- •Дипломна робота форми організації навчання природознавству в початковій школі
- •1.1 Урок — основна форма організації процесу навчання
- •1.2 Характеристика позаурочної і позакласної роботи з природознавства в початковій школі
- •1.3 Вибір форм організації навчання у процесі вивчення природознавства
- •2.1 Стан проблеми дослідження в практиці роботи сучасної початкової школи
- •2.2 Методика проведення різноманітних форм роботи під час вивчення природознавства в 3 класі
- •IV. Вивчення нового матеріалу.
- •1. Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про зміст і завдання природознавства в 3 класі.
- •3. Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про значення природи в житті людини та про вплив людини на природу.
- •4. Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про заходи з охорони природи.
- •1. Практична робота.
- •2. Бесіда з елементами розповіді з метою формування понять «хвойні та листяні дерева і кущі».
- •3. Бесіда з елементами розповіді з метою формування уявлень про однорічні, дворічні та багаторічні трав’янисті рослини.
- •V. Завдання додому.
- •I. Організація класу до уроку.
- •V. Вивчення нового матеріалу
- •1. Бесіда з метою формування уявлення про різноманітність тварин у природі, середовище їх існування та будову.
- •2. Розповідь з елементами практичної роботи з метою формування уявлення про види тварин.
- •3. Бесіда з елементами розповіді з метою формування уявлення про тварин — живих організмів та про відмінності тварин від рослин.
- •Vі. Закріплення засвоєних знань, умінь та навичок учнів.
- •1. Робота в зошиті з друкованою основою [33].
- •2. Дидактична гра „Впізнай за описом”.
- •Vіі. Підсумок уроку.
- •Vііі. Завдання додому.
- •1. Індивідуальне усне опитування.
- •V. Вивчення нового матеріалу.
- •1. Практична робота.
- •2. Бесіда з виконанням практичної роботи з метою формування уявлень про значення скелету для організму людини.
- •3. Розповідь з елементами практичної роботи з метою формування уявлень про запобігання викривлення кісток скелета та причини їх виникнення.
- •4. Розповідь з елементами бесіди і практичної роботи з метою формування уявлень про значення м’язів та їх роботу.
- •VII. Підсумок уроку
- •VIII. Завдання додому
- •2.3 Аналіз результатів експериментального дослідження
- •Завдання для опитування учнів за темою «Нежива природа»
- •Завдання для опитування учнів за темою «Зелене диво Землі»
- •Завдання для опитування учнів за темою «Тварини в природі»
- •Завдання для опитування учнів за темою «Людина — живий організм »
- •9. Підсумки вікторини.
- •Актуальність дослідження розвивального навчання.
- •І. Початківці технології розвивального навчання та результати їх досліджень.
- •Способи реалізації технології розвивального навчання
- •Поширення інноваційних педагогічних технологій у сучасній школі на уроках української мови.
- •Педагогічна освіта і потреби сучасної української школи: роль педагогічної освіти у поширенні педагогічних інновацій.
- •Висновок
- •Приклади уроків української мови в початкових класах сучасної школи
- •Конспект уроку.
- •Розвивальні та навчальні можливості освітньої галузі «Природознавство» в 1 класі
- •Навчаю дітей милуватися природою
- •Сучасний урок природознавства у початковій школі
- •Список використаних джерел
- •Форми організації навчання природознавства в початковій школі
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Форми організації навчання у процесі вивчення природознавства у початковій школі
- •Список використаних джерел
- •Організація ігрової діяльності учнів на сучасному уроці природознавства у початковій школі
- •Ігрова вправа «Вірю – не вірю»
- •Дидактична гра «Снігова куля»
- •Дидактична гра „Впізнай за описом”
- •Сюжетно-рольові ігри
- •Екскурсії та особливості їх проведення на уроках природознавства в початковій школі
- •Використання дидактичних ігор на уроках природознавства в початкових класах
- •Література
- •Організація дослідницької діяльності учнів початкових класів
- •Хід уроку
- •V. Вивчення нового матеріалу.
- •Vі. Закріплення і осмислення знань
- •Vіі. Підсумок уроку.
- •Організація навчально-пізнавального процесу на уроках природознавства у початковій школі
- •Екскурсія в природу
- •Хід екскурсії:
- •Хід спостереження:
- •План роботи над проектом:
- •Література
- •Форми проведення навчальних занять з природознавства
- •Список використаної літератури
- •Формування природознавчої компетентності молодших школярів засобами інноваційних підходів до викладання предмета
- •Урок-презентація як одна з форм проведення навчальних занять з природознавства
- •Організація спостережень і досліджень на уроках природознавства і в позаурочний час в 1 класі за новою програмою
- •Організація і проведення екскурсій у початковій школі
- •Екскурсія у ліс
- •Хід екскурсії
- •Дослід і експеримент як методи наукового пізнання природи
- •Список літератури
- •Дослідницька робота молодших школярів під час навчальних екскурсій
- •Ключові компетентності:
- •Предметні компетентності (конкретизовані навчальні цілі, очікувані результати):
- •План уроку-екскурсії
- •Завдання для виконання кожною парою під час екскурсії:
- •Заповніть таблицю:
- •«Галерея вивченого»
- •Використання ікт на уроках природознавстВа
- •Список літератури
- •ДоСлІд – один із важливих методів пізнання природи
- •Дослід – один із важливих методів пізнання природи
- •Список використаних джерел
- •Форми роботи на уроках природознавства
- •Розвиток самостійної розумової діяльності в процесі засвоєння знань на уроці природознавства в 1 класі
- •Використання технології розвитку критичного мислення на уроках природознавства в початковій школі для реалізації компетентнісної спрямованості вивчення предмету
- •Список використаної літератури:
- •Заняття з елементами тренінгу у 3 класі – вимога сьогодення
- •Тема № 5. Методи і засоби навчання
- •1. Поняття про метод і прийом навчання
- •2. Проблема класифікації методів навчання
- •3. Сутність і зміст методів навчання
- •3.1. Характеристика методів навчання на основі зовнішніх форм їх прояву
- •3.2. Характеристика методів навчання за типом пізнавальної діяльності учнів (внутрішня психологічна сторона)
- •3.3. Характеристика методів навчання на основі внутрішнього логічного шляху засвоєння знань
- •3.4. Характеристика методів стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності.
