Розвивальні та навчальні можливості освітньої галузі «Природознавство» в 1 класі

Актуальним завданням сучасної школи є пошук оптимальних шляхів розвитку особистості , яка вміє мислити, правильно й точно висловлювати думки, коректно спілкуватися, особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях. Метою освітньої галузі "Природознавство" є формування природознавчої компетентності учня шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу, способів навчально-пізнавальної діяльності, розвитку ціннісних орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики. [1, с. 1] В сучасних дітях, учені Л. Богуславська, С. Гончаренко, Л. Кондратенко відзначають певні характерні вікові відмінності порівняно з попередніми поколіннями. Це переважно позитивні особливості, які дають учневі змогу сприйняти, осмислити, усвідомити та зрозуміти більш складні явища за спрощеної форми подачі інформації. Діти цього вікового періоду дуже цікавляться всім і ця природна цікавість за позитивного стимулювання стає для дитини важливою рушійною силою у самопізнанні та самовдосконаленні. І тут найважливішим є постійне створення умов для формування навчально-пізнавальних потреб дитини , які всебічно проявляються при вивченні освітньої галузі «Природознавство». Дитина приходить до школи у віці 6 - 7 років. Вона має необхідний для навчання рівень психічного розвитку, що характеризується розвиненою пам'яттю, гостротою і свіжістю сприйняття , допитливістю , яскравістю уяви , умінням керувати увагою тощо. Та з приходом дитини до школи різко змінюється не тільки уклад її життя , але й соціальний статус , ігрова діяльність опиняється на другому плані , а провідною стає навчальна діяльність. Головним обов’язком стає навчання – серйозна і важка справа , що вимагає від молодшого школяра великих вольових зусиль. На уроках «Природознавства» долаються організаційно-педагогічні бар’єри, що значно полегшує період адаптації першокласників до нових умов (знижується тривожність дітей), впливає на емоційний стан дитини, її працездатність, здоров’я тощо. Вивчення цього курсу допоможе розвантажити інші дисципліни від питань, які не мають до них безпосереднього відношення (формування культури поведінки в природі, бережливого ставлення до природи, предметного світу та ін.), дадуть можливість учителю сконцентруватись на специфічних завданнях кожного предмета (формування обчислювальних навичок, оволодіння технікою читання , письма та ін.). Нажаль , до сьогодні провідне місце у викладанні предмета займають традиційні методи. Але бурхливий розвиток нових інформаційних технологій протягом останніх років наклали певний відбиток на розвиток особистості сучасної дитини. Сучасний урок потребує використання комп’ютерних технологій. Завдяки використанню ІКТ навчальне середовище можна доповнити відео, звуком , анімацією. [7, с.5] При вивченні теми «Природа навколо нас» можна продемонструвати презентацію «Пам’ятники птахам», як різновид ушанування тварин; відеоматеріали: про три стани води, розмаїття рослин, що дають рослини людям та ін. - зроблять урок цікавішим. Урізноманітнять урок також уривки з мультиплікаційних фільмів , документальних чи художніх фільмів. Усе це значно впливає на емоційну сферу молодшого школяра, сприяючи підвищенню пізнавальної активності, інтересу до предмета та навчання взагалі, активізації навчальної діяльності учнів. Тим більше, що першокласники вже готові до роботи з ІКТ: вони знають, що таке комп’ютер, здебільшого вміють ним користуватися. Для роботи в демонстраційному режимі вчителеві достатньо мати на уроці один комп’ютер і мультимедійний проектор, за допомогою якого потрібна інформація виводиться на екран, як правило, у вигляді слайдів. Звичайно, ніякі технології не замінять живого спілкування з природою . В.О.