Розвиток самостійної розумової діяльності в процесі засвоєння знань на уроці природознавства в 1 класі

З перших днів навчання предмет «Природознавство» викликає у дітей інтерес. Вони із задоволенням гортають підручник, розглядають вміщені в ньому ілюстрації, відновлюють у пам’яті елементарні знання про природу. Однак уже через декілька занять для частини школярів предмет стає нецікавим. Для того щоб розібратися, чому так відбувається, насамперед, потрібно розглянути специфіку даного предмета. Відповідно до нової навчальної програми, розробленої на виконання Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 462 від 20 квітня 2011 р., перед вчителем початкових класів стоїть основна мета навчального предмета «Природознавство» - формування природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, опанування способами навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставлення до природи. [2,с.186]

Цієї мети неможливо досягнути тільки шляхом запам’ятовування і відтворення окремих фактів. Необхідно забезпечити певний рівень розумової діяльності учнів, їх пізнавальну активність та самостійність, а в класі, як правило, знаходяться діти різного рівня розвитку психічних процесів (сприймання, мислення, уваги тощо), що зумовлено як біологічними факторами, так і якістю попереднього навчання. Тож від врахування індивідуальних особливостей школярів значною мірою залежить успішне засвоєння природничих знань, умінь і навичок на одних уроках, їх розширення, узагальнення чи конкретизація і використання на інших.

Разом з тим, ефективність навчання значною мірою залежить не лише від змісту і методів, а й від форм його організації. Форми навчання мають відповідати меті, змісту, умовам, в яких воно здійснюється (кількість дітей, їхній вік, наявність обладнання, специфіка предмета, тривалість навчання тощо).

Очевидно, що за умов, коли основна організаційна форма занять — урок — розрахована на весь клас, якість засвоєння знань, розвитку і виховання кожної дитини значною мірою залежить від індивідуалізації навчання. Тому, я вважаю, перед сучасною початковою школою гостро стоїть питання про таку організацію навчально-виховного процесу, який був би більш особистісно орієнтований на всебічну підготовку школярів, їхній цілісний і гармонійний розвиток та особисте зростання. Т. Байбара вказує, що урок — це логічно завершений цілісний елемент навчально-виховного процесу, в якому в складному взаємозв’язку мають місце певні методи, прийоми і засоби навчання, проявляються особливості учителя і його майстерність, індивідуальні та вікові особливості учнів, здійснюється реалізація цілей і завдань навчання, виховання і розвитку [1,с.175].

Теорія й практика навчання доводить, що основним фактором розвитку дитини є її практична діяльність. Ефективність процесу навчання складається не тільки в тому, щоб дати учням глибокі й міцні знання, але й в організації самостійного їх набуття, творчого підходу до навчання й практичного застосування знань. Так, В.Сухомлинський особливого значення надавав умінню учнів застосовувати засвоєне: «…Для багатьох учителів поняття «знати» означає вміти відповідати на поставлені запитання. Такий погляд штовхає вчителя на однобоку оцінку розумової праці й здібностей учнів. Треба насамперед змінити погляд на суть понять «знання», «знати». Знати – це значить уміти застосовувати знання» [3,с.452]

При підготовці до уроків курсу природознавства особливу увагу слід приділяти розвитку в школярів самостійної розумової діяльності в процесі засвоєння знань. В таких випадках я використовую дидактичні картки, розроблені мною для перевірки та закріплення знань з природознавства учнями першого класу. Вони складені відповідно до нової програми та охоплюють всі запропоновані в підручнику теми.

Я вважаю, що під час вивчення предмету «Природознавство» слід приділити увагу саме розвивальним цілям, які мають охоплювати розвиток загальних та спеціальних пізнавальних здібностей людини і формування культури розумової праці. Учені формулюють їх у такому вигляді:

• Сформувати та розвинути вміння порівнювати.

• Сформувати та розвинути вміння аналізувати.

• Сформувати та розвинути вміння здійснювати синтез.

• Сформувати та розвинути вміння здійснювати узагальнення, класифікацію, абстрагування.

• Сформувати та розвинути вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки.

• Сформувати та розвинути вміння здійснювати перенесення дій з однієї галузі знань на іншу.

• Сформувати та розвинути вміння здійснювати прогнозування та планування своїх дій.

• Виробити вміння виокремлювати головне у прочитаному.

• Розвивати спостережливість.

