2.1 Стан проблеми дослідження в практиці роботи сучасної початкової школи

Освітня галузь «Людинаі світ» Державного стандарту початкової загальної освіти реалізується через навчальний курс «Я і Україна», який охоплює природознавчу і суспільствознавчу змістові лінії. У програмі 1-2 класів ці змістові лінії вивчаються в інтегрованому предметі «Я і Україна» (1 година на тиждень), а в 3-4 класах вони представлені окремими предметами: «Природознавство» і «Громадянська освіта» (по 1 годині на тиждень).

«Природознавство»в 3-4 класах є логічним продовженням природничої складової курсу «Я і Україна», що вивчається в 1-2 класах.

Природознавство як навчальний предмет має інтегрований характер, оскільки зміст його утворює система уявлень і понять, відібраних із різних природничих наук на основі ідеї цілісності природи з урахуванням міжпредметних зв'язків у початковій ланці освіти і перспективних зв'язків із природознавчими предметами, що вивчатимуться в наступних класах.

Головною метою«Природознавства» в 3-4 класах є оволодіння учнів уявленням про цілісність природи, виховання гуманної, творчої, соціальне активної особистості, здатної екологічно мислити, самостійно розв'язувати природознавчі теоретичні і практичні задачі, дбайливо ставитися до природи, розуміти значення життя як найвищої цінності. Вона досягається шляхом постановки й реалізації конкретних освітніх, розвивальних і виховних цілей [56].

Освітні ціліпередбачають формування системи уявлень і понять про тіла і явища природи та взаємозв'язки й залежності між ними; предметних умінь на основі засвоєних природознавчих знань; умінь застосовувати спеціальні методи пізнання природи (спостереження, дослід, практична робота).

Розвивальні ціліспрямовані на розвиток розумових здібностей учнів, що відбувається через оволодіння уміннями розумової діяльності: перцептивної (сприймання), мислительної (логічного й творчого мислення), імажинативної (уява), мнемічної (пам’ять), мовленнєвої. А також, на розвиток емоційної сфери дітей; їхньої пізнавальної активності і самостійності шляхом засвоєння узагальнених способів самоуправління (самомотивація, постановка цілей, самопланування, самоорганізація, самоперевірка і самооцінювання (самоконтроль), самокоригуванння; здатності до творчості, до самовираження і спілкування в колективній діяльності.

Виховні ціліпов’язані з вихованням особистісних якостей кожного школяра, його екологічної культури, поведінки, адекватної моральним, етичним, естетичним нормам і загальнолюдським цінностям у ставленні до навколишнього світу, прагнення охороняти і примножувати природу рідного краю.

Зміст природознавства та його структурування визначаються загальнодидактичними принципами (гуманізації; особистісно зорієнтованого навчання; науковості; наступності виховного й розвивального навчання; забезпечення позитивної мотивації учіння; створення умов для самореалізації кожного учня; розвитку його творчої самостійності та соціальної активності) і суто природничими принципами (екологічним, краєзнавчим, українознавчим, фенологічним), що реалізуються в єдності.

Природознавча змістова лінія галузі «Людина і світ» Державного стандарту початкової загальної освіти реалізується в таких розділахзмісту програми:

· 3 клас — «Природа і ми», «Нежива природа», «Жива природа»;

· 4 клас — «Планета Земля», «Україна — наша Батьківщина», «Рідний край».

Зміст розділів «Природа і ми», «Нежива природа», «Жива природа» в 3 класі охоплює систему доступних для молодших школярів фактів, уявлень і понять, які на елементарному рівні всебічно відображають сутність компонентів неживої природи (сонячне світло й тепло, повітря, вода, гірські породи, корисні копалини, ґрунт) і живої природи (рослини, тварини, гриби, бактерії, людина) та зв'язки й залежності між ними. Природничі знання, сформовані в 3 класі закріплюються, розширюються, поглиблюються, конкретизуються, а головне — застосовуються в 4 класі як опора для розкриття змісту нових уявлень і понять та встановлення найпростіших закономірностей у природі, чим забезпечується цілісне відображення природи у свідомості молодших школярів. Зокрема, в розділах «Україна — наша Батьківщина» і «Твій рідний край», компоненти неживої й живої природи розглядаються в межах України і рідного краю, а закономірні зв'язки встановлюються на рівні природних комплексів: природних зон України та природних угруповань рідного краю.

Програма має екологічну спрямованість. Питання охорони природи пронизують увесь зміст, а також вивчаються як самостійні теми.

Такий підхід до розробки змісту забезпечує його розвивальне спрямування, оскільки оволодіння ним потребує активної навчально-пізнавальної діяльності кожного школяра.

В чинній навчальній програмі зазначено, що основною формою організації процесу навчання природознавства є уроки, які тісно пов'язані з позаурочними й позакласними заняттями. Серед уроків виділяються такі типи: вступний, комбінований, узагальнюючий, предметний, екскурсія (вступна, поточна, узагальнююча) [56].

Навчання природознавства здійснюється методами, в яких ураховуються їх внутрішня (зміст) і зовнішня (форма) сторони.

На якість процесу навчання природознавства впливає ефективне використання засобів наочності: натуральних, образотворчих, аудіовізуальних, моделей. Це зумовлено специфікою змісту природознавства та віковими особливостями пізнавальних процесів у молодших школярів.

Інтерактивна навчальна діяльність учнів початкової школи на уроках, позаурочних і позакласних заняттях, організована різними методами із використанням засобів наочності, може бути: фронтальною, виконуватися групами або парами у поєднанні з індивідуальною навчально-пізнавальною діяльністю.

Таким чином, аналіз чинної навчальної програми з природознавства для початкової школи свідчить, що у ній передбачено використання різних форм організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів.

Із метою з’ясування, які форми організації навчання вчителі використовують найчастіше під час вивчення природознавства в початковій школі, нами було проведено анкетування. Анкета містила такі запитання:

1. За п’ятибальною шкалою виставте оцінку, залежно від того, який тип уроку Ви проводите найчастіше, вивчаючи природознавство.

а) комбінований урок ____________

б) предметний урок _____________

в) урок-екскурсія __________

г) урок засвоєння нових знань __________

д) узагальнюючий урок ______________

2. Підкресліть, у якому класі Ви найчастіше проводите уроки-екскурсії.

а) 1 клас; б) 2 клас; в) 3 клас; г) 4 клас.

3. Підкресліть, у якому класі Ви найчастіше проводите предметні уроки.

а) 1 клас; б) 2 клас; в) 3 клас; г) 4 клас.

4. Чи проводите Ви позаурочні заняття?

а) так; б) ні; в) іноді.

5. Які види позаурочної роботи Ви використовуєте?

а) ведення індивідуального календаря спостережень за сезонними змінами в природі і праці людей;

б) ведення класного календаря природи і праці людей;

в) закладання і проведення випереджувальних довготривалих дослідів;

г) домашня навчальна робота;

д) завдання з природознавства на літо.

6. Чи проводите Ви позакласні заняття?

а) так; б) ні; в) іноді.

7. При проведені позакласних занять перевагу надаєте:

а) індивідуальним формам роботи; б) груповим формам роботи;

в) масовим формам роботи.

8. Чи доцільно, на Вашу думку, використовувати різні форми організації навчання під час вивчення природознавства?

а) так; б) ні; в) іноді.

Анкетуванням було охоплено 26 вчителів початкових класів загальноосвітніх шкіл міста Зборова та Зборівського району.

Аналіз результатів опитування показав, що близько 88,5 % вчителів як основну форму організації навчання природознавства використовують комбінований урок; 11,5 % — іноді проводять уроки-екскурсії в природу; 42,3 % проводять також предметні уроки та узагальнюючі уроки. Що стосується позаурочної роботи, то серед усіх її видів 96,1 % учителів систематично використовують лише домашню навчальну роботу, яка полягає, в основному, в опрацюванні дітьми статей підручника і відповідей на запитання після них. 38,4 % вчителів систематично проводять спостереження за змінами в природі, але жоден не дає учням спостереження на літо. Зі всіх опитаних нами вчителів позакласні заняття на природничу тематику проводять лише 7,7 %. Те саме стосується і завдань для учнів на літо.

На нашу думку, такий стан справ є неправомірним, оскільки крім традиційних, стандартних і одноманітних форм організації навчання, потрібно проводити й інші форми організації навчального процесу.