- •1. Періодизація української культури.
- •2. Культура духовна і матеріальна.
- •3. Функції культури.
- •4. Стоянки первісних людей на території України.
- •5. Трипільська культура.
- •6. Культура скіфів.
- •7. Культура стародавніх слов’ян.
- •8.Формування та основні риси кам’яної доби.
- •9.Мистецтво кам’яної доби на території України.
- •10.Біблія в культурі українського народу.
- •11.Українські переклади Біблії.
- •12.Античний світ та характерні риси його культури.
- •13.Монументальний живопис, вазопис, скульптура в античних містах-полісах.
- •14.Українські скульптори (й.Г.Пінзель, і.Кавалерідзе, л. Позен, м. Микешин, о.Архипенко).
- •15. Особливості античної міфології.
- •16.Слов’янська міфологія.
- •17.Архітектура Київської Русі.
- •18.Середньовіччя як епоха в історії світової та української культури.
- •19.Основні стилі Середньовіччя: візантійський, романський і готичний.
- •20.Українська культура в епоху середньовіччя: дохристиянська і християнська.
- •21.Творчість й.Г. Пінзеля.
- •22.Християнське мистецтво: книжкова мініатюра, іконопис, найвідоміші пам’ятки Русі, їх оздоблення.
- •23.Фольклор і народна культура.
- •24.Українська народна пісня, її виконавці і популяризатори. Літературні пісні, що стали народними.
- •25.Кобзарське мистецтво і його найвидатніші представники.
- •26.Звичаї та обряди українців.
- •27.Гуманізм як ціннісна основа культури Відродження.
- •28.Титани європейського Відродження.
- •29.Українське культурне піднесення кінця хv – початку хvіі ст.
- •30.Вишивка. Килимарство
- •31.Писанкарство. Різьба по дереву.
- •32.Кераміка. Вироби зі скла.
- •33.Народна архітектура.
- •34.Українське національне вбрання.
- •35.Стиль бароко у світовому мистецтві.
- •36.Визначальні риси українського бароко, козацьке бароко.
- •37. Братські школи. Острозька та Києво-Могилянська академії.
- •38.Іван Мазепа – гетьман-будівничий, поет.
- •39.Г.Сковорода – філософ, письменник, музикант.
- •40.Режисер та скульптор і.Кавалерідзе.
- •41.Визначні діячі української музики хvіі – хvііі ст. (м. Дилецький, м. Березовський, а. Ведель, д. Бортнянський).
- •42. М.Лисенко та розвиток української музичної культури хіх – початку хх ст.
- •43. Вклад українців у світове оперне мистецтво.
- •44.Зірки української естради.
- •45.Епоха Просвітительства в Європі і в Україні.
- •46.Стиль рококо і класицизм в європейському та українському мистецтві.
- •47.Стильові течії в європейському та українському мистецтві кінця хvііі – першої половини хіх ст.: романтизм; сентименталізм, реалізм.
- •48.Стильові течії в європейському та українському мистецтві другої половини хіх ст.: 1) натуралізм; 2) імпресіонізм, 3) символізм, 4) неореалізм.
- •49.Українське мистецтво хіх ст.: архітектура, образотворче мистецтво, музика, театр корифеїв.
- •50.Т.Шевченко-художник.
- •51.Катерина Білокур і її доля.
- •52.Творчість Марії Приймаченко.
- •53.Скульптор і художник Олександр Архипенко.
- •54.Мистецтво Тетяни Яблонської.
- •55.Театр корифеїв.
- •56.Реформатор українського театру Лесь Курбас.
- •57.Театральна родина Стадників.
- •58.Модернізм як стильова течія у світовому та українському мистецтві.
- •59.Історичний авангардизм. Неоавангардизм.
- •60.Злети і втрати української культури хх ст.
- •61.«Розстріляне Відродження».
- •62.«Відлига» і поява «шістдесятників».
- •63.Постмодернізм в українському мистецтві к. Хх – поч.. Ххі ст.
- •64.Вклад Олександра Довженка у світове кіно.
- •65.Актор, режисер, сценарист Іван Миколайчук.
- •66.Артист театру і кіно Богдан Ступка.
- •67.Велико-Сорочинський іконостас.
- •68.Картина «Катерина» т.Шевченка.
- •69.Скит Манявський як духовна пам’ятка.
- •70.Софія Київська. Мозаїки і фрески Софії Київської.
- •71.Кирилівська церква: її побудова та реставрація.
- •72.Почаївська лавра: історія створення, святині, стилі побудови основних церков.
- •73.Києво-Печерська лавра.
- •74.Зарваниця.
- •75.Замки України.
- •76.Фортеці України.
- •77.«Цар-колос» к.Білокур.
- •78.«Українська ніч» а.Куїнджі.
- •79.Андріївська церква.
- •80.Палаци у Качанівці, Сокиринцях.
- •81.Саркофаг Ярослава Мудрого.
- •82.Скіфська золота пектораль.
- •83.Будинок з химерами в. Городецького.
- •84.Знаменитий фільм «Тіні забутих предків» с. Параджанова.
- •85.Фільм «Земля» о. Довженка.
- •86.Вірш в. Сосюри «Любіть Україну» і його доля.
- •87.Кіноповість «Україна в огні» о. Довженка, її історія.
- •88.Картина «Запорожці пишуть листа турецькому султану».
- •89.Ікона Волинської Богоматері. Ікона Хомської Богоматері.
- •90.Цикл анімаційних фільмів в.Дахна про козаків.
7. Культура стародавніх слов’ян.
Давні слов’яни були язичниками. Вони поклонялися річкам, озерам, болотам, колодязям та силам природи. Найвищий бог виступає під різними назвами: Перун – бог громів, Хорс – сонця, Сварог та його син Сварожич – вогню, Дажбог – добробуту, Велес – худоби, Стрибог – вітру. Богам приносили жертви, просили їх про багаті врожаї, дощі, захистити від блискавки та грому.Виникнення писемності у східних слов’ян було зумовлено об’єктивними причинами, основна з яких – необхідність задовольняти потреби у спілкуванні. Стародавні русичі були неперевершеними майстрами дерев’яної скульптури та архітектури. У Києві було побудовано кам’яний князівський палац, стіни якого прикрашали фрески, мозаїка, інкрустації з різнокольорових порід порфіру та мармуру.Ювелірні вироби слов’яни робили зі срібла. Знайдені срібні фігурки коней з золотими гривами та копитами і фігурки чоловіків у слов’янському одязі з вишивкою на сорочці. Під Черніговом, де Чорні Могили, знайдені мистецькі шедеври – ритони (стародавній посуд для вина у вигляді турових рогів).Популярним у слов’ян було музичне мистецтво. Були знайдені різноманітні музичні інструменти – гудки, свирілі, гуслі, бубни, флейти, труби тощо. Свиріль – інструмент, що складався з кількох сопілок. Гуслі були подібні до арфи
8.Формування та основні риси кам’яної доби.
Кам'яна́ доба — великий доісторичний період часу, впродовж якого люди широко використовували камінь для виготовлення знарядь праці, була відсутня технологія обробки металу, використовувалась такождеревина, кістка, на пізнішому етапі з'явилась обробка глини, з якої робили посуд.Кам’яна доба ділиться на: палеоліт-мезоліт-неоліт.
Можна говорити про кам'яну добу в цілому, як про період для всього людства, хоча в деяких культурах доти не з'явилася металургія, поки вони не зіткнулися з впливом технологічно розвиненіших цивілізацій.
Палеоліт Період найдавнішої історії людства, що охоплює епоху з моменту виділення людей з тваринного стану і появи первіснообщинного ладу до остаточного відступу льодовиків За часів палеоліту люди жили разом у невеликих громадах, таких як племена і займалися збиранням рослин і полюванням на диких тварин
Мезоліт Період між палеолітом і неолітом, X-VI тисяч років до нашої ери. Період почався з завершення останнього льодовикового періоду і тривав протягом підвищення рівнясвітового океану, що викликало необхідність людей адаптуватися до навколишнього оточення і знаходити нові джерела свого прожитку.
9.Мистецтво кам’яної доби на території України.
У первісному суспільстві зароджується мистецтво. Питання про його виникнення дуже складне. Існують теорії, які зводять мистецтво до побічних результатів релігійної практики, художнього інстинкту, потреби в розвагах тощо. На думку багатьох дослідників переважає теорія, згідно з якою мистецтво, так само як мислення й мова, прикладні знання, з’явилося у зв’язку з трудовою діяльністю людини. Відображаючи досвід людського колективу, мистецтво сприяло його емоційному узагальненню, процесу передавання нащадкам. Мистецтво супроводжувало людину від народження до смерті. Можна назвати такі види первісного мистецтва як наскельні зображення, ритуальні танці, різні дійства, стародавні форми міфологічної творчості, дрібна пластика.Первісне мистецтво мало практичне, обрядове та магічне значення, але здатність створити твори із обмежених матеріальних засобів вказують на високий інтелектуальний рівень.До незвичайних творінь того часу можна віднести кам’яну архітектуру – мегалітичні споруди, які починають створювати у 5 тис. до н.е., а особливого поширення вони набувають у 3 тис. до н.е. Виділяють кілька типів мегалітів:
менгір (від бретонського men – камінь і hir – довий* – вертикально закопаний в землю довгий камінь (від 1 до 20 метрів заввишки*. Ряди менгірів утворюють довгі алеї;
триліт – мегалітична конструктивна ланка, що складається з трьох каменів: двох вертикальних і горизонтального, що лежить зверху на них;
кромлех – мегалітична споруда культового призначення з великих кам’яних блоків, що утворюють одне чи декілька кіл;
дольмен (від бретонського tol – стіл і men – камінь* – мегалітична споруда у вигляді великого кам’яного ящика, накритого плоскою плитою