• Розвивати культуру усного та писемного мовлення.

• Виробити вміння застосовувати індуктивний метод пізнання дійсності.

• Сформувати вміння застосовувати дедуктивний метод пізнання дійсності.

• Виробити вміння логічного мислення.

• Виробити вміння діалектичного мислення.

• Розвивати спеціальні здібності (інтелектуальні, математичні та ін.).

• Розвинути образну та смислову пам'ять.

Керуючись цим, я розробила посібник, в якому вміщено 54 картки, що забезпечать вироблення дослідницьких умінь школярів, інтеграцію знань і застосування активних методів навчання, засвоєння норм етичного, естетичного, морального ставлення людини до природи.

Для формування та розвитку вміння спостерігати, порівнювати, робити висновок пропоную завдання, які потребують спостережливості та роздумів. Наприклад, при вивченні теми № 13 «Значення природи для людини», вважаю за доцільне використання картки з серії «Розглянь і поміркуй».Учням потрібно розглянути два малюнки, на одному з яких серед іграшок хлопчик і дівчинка з сумом розглядають малюнок песика та білочки, тоді як на іншому – на березі річки хлопчик весело грається з цуценятами. Дітям пропоную порівняти поведінку та настрій даних дітей, а потім висловити власну думку щодо настрою дітей .[Додаток, к.1]

Виробленню уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки сприяють картки з серії «Знайди пару». Основною метою цих завдань є формування та розвиток уміння встановлювати логічні зв’язки між предметами. Таким чином при вивченні теми № 5 «Природні та рукотворні тіла» пропоную учням розглянути та назвати тіла, що зображені у двох вертикальних рядах

( 1) річка,сонце, кавун, собака; 2) ніж, міст, ремінець, пляжна парасоля). Далі потрібно об’єднати ці природні та рукотворні тіла в пари за логічними зв’язками.[Додаток, к.2]

Картки серії «Хто це? Що це?» сприяють формуванню та розвитку вміння узагальнювати, класифікувати, абстрагувати. Так, наприклад, під час вивчення у 1 класі теми №3 «Як людина пізнає світ», я пропоную використати таку картку. Учням зачитую по 3-5 характеристик різних предметів, при чому мова йде тільки про одну із властивостей, яку ми дізнаємось одним із органів чуття (зір, слух, нюх, смак, дотик). Діти повинні, керуючись підказками (зображеннями тіл, про які говоримо), правильно назвати про що, чи про кого йдеться та відповісти, які органи чуття допомогли нам дізнатися про властивості цих тіл.[Додаток, к..3]

Спостережливість, увагу, вміння знайти найоптимальніше рішення при вирішенні складного завдання необхідно проявити при виконанні вправ на картках серії «Цікавий лабіринт». Учням пропонується розглянути лабіринт і прокласти шлях звивистими доріжками. При чому, якщо при вивченні теми №4 «Спостереження і досліди» потрібно лише вказати шлях туристові, то при вивченні теми №21 «Гірські породи» завдання ускладнюється тим, що необхідно пройти лабіринтом, називаючи всі корисні копалини, які там заховані [Додаток, к.4]. Такий вид вправ не тільки розвиває логічне мислення, а й активізує пам'ять, словниковий запас учнів, сприяє кращому засвоєнню вивченого матеріалу.

Для досягнення наступної розвивальної цілі - сформувати та розвинути вміння здійснювати перенесення дій з однієї галузі знань на іншу, використовую картки серії «Знак питання». Даний вид роботи передбачає вирішення завдань на основі математичної дії додавання. Отож, при вивченні теми № 17 «Які властивості має вода» учням пропоную розглянути вирази (у вигляді яскравих малюнків):

До води додати вогонь, отримаємо пару;

До води додати мороз, отримаємо сніг.

Далі учням пропонується назвати (замінити знак питання): що ми отримаємо, коли до води додамо фарбу; ягоди? (Відповідь: кольорова вода; компот) Завдання ускладнюється тим, що пропонується ще й назвати, про які властивості води йде мова.[Додаток, к.5]. Таким чином забезпечуються міжпредметні зв’язки, активізація та застосування першокласниками власного життєвого досвіду, здобутого в процесі навчальної та пізнавальної діяльності.