- •3.5. Характеристика методів контролю і самоконтролю в навчанні.
- •4. Проблема вибору методів навчання
- •Література:
- •Тема № 5. Методи і засоби навчання
- •1. Поняття про метод і прийом навчання
- •2. Проблема класифікації методів навчання
- •3. Сутність і зміст методів навчання
- •3.1. Характеристика методів навчання на основі зовнішніх форм їх прояву
- •3.2. Характеристика методів навчання за типом пізнавальної діяльності учнів (внутрішня психологічна сторона)
- •3.3. Характеристика методів навчання на основі внутрішнього логічного шляху засвоєння знань
- •3.4. Характеристика методів стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності.
- •3.5. Характеристика методів контролю і самоконтролю в навчанні.
- •4. Проблема вибору методів навчання
- •Література:
1. Практична робота.
— Відгадайте загадку:
Батько тисячі синів має,
Кожному шапочку справляє
А сам не має. (Дуб)
— Дуб — це дерево. Знайдіть дуб серед рослин парку. Розглянемо, з яких органів він складається.
— Орган, який знаходитися під землею і ми його не бачимо?
— Що далі йде від кореня?
— Скільки стебел у дерева?
— Яке стебло?
— Як інакше називається стебло у дерева?
— Що ще є на дереві?
Отже, ми розглянули дерево на прикладі дуба. Але якщо ви уважно поглянете навкруги то побачите, що є багато різних дерев.
— Які дерева ростуть у лісі?
— Що є спільним для усіх дерев? За якою ознакою вони схожі?
— Тепер розглянемо ліщину. Чи можемо ми назвати її деревом? Щоб відповісти на це питання потрібно розглянути, з яких органів вона складається.
— Орган, який знаходитися під землею і ми його не бачимо?
— Що дальше йде від кореня?
— Скільки стебел у ліщини?
— Які стебла?
— Які органи ще є на ліщині?
Отже, ліщина — це кущ, тому що вона має багато стебел.
— Які ще кущі ростуть у лісі?
— Що є спільним для усіх кущів? За якою ознакою вони схожі?
— А ще розглянемо трав’янисту рослину, на прикладі ромашки. З яких органів вона складається?
— Орган, який знаходитися під землею?
— Що дальше йде від кореня?
— Яке стебло у ромашки?
— Що ще є на ромашці?
— Які ще трав’янисті рослини ростуть у парку?
— Що є спільним для усіх трав? За якою ознакою вони схожі?
Розглянувши дуб, ліщину і ромашку, ми можемо зробити висновок, що ці рослини відрізняються стеблами: у дерева одне дерев’янисте стебло — стовбур, у куща багато дерев’янистих стебел; у трав’янистих рослин стебло м’яке, соковите.
2. Бесіда з елементами розповіді з метою формування понять «хвойні та листяні дерева і кущі».
— Розглянете гілочки клена і ялини, а також цілі рослини. Порівняйте їх. Чим вони подібні між собою? Чим відрізняються?
Спільними ознаками є те , що це — дерева. У них є корінь, стовбур, листя. Відрізняються вони тим, що у клена листки широкі, а у ялини — вузенькі, схожі на голки.
За зовнішнім виглядом та будовою листків дерева поділяються на листяні та хвойні. У листяних дерев листя широке, а у хвойних — вузеньке. Воно схоже на голки і називається хвоєю. Листяні дерева кожної осені скидають листя, а хвоїнки на хвойних деревах тримаються по 2-3 роки і опадають не одночасно. Тому хвойні дерева цілий рік зелені. Лише у модрин восени опадає вся хвоя.
— Розгляньте бузок і ялівець. Порівняйте їх. Чим вони подібні між собою? Чим відрізняються?
Спільними ознаками є те, що це — кущі. У них є корінь, кілька дерев’янистих стебел, листя. Відрізняються тим, що у бузку листки широкі, а у ялівця — вузенькі схожі на голки.
За зовнішнім виглядом та будовою листя, кущі як і дерева, поділяються на листяні і хвойні. У листяних кущів листя широке, а у хвойних — вузеньке (хвоя). Як і дерева, листяні кущі кожної осені скидають листки, а хвойні кущі вічнозелені.
— Поміркуйте, коли рослина народжується.
Рослина народжується тоді, коли насіння, потрапивши у сприятливі умови, проростає.
— Скільки років можуть жити дерева і кущі з того часу, як народилися?
Вік багатьох дерев дуже довгий, набагато довший ніж вік тварин і людини. Якщо кінь або собака можуть дожити до 15-20 років, то для дерева — це тільки дитинство. Сосна вважається дорослою у 70 років, а дуб — не раніше, як у 100 років.
Щороку дерева і кущі утворюють насіння. Отже, дерева і кущі живуть багато років, тому їх називають багаторічними рослинами.
