2.3 Аналіз результатів експериментального дослідження

Одним із завдань нашого дослідження було експериментально перевірити ефективність запропонованої методики поєднання різних форм організації навчання під час вивчення природознавства в початковій школі. Ми ставили за мету порівняти результати роботи експериментального і контрольного класів, які мали відмінності в організації навчального процесу.

У процесі експериментального дослідження ми проводили поточні контрольні опитування учнів після завершення вивчення кожного розділу навчальної програми. Їх метою було визначити рівні сформованості навчальних досягнень учнів експериментального та контрольного класів, і тим самим встановити, як впливає запропонована нами методика на ефективність формування у молодших школярів природничих знань.

Опитування учнів проводилося у формі письмових контрольних робіт на узагальнюючих уроках, що відповідають змістові підсумкових тематичних робіт із природознавства в 3 класі. Таких робіт було чотири — наприкінці вивчення розділу (див. додаток А). Основними критеріями оцінювання результатів виконання завдань були правильність і повнота відповіді учнів.

Узагальнені результати виконання школярами контрольних робіт подані в таблиці 1.

Таблиця 1

Результати опитування учнів упродовж формувального експерименту

Назва розділу	Клас	Рівні навчальних досягнень учнів (у %)
		Високий	Достатній	Середній	Низький
„Нежива природа”	Експериментальний	25,0	33,3	33,3	8,4
	Контрольний	26,1	34,8	30,4	8,7
„Зелене диво Землі”	Експериментальний	29,2	45,8	20,8	4,2
	Контрольний	26,1	39,1	26,1	8,7
„Тварини в природі”	Експериментальний	33,3	37,5	25,0	4,2
	Контрольний	5	34,8	30,4	8,7
„Людина —живий організм”	Експериментальний	33,3	50,0	16,7	0,0
	Контрольний	26,1	39,1	30,4	4,3

Зіставивши результати, отримані на початку формувального експерименту (після вивчення розділу „Нежива природа”), та результати, отримані наприкінці навчального року (після вивчення розділу „Людина —живий організм”), ми дійшли висновку, що в експериментальному класі збільшилась кількість учнів, які досягли високого рівня навчальних досягнень на 8,3 % і достатнього рівня — на 16,7 %. Кількість учнів, що виявили середній та низький рівні сформованостізнань, зменшилась на 13,7 % і на 8,4 % відповідно.

Слід зазначити, що в контрольному класі також відбулись певні зміни у рівнях навчальних досягнень учнів протягом навчального року, але вони незначні. Зокрема, кількість учнів, що досягли високого навчальних досягнень, не змінилась, а достатнього рівня — збільшилась на 4,3 %. Кількість учнів, що виявили середній рівень сформованості навчальних досягнень теж не змінилася, а кількість учнів, що виявили низький рівень зменшилась на 4,4 %.

Порівняльні результати експериментального дослідження покажемо за допомогою діаграми (див. рис. 2 і рис. 3).

Рис. 2. Співвідношення рівнів навчальних досягнень учнів експериментального класу

Рис. 3. Співвідношення рівнів навчальних досягнень учнів контрольного класу

Отримані результати показали динаміку просування учнів по рівнях сформованості навчальних досягнень із природознавства упродовж формувального експерименту.

Порівняння вихідних та кінцевих результатів формувального експерименту свідчить про позитивний вплив розробленої нами методики поєднання різних форм організації навчання природознавства в 3 класі.

ВИСНОВКИ

Уроки природознавства потрібно будувати так, щоб вони були захоплюючими, цікавими, щоб успіхи у навчанні породжували в учнів почуття радості, пізнавальні інтереси. Дитяча допитливість і цікавість поступово має переростати у практичний інтерес до знань.

Вчитель повинен вміти організувати навчально-виховний процес так, щоб він сприяв навчанню, розвитку і вихованню дітей. Для цього вчитель повинен використовувати різні принципи, методи, прийоми і форми навчання. До форм організації навчання природознавства в початковій школі відносять урок, позакласну, позаурочну форми роботи.

