Дослід – один із важливих методів пізнання природи
Проблема формування людини, здатної гармонійно взаємодіяти з природним середовищем, що її оточує, розглядається в умовах сьогодення як одна з найбільш пріоритетних. Завдання початкового етапу навчання – формування в учнів основ природничо-наукової картини світу.
Людина – частина природи. Інтерес до всього живого закладений у неї від народження, й особливо яскраво це проявляється у дитячому віці. Молодші школярі радіють і сонячному зайчику, і першій весняній квітці, і комасі, що прокинулась від зимового сну, і ластівці, що прилетіла з далеких країв…
Вивчення природи є найкращим засобом для розвитку дитячого розуму, уяви, пам'яті, інтересу, уваги й волі, логічного мислення школярів. З 1 класу починається дослідницька робота, і поглиблюючи її з року в рік, діти починають розуміти серйозність і цінність того, що вони роблять.
Об'єкти експериментів і досліджень для дітей мають бути загадкою, таємницею, яку хочеться розгадати, зазирнути у незвідане. Тут відіграє важливу роль ігрова діяльність. Вона формує умови повного самовиявлення, активності і свободи дій, що поєднується з пізнанням навколишнього середовища, відчуттям краси природи та її гармонії, розвитком почуття любові й турботливого ставлення до її об'єктів.
Для цього потрібно :
довести учням, що в природі взаємозв'язане;
допомогти зрозуміти, для чого людині потрібно знати природні зв'язки.
Однак, природа сама по собі не розвиває і не виховує. «Залишивши людину сам на сам з природою, не варто сподіватися, що вона під впливом навколишнього середовища стане розумнішою, глибоко моральною, непримиренною до зла», - говорив В. Сухомлинський. Він наполягав на активній взаємодії з природою. «Яскраві образи рідної землі повинні пожвавлювати пам'ять дитини протягом усіх років навчання, щоб закони мислення вперше розкривалися не перед класною дошкою, а в полі, на лузі, на лісовій галявині, біля річки».[1, с. ]
Велике значення мають «Уроки серед природи», які формують у дітей знання про природу рідного краю, потребу спілкуватися з нею, розвивати зв'язки між її різноманітними об'єктами, взаємозалежність природи і людини. Уже в початковій школі учні повинні засвоїти. Що життя людини, її матеріальне і духовне благополуччя залежить від стану навколишнього середовища. Формувати екологічну культуру особистості означає виховувати таке ставлення до природи, що перетворює знання морально-етичних норм і правил на внутрішній регулятор її поведінки.
Предметом спостережень і досліджень в початковій школі є птахи – їх зовнішній вигляд, звички, те, чи вони харчуються, як будують гнізда, як літають, виводять пташенят тощо. Увесь час ведуться спостереження за сезонними змінами в природі. Ведуться самостійні спостереження за домашніми тваринами. Для того, щоб діти проводили цю роботу постійно, щоб інтерес не зникав, раз на тиждень вони мають розповісти про результати роботи.
Щоб зацікавити школярів ще більше, пропонується залучити до роботи старших: разом виготовити годівнички для птахів, підготувати місце для зимівлі свійських тварин, доглядати за кроликами тощо.
Об'єктом досліджень учнів початкових класів є Сонце.
Ранок – Сонце низько – прохолодно.
Полудень – Сонце високо – тепло.
Вечір – Сонце низько –холодно.
Сонце високо – тінь коротка.
Сонце низько – тінь довга.
Висновки:
Потрапивши на земну поверхню, сонячні промені нагрівають її та тіла, що на ній знаходяться.
Протягом дня промені по різному нагрівають земну поверхню.
Влітку Сонце знаходиться високо на небосхилі, його промені падають на Землю майже прямовисно, тому сильно і нагрівають.
Отже, нагрівання земної поверхні залежить від висоти Сонця на небосхилі.
П
ротягом
року учні початкових класів стежать,
як змінюється висота Сонця, вимірюючи
довжину тіні від гномона. Практична
робота проводиться на шкільному подвір'ї.
Простим і цікавим є дослідження властивостей води. Тут діти експериментують, спираючись на життєвий досвід. Самі роблять висновки про те, що вода не має запаху, що вона текуча, прозора, має здатність розчиняти окремі речовини (сіль, цукор).
Використовуючи дидактичну гру «Подорож із Краплинкою», в дітей формується уявлення про кругообіг води в природі.
«В озері плескались Краплинки. Пригріло Сонечко, і Краплинки випірнули на поверхню погрітися. Але раптом стали легкими, невидимими і піднялися вгору. Що з ними сталось? (Перетворилися на водяну пару – газоподібний стан води).
