- •1. Періодизація української культури.
- •2. Культура духовна і матеріальна.
- •3. Функції культури.
- •4. Стоянки первісних людей на території України.
- •5. Трипільська культура.
- •6. Культура скіфів.
- •7. Культура стародавніх слов’ян.
- •8.Формування та основні риси кам’яної доби.
- •9.Мистецтво кам’яної доби на території України.
- •10.Біблія в культурі українського народу.
- •11.Українські переклади Біблії.
- •12.Античний світ та характерні риси його культури.
- •13.Монументальний живопис, вазопис, скульптура в античних містах-полісах.
- •14.Українські скульптори (й.Г.Пінзель, і.Кавалерідзе, л. Позен, м. Микешин, о.Архипенко).
- •15. Особливості античної міфології.
- •16.Слов’янська міфологія.
- •17.Архітектура Київської Русі.
- •18.Середньовіччя як епоха в історії світової та української культури.
- •19.Основні стилі Середньовіччя: візантійський, романський і готичний.
- •20.Українська культура в епоху середньовіччя: дохристиянська і християнська.
- •21.Творчість й.Г. Пінзеля.
- •22.Християнське мистецтво: книжкова мініатюра, іконопис, найвідоміші пам’ятки Русі, їх оздоблення.
- •23.Фольклор і народна культура.
- •24.Українська народна пісня, її виконавці і популяризатори. Літературні пісні, що стали народними.
- •25.Кобзарське мистецтво і його найвидатніші представники.
- •26.Звичаї та обряди українців.
- •27.Гуманізм як ціннісна основа культури Відродження.
- •28.Титани європейського Відродження.
- •29.Українське культурне піднесення кінця хv – початку хvіі ст.
- •30.Вишивка. Килимарство
- •31.Писанкарство. Різьба по дереву.
- •32.Кераміка. Вироби зі скла.
- •33.Народна архітектура.
- •34.Українське національне вбрання.
- •35.Стиль бароко у світовому мистецтві.
- •36.Визначальні риси українського бароко, козацьке бароко.
- •37. Братські школи. Острозька та Києво-Могилянська академії.
- •38.Іван Мазепа – гетьман-будівничий, поет.
- •39.Г.Сковорода – філософ, письменник, музикант.
- •40.Режисер та скульптор і.Кавалерідзе.
- •41.Визначні діячі української музики хvіі – хvііі ст. (м. Дилецький, м. Березовський, а. Ведель, д. Бортнянський).
- •42. М.Лисенко та розвиток української музичної культури хіх – початку хх ст.
- •43. Вклад українців у світове оперне мистецтво.
- •44.Зірки української естради.
- •45.Епоха Просвітительства в Європі і в Україні.
- •46.Стиль рококо і класицизм в європейському та українському мистецтві.
- •47.Стильові течії в європейському та українському мистецтві кінця хvііі – першої половини хіх ст.: романтизм; сентименталізм, реалізм.
- •48.Стильові течії в європейському та українському мистецтві другої половини хіх ст.: 1) натуралізм; 2) імпресіонізм, 3) символізм, 4) неореалізм.
- •49.Українське мистецтво хіх ст.: архітектура, образотворче мистецтво, музика, театр корифеїв.
- •50.Т.Шевченко-художник.
- •51.Катерина Білокур і її доля.
- •52.Творчість Марії Приймаченко.
- •53.Скульптор і художник Олександр Архипенко.
- •54.Мистецтво Тетяни Яблонської.
- •55.Театр корифеїв.
- •56.Реформатор українського театру Лесь Курбас.
- •57.Театральна родина Стадників.
- •58.Модернізм як стильова течія у світовому та українському мистецтві.
- •59.Історичний авангардизм. Неоавангардизм.
- •60.Злети і втрати української культури хх ст.
- •61.«Розстріляне Відродження».
- •62.«Відлига» і поява «шістдесятників».
- •63.Постмодернізм в українському мистецтві к. Хх – поч.. Ххі ст.
- •64.Вклад Олександра Довженка у світове кіно.
- •65.Актор, режисер, сценарист Іван Миколайчук.
- •66.Артист театру і кіно Богдан Ступка.
- •67.Велико-Сорочинський іконостас.
- •68.Картина «Катерина» т.Шевченка.
- •69.Скит Манявський як духовна пам’ятка.
- •70.Софія Київська. Мозаїки і фрески Софії Київської.
- •71.Кирилівська церква: її побудова та реставрація.
- •72.Почаївська лавра: історія створення, святині, стилі побудови основних церков.
- •73.Києво-Печерська лавра.