Сухомлинський підкреслював: «Людина була і завжди залишиться сином природи, і те , що ріднить її з природою , повинно використовуватися для її залучення до багатства духовної культури. Світ , який оточує дитину, це перш за все світ природи з безмежним багатством явищ , з невичерпною красою . Я вбачаю виховний сенс у тому , щоб дитина бачила , відчувала , переживала , осягала розумом, як велику таємницю, залучення до життя в природі…» [3, с. 42] Він неодноразово наголошував , що сама природа не виховує , виховує лише активна взаємодія з нею. Щоб дитина навчилася розуміти природу , відчути її красу «читати» її мову , берегти її багатства, потрібно прищеплювати це почуття першокласникам. Кожна дитина повинна усвідомити важливість своєї ролі в тому, щоб зробити світ кращим і здоровішим. На уроках освітньої галузі «Природознавство» ми маємо навчити першокласників захоплюватися гармонією, красою природи, невичерпністю її таїн. Викладати цей предмет потрібно так «…щоб кожного схвилювало : як же це так – усе відбувається на моїх очах , а я й не замислювався над цим ?» [4, ст. 49] Уроки у природі: на галявині , у лузі , в шкільному саду, біля річки, серед поля, у гаю тощо, - стимулюють дитину до спостереження, аналізу , власних висновків і відкриттів ; сприяють розвитку здібностей дитини , формуванню емоційно – ціннісного ставлення до природи; розвивають уяву , увагу , пам'ять , мислення ; формують екологічну культуру і культуру спілкування.[5, ст. 6 ] Найдоцільніше , щоб спостереження за змінами в природі протягом року проводилися в одному місці . Варто використовувати інноваційний підхід до проведення уроків у природі , переосмислюючи цільові орієнтації , а також характер взаємодії педагога й учнів у процесі роботи. Такі уроки особливо важливі в період адаптації до навчальної діяльності першокласників. Вони особливо болісно переживають перехід по статичної пози - сидіння , що домінує у традиційній школі.[5, с. 7] До початку проведення уроку в природі вчителеві слід ознайомитися з темою уроку, поставити правильно дидактичну , розвивальну та виховну мету , визначити об’єкт праці , добре оглянути місце проведення та методично правильно спланувати хід уроку. Обов’язковою умовою проведення уроків у природі є цільовий інструктаж учнів із техніки безпеки , правил поведінки під час переходу до місця уроку та його проведення. У процесі безпосереднього спілкування з природою розв’язуються освітні, розвивальні та виховні завдання: формуються уявлення про навколишню природу ; діти оволодівають загальнопізнавальними уміннями і навичками (виділяти в предметах їхні ознаки , порівнювати групи предметів за однією ознакою , помічати зміни у спостережуваних об’єктах , робити висновки); здійснюється екологічне виховання учнів. Відповідно до програми першокласники щоденно повинні спостерігати за станом неба , опадами , вітром ; епізодично – за рослинами , тваринами , працею людей . В.О.Сухомлинський зазначав: «Спостережливий учень ніколи не буває невстигаючим чи неграмотним» [4, ст. 71 ] Організовувати спостереження слід під безпосереднім систематичним контролем учителя. Продумуючи перші екскурсії, учитель повинен пам’ятати, що діти шестилітнього віку швидко стомлюються від одноманітних спостережень, тривалих бесід і розповідей. Тому в спостереження слід включати пізнавальні завдання , супроводжувати їх іграми, виконанням практичних завдань : розглянути як пробивається паросток , зібрати предмети неживої природи , доторкнутися до живої природи , помилуватися сніжинкою , показати мімікою обличчя стан неба , уявити себе птахом і продемонструвати його поведінку, яке дерево загубило листочок , які мелодії весни вони чують , встановити взаємозв’язок між живою і неживою природою… Навіть найпростіші спостереження є складною пізнавальною діяльністю, на яку суттєвий вплив мають всі сторони особистості дитини: воля , довільна увага , емоції , інтереси , набутий досвід – знання і вміння. Тому оволодіння першокласниками умінням спостерігати – тривалий процес , який реалізується поступово , під час організації і проведення різних видів спостережень. Основою освітньої галузі "Природознавство" в першому класі є практична робота , дидактична гра або інтрига , що зближує навчальну діяльність з основним видом діяльності малюків – грою, яка довільну увагу дітей переключає на навчальний процес; сприяє набуттю більш міцних і свідомих знань, умінь