- •Поняття про засоби фізичного виховання: характеристика, особливості
- •Фізичне виховання дітей дошкільного віку. Аналіз програм, форми занять, особливості методики.
- •Класифікація фізичних вправ. Типи класифікацій.
- •Фізичне виховання школярів II ступені. Задачі, засоби, особливості методики.
- •Значення і задачі позакласної роботи з фізичної культури. Форми організації. Приблизний план проведення спартакіади школи.
- •Гнучкість і методика її розвитку. Види та стадії розвитку гнучкості. Вправи для розвитку гнучкості.
- •Оздоровчі сили природи як засіб фізичного виховання. Особливості використання. Дозування. Ефект загартовування.
- •Фізичне виховання дітей школи I ступеня.
- •Структура процесу навчання. Етапи, задачі, методи кожного етапу. Особливості засобів, що використовуються на кожному етапі.
- •Гігієнічні фактори як засіб фізичного виховання.
- •Форми організації занять фізичними вправами студентів. Обов’язкові, факультативні, спортивно-масові, фізкультурно-оздоровчі.
- •Організація і зміст роботи з фізичного виховання у позашкільних установах. Задачі, засоби, методи.
- •Переніс навичок, причини цього явища, види переносу. Навести приклади позитивного та негативного переносів.
- •Значення і задачі фізичного виховання студентів. Аналіз програми з фізичного виховання студентів.
- •Механізм формування рухових навичок. Стадії формування. Риси навичок.
- •Критерії орієнтації і первинного відбору. Роль вчителя фізичної культури та батьків.
- •Рухові вміння вищого порядку: визначення поняття, характерні ознаки, значення. Навести приклади.
- •Значення фізичного виховання дорослого населення. Різновиди занять з фізичного виховання дорослого населення.
- •Принцип свідомості і активності. Основні напрямки його реалізації в роботі з учнями.
- •Методика планування фізичного виховання у школі. Почасовий робочий план. Конспект уроку.
- •Фізіологічні, біохімічні і морфологічні основи швидкості.
- •Принцип наочності, вікові особливості його реалізаціъ.
- •Стабілізація швидкості, причини виникнення і шляхи боротьби з нею.
- •Принцип систематичності. Ознаки принципу: регулярність, безперервність, повторність тощо.
- •Професійна фізична підготовка в різних ланках системи фізичного виховання. Фізична вправа – як метод визначення готовності до праці.
- •Методичні особливості роботи з фізичного виховання учнів 16-18 років (школа III ступені).
- •Принцип послідовності і поступовості.
- •Фізичні вправи як метод вивчення здібностей.
- •Методика підвищення аеробних можливостей. Роль емоцій і вольової підготовки при вихованні витривалості.
- •Самостійні заняття фізичними вправами в умовах повсякденного побуту.
- •Адаптація до навантаження, форми підвищення навантажень, особливості проведення занять з урахуванням індивідуальних особливостей.
- •Зміст спортивного тренування дітей. Значення в загальній системі спортивної підготовки орієнтації та відбору.
- •Педагогічний аналіз уроку фізичної культури.
- •Методичні особливості роботи з фізичного виховання з дітьми 10-15 років. Аналіз програми.
- •Педагогічні дослідження у фізичному вихованні. Хронометрування, контрольні випробування тощо.
- •Спортивна орієнтація і відбір визначення поняття, заходи, які включають в спортивну орієнтацію, етапи відбору.
- •Контроль за ходом тренувального процесу, оцінка загальнофізичної, спеціальної, тактичної, теоретичної, психологічної підготовки.
- •Загальна і моторна щільність уроку. Засоби і методи підвищення її ефективності.
- •Особливості виховання витривалості вправ силового характеру.
- •Фактори, які визначають вплив фізичних вправ на організм: об`єм, інтенсивність навантаження.
- •Поняття і терміни: спортивне тренування, тренованість, спортивна форма. Об`єктивні та суб`єктивні показники спортивної форми.
- •Характеристика засобів фізичного виховання (фізичні вправи, природні умови і гігієнічні фактори).
- •Засоби спортивного тренування: змагання, спеціально-підготовчі і загально-підготовчі вправи.
- •Основні поняття теорії та методики фізичного виховання: фізичне виховання, фізичний розвиток, фізична культура, спорт та інші.
- •Методи визначення ефективності уроків фізичної культури: хронометраж, пульсова крива, педагогічний аналіз.
