновані на дії об'єктивних законів розвитку суспільного виробництва і розробляються на базі наукового пізнання взаємозв'язків і закономірностей виробничої, господарської (комер­ційної) і управлінської діяльності.

Вивчаючи систему методів менеджменту, особливу увагу слід звернути на механізм економічних важелів впливу на об'єкти управ­ління, які в умовах ринкових відносин є пріоритетними.

Завершуючи розгляд теми, необхідно виявити зв'язок між методами, його зміст, існуючі підходи до розробки і. Застосування критеріїв оцінки ефективності як окремих методів, так і системи в цілому.

Ефективність функціонування підприємства та його підрозділів значною мірою залежить від правильності застосування методів управління, на що впливає рівень досконалості інституційного середовища, форма влас­ності, специфіка завдань та інші чинники.

Основою класифікації методів управління є мотиви, якими керується людина у процесі діяльності.

Мотив (лат. гпоуео — рухаю) — спонукальна причина дій і вчинків.

Мотиви прямо або опосередковано впливають на по­ведінку, інтереси і потреби людей.

Потреба — фізіологічне або психологічне відчуття нестачі чогось.

Методи управління – це засоби, за допомогою яких здійснюється управління в організації.

Методи управління — способи впливу на окремих працівників і виробничі колективи загалом з метою досягнення визначених цілей.

Види методів управління:

1) економічні – це сукупність засобів та інструментів, які цілеспрямовано впливають на створення умов для функціонування і розвитку підприємства.

Матеріальні інтере­си участі людини у виробничих процесах реалізовують економічні методи управління.

Економічні методи управління — система економічних важелів і заходів, за допомогою яких здійснюється вплив на керовані об'єкти з метою досягнення поставленої мети і забезпечення єдності інтересів суспільства, підприємства та окремих праців­ників.

Ці методи дають змогу впливати на поведінку об'єк­тів управління на різних рівнях — від індивіда до держа­ви. Так, держава щодо підприємства використовує такі важелі, як політика заробітної плати, податки, креди­ти, а також система пільг, економічні санкції тощо. Під­приємство, забезпечуючи єдність особистих і колектив­них інтересів, впливає на процес виробництва за допомо­гою планових показників, форм і систем оплати праці, економічних санкцій, організації внутрігосподарського розрахунку тощо.

2) організаційно–розпорядчі – система прямого адміністративного впливу на підлеглих, що здійснюється у формі регламентування, нормування, інформування, інструктування.

Адміністративні методи управління — система способів і прийо­мів організаційно-розпорядчої дії, яку використовують для органі­зації й координації об'єктів управління з метою виконання постав­лених завдань.

Ці методи забезпечують чіткий розподіл обов'язків в апараті управління, дотримання правових норм і повно­важень у вирішенні питань господарської діяльності, а також застосування заходів примусу і дисциплінарної відповідальності.

Адміністративні методи управління поділяють на організаційні (впливають на структуру управління) та оперативно-розпорядчі (впливають на процес управлін­ня). Організаційні методи управління. Застосовуються в період створення нових організацій (підприємств), а також під час їхньої реорганізації. Це організаційне регламентування, нормування і організаційно-методичне інструктування. Оперативно-розпорядчі методи управління. За­стосовуються за умови, коли вже визначені права і обов'язки структурних підрозділів і працівників. Розпорядчі дії завжди зумовлені конкретними причи­нами і мають чітку адресність, односторонню спрямова­ність — від керівника до підлеглого. Вони існують у формі:

— обов'язкових приписів (наказ, розпорядження);

— узгоджувальних дій (наради, консультації);

— рекомендацій (роз'яснення, вказівка)

3)соціально–психологічні –сукупність конкретних прийомів впливу на процеси формування та розвитку трудових колективів, соціальні процеси, що відбуваються всередині них, структуру зв’язків споживачів, інтереси, стимули, соціальні бажання, особистий настрій і побажання.

Соціально-психологічні методи управління — сукупність специ­фічних способів дії на особисті стосунки і зв'язки між працівника­ми, а також на соціальні процеси в ньому.

Вони ґрунтуються на використанні моральних сти­мулів до праці, діють на особистість за допомогою пси­хологічних прийомів з метою перетворення адміністра­тивного завдання на свідомий обов'язок, внутрішню потребу людини. Головна мета застосування соціально-психологічних методів — формування у колективі по­зитивного морально-психологічного клімату, який активізує ініціативність кожного працівника, творчу цілеспрямованість, самодисципліну. Японські соціоло­ги стверджують, що залежно від настрою, бажання лю­дини працювати і від морально-психологічного клімату в колективі продуктивність праці може зростати або знижуватись у 1,5 раза.

Застосування соціально-психологічних методів мо­жливе за умов гнучкості менеджерів, розуміння ними внутрішнього світу людини і особливостей її психології. Це сприяє застосуванню найефективніших форм акти­візації колективу.

Соціально-психологічні методи за способом дії поді­ляють на соціальні і психологічні.

Соціальні методи управління. Ґрунтуються на вра­хуванні особливостей взаємодії людей, форм спілкувавня, культурних норм і цінностей. За їх допомогою здій­снюється управління відносинами в колективах і між колективами. Забезпечують формування і розвиток трудових колективів шляхом управління свідомістю і поведінкою людей через потреби, інтереси, мотиви, іде­али, цілі, нахили тощо.

Психологічні методи управління. Застосовують з метою гармонізації стосунків працівників фірми і фор­мування такого психологічного клімату, який сприяв би активізації діяльності всього колективу.

4) правові – сукупність різного роду правових актів, законів, кодексів, правил, посадових інструкцій інше.

Правові методи управління — сукупність способів дії суб'єкта уп­равління за допомогою правових норм, правових відносин і пра­вових актів.

Правові норми визначають місце підприємства в системі народногосподарського комплексу країни, ха­рактер і зміст відносин, у які воно вступає з іншими ор­ганізаціями і підприємствами; регулюють відносини власника, адміністрації і працівників. Правові відносини встановлюються у процесі укла­дання угод, контрактів з іншими підприємствами на постачання товарів, виконання робіт і надання послуг, перевезення вантажів, а також договорів оренди, купівлі-продажу. Виникають також при передаванні гро­шових засобів підприємством асоціації, корпорації (внески на утримання апарату управління, на підготов­ку кадрів та ін.). Правові акти трудового і господарського законо­давства регулюють діяльність адміністрації підприємс­тва, відносини між керівниками і підлеглими і визнача­ють міру відповідальності працівника за невиконання вказівок керівника, що забезпечує необхідний рівень трудової і виробничої дисципліни. Вони регулюють по­ведінку підлеглих, а також керівників, встановлюючи межі їх повноважень, захищаючи підлеглих від пору­шень законності й чистого адміністрування.