і навичок . На таких уроках діти залюбки долають значні труднощі та тренують свої сили. Уроки, розробки яких ґрунтуються на казкових сюжетах та загадках , служать захоплюючим матеріалом для роздумів. У загадках зазвичай вказуються певні властивості об’єктів , за якими відгадують і сам об’єкт. [6, ст. 5] Працюючи над загадками до теми «Тварини», слова – відгадки записуються на дошці (це можуть бути малюнки, або діти у масках тварин ) : знайти зайву тваринку , що спільне для решти тварин , яку б тварину ви ще добавили, якою тваринкою хотіли б бути, чому? Для вивчення багатьох об'єктів і явищ, недоступних для безпосереднього сприймання їх у натурі, слід використовувати й графічні наочні посібники: картини, таблиці, схеми, кольорові листівки, роздавальні картки тощо. Потреба в демонструванні графічних наочних посібників зумовлена тим, що уявлення, які дістають діти тільки з розповіді вчителя або читання статті і які не закріплені зоровими образами, можуть бути неправильні. Отже, демонстрування навчальних таблиць і картин, супроводжувані поясненнями, допомагають створити в учнів образні уявлення про предмети і явища навколишнього середовища. При вивченні "Природознавства" в першому класі має велике навчальне і виховне значення проведення дослідів. Вони дають можливість показати виникнення, розвиток і дію певного явища, яке іноді безпосередньо спостерігати неможливо і механізм якого може залишитися недоступним розумінню дітей . Під час досліду можна показати і розглянути ті чи інші властивості предметів або речовин , простежити хід якогось виробничого процесу. Постановка досліду збуджує інтерес учнів, розвиває їх спостережливість і мислення. У класі за допомогою дослідів можна не тільки демонструвати і довести до розуміння дітей деякі явища природи, а й з'ясувати причинні взаємозв'язки в природі , розкрити причини виникнення окремих явищ , у доступній для дітей формі ознайомити із законами природи , розкрити матеріалістичну суть природних процесів і явищ. Проводити роботу над дослідами доцільніще в групах. Уроки з освітньої галузі "Природознавство" потрібно будувати так , щоб вони були захоплюючими , цікавими , щоб успіхи в навчанні породжували в учнів почуття радості , пізнавальні інтереси. Дитяча допитливість і цікавість поступово має переростати у практичний інтерес до знань. Так як завданням курсу є: • виховання соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до різних елементів природного середовища, здатна мислити, бережливо ставиться до природи, людей і самого себе; • формування на доступному рівні цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, яка відображає закони і закономірності природи та місце в ній людини ; • розвиток розумових здібностей учнів, їх емоційно-вольової сфери, пізнавальної активності та самостійності, здатності до творчості, самовираження і спілкування ; • забезпечення єдності інтелектуального та емоційного сприйняття природи з практичною природоохоронною діяльністю ; • засвоєння традицій українського народу у відносинах людини з природою; • оволодіння доступними способами пізнання предметів і явищ природи та суспільства. [1, с. 1] Коментуючи затвердження стандарту, заступник міністра освіти Борис Жебровський зокрема зазначив: "Вперше за всю історію незалежності України вітчизняні школи, а саме, початкова освіта, отримали можливість відповідати кращим європейським традиціям, бути конкурентоспроможними у повному сенсі цього слова та піднятися на якісно новий рівень підготовки школярів".[2, с. 1] Література 1. Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти zakon.rada.gov.ua 2. osvita.ua Середня освітаНовини17483 3. Сухомлинский В.А. Школа и природа М. Советская педагогика. - 1970.- №5. 4. Сухомлинський В.А. Сто порад учителеві. – К. Радянська школа, 1988. 5. Уроки в природі, 1-4 кл. / уклад. Л.Р. Покотиленко.- Х. : Вид. група «Основа», 2011. 6. Сухарєва Л.С. Сучасний урок у початковій школі .- Х. : Вид. група «Основа», 2005. 7. Пономаренко Л. В. Використання інформаційних технологій у практиці роботи початкової школи.- Х. : Вид. група «Основа», 2010

