- •Дипломна робота форми організації навчання природознавству в початковій школі
- •1.1 Урок — основна форма організації процесу навчання
- •1.2 Характеристика позаурочної і позакласної роботи з природознавства в початковій школі
- •1.3 Вибір форм організації навчання у процесі вивчення природознавства
- •2.1 Стан проблеми дослідження в практиці роботи сучасної початкової школи
- •2.2 Методика проведення різноманітних форм роботи під час вивчення природознавства в 3 класі
- •IV. Вивчення нового матеріалу.
- •1. Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про зміст і завдання природознавства в 3 класі.
- •3. Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про значення природи в житті людини та про вплив людини на природу.
- •4. Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про заходи з охорони природи.
- •1. Практична робота.
- •2. Бесіда з елементами розповіді з метою формування понять «хвойні та листяні дерева і кущі».
- •3. Бесіда з елементами розповіді з метою формування уявлень про однорічні, дворічні та багаторічні трав’янисті рослини.
- •V. Завдання додому.
- •I. Організація класу до уроку.
- •V. Вивчення нового матеріалу
- •1. Бесіда з метою формування уявлення про різноманітність тварин у природі, середовище їх існування та будову.
- •2. Розповідь з елементами практичної роботи з метою формування уявлення про види тварин.
- •3. Бесіда з елементами розповіді з метою формування уявлення про тварин — живих організмів та про відмінності тварин від рослин.
- •Vі. Закріплення засвоєних знань, умінь та навичок учнів.
- •1. Робота в зошиті з друкованою основою [33].
- •2. Дидактична гра „Впізнай за описом”.
- •Vіі. Підсумок уроку.
- •Vііі. Завдання додому.
- •1. Індивідуальне усне опитування.
- •V. Вивчення нового матеріалу.
- •1. Практична робота.
- •2. Бесіда з виконанням практичної роботи з метою формування уявлень про значення скелету для організму людини.
- •3. Розповідь з елементами практичної роботи з метою формування уявлень про запобігання викривлення кісток скелета та причини їх виникнення.
- •4. Розповідь з елементами бесіди і практичної роботи з метою формування уявлень про значення м’язів та їх роботу.
- •VII. Підсумок уроку
- •VIII. Завдання додому
- •2.3 Аналіз результатів експериментального дослідження
- •Завдання для опитування учнів за темою «Нежива природа»
- •Завдання для опитування учнів за темою «Зелене диво Землі»
- •Завдання для опитування учнів за темою «Тварини в природі»
- •Завдання для опитування учнів за темою «Людина — живий організм »
- •9. Підсумки вікторини.
- •Актуальність дослідження розвивального навчання.
- •І. Початківці технології розвивального навчання та результати їх досліджень.
- •Способи реалізації технології розвивального навчання
- •Поширення інноваційних педагогічних технологій у сучасній школі на уроках української мови.
- •Педагогічна освіта і потреби сучасної української школи: роль педагогічної освіти у поширенні педагогічних інновацій.
- •Висновок
- •Приклади уроків української мови в початкових класах сучасної школи
- •Конспект уроку.
- •Розвивальні та навчальні можливості освітньої галузі «Природознавство» в 1 класі
- •Навчаю дітей милуватися природою
- •Сучасний урок природознавства у початковій школі
- •Список використаних джерел
- •Форми організації навчання природознавства в початковій школі
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Форми організації навчання у процесі вивчення природознавства у початковій школі
- •Список використаних джерел
- •Організація ігрової діяльності учнів на сучасному уроці природознавства у початковій школі
- •Ігрова вправа «Вірю – не вірю»
- •Дидактична гра «Снігова куля»
- •Дидактична гра „Впізнай за описом”
- •Сюжетно-рольові ігри
- •Екскурсії та особливості їх проведення на уроках природознавства в початковій школі
- •Використання дидактичних ігор на уроках природознавства в початкових класах
- •Література
- •Організація дослідницької діяльності учнів початкових класів
- •Хід уроку
- •V. Вивчення нового матеріалу.
- •Vі. Закріплення і осмислення знань
- •Vіі. Підсумок уроку.
