80.Палаци у Качанівці, Сокиринцях.

Пам'ятка садово-паркового мистецтва ХIХ століття. Прекрасний старовинний палац і англійський ландшафтний парк з озерами, парковими спорудами і скульптурами… У 1719 р. коли Сокиринці перейшли у володіння родини Галаганів. Через сторіччя у 1823 р. садиба перейшла до Павла Григоровича Галагана, за наказом якого у 1830-х рр. і було зведено палац та парковий комплекс. Розробкою та проектуванням ансамблю займався Павло Дубровський. Разом з ним працював відомий австрійський садівник В.Бістерфельд. Були споруджені палац, ротонда, готичний місток, альтанка та оранжерея. Палац складається з 3 корпусів – центрального, який прикрашений куполом та восьмиколонним портиком, та двох бокових. У палаці було 60 кімнат. Включно до Першої світової війни в Сокиринській садибі була доба розквіту. Сучасники називали маєток Галаганів «Українським Парнасом» за те, що тут діяв кріпацький театр і хор, а також частими гостями були відомі діячі культури та мистецтва (поет і художник Т. Шевченко, художник Л.М.Жемчужников, композитор М.В. Лисенко, кобзар О.М.Вересай)Мармурові статуї, сонячні галявини, підвісний місток і альтанка-ротонда, що стоїть на пагорбі з невеличким гротом. Всередині – бальна зала з колонами й ліпним декором, великий хол і парадні східці. Вишуканий ампірний палац здається невеликим, хоча разом із флігелем містить більше 60 кімнат.Це – родовий маєток Галаганів у Сокиринцях, який у 19 ст. був одним із культурницьких осередків України. Гостями родини Галаганів були Тарас Шевченко й Пантелеймон Куліш, Павло Чубинський і Лев Жемчужніков. А ще тут грав найвідоміший український кобзар Остап Вересай, викуплений Григорієм Галаганом із кріпацтва.Дендрологічний парк “Тростянець” і сьогодні є неперевершеним шедевром садово-паркового мистецтва, за своєю красою він не має рівних в Україні. Годинами можна милуватись цією незайманою красою ландшафтів, де майстерно поєднані мальовничі галявини з водною поверхнею ставків та гористим рельєфом і рослинним розмаїттям. Його заснував у 1830-х роках Іван Михайлович Скоропадський - нащадок гетьмана України Івана Скоропадського.В старовинному парку збереглись споруджені І.М.Скоропадським два флігелі, в яких жили гості: артисти, художники та інші видатні особистості. Зокрема, відомий художник Микола Миколайович Ге. Подорожуючи по парку ви зустрінете на своєму шляху “чарівну” дерев’яну лавочку. Потрібно на неї сісти, заплющити очі і загадати бажання. Кажуть, що воно обов’язково збудеться. А ще в дендропарку є загадкова колона смутку “Розбита надія”.Час підкріпитися – обід в мисливській паланці. І ще один маленький історичний екскурс у приватному музеї Скоропадських. Тут зібрані деякі речі, збережені з маєтку у Тростянці, а також інші цікаві знахідки й стародавні предмети.І ось іще одна дворянська садиба гостинно відкриває свої в’їзні ворота. Качанівка гарна завжди, але навесні якось по-особливому. Достатньо тільки пройтися по парку, де вдихнути цей неповторний аромат весни… і не захочеться повертатися до Києва. Тут вам розкажуть, як дочка господарів влітку з церкви до палацу їхала на санях (по цукру!). Якщо маєте музичний талант, то запропонують присісти за рояль в залі, де вперше звучали теми опери «Руслан і Людмила» у виконанні самого автора – М. Глінки. За символічну оплату можна зробити безліч фото інтер’єрів палацу, а також численних паркових споруд.Адже у Качанівці є на що подивитися. Окрім білосніжного романтичного палацу з флігелями є ще водонапірна вежа, будинки електростанції та електротехніка, казарма, телятник і свинарник, льодовня і каретня – цілий маєтковий комплекс, найкраще в Україні збережений до наших днів. В Качанівському альбомі для гостей залишили автографи М.Гоголь, П.Куліш, М.Костомаров, Т.Шевченко, М.Максимович, М.Врубель, Д.Яворницький, М.Маркевич – створене родиною Тарновських культурно-мистецьке середовище приваблювало кращих представників творчої інтелігенції.