Робота з молодшими школярами протягом тривалого часу змусила шукати шляхи, методичні прийоми, які дарували б дітям радість зустрічі з книжкою, щоб кожен урок читання став святом, хвилював, пробуджував допитливість, думку, почуття, розвивав творчі здібності.

Для того, щоб не тільки сформувати навичку читання, а й навчити дитину користуватися своїми знаннями, вчити відшукувати потрібну інформацію, самостійно для себе відкривати нові зв’язки у вивченому матеріалі, робити узагальнення і висновки, варто будувати й узагальнюючи уроки як творчий процес, вводячи в нього нові форми та методи.

„Все, що я пізнаю, я знаю, навіщо це мені потрібно, де і як я можу ці знання застосувати ”- це основна теза розуміння методу проектів.

Проект – це метод навчання. Він може застосовуватись як на уроках, так і в позакласній роботі, орієнтований на досягнення цілей самих учнів, тому неповторний; формує значну кількість навчальних і життєвих компетентностей, тому є ефективним; формує досвід, тому незамінний.

Проект – це форма організації навчального процесу. Проектна діяльність може стати альтернативою класно-урочного навчання. А майбутнє за балансом альтернатив.

Метод проектів не є принципово новим у світовій педагогіці. Він виник у 20-і роки минулого століття у США. Набув поширення і великої популярності завдяки раціональному поєднанню теоретичних знань і можливостей їх практичного застосування для розв’язування конкретних проблем дійсності у спільній діяльності учнів.

Які ж ознаки методу проектів? Перш за все, повна та органічна узгодженість навчання з життям, з інтересами учня.

Таким чином, метод проектів ставить учнів у становище, аналогічне до становища дорослої людини. І тоді учень нагадує практичного агронома, лікаря, інженера, для якого теоретичні знання - засіб творчих шукань.

Проектна технологія принципово відповідає за встановлення міцного зворотного зв'язку між теорією і практикою в процесі навчання, виховання і розвитку особистості учня.

В основі методу проектів лежать:

• розвиток пізнавальних умінь і навичок учнів;

• уміння орієнтуватися в інформаційному просторі;

• уміння самостійно конструювати свої знання;

• уміння інтегрувати свої знання з різних галузей науки;

• уміння критично мислити.

Дана технологія подає один із можливих способів реалізації проблемного методу навчання. Коли вчитель ставить завдання, він тим самим окреслює плановані результати навчання і вихідні дані. Усе інше мають робити учні: намічати проміжні завдання, шукати шлях їх вирішення, діяти, порівнювати отримане з необхідним, коректувати діяльність. Результати запланованої діяльності повинні мати практичну, теоретичну, пізнавальну значимість. Головною складовою методу є самостійність учня.

Вважаю, що проектне навчання заохочує і підсилює щире прагнення до навчання з боку учнів, тому що воно:

• особистісно орієнтоване;

• використовує безліч дидактичних підходів: навчання в справі, незалежні заняття, спільне навчання, мозковий штурм, рольову гру, евристичне та проблемне навчання, дискусію, командне навчання;

• має високу мотивацію, що означає зростання інтересу і включення в роботу в міру її виконання;

• дозволяє вчитися на власному досвіді й досвіді інших у конкретній справі, а не вдавати навчальну діяльність.

Основні вимоги до використання методу проектів.

1. Наявність значущої в дослідницькому або творчому плані проблеми чи задачі, для розв’язування якої потрібні інтегровані знання та дослідницький пошук.

2. Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів.

3. Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів.

4. Визначення кінцевої мети проекту.

5. Визначення базових знань з різних галузей, необхідних для роботи над проектом.

6. Структурування змістової частини проекту.

7. Використання дослідницьких методів.

8. Результати виконаних проектів мають бути матеріальними, тобто певним чином оформлені (відеофільм, альбом, комп’ютерна газета, презентація, веб-сторінка тощо.)

Через дослідницьку, пошукову діяльність, проблемних методів легко виявити, й узагальнити знання учнів. Працюючи за системою розвивального навчання, використовую підручник „Навчаємось читати”, автори: Н.О.Воскресенська, А.О. Свашенко. Підручник ділю на теми – блоки.