- •Організація навчально-пізнавального процесу на уроках природознавства у початковій школі
- •Екскурсія в природу
- •Хід екскурсії:
- •Хід спостереження:
- •План роботи над проектом:
- •Література
- •Форми проведення навчальних занять з природознавства
- •Список використаної літератури
- •Формування природознавчої компетентності молодших школярів засобами інноваційних підходів до викладання предмета
- •Урок-презентація як одна з форм проведення навчальних занять з природознавства
- •Організація спостережень і досліджень на уроках природознавства і в позаурочний час в 1 класі за новою програмою
- •Організація і проведення екскурсій у початковій школі
- •Екскурсія у ліс
- •Хід екскурсії
- •Дослід і експеримент як методи наукового пізнання природи
- •Список літератури
- •Дослідницька робота молодших школярів під час навчальних екскурсій
- •Ключові компетентності:
- •Предметні компетентності (конкретизовані навчальні цілі, очікувані результати):
- •План уроку-екскурсії
- •Завдання для виконання кожною парою під час екскурсії:
- •Заповніть таблицю:
- •«Галерея вивченого»
- •Використання ікт на уроках природознавстВа
- •Список літератури
- •ДоСлІд – один із важливих методів пізнання природи
- •Дослід – один із важливих методів пізнання природи
- •Список використаних джерел
- •Форми роботи на уроках природознавства
- •Розвиток самостійної розумової діяльності в процесі засвоєння знань на уроці природознавства в 1 класі
- •Використання технології розвитку критичного мислення на уроках природознавства в початковій школі для реалізації компетентнісної спрямованості вивчення предмету
- •Список використаної літератури:
- •Заняття з елементами тренінгу у 3 класі – вимога сьогодення
- •Тема № 5. Методи і засоби навчання
- •1. Поняття про метод і прийом навчання
- •2. Проблема класифікації методів навчання
- •3. Сутність і зміст методів навчання
- •3.1. Характеристика методів навчання на основі зовнішніх форм їх прояву
- •3.2. Характеристика методів навчання за типом пізнавальної діяльності учнів (внутрішня психологічна сторона)
- •3.3. Характеристика методів навчання на основі внутрішнього логічного шляху засвоєння знань
- •3.4. Характеристика методів стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності.
- •3.5. Характеристика методів контролю і самоконтролю в навчанні.
- •4. Проблема вибору методів навчання
- •Література:
- •Тема № 5. Методи і засоби навчання
- •1. Поняття про метод і прийом навчання
- •2. Проблема класифікації методів навчання
- •3. Сутність і зміст методів навчання
- •3.1. Характеристика методів навчання на основі зовнішніх форм їх прояву
- •3.2. Характеристика методів навчання за типом пізнавальної діяльності учнів (внутрішня психологічна сторона)
- •3.3. Характеристика методів навчання на основі внутрішнього логічного шляху засвоєння знань
- •3.4. Характеристика методів стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності.
- •3.5. Характеристика методів контролю і самоконтролю в навчанні.
- •4. Проблема вибору методів навчання
- •Література:
Використання ікт на уроках природознавстВа
Інформаційні технології стають потужним багатофункціональним засобом навчання. Їх використання привчає учня жити в інформаційному середовищі, сприяє залученню школярів до інформаційної культури. Об’єктом методики використання ІКТ у навчальному процесі початкової школи є процес навчання молодших школярів в умовах сучасних загальноосвітніх закладів. Предметом методики використання ІКТ є педагогічні, санітарно-гігієнічні та технічні умови, за яких застосування ІКТ підвищує ефективність навчання.
Сьогодні, з огляду на сучасні реалії, вчитель повинен вносити в навчальний процес нові методи подачі інформації. Виникає питання, навіщо це потрібно?
Мозок дитини, налаштований на отримання знань у формі розважальних програм по телебаченню, тому набагато легше сприйме запропоновану на уроці інформацію за допомогою медіа-засобів. Вже давно доведено, що кожен учень по-різному засвоює нові знання. Раніше вчителям важко було знайти індивідуальний підхід до кожного учня. Тепер з використанням комп'ютерних мереж і онлайнових засобів, школи отримали можливість подавати нову інформацію таким чином, щоб задовольнити індивідуальні запити кожного учня. Необхідно навчити кожну дитину за короткий проміжок часу освоювати, перетворювати і використовувати в практичній діяльності величезні масиви інформації. Дуже важливо організувати процес навчання так, щоб дитина активно, з цікавістю і захопленням працювала на уроці, бачила плоди своєї праці і могла їх оцінити.
Допомогти вчителю у вирішенні цього непростого завдання може поєднання традиційних методів навчання та сучасних інформаційних технологій, у тому числі і комп'ютерних. Адже використання комп'ютера на уроці дозволяє зробити процес навчання мобільним, строго диференційованим та індивідуальним.
