- •Тема 1. Філософія, її предмет, проблематика і структура
- •1. Поняття світогляду. Раціональні і нераціональні елементи світогляду..
- •2. Світогляд як форма суспільної самосвідомості людини і спосіб духовного освоєння світу.
- •3.Історичні типи світогляду: міф, релігія, філософія, наука
- •4. Національне та загальнолюдське в світогляді. Поняття ментальності.
- •5. Риси української ментальності та їх відображення в світогляді. Українська міфологія.
- •7.Виникнення філософії: Індія, Китай, Греція
- •8. Особливості формування та основні етапи розвитку укр. Філософії
- •9. Предмет філософії. Зміна предмету філософії в ході її історичного розвитку.
- •10. Етапи розвитку філософії: класична, некласична (модерна), постмодерна філософія.
- •11. Функції філософії. Філософія і філологічні науки.
- •Тема 2 . Реальність і буття.
- •12. Погляди Платона. Поміркований реалізм Арістотеля.
- •13. Феноменалізм і.Канта
- •14. Абсолютний ідеалізм Геґеля.
- •15. Механістичний матеріалізм 17-18 ст.Ст. Антропологічний матеріалізм, діалектичний і історичний матеріалізм
- •16. Дуалізм начал в китайській і індійській філософії. Дуалізм Декарта.
- •17. Боротьба проти метафізики. А.Шопенгауер. Ф.Ніцше.
- •18. Феноменологія. Герменевтика.
- •19. Постмодерн і "прощання з метафізикою".
- •20. Свідомість і несвідоме, проблема їх існування.
- •21) Структура свідомості та самосвідомість
- •22) Свідомість і мова. Л. Вітгенштайн
- •25) Теорія архетипів к. Юнга
- •27. Сутність свободи. Свобода вибору. Право на свободу.
- •Тема 5.Філософія суспільства 28. Суспільство як продукт взаємодії індивідів. М.Вебер і к.Поппер.
- •29. Концепції індустріального і постіндустріального, технотронного та інформаційного суспільства. Концепція індустріального суспільства.
- •30. Етнос і нація. Теорії нації.
- •Теорії нації.
- •31. Етнонаціональний розвиток України.
- •32.Концепції історичного розвитку суспільства за ф. Фукуямою.
- •Тема 6.Філософія історії
- •33. Історія суспільства як предмет філософського пізнання.
- •34. Стадійні моделі історії. Гегель і Маркс. Ю.Габермас
- •Хвилі цивілізаційного розвитку
- •35. Цивілізаційна унікальність розвитку людства. О.Шпенглер. Д.Тойнбі
- •36. Європа як філософське поняття. Україна і Європа.
- •38. Роль інтуїції в пізнанні. Інтелект і інтуїція: а.Бергсон.
- •39. Поняття пізнання. Види знання.
- •40. Повсякденне знання і повсякденна мова.
- •44 Ютоно-картезіанська парадигма.
- •45) Рівні наукового пізнання і критерії їх розрізнення.
- •46) Поняття методу пізнання. Методологія як теорія методу.
- •47) Наука і логіка.
- •48) Загальні методи пізнання. Індуктивний метод.
- •49)8.9. Методи пізнання в мовознавчих науках, в теорії перекладу
- •52. Свобода як умова буття вартостей. Проблема ієрархії вартостей.
- •Дифузіонізм
- •56. Етнолого-історичні теорії української культури (п. Куліш, і. Чубинський, м. Антонович, і. Огієнко, і. Мірчук).
- •58.Постмодерна культура у рефлексіях р. Барта, у. Еко, ж. Дерріди, ф. Фукуями.
- •59. Культура і цивілізація.
- •60. Негативні стереотипи сприйняття української культури
59. Культура і цивілізація.
Поняття “культура” і “цивілізація” мають органічний зв’язок. Але переважна більшість соціальних філософів вважає, що культуру і цивілізацією необхідно розрізняти. У свій час це підкреслював ще видатний німецький філософ І. Кант. Він поставив питання: що таке людська цивілізація й чи може людина відмовитись від неї? З його точки зору, цивілізація починається зі встановленням людиною правил людського життя й людської поведінки. Цивілізована людина – це людина, яка не зробить неприємного іншій людині, вона ввічлива, тактовна, люб’язна, привітна, поважає людину в іншій людині. Культуру ж Кант пов’язував з моральним категоричним імперативом, який мав практичну силу і був зорієнтованим головним чином на розум самої людини, її совість.
Цивілізація відображає рівень розвитку культури і суспільства в цілому і водночас – спосіб освоєння культурних цінностей, і матеріальних, і духовних, які визначають все суспільне життя, його специфіку. Такий підхід дозволяє побачити відмінність цивілізації від культури.
Цивілізація виражає щось загальне, раціональне, стабільне. Вона являє собою систему відносин, закріплених у праві, у традиціях, способах ділової і побутової поведінки. Вони утворюють механізм, що гарантує функціональну стабільність суспільства. Цивілізація визначає загальне в співтовариствах, що виникають на базі однотипних технологій.
Культура - це вираження індивідуального начала кожного соціуму. Історичні етно-соціальні культури є відображення і вираження в нормах поведінки, у правилах життя і діяльності, у традиціях і звичках не спільного в різних народів, що стоять на одній цивілізаційній ступіні, а того, що специфічно для їх етносоціальної індивідуальності, їхньої історичної долі, індивідуальних і неповторних обставин їх минулого і сьогоднішнього буття, їхньої мови, релігії, їхнього географічного місця розташування, їхніх контактів з іншими народами і т.д. Якщо функція цивілізації - забезпечення загальнозначущої, стабільної нормативної взаємодії, то культура відбиває, передає і зберігає індивідуальний початок у рамках кожної даної спільності.
Таким чином, цивілізація - це соціокультурне утворення. Якщо культура характеризує міру розвитку людини, то цивілізація характеризує суспільні умови цього розвитку, соціальне буття культури. Саме сьогодні проблеми і перспективи сучасної цивілізації набувають особливого сенсу, унаслідок протиріч і проблем глобального порядку, що здобувають усе більш гострий характер. Мова йде про збереження сучасної цивілізації, безумовному пріоритеті загальнолюдських інтересів, унаслідок чого соціально-політичні протиріччя у світі мають свою межу: вони не повинні руйнувати механізмів життєдіяльності людства. Запобігання термоядерної війни, об'єднання зусиль у протистоянні екологічній кризі, у рішенні енергетичної,продовольчої і сировинної проблеми - усе це необхідні передумови збереження і розвитку сучасної цивілізації.
Загалом, існують різні співвідношення культури та цивілізації:
І Цивілізація ототожнюється з культурою
ІІ Цивілізація протиставляється культурі — визначається як занепад, самознищення культури.
ІІІ Цивілізація — як рівень розвитку культури, певний рівень досягнень у політиці, економіці, комфорті, людських свободах.
ІV Цивілізація — як матеріальна частина культури, спрямована на задоволення біологічних (матеріальних) потреб людини. Культура, поряд з цивілізацією у такому розумінні, ототожнюється з духовним світом людських потреб.