Опрацьовуючи ці блоки, в кінці кожного проводжу підсумкові уроки застосовуючи метод проектної технології. Діти чекають цих уроків, готуючись до них заздалегідь, залучаючи до підготовки іноді всю сім’ю. Види робіт теж різні: індивідуальна творча робота, парна, групова діяльність.

Слід зазначити, що учні віддають перевагу груповій та парній діяльності за принципом: роблю те, що у мене краще виходить, - одні складають тексти, другі відшукують приказки, вірші, загадки, треті малюють, четверті готують презентацію... – і в результаті отримують оцінки. Варто лише подивитись на результати роботи в кінці таких уроків і відчуваєш, що ти на вірному шляху.

Дуже важливою є структура змістовної частини проекту із зазначенням поетапних результатів.

Під час роботи над проектом відокремлюю такі етапи.

Етапи:

1. Визначення теми і завдань.

2. Розробка плану діяльності для досягнення поставленої мети.

3. Виконання проекту.

4. Підбиття підсумків виконання проекту.

Завдання та діяльність учнів мають бути сплановані так, щоб процес навчання був спрямований на зміни у рівнях розумової діяльності. Важливо формувати не просто мислення, а навички мислення високого рівня.

Розглянемо більш детально етапи роботи:

1 етап. Визначення теми і завдань.

Тема проекту залежить від назви блоку. Вчитель ставить перед дітьми завдання. Що потрібно буде зробити, щоб виконати його.

2 етап. План діяльності.

План діяльності учнів залежатиме від завдань вчителя, наприклад: з’ясувати, запам’ятати, перелічити, скласти..., або віднайти та дати повну відповідь на запитання, провести спостереження за...(розглянути, з’ясувати, пояснити, полічити, написати) тощо.

Практична робота: екскурсія, заняття на місцевості.

Дослідницька робота: робота в бібліотеці, зустрічі з фахівцями, вивчення друкованих та електронних публікацій, джерел з Інтернету.

3 етап. Виконання проекту.

Учні збирають потрібну інформацію.

4 етап. Підсумки виконання проекту.

Обов’язковим є оформлення, презентація результатів, захист проектів.

Результатом пошукової роботи може бути:

• випуск збірки, альбом, буклет;

• наукова доповідь;

• альманах;

• макет;

• відкриття експозицій;

• презентація, веб – сторінка тощо.

Я не помилилась, вибираючи для себе метод проектів. Він цікавий тим, що, з одного боку, дозволяє створити умови для розвитку інтелектуальних здібностей обдарованих дітей, а з іншого - проект дає можливість брати участь у цікавій і результативній роботі всім дітям. Крім того, типологія проектів дозволяє дітям вибрати собі найбільш комфортний характер діяльності.

Обдаровані учні, які випереджають у своєму розвитку однолітків, можуть з успіхом розробляти довготривалі проекти. Є діти, яких я називаю «я сам». Їм цікаво все робити самим від початку й до кінця, тому для них найкращим варіантом стають індивідуальні проекти. Інші віддають перевагу роботі у групах. На практиці я спостерігала, як ідеї окремих індивідуальних проектів трансформувались у групову проектну діяльність.

Захист проекту – кульмінація всієї дослідницької роботи. Проводиться він за участю всіх співавторів проектів. Ми запрошуємо гостей: учні інших класів, батьки, вчителі. У ході захисту проектів учні вчаться чітко і переконливо викладати інформацію, захищати свою точку зору, ставити питання, слухати один одного. Багатьом дітям такі виступи допомагають повірити у свої сили, у себе.

Вважаю, що у процесі спільної діяльності під час роботи над проектом в учнів формуються такі якості, як уміння працювати в колективі, брати відповідальність за вибір, рішення, розділяти відповідальність, аналізувати результати діяльності, підкоряти свій темперамент, характер, час інтересам спільної справи.

Досвід роботи з методу проектів показує, що учні можуть виступати активними учасниками процесу створення проекту, виробляти свій власний погляд на інформацію, намічати мету й задачі й шукати шляхи їхнього рішення.

Метод проектів дозволяє учням учитися на власному досвіді й досвіді інших у конкретних справах і приносить задоволення учням, що бачать продукт власної праці.

Я вважаю, що особливі вимоги висуваються до вчителя. Основною метою є не передача знань, а організація пошукової діяльності учнів. Вчитель сам повинен володіти методами досліджень, вміти висувати гіпотези, шукати розв’язання проблем, він повинен бути зацікавлений у інтелектуальній діяльності, мати високу культуру мислення, бути терплячим.

До підсумкових уроків читання з використання проектної технології готуюсь ретельно, заздалегідь. Тему, завдання, ключові питання подаю дітям у власній презентації. Для демонстрації презентацій, створеної із застосуванням комп’ютерних технологій, застосовую спеціальне обладнання: цифровий фотоапарат, комп’ютер, сканер, мультимедійну дошку.

Мій проект з теми: «Усе моє, все зветься Україна»

Ключове питання: Чи можу я називатись українцем?

Тематичні питання:

Що таке Україна?

Хто такі українці?

Що говорять поети про Україну?

За що потрібно любити свою країну?

Якою ви бачите Україну?

У проекті інтегруються такі предмети: „Українська мова”, „Читання”, „Я і Україна”, „Інформатика”, „Географія”, „Історія України”.

По закінченню блоку про Україну у дітей виник інтерес довідатись більш детально про країну та знайти відповідь: - чи можуть вони називатися справжніми українцями? , тому я вирішила залучити учнів до самостійної пошукової діяльності з цієї теми.

Перед початком проекту я ознайомлюю учнів із власною презентацією за темою «Усе моє, все зветься Україна», в якій сформульовані запитання дослідження, його мета та завдання, етапи виконання, до яких учні будуть звертатися в процесі виконання проекту. Кожен учень отримав картку з додатковою інформацією про пошук (де можна знайти відповіді на поставлені мною питання).

Діти самостійно об’єднались у п’ять груп та визначили питання дослідження.

Кожен отримав свій напрям роботи і склав індивідуальний план, до якого увійшли такі етапи:

• підготовка статей за темою;

• підбір цікавого матеріалу у вигляді віршів та прислів’їв про Україну;

• екскурсія по місту;

• надання відповідей на запитання у формі єдиного твору та зображення побаченого у вигляді малюнків.

Учні повинні відшукати відомості про Україну, знайти вірші, прислів’я пов’язані з нашою країною, дати відповідь на запитання: - „За що потрібно любити свою країну?” , у вигляді твору, вміти самостійно працювати з літературою, робити на основі отриманого матеріалу висновки.

На початку роботи учні першої групи склали план – розподілили завдання, які містили: добір матеріалу про географічне положення країни, населення, місцевість. Після добору всього матеріалу учні скомпонували його та передали дані п’ятій групі, яка на основі поданої інформації створила презентацію за допомогою програми PowerPoint.

Учні другої групи у бібліотеці відшукали вірші та прислів’я про Україну та зробили висновок про ставлення поетів до країни. Матеріал надали п’ятій групі.

Третя група дітей дала відповідь на запитання, опрацювавши необхідну літературу. Відповіді всіх членів групи діти записали, а потім об’єднали в один твір, розкривши питання: - „За що потрібно любити свою країну?”.

Четверта група дітей побувала на екскурсії в місті та дослідила красу оточуючого середовища. Після екскурсії учні відтворили побачене за допомогою малюнків. Малюнки зафіксувала п’ята група.

П’ята група учнів працювала над створенням презентації: відбирала матеріал за темою проекту з усіх груп. На основі отриманих даних за допомогою програми PowerPoint створила мультимедійну презентацію і показала її наприкінці проекту.

На мою думку, при створенні презентації у дітей відбулося формування таких умінь та навичок:

1. Розвиток та вдосконалення умінь аналізувати, планувати свою діяльність та представляти її.

2. Набуття навичок оцінювати результати своєї діяльності та дослідів, значення набутих навичок оцінювання у житті.

3. Формування навичок співпраці в групах, вміння планувати свою діяльність, будувати гіпотези та робити висновки з досліджень.