Для розвитку образної та смислової пам’яті, розширення і закріплення знань з метою глибшого проникнення в сутність явищ та процесів відповідно до вікових особливостей учнів 1 класу, пропоную серію карток «Пригадай і назви». Основним завданням є – пригадати назву рослини чи тварини. Для полегшення та підказки, під кожним зображенням є звукова модель слова-назви. До деяких тем дане завдання трішки ускладнене, бо пригадані назви потрібно вписати в клітинки кросворда [Додаток, к..6].

Формування та розвиток вмінь аналізувати, синтезувати, виділяти головне та вагоме серед іншого забезпечується роботою першокласників над завданнями карток серії «Знайди зайве». Учням пропоную 3 - 4 горизонтальні ряди зображених рослин чи тварин, відповідно до однієї з тем курсу «Природознавство». Серед запропонованих зображень діти повинні вибрати «зайве», тобто одне тіло живої природи, яке не відповідає загальній закономірності, за якою розміщені всі інші тіла. Наприклад, при вивченні теми № 42 «Які культурні рослини вирощують в рідному краї» учням пропоную розглянути ряди малюнків:

1. перець, помідор, вишня, цибуля;

2. яблуко, огірок, груша, слива;

3. соняшник, пшениця, троянда, кукурудза.

Перед учнями ставиться завдання – назвати культурні рослини краю, знайти в кожному ряду «зайву» та пояснити свій вибір. (Відповідь: вишня «зайва» серед овочів; огірок «зайвий» серед фруктів; троянда «зайва» серед зернових культур)

[Додаток, к.7].

Одним з важливих завдань, які ставить перед собою сучасний вчитель, вважаю сформувати та розвинути вміння здійснювати прогнозування та планування своїх дій. Розвиток такого виду самостійної розумової діяльності я вбачаю у виконанні першокласниками наступного виду завдань. Для закріплення, повторення та самоперевірки пропоную учителю використовувати картки серії «Алгоритм». Принцип побудови завдання – лінійний алгоритм, особливістю якого є вибір правильної відповіді. У випадку вибору хибного варіанту, виконавець отримує повідомлення : «Ти помилився! Повернись!». Діти з задоволенням читають запропоновані варіанти та обирають вірний. Таким чином, при вивченні теми №27 «Кімнатні рослини» учневі пропонується перевірити свої знання про кімнатні рослини разом з казковою дівчинкою Олею. Обравши правильні твердження ( Кімнатні рослини – прикрашають житло людини – завезені з теплих країн – їх доглядає людина – це фіалка, бегонія, пальма – деякі мають лікувальні властивості – це частинка живої природи в нашому домі) учень закінчує свій алгоритм на привітанні: «Вітаємо! Ти - справжній господар!». При цьому, читаючи хибні твердження (Кімнатні рослини – ростуть в природі – їх можна вирвати в лісі – не потребують догляду – можуть рости на клумбі), школяр усвідомлює і краще запам’ятовує вивчений матеріал.[Додаток, к.8]

Серія карток «Вибери та розподіли» спрямована на вироблення вміння застосовувати індуктивний та дедуктивний методи пізнання дійсності. Учням пропонується розглянути зображення, назвати ці рослини чи тварини, та встановити їх належність до одного з двох центральних об’єктів.Наприклад, при вивченні теми № 29 «Дикі і свійські тварини», вважаю за доцільним використання такої картки. В центрі картки зображено ліс та господарську будівлю. Навколо – зображення тварин ( порося, миша, кінь, їжак, качка, ворона, кролик, корова, ведмідь, курка, лисиця). Учням потрібно назвати зображені тварини, розділити їх на дві групи і вказати стрілочками, де мешкають ці тварини.[Додаток, к.9]

Я вважаю, що добре спланована самостійна робота не перевантажує учнів, а, навпаки, значно полегшує сприйняття і засвоєння ними навчального матеріалу на уроках природознавства. У процесі практичної роботи вчитель має змогу глибше пізнати особистість кожної дитини, виявити її психологічні можливості й особливості, правильно спрямувати здібності.

Таким чином, можна стверджувати, що використання різних форм організації самостійної розумової діяльності в процесі засвоєння знань на уроці природознавства в початковій школі є ефективним засобом формування природознавчої компетентності учнів молодшого шкільного віку. Така робота активізує навчально-пізнавальну діяльність учнів, задовольняє їхні запити та інтереси, доповнює й розширює зміст програмового матеріалу, сприяє його глибшому засвоєнню молодшими школярами.