Поєднуючи в собі можливості телевізора, відеомагнітофона, книги, калькулятора, будучи універсальною іграшкою, здатною імітувати інші іграшки і самі різні ігри, сучасний комп'ютер, разом з тим, є для дитини рівноправним партнером, здатним дуже тонко реагувати на його дії і запити, такого партнера їй часом не вистачає. З іншого боку, цей метод навчання є досить привабливим і для вчителів: допомагає їм краще оцінити здібності і знання дитини, зрозуміти її, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми і методи навчання.
Одним із головних завдань початкової школи є застосування ІКТ у процесі вивчення більшості навчальних предметів у рамках програми. Основним видом використання комп’ютерно-орієнтованих засобів навчання є їх органічна інтеграція в певні уроки. У цікавій, динамічній, ігровій формі учні молодших класів опановують комп’ютерні засоби, набувають первинних навичок користування пристроями введення-виведення, початковими уміннями й навичками управління комп’ютером та одночасно удосконалюють свої знання з певних навчальних предметів, розвивають пам’ять, просторову уяву, логічне мислення, творчі здібності.
Таким чином, з точки зору дидактики ІКТ дозволяють:
забезпечити зворотній зв’язок в процесі навчання;
зробити навчання більш інтенсивним, головне, ефективним за рахунок реалізації можливостей мультимедіа навчальних систем до дієвого і наочного подання навчального матеріалу;
підвищити унаочненість навчального процесу;
забезпечити пошук інформації із різноманітних джерел;
індивідуалізувати навчання для максимальної кількості дітей з різними стилями навчання і різними можливостями сприйняття;
моделювати досліджувані процеси або явища;
організувати колективну й групову роботи;
здійснювати контроль навчальних досягнень;
створювати сприятливу атмосферу для спілкування
Метою освітньої галузі "Природознавство" є формування природзнавчої компетентності учня шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу, способів навчально-пізнавальної діяльності, розвитку ціннісних орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких
завдань:
виховання соціально активної особистості, яка усвідомлює свою
належність до різних елементів природного середовища, здатна мислити, бережливо ставиться до природи, людей і самого себе;
формування на доступному рівні цілісної природничо-наукової
картини світу, що охоплює систему знань, яка відображає закони і закономірності природи та місце в ній людини;
розвиток розумових здібностей учнів, їх емоційно-вольової
сфери, пізнавальної активності та самостійності, здатності до
творчості, самовираження і спілкування;
забезпечення єдності інтелектуального та емоційного
сприйняття природи з практичною природоохоронною діяльністю;
засвоєння традицій українського народу у відносинах людини з
природою;
Природознавство як навчальний предмет має інтегрований характер, оскільки його зміст утворює система уявлень і понять, відібраних з різних природничих наук на основі ідеї цілісності природи з урахуванням міжпредметних зв'язків у початковій ланці освіти і перспективних зв'язків із природознавчими курсами, що вивчатимуться в наступних класах.
Головною метою освітньої галузі "Природознавство" є формування в учнів уявлення про цілісність природи, виховання гуманної, творчої, соціально активної особистості, здатної екологічно мислити, дбайливо ставитися до природи, розуміти значення життя як найвищої цінності. Вона досягається шляхом постановки й реалізації освітніх, розвивальних і виховних цілей.
Освітні цілі передбачають формування системи уявлень та понять про предмети і явища природи, взаємозв'язки й залежності між ними; предметних умінь на основі засвоєних природознавчих знань; умінь застосовувати спеціальні методи пізнання природи (спостереження, дослід, практична робота).
Розвивальні цілі спрямовані на розвиток розумових здібностей учнів, що відбувається через оволодіння уміннями розумової діяльності: сприймання, логічне і творче мислення, уява, пам'ять, мовлення. А також на розвиток емоційної сфери дітей.
Виховні цілі пов'язані з вихованням особистісних якостей кожного школяра, його екологічної культури, поведінки, адекватної моральним, етичним, естетичним нормам і загальнолюдським цінностям у ставленні до навколишнього світу, прагнення охороняти і примножувати природу рідного краю.
Природознавство - це навчальний предмет, провідним компонентом якого є система природознавчих знань. Зміст і його структурування визначаються загальнодидактичними принципами (гуманізації, особистісно зорієнтованого навчання, науковості, наступності, виховного і розвивального навчання, забезпечення позитивної мотивації учіння, створення умов для самореалізації кожного учня, розвитку його творчої самостійності та соціальної активності) і власне природничими принципами (екологічний, краєзнавчий, українознавчий, планетарний, фенологічний), що реалізуються в єдності.
Програму побудовано за змістовими лініями, які визначені Державним стандартом початкової загальної освіти. Вони є програмовими темами: в 3 класі - "Нежива природа", "Жива природа", в 4 класі - "Планета Земля", "Наша Батьківщина - Україна", "Рідний край".
Зміст тем "Нежива природа" і "Жива природа" (3 клас) включає систему доступних для молодших школярів фактів, уявлень і понять, які на елементарному рівні всебічно відображають сутність компонентів неживої природи (світло і тепло, повітря, вода, гірські породи, ґрунт); живої природи (рослини, тварини, гриби, дроб'янки, людина) та зв'язки й залежності між ними. Природничі знання та вміння названих тем закріплюються, розширюються, поглиблюються, конкретизуються, а головне - застосовуються у наступних темах як опора для розкриття змісту нових понять і встановлення найпростіших закономірностей у природі, чим забезпечується цілісне відображення природи у свідомості молодших школярів. Програма має екологічну спрямованість. Питання охорони природи пронизують увесь зміст, а також вивчаються як самостійні теми.
Педагогічна доцільність використання програмно-методичного забезпечення при вивченні курсу «Природознавство» визначається цілями і завданнями курсу, а також можливостями використання персональних комп'ютерів для вирішення практичних завдань з даного курсу і необхідністю інтенсифікації і індивідуалізації процесу навчання.
Сучасні інформаційні технології здатні моделювати тривимірні віртуальні об'єкти, які, практично, не поступаються за своїми візуальними властивостями їх реальним прототипам. Технологія мультимедіа створює динамічний видовищний сюжет, на розвиток якого може впливати вчитель. Поєднання пізнавального і емоційного процесу може вирішувати ряд проблем, пов'язаних з вивченням курсу «Природознавства».
У цю систему повинні входити програмно-методичне забезпечення і засоби навчання, що функціонують на базі ПК, а також традиційні. Необхідність цього обумовлена спрощенням і здешевленням системи засобів навчання і специфічними функціями звичайних технічних засобів, які неможливо і недоцільно передати комп'ютеру з психолого-педагогічної точки зору.
Засвоєння інформації, формування необхідних знань при будь-якій формі навчання завжди пов'язане з психоемоційним навантаженням. Рівень її компенсації, і, отже, результативність процесу навчання визначається досвідом вчителя і стилем його роботи, а також використовуваними педагогічними прийомами.
Зважаючи на сказане вище, в програмах для курсу «Природознавства» необхідно використовувати в поєднанні з ігровими програмами, стимулюючими досягнення навчальної мети також і контролюючі програми, що моделюють природні процеси та явища і т.д. Функціональне призначення програмного забезпечення полягає в представленні навчальної інформації і направленні навчання з урахуванням індивідуальних можливостей учня.
Однак, комп'ютер слід розглядати скоріше як елемент системи засобів навчання.
При розробці і використанні програмних засобів в навчальних цілях виникає необхідність в створенні комп'ютерних навчально-методичних і інструктивних матеріалів. У них повинні бути включені:
програмні засоби навчального призначення;
інструкції для користувача;
методичні рекомендації з використання програмних засобів для вчителя;
методичні рекомендації для учня.
Розділ програми «Жива природа», що належить до природознавства у початковій школі виокремлюється від інших змістових ліній саме тим, що учні 3-4 класу мають змогу характеризувати звичайні і знайомі їм об'єкти, з якими вони зустрічаються кожного дня. За певних обставин, наприклад недостачі прикладного матеріалу, вчитель в змозі замінити його дидактичними засобами, створеними на комп'ютері. Така зміна буде практично рівносильною. Також використання комп'ютера в навчанні зацікавить учнів і, за умови правильної побудови навчального процесу, забезпечить набагато краще засвоєння матеріалу.
При підготовці до уроку з використанням ІКТ вчитель не повинен забувати, що це урок, а значить складає план уроку виходячи з його цілей. При відборі навчального матеріалу він повинен дотримуватися основних дидактичних принципів: систематичності та послідовності, доступності, диференційованого підходу, науковості та ін. При цьому комп'ютер не замінює вчителя, а тільки доповнює його. Такому уроку властиві :
адаптивність: пристосування комп'ютера до індивідуальних особливостей дитини;
керованість: у будь-який момент можлива корекція вчителем процесу навчання;
інтерактивність і діалоговий характер навчання - ІКТ мають здатність "відгукуватися" на дії учня і вчителя, "вступати" з ними в діалог, що і становить головну особливість методик комп'ютерного навчання;
оптимальне поєднання індивідуальної та групової роботи; підтримання в учня стану психологічного комфорту при спілкуванні з комп'ютером;
необмежене навчання: зміст, його інтерпретації і додаток скільки завгодно великі.
Комп'ютер може використовуватися на всіх етапах: як при підготовці до уроку, так і в процесі навчання: при поясненні (введення) нового матеріалу, закріпленні,повторенні, контролі.
При цьому комп'ютер виконує такі функції:
джерело навчальної інформації;
наочний посібник;
тренажер;
засіб діагностики і контролю.
Уроки з використанням комп'ютера проводяться поряд зі звичайними заняттями, де можливо і доцільно використання комп'ютерів для вирішення приватних завдань уроку, щоб дитина глибше зрозуміла, відчула тему уроку, творчо проявила себе. Кожен комп'ютерний урок є, в принципі, інтегрованим - на ньому, крім завдань предметних вирішуються завдання курсу інформатики .
Основними типами уроків у процесі навчання з інформаційною підтримкою, є:
комбінований урок,
урок - контролю і корекції,
урок вдосконалення знань і умінь .
Для організації навчального процесу слід враховувати наступні умови:
урок повинен проводити вчитель, що володіє комп'ютером.
комп'ютерні завдання мають бути складені у відповідності до змісту навчального предмета та методикою його викладання.
учні повинні вміти поводитися з комп'ютером на рівні, необхідному для виконання комп'ютерних завдань.
Для формування і розвитку ключових компетенцій в контексті інформаційної культури вчителя початкових класів необхідно розробити послідовну, логічно завершену систему навчальних завдань, вибудувану відповідно до зростання повноти, проблемності, новизни, життєвості, практичності. Діяльність учнів у виборі інформації, її обробки, повинна контролюватися вчителем .
Одним із основних видів роботи на уроці є перегляд підготовлених вчителем презентацій. Презентація є інформаційним забезпеченням фронтальної роботи вчителя з класом і складається зі слайдів. Основні форми цієї інформації - текст, малюнки, фото, відео та звуковий або музичний супровід.
Досвід застосування електронних презентацій, виконаних в програмі PowerPoint показав, що підвищується якість уроку. Комп'ютерні презентації - це найсучасніші технології подання інформації. Форми і місце використання презентації на уроці залежать від змісту цього уроку, від мети, яка ставиться на уроці. При вивченні нового матеріалу використання презентації дозволяє ілюструвати навчальний матеріал. Навчальна презентація може представляти собою конспект уроку. У цьому випадку вона складається з основних складових традиційного уроку: зазначається тема, мета, план роботи на уроці, ключові поняття, домашнє завдання. Слайди презентацій можуть містити:
текст;
таблиці;
діаграми, у тому числі організаційні;
фотографії та малюнки;
відеокліпи;
звуковий супровід (музику або голос);
гіперпосилання на інші слайди та документи (презентації, таблиці, діаграми тощо, які знаходяться на даному комп'ютері або в Інтернеті).
Окремі об'єкти слайдів можуть мати ефекти анімації.
На уроках використовуються електронні додатки різного виду:
ілюстрації і демонстрації аудіо-відеоряду;
додатки, що поєднують в собі ілюстративний матеріал і постановку проблемних питань з подальшою перевіркою висунутих припущень і рішень, фронтальну перевірку і самоперевірку знань у вигляді тестів, кросвордів, головоломок;
розробки серії уроків з теми, які дозволяють представити матеріал найбільш повно, вимальовуючи картину цілісного сприйняття світу, успішно інтегруючи різні галузі знань на одному предметі;
розробки електронних додатків до уроків з використанням мови програмування Visual Basic, які дають безпосереднє спілкування учня з комп'ютером (виконуються вчителями, що освоїли об'єктно-орієнтоване програмування).
Презентації PowerPoint демонструють:
на моніторі для невеликого кола осіб (у тому числі в Інтернеті);
на екрані за допомогою мультимедійного проектора;
на екрані за допомогою епідіаскопів, використовуючи прозорі плівки;
на екрані за допомогою діапроекторів, використовуючи
35-міліметрові слайд-фільми;
роздруковують на папері.
PowerPoint має кілька режимів роботи:
звичайний режим;
режим структури;
режим слайдів ;
режим сортувальника.
Окрім PowerPoint вчитель може застосувати і інші програми:
Графічний редактор Paint, що існує для створення растрових зображень.
Word, для створення текстових документів.
Excel, для створення таблиць.
Як вже було сказано вище, продукти всіх цих програм можуть бути взаємопов’язані для кращої подачі матеріалу.
