- •Тема 1. Філософія, її предмет, проблематика і структура
- •1. Поняття світогляду. Раціональні і нераціональні елементи світогляду..
- •2. Світогляд як форма суспільної самосвідомості людини і спосіб духовного освоєння світу.
- •3.Історичні типи світогляду: міф, релігія, філософія, наука
- •4. Національне та загальнолюдське в світогляді. Поняття ментальності.
- •5. Риси української ментальності та їх відображення в світогляді. Українська міфологія.
- •7.Виникнення філософії: Індія, Китай, Греція
- •8. Особливості формування та основні етапи розвитку укр. Філософії
- •9. Предмет філософії. Зміна предмету філософії в ході її історичного розвитку.
- •10. Етапи розвитку філософії: класична, некласична (модерна), постмодерна філософія.
- •11. Функції філософії. Філософія і філологічні науки.
- •Тема 2 . Реальність і буття.
- •12. Погляди Платона. Поміркований реалізм Арістотеля.
- •13. Феноменалізм і.Канта
- •14. Абсолютний ідеалізм Геґеля.
- •15. Механістичний матеріалізм 17-18 ст.Ст. Антропологічний матеріалізм, діалектичний і історичний матеріалізм
- •16. Дуалізм начал в китайській і індійській філософії. Дуалізм Декарта.
- •17. Боротьба проти метафізики. А.Шопенгауер. Ф.Ніцше.
- •18. Феноменологія. Герменевтика.
- •19. Постмодерн і "прощання з метафізикою".
- •20. Свідомість і несвідоме, проблема їх існування.
- •21) Структура свідомості та самосвідомість
- •22) Свідомість і мова. Л. Вітгенштайн
- •25) Теорія архетипів к. Юнга
- •27. Сутність свободи. Свобода вибору. Право на свободу.
- •Тема 5.Філософія суспільства 28. Суспільство як продукт взаємодії індивідів. М.Вебер і к.Поппер.
- •29. Концепції індустріального і постіндустріального, технотронного та інформаційного суспільства. Концепція індустріального суспільства.
- •30. Етнос і нація. Теорії нації.
- •Теорії нації.
- •31. Етнонаціональний розвиток України.
- •32.Концепції історичного розвитку суспільства за ф. Фукуямою.
- •Тема 6.Філософія історії
- •33. Історія суспільства як предмет філософського пізнання.
- •34. Стадійні моделі історії. Гегель і Маркс. Ю.Габермас
- •Хвилі цивілізаційного розвитку
- •35. Цивілізаційна унікальність розвитку людства. О.Шпенглер. Д.Тойнбі
- •36. Європа як філософське поняття. Україна і Європа.
- •38. Роль інтуїції в пізнанні. Інтелект і інтуїція: а.Бергсон.
- •39. Поняття пізнання. Види знання.
- •40. Повсякденне знання і повсякденна мова.
- •44 Ютоно-картезіанська парадигма.
- •45) Рівні наукового пізнання і критерії їх розрізнення.
- •46) Поняття методу пізнання. Методологія як теорія методу.
- •47) Наука і логіка.
- •48) Загальні методи пізнання. Індуктивний метод.
- •49)8.9. Методи пізнання в мовознавчих науках, в теорії перекладу
- •52. Свобода як умова буття вартостей. Проблема ієрархії вартостей.
- •Дифузіонізм
- •56. Етнолого-історичні теорії української культури (п. Куліш, і. Чубинський, м. Антонович, і. Огієнко, і. Мірчук).
- •58.Постмодерна культура у рефлексіях р. Барта, у. Еко, ж. Дерріди, ф. Фукуями.
- •59. Культура і цивілізація.
- •60. Негативні стереотипи сприйняття української культури
35. Цивілізаційна унікальність розвитку людства. О.Шпенглер. Д.Тойнбі
Концепція локальних культур О. Шпенглера
Освальд Шпенглер (1880-1936) - німецький філософ, історик, культуролог. Його книга "Захід Європи", написана в 1914 році і опублікована в 1917 стала однієї із самих популярних у світі; вона видавалася 20 разів відразу після виходу, її називали "духовним наркотиком", "філософським шлягером". Очевидно, трапилося це тому, що Шпенглер не тільки правдиво розповів про сучасну епоху, але і проникливо пророчив багато протиріч майбутнього.
До вивчення історії, вважав філософ, не можна підходити з позицій строгого наукового аналізу; в історії головне - уловити унікальність, а в цьому інтелект неспроможний - потрібна інтуїція. Зрозуміти, оцінити культуру можна тільки зсередини, відчувши її.
У Шпенглера немає поняття "людство" - є окремі народи (культури). Він вважав, що кожна культура виростає на основі власного "прафеномена" - способу переживання життя і живе приблизно 1200-1500 років по певному "біологічному ритму" (народження, дитинство, молодість, зрілість, старість). У житті культури Шпенглер виділяв два основних етапи.
1. Етап підняття культури - органічна еволюція.
2. Етап занепаду культури - цивілізація - механічний тип еволюції; для нього, зокрема, характерно:
- окостеніння творчих початків;
- омасовлення життя (символ омасовлення - міста);
- глобалізація (принцип простору перемагає принцип часу, звідси неминучі світові війни)',
- бездуховність життя (перехід від творчості до спорту, від літератури - до вар'єте, від героїв - до інженерів, заміна поезії механікою).
Шпенглер ще в 1914 році пророчив другу світову війну і практично всі глобальні проблеми нашої епохи.
Концепція локальних цивілізацій А. Тойнбі
Арнольд Тойнбі (1889-1975) - англійський філософ, історик вважав, що всесвітню історію людині не дано зрозуміти; це - область божественного бачення. Логіку розвитку можна осягнути тільки стосовно окремих цивілізацій. Одиниця вивчення історії - окремо взяте суспільство. Суспільства діляться на два типи:
- перший тип - "примітивні";
- другий тип - "цивілізаційні".
Розвиток суспільства здійснюється через "мімесис" - наслідування. Перший тип - це суспільства, які дозволяють старим, минулому, опиратися на традиції і авторитет предків. Другий тип наслідує своїм героям, лідерам, творчим особистостям. Герої створюють динаміку розвитку, вони здатні концентрувати енергію і відповідати на "виклик" історії. Тойнбі вважає, що людина досягає цивілізації не внаслідок біологічного дарування (спадковості) або сприятливих умов географічного оточення, а у відповідь на виклик в ситуації особливих труднощів, що надихає його на безпрецедентне дотепер зусилля. Таким чином, внутрішній механізм історії, по Тойнбі, можна представити: виклик відповідь. "Виклики", на його думку, діляться на три види:
1. Несприятливі погоди і умови (наприклад, болота в дельті Ніла - виклик для древніх єгиптян, ліси і морози - для росіян).
2. Напад іноземців .
3. Гниття попередніх цивілізацій (наприклад, падіння елліноримської цивілізації викликало до життя злет Візантійської і Європейської культур).
Таким чином, навіть коротке перерахування концепцій прогресу дає уявлення про їх розмаїтість і різну методологічну спрямованість.
Як це пояснити? Можливо, суспільна наука перебував ще "у пелюшках" і пробув різні гіпотези, що пояснюють сутність розвитку суспільства; а може бути, розвиток суспільства настільки різноманітний, різноплановий, що всі ці концепції, які відображають одну з його сторін, граней, володіють істиною (кожна по-своєму і своєю)?
Ці питання, як і багато інших в філософії, ми залишимо відкритими, але не як доказ безсилля власного розуму, а як стимул для його подальшого розвитку.
Поповніть свій словник:
прогрес, регрес, ескалаторна модель історії, древо видна модель історії, критерій прогресу, суспільно-економічна формація, базис, надбудова, технократичні концепції прогресу, постіндустріальне суспільство, культурно-цивілізаційний циклізм, культурно-історичний тип.