Основною формою організації навчання є урок. На уроках вивчається матеріал, визначений навчальною програмою. При цьому велике значення має правильна організація самого процесу навчання. Всі уроки повинні відповідати програмовим вимогам і проводитись на належному теоретичному та методичному рівні.

Типологія уроків з природознавства включає такі:

- комбінований урок;

- урок-екскурсія;

- предметний урок;

- узагальнюючий урок;

- урок засвоєння нових знань.

Залежно від змісту, теми, вікових особливостей учнів, рівня їхнього розвитку, наявності обладнання, вчитель визначає, який тип уроку природознавства слід застосувати.

Усі види позаурочних занять (робота в куточку живої природи, на географічному майданчику, на шкільній навчально-дослідній ділянці, завдання для учнів на літо, домашні навчальні роботи) тісно пов’язані з уроками й спрямовані на виконання навчально-виховний завдань, передбачених чинною навчальною програмою з природознавства.

Позаурочна робота з природознавства має велике значення у навчальному процесі початкової школи. Вона сприяє розширенню знань учнів, набутих на уроках, їх конкретизації, формує уміння і навички практичного характеру, викликає інтерес до навколишнього світу, розвиває мислення молодших школярів.

У процесі вивчення природознавства значну роль відіграє і позакласна робота (індивідуальна, групова, масова), спрямована на розширення і поглиблення знань, умінь, навичок. Зміст її виходить за межі навчальної програми, відповідно до запитів та інтересів дітей. Дана форма роботи дає широкий простір для виявлення ініціативи учнів і виховує в них такі цінні риси, як відповідальність за доручену справу, охайність, наполегливість.

Усі форми організації навчання природознавства в єдності є засобами всебічного розвитку особистості дитини.

Проводячи експериментальне дослідження в початковій школі щодо використання різноманітних форм роботи під час вивчення природознавства, ми дійшли висновку, що цілеспрямоване їх поєднання та використання у навчальному процесі позитивно впливає на рівень навчальних досягнень учнів початкової школи, сприяє підвищенню у них пізнавальних інтересів. Загальною тенденцією, виявленою під час аналізу результатів формувального експерименту, було підвищення, порівняно з контрольним класом, кількості учнів експериментального класу, що досягли високого рівня навчальних досягнень із природознавства на кінець навчального року.

Добре спланована позаурочна і позакласна робота не перевантажувала учнів, а, навпаки, значно полегшувала сприйняття і засвоєння ними навчального матеріалу на уроках природознавства. У процесі позакласної роботи вчитель мав змогу глибше пізнати особистість кожної дитини, виявити її психологічні можливості й особливості, правильно спрямувати здібності.

Таким чином, проведене експериментальне дослідження дає підстави стверджувати, що використання різних форм організації навчання природознавства в початковій школі (усіх типів уроків, усіх видів позаурочної та позакласної роботи) є ефективним засобом формування природничих знань учнів молодшого шкільного віку. Така робота активізує навчально-пізнавальну діяльність учнів, задовольняє їхні запити та інтереси, доповнює й розширює зміст програмового матеріалу, сприяє його глибшому засвоєнню молодшими школярами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Актуальні проблеми соціології, психології та педагогіки // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. „Тенденції розвитку психології в Україні: історія та сучасність”. — К.: Либідь, 2006. — 480 с.

2. Анн Л.Ф. Психологический тренинг с подростками. — СПб.: Питер, 2005. — 271 с.

3. Бабій М.Ф. Нові психологічні напрями організації навчального процесу з природознавства. — Луцьк: Редакційно-видавничий відділ ”Вежа” Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2003. — 118 с.

4. Будмаев Б.Ц. Психология и методика ускоренного обучения. — М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 1998. — 272 с.

5. Бондар В.І. Дидактика. — К.: Либідь, 2005. — 240 с.

6. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства впочаткових класах. — К.: Веселка, 1998. — 334 с.

7. Байбара Т.М. Природознавство в 3 класі // Початкова школа. — 2003. — № 2. — С. 41-46.

8. Байбара Т.М. Природознавство в курсі „Я і Україна” // Навчання і виховання учнів 3 класу: Методичний посібник для вчителя / Упор. О.Я. Савченко. — К.: Початкова школа, 2004. — С. 300-318.