Краплинки стали Паринками. Їм сподобалось літати. Вони піднімались все вище і вище, та раптом їм стало дуже холодно. І, диво! – вони знову стали важкими: перетворились на Краплинок .
Деякі Паринки піднялися ще вище, де було дуже холодно, змерзли і перетворились на льодинки і стали Кристалинками. ( Твердий стан води).
З Краплинок, Паринок і Кристалинок високо над Землею утворилась хмара. Затісно їм стало в хмаринці і вони почали виштовхувати одна одну. Завершилася подорож і Краплинки знов потрапили на землю».
Доступним для молодших школярів є дослідження властивостей повітря.
Дослід 1. Повітря рухається. Помахай зошитом перед обличчям і ти в цьому переконаєшся.
Дослід 2. Повітря є у воді, у шпаринках камінців. Про це свідчать бульбашки.
Дослід 3. Повітря заповнює пустоти. В скрученому поліетиленовому мішечку утворюється повітряна подушка.
Д
ослід
4. Повітря не можна побачити.
Висновки про властивості ґрунту учні теж роблять самі, провівши з допомогою вчителя ряд дослідів.
Дослід 1. Якщо в склянку з водою опустити грудочку ґрунту - виходить повітря.
Дослід 2. У воді ґрунт розшаровується на пісок і глину.
Дослід 3. У ґрунті є вода.
Дослід 4. Ґрунт містить перегній.
І ще один висновок учні роблять на основі власних спостережень: для багатьох тварин ґрунт є домівкою.
Захоплюючим для діток є вивчення рослин. Тут є цікавим дослідження видів рослин, їх спільної будови, умов росту. Учні з задоволенням проводять експеримент з рослинами, щоб довести, що для їх росту необхідне світло, тепло, вода. Якщо рослину помістити в коробку з отвором, поливати її, то паросток потягнеться до світла.
Тут доцільно зацікавити дітей ще більше і дати їм завдання для спостережень.
Чи є однаковими природні умови влітку, восени , взимку і навесні?
Чи справді листяні дерева перебувають взимку у стані спокою?
Чому взимку не замерзає суниця, озимі жито і пшениця?
Що утворюється з квітки на дереві?
Які дерева, кущі, трави ростуть біля твого дому?
З молодших класів діти знають, що рослини є провісниками погоди. Їм можна запропонувати перевірити прикмети «Прикметі вір, але й перевір».
Листя на деревах повертається верхнім боком донизу – на дощ.
У чеканні дощової погоди не розкривають своїх пуп'янків троянди, шипшина.
Кульбаби рясно вкрили всю долину – на ясну погоду.
Кульбаба стуляє свою пухнасту голівку – на ясну погідну днину.
Дружній падолист віщує холодну зиму.
Якщо на ялині шишок рясно внизу – будуть ранні морози, якщо вгорі – зима буде коротка.
Зрозуміло, що перші кроки в науку маленькі школярі роблять на уроках природознавства, гортаючи сторінку за сторінкою книгу рідної землі. І перше завдання , яке ставить перед собою педагог, - навчити не просто дивитись, а й бачити, відчувати світ довкола. Тому, організовуючи спостереження, змушуємо дітей помічати поряд дивне і загадкове, приховане від лінивого ока.
Спостерігай за тваринами! Досліди, які тварини є в нашій місцевості? Як їм живеться взимку? Чим ти можеш їм допомогти?
Якими радісними відкриттями стануть для дітей колективні спостереження і дослідження! Вони почують передзвін дощових краплинок, милуватимуться сяйвом золотої осені.
Музика рідної землі. Дивне багатство її барв пробуджують у дітей бажання творити казку. Спостерігаючи за яскравим забарвленням комах, птахів, звірів, учні не задумуються над тим, яку користь таке забарвлення дає живим організмам. Та коли їм запропонувати поміркувати над цим, з'являється багато різних думок і фантастичних пояснень.
Завдання для спостережень.
Поміркуй! Чому комахи мають різне забарвлення?
Завдання для спостережень.
Як поводить себе їжачок, коли йому загрожує небезпека? Як в цьому йому допомагають колючки?
Завдання для спостережень.
Як зайчикові допомагає різна довжина передніх і задніх ніг швидко бігати?
Працюючи не один рік в початковій школі над вивченням природознавства, я роблю висновок, що дитина за своєю природою – дослідник, тому все, що треба – підштовхнути її бажання проводити цікаві досліди. Ознайомлення школярів із природою – один із головних засобів їх розвитку.