4. Формування навичок ефективного пошуку інформації в Інтернеті та інших джерелах.

5. Формування навичок виступів перед аудиторією.

6. Формування вміння правильно сформулювати свою думку, структурувати свою доповідь.

7. Вміння використовувати різні мультимедійні засоби і можливості.

На основі зібраного матеріалу, створеної презентації, зробленого аналізу всього матеріалу з теми, наприкінці проекту, діти зробили висновок, що вони дійсно можуть називатись українцями, тому що народились на цій землі, люблять її, бережуть та пишаються нею.

Мої учні з зацікавленням шукали інформацію за темою. Після створення проекту діти зрозуміли, що комп’ютер можна використовувати не тільки для ігор, але й для пошуку різної цікавої інформації, яка потрібна в навчанні, для створення презентацій тощо. Зміст відповідей на уроках став більш аргументованим, ємним. Розповіді учнів набули цікаву додаткову інформацію.

У результаті проведення мною таких підсумкових уроків з читання з використанням проектної технології, я зрозуміла, що саме така робота з дітьми сприяє об’єднанню колективу, виявленню творчих здібностей кожної дитини, що є підґрунтям для подальшого розвитку в навчанні.

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ

ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ВИКЛАДАННЯ ПРЕДМЕТА «Я У СВІТІ»

МАТЕРІАЛИ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОГО

ІНТЕРНЕТ-СЕМІНАРУ

Черкаси

2014

Укладачі:

Добровольська Л.Н., завідувач лабораторії дошкільної та початкової освіти Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради;

Чорновіл В.О., методист лабораторії дошкільної та початкової освіти Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради;

У новому навчальному році третьокласники починають вивчати новий предмет «Я у світі», який реалізує галузь «Суспільствознавство» Державного стандарту початкової загальної освіти. Метою предмета є особистісний розвиток учня, формування його соціальної і життєвої компетентностей на основі поетапного засвоєння соціального досвіду, який охоплює загальнолюдські, загальнокультурні і національні цінності, соціальні норми, громадянську активність, практику прийнятої в суспільстві поведінки, толерантного ставлення до відмінностей культур, традицій, різних точок зору. Тому, вчитель повинен задовольнити потребу молодшого школяра в спілкуванні з дорослими і ровесниками, прищепити учню людські чесноти та якості особистості, притаманні громадянину демократичного суспільства.

Урок «Я у світі» необхідно будувати так, щоб на ньому учні мали можливість розмірковувати, досліджувати, аналізувати різні життєві ситуації, пропонувати різні шляхи розв’язання проблемних питань, робити висновки. Вчитель повинен допомогти учням отримати досвід толерантної поведінки, співпереживання, співпраці, зрозуміти значення життя як найвищої цінності. Для реалізації зазначених положень необхідно, застосовуючи практичні методи навчання, театралізацію тощо, залучати учнів до активної пізнавальної діяльності, дискусій, роботи над проектами.

В роботі Інтернет-семінарі брали участь методисти та вчителі початкових класів Черкаської області, які поділились теоретичними напрацюваннями, досвідом роботи із зазначеної проблеми.

Для обговорення були запропоновані такі напрямки:

1. Психологічний супровід уроків «Я у світі».

2. Соціалізація особистості молодшого школяра.

3. Розвивальний аспект предмета «Я у світі».

4. Виховне спрямування змісту предмета «Я у світі».

5. Використання здоров’язбережувальних технологій на уроках «Я у світі».

6. Форми проведення навчальних занять з предмета «Я у світі».

7. Методи і прийоми навчання учнів на уроках «Я у світі».

8. Реалізація соціальної та громадянської компетентностей на уроках «Я у світі».

9. Використання проектної діяльності на уроках «Я у світі».

10. Розв’язання прогностичних задач на уроках «Я у світі».

Пропонуємо до уваги найцікавіші матеріали, подані до участі в Інтернет-семінарі«Інноваційні підходи до викладання предмета «Я у світі»».

Барабаш Оксана Миколаївна,

вчитель початкових класів

Литвинівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів

Жашківської районної ради

Черкаської області