9. Байбара Т.М. Диференційовані завдання на уроках природознавства // Початкова школа. — 1991. — № 4. — С. 33-36.

10. Барабаш Ю.Г., Позінкевич Р.О. Педагогічна майстерність:теоретичні й навчально-методичні основи. — Луцьк: Редакційно-видавничий відділ ”Вежа” Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2006. — 472 с.

11. Біда О.А. Досліди на уроках природознавства та сільськогосподарської праці // Рідна школа. — 2000. — № 2. — С. 53-54.

12. Біда О.А. Підготовка вчителів до екологічного виховання молодших школярів на уроках природознавства. — К. :Науковий світ, 2000. — 44 с.

13. Біда О.А. Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання. — К.: Ірпінь: ВТФ ”Перун”, 2000. — 400 с.

14. Богданець Т.П. Летние наблюдения по природоведению. Задания для детей 8-9 лет // Начальная школа. — 2004. — № 4. — С. 27-33.

15. Бондар Л.М. Уроки мислення серед природи у педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського // Початкова школа. — 2005. — № 9. — С. 12-14.

16. Варзацька Л.О., Шевченко Л.М. Уроки мислення серед природи // Початкова школа. — 1991. — № 6. — С. 29-46.

17. Вербицький В.В. Шляхи залучення школярів до позашкільної юннатської роботи // Початкова школа. — 1995. — № 1. — С. 30-32.

18. Вишневський О.І., Кобрій О.М., Чепіль М.М. Теоретичні основи педагогіки: Курс лекцій / За ред. О.І. Вишневського. — Дрогобич: Відродження, 2001. — 268 с.

19. Волкова Н.П. Педагогіка: Посіб. для студ. вищ. навч. закл. — К.: Видавничий центр “Академія”, 2001. — 576 с.

20. Воловик А.Ф., Воловик В.А. Педагогіка дозвілля. — Харків: Харківська державна академія культури, 1999. — 332 с.

21. Гаврилюк О.О. Основи психології та педагогіки. — Хмельницький: ХНУ, 2004. — 218 с.

22. Галузяк В.М., Сметанський М.І., Шахов В.І. Педагогіка. — Вінниця: ДП “Державна картографічна фабрика”, 2006. — 400 с.

23. Гетьман В.Ф. Екскурсії з природознавства в 2 і 3 класах. — К.: Радянська школа, 1985. — 92 с.

24. Голант Е.Я. Методы обучения в советской школе. — М.: Педагогіка,1957. — 345 с.

25. Горощенко В.П., Степанов И.А. Методика преподавания природоведения. — М.: Просвещение, 1984. — 159 с.

26. Грицай Ю.О. Теорія і методика виховання. — Миколаїв: МДУ ім. В.О. Сухомлинського, 2005. — 207 с.

27. Грущинська І.О. Ведення спостережень за природою влітку // Початкова школа. — 2001. — № 3. — С. 59-60.

28. Гуманістично спрямований виховний процес і становлення особистості. (Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді) // Зб. наук. праць. — Кн. 1 — К.: ВіРА Інсайт, 2001. — 339 с.

29. Гуманістично спрямований виховний процес і становлення особистості. (Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді) // Зб. наук. праць. — Кн. 2. — К.: ВіРА Інсайт, 2001. — 336 с.

30. Денисова Т. И. Урок-путешествие по родному краю // Начальная школа.— 1991. — № 2. — С. 47-48.

31. Дидактика современнойшколы: Пособие для учителей / Б.С. Кобзарь, Г.Ф.Кумарина, Ю.А. Кусый и др. Под ред. В.А. Онищука. — К.: Радянська школа, 1987. — 351 с.

32. Збірник наукових праць: Педагогіка та методика навчання і виховання. — Ч. 1. — Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2002. — 132 с.

33. Жаркова І.І., Мечник Л.А. „Я і Україна. Природознавство”. Зошит для 3 класу. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. — 48 с.

34. Жаркова І.І., Мечник Л.А. Уроки з курсу “Я і Україна. Природознавство”. 3 клас. — К.: Грамота, 2007. — 200 с.

