- •Тема 1. Філософія, її предмет, проблематика і структура
- •1. Поняття світогляду. Раціональні і нераціональні елементи світогляду..
- •2. Світогляд як форма суспільної самосвідомості людини і спосіб духовного освоєння світу.
- •3.Історичні типи світогляду: міф, релігія, філософія, наука
- •4. Національне та загальнолюдське в світогляді. Поняття ментальності.
- •5. Риси української ментальності та їх відображення в світогляді. Українська міфологія.
- •7.Виникнення філософії: Індія, Китай, Греція
- •8. Особливості формування та основні етапи розвитку укр. Філософії
- •9. Предмет філософії. Зміна предмету філософії в ході її історичного розвитку.
- •10. Етапи розвитку філософії: класична, некласична (модерна), постмодерна філософія.
- •11. Функції філософії. Філософія і філологічні науки.
- •Тема 2 . Реальність і буття.
- •12. Погляди Платона. Поміркований реалізм Арістотеля.
- •13. Феноменалізм і.Канта
- •14. Абсолютний ідеалізм Геґеля.
- •15. Механістичний матеріалізм 17-18 ст.Ст. Антропологічний матеріалізм, діалектичний і історичний матеріалізм
- •