- •74.Зарваниця.
- •75.Замки України.
- •76.Фортеці України.
- •77.«Цар-колос» к.Білокур.
- •78.«Українська ніч» а.Куїнджі.
- •79.Андріївська церква.
- •80.Палаци у Качанівці, Сокиринцях.
- •81.Саркофаг Ярослава Мудрого.
- •82.Скіфська золота пектораль.
- •83.Будинок з химерами в. Городецького.
- •84.Знаменитий фільм «Тіні забутих предків» с. Параджанова.
- •85.Фільм «Земля» о. Довженка.
- •86.Вірш в. Сосюри «Любіть Україну» і його доля.
- •87.Кіноповість «Україна в огні» о. Довженка, її історія.
- •88.Картина «Запорожці пишуть листа турецькому султану».
- •89.Ікона Волинської Богоматері. Ікона Хомської Богоматері.
- •90.Цикл анімаційних фільмів в.Дахна про козаків.
34.Українське національне вбрання.
Характер одежі зумовлюється природніми й господарськими чинниками, етнічно-національними традиціями, історією та іноземними впливами. Він видозмінюється також у межах однієї території залежно від матеріально стану людини чи групи людей, їх становища у суспільстві. Національні традиції та суспільна мораль, а також релігійні переконання усталили вимоги до одежі на будень чи свято, до певної роботи чи ритуалу, узалежнили від статі і віку. Комплекс чоловічого одягу в основі своїй складався з полотняної сорочки і штанів, безрукавки, верхнього одягу, поясів, взуття, головних уборів. Жіночий комплекс, як і чоловічий, включав домоткану сорочку, поясний одяг, пояси, безрукавки, верхній одяг, головні убори, взуття і прикраси. Найсуттєвішою ознакою одягу є крій. У ХІХ столітті на всіх етнічних українських землях зберігається традиційне народне вбрання, сформоване в ансамблевий комплекс, - стрій. Сорочка. Матеріалом для сорочки є полотно. Сорочка багато орнаментується вишивкою. Головне місце вишивання рукав. Одежа нижньої половини тіла. Однією з найважливіших частин, що завершує одяг, є пояс. Однобарвні плетені пояси збереглися на Поліссі. Шовкові пояси мають козацьке походження. Шкіряні пояси найуживаніші в горах .Штани шиють із грубого полотна на літо, із сукна - на зиму. Жіноча поясна одежа. Найдавнішим її типом є чотирикутне вовняне полотнище, що ним жінка обгортає стан, видовжуючи форму фіґури. Найпишнішою святковою формою цієї одежі є плахта, що складається з двох вовняних рушників , по боках до половини зшитих разом. Поверх обгортки чи плахти вдягається запаска - попередниця. Спідниця є одежею новішого типу, але ж прийшла в Україну досить давно.До жіночої одежі належать також так звані "зав`язки", "навої" та "завої", що ними обмотують ноги по щиколотки.
35.Стиль бароко у світовому мистецтві.
Баро́ко— стиль у європейському мистецтві (живопису, скульптурі, музиці, літературі) та архітектурі початку 16 — кінця 18 ст. Хронологічно бароко слідує за Ренесансом, йому спадкує Класицизм. За естетичним визначенням, бароко — стиль, що виникає на хвилі кризи гуманізму і народження маньєризму. Він висловлює бажання насолоджуватись дарунками життя, мистецтва і природи. Якщо ренесанс мав незначне поширення в країнах за межами Західної Європи, то з доби бароко почалося справжнє поширення європейської цивілізації на інші континенти. Бароко в перекладі з італійської означає «чудернацький». Великого значення в цей час набули церемоніали, етикет, ушляхетнення образу життя й зовнішнього вигляду людини. Ці постулати знайшли своє відображення в мистецтві. Основні риси стилю бароко — парадність, урочистість, пишність, динамічність. Особливо необхідно відзначити прагнення до синтезу мистецтв — взаємопроникнення архітектури, скульптури, живопису й декоративного мистецтва. Архітектура бароко відрізняється просторовим розмахом, плавністю й складним поєднанням криволінійних форм, злиттям об'ємів у динамічну масу, багату на скульптурний декор. Часто зустрічаються розгорнуті колонади, пілястри. Куполи набувають складних форм, стають багатоярусними. Характерні деталі бароко — теламот (атлант), каріатида й маскарон.Батьківщиною бароко вважається Італія та її такі визначні мистецькі центри, як Рим, Мантуя, в меншій мірі Венеція і Флоренція — де зберігаються перші зразки бароко в архітектурі, скульптурі, живописі.