35. Ильина Т.А. Педагогика. — М.: Просвещение, 1984. — 495 с.

36. Інновації в методиці викладання початкового курсу природознавства. — Луганськ: Альма-матер, 2006. — 86 с.

37. Казанский Н.Г., Назарова Т.С. Дидактика (начальные классы). — М.: Просвещение, 1978. — 224 с.

38. Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства у початкових класах. — К.: Вища школа, 1975. — 176 с.

39. Клепко С.Ф. Наукова робота і управління знаннями: Навчальний посібник. — Полтава: ПОІППО, 2005. — 201 с.

40. Книга вчителя біології, природознавства, основ здоров’я: Довідкові матеріали для організації роботи вчителя. — Харків: ПП „Торсінг плюс”, 2006. — 368 с.

41. Коберник О.М. Теорія і методика психолого-педагогічного проектування виховного процесу в школі. — К.: Науковий світ, 2001. — 182 с.

42. Коваль М.А., Коваль А.М. Основи психології та педагогіки. — К.: ВІТІ НТУУ „КПІ”, 2005. — 230 с.

43. Кондрашова Л.В., Пермяков О.А., Зеленкова Н.І., Лаврешина Г.Ю. Педагогіка в запитаннях і відповідях. — К.: Знання, 2006. — 252 с.

44. Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи: Методичні рекомендації. — К.: Початкова школа, 2003. — 128 с.

45. Коротяєв Б.І. Педагогіка у питаннях, відповідях та прогностичних очікуваннях. — Донецьк: ТОВ “Лебідь”, 2000. — 163 с.

46. Косоротова Ю.В. Використання творчих завдань на уроках природознавства // Психолог. — № 24-22. — 2004. — С. 94-100.

47. Куцай Т.П. Урізноманітнення форм навчання як засіб гуманізації педагогічного процесу // Початкова школа. — 1995. — № 3. — С. 18-23.

48. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання: Навчальний посібник. — Харків: „ОВС”, 2002. — 400 с.

49. Миронов А.В. Методика изучения окружающего мира в начальных классах. — М.: Педагогическое общество России, 2002. — 360 с.

50. Миронов М.И. Современный урок. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: Педагогика, 1985. — 184 с.

51. НарочнаЛ.К., КовальчукГ.В., ГончароваК.Д. Методика викладання природознавства. — К. : Вища школа, 1990. — 302 с.

52. ОнищукВ.А. Типы, структура и методика урока в школе. — К.: Радянська школа, 1976. — 183 с.

53. Онищук В.А. Урок в современной школе: Пособие для учителя. — 2-е изд., перераб. — М.: Просвещение, 1986. — 160 с.

54. ПакуловаВ.М., КузнецоваВ.И. Методика преподавания природоведения. — М.: Просвещение, 1990. — 192 с.

55. Подласый И.П. Педагогика начальной школы. — М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 2001. — 400 с.

56. Програми для середньої загальноосвітньої школи 1-4 класи. — К.: Початкова школа, 2006. — С. 246-276.

57. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник. для студентів. — К.: Генеза, 1999. — 368 с.

58. Савченко О.Я. Урок у початкових класах: Навчально-методичний посібник. — К.: Освіта, 1993. — 224 с.

59. Скаткин М.Н. Совершенствование процесса обучения в школе. — М.: Просвещение, 1971.

60. Скаткін М.М. Методика викладання природознавства в початковій школі: Посібник для вчителів. — К.: Радянська школа, 1953. — 227 с.

61. Сорокин Н.А. Дидактика. — М.: Просвещение, 1974. — 222 с.

62. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві. — К.: Радянська школа, 1988. — 310 с.

63. Талызина Н.Ф. Управление процессом усвоения знаний. — М.: Изд-во МГУ, 1975. — 343 с.

64. Шевченко С.Д. Школьный урок: Как научить каждого. — М.: Просвещение, 1991. — 175 с.

65. Ягодовський К.П. Питання загальної методики природознавства. — К.: Радянська школа, 1953. — 215 с.

Додаток А