- •Зміст та методика фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми переддошкільного віку (від народження до 3 років).
- •Фізичне виховання учнів спеціальної медичної групи.
- •Методи та принципи спортивного тренування.
- •Методи використання слова. Привести приклади використання методу слова в процесі навчання різновікової групи.
- •Особливості навчання руховим діям відповідно з рішенням завдань фізичного виховання.
- •Зміст спортивного тренування: загальнофізична, спеціальна, тактична, теоретична, психологічна підготовки.
- •Методи регламентації в процесі засвоєння нових рухових дій і в процесі удосконалення дій.
- •Педагогічний аналіз занять фізичною культурою.
- •П.Ф. Лесгафт – засновник вітчизняної системи фізичного виховання. Основні праці п.Ф. Лесгафта.
- •Практичні методи навчання: методи строго регламентованої вправи; методи частково регламентованої вправи.
- •Принцип міцності і прогресування. Вимоги до учнів, що застосовують вправи швидше ровесників.
- •Типова періодизація великого циклу тренування: особливості етапів багаторічної підготовки спортсменів.
- •Основні характеристики техніки фізичних вправ. Особливості раціональної спортивної техніки.
- •Загальна характеристика рухових якостей (поняття, групування, компоненти, фази, віковий розвиток).
- •Класифікація форм занять фізичними вправами. Побудова уроку. Визначення задач уроку: освітніх, оздоровчих, виховних, їх постановка та формулювання.
- •Організація рухової діяльності на заняттях фізичними вправами: фронтальний, груповий, коловий, індивідуальний методи. Привести приклади.
Самостійні заняття фізичними вправами в умовах повсякденного побуту.
Существуют три формы самостоятельных занятий: 1. Ежедневная утренняя гимнастика.
2. Ежедневная физкультпауза. 3. Самостоятельные занятия физкультурой и спортом (не реже, чем 2-3 раза в неделю). Важную роль играет также ежедневное применение различных закаливающих процедур (обтирание, обливание, купание).
.3) Самостоятельные тренировочные занятия можно проводить индивидуально или в группе из 3—5 человек и более. Групповая тренировка более эффективна, чем
индивидуальная. Наиболее доступными и полезными средствами физической тренировки являются ходьба и бег на открытом воздухе в условиях лесопарка; плавание, езда на велосипеде. Ритмическая гимнастика — это комплексы несложных ОРУ, которые выполняются, без пауз для отдыха, в быстром темпе, определяемом современной музыкой. Атлетическая гимнастика — это система ФУ, развивающих силу, в сочетании с разносторонней физической подготовкой. Тренажеры применяются как дополнение к традиционным занятиям ФУ и спортом, делают их более эмоциональными и разнообразными (средство профилактики гипокинезии и гиподинамии, избирательно воздействуют на различные части тела, мышечные группы, дыхательную и ССС, укрепляют и способствуют их развитию, являются хорошим средством восстановления после утомления).
Адаптація до навантаження, форми підвищення навантажень, особливості проведення занять з урахуванням індивідуальних особливостей.
Нагрузки, применяемые в процессе физической подготовки, выполняют роль раздражителя, возбуждающего приспособительные изменения в организме. Не обновляя упражнения, нельзя приобрести достаточно широкий круг жизненно важных умений и навыков. По мере обновления упражнений становится богаче запас двигательных умений и навыков, благодаря чему легче осваивать новые формы двигательной деятельности и совершенствовать приобретенные ранее умения и навыки. Наряду с усложнением форм двигательной деятельности в процессе физического воспитания должны возрастать все компоненты физической нагрузки (сила, быстрота, выносливость). Систематическая тренировка подготавливает организм к адаптации к нагрузкам. Степень положительных изменений, происходящих в организме под воздействием ФУ, пропорциональна объему и интенсивности нагрузок. Ответные реакции организма на одну и ту же нагрузку не остаются неизменными. По мере приспособления к данной нагрузке биологические сдвиги, вызываемые ею, становятся меньше. Функциональные возможности организма, возросшие в результате приспособления к неизменной работе, позволяют ему теперь справляться с той же работой более экономно, с меньшим напряжением функций. В этом и состоит биологический смысл адаптации к нагрузкам. 1. Формы постепенного повышения нагрузок: прямолинейно- восходящая, ступенчатая и волнообразная. В условиях школьного урока нагрузка должна быть оптимальной для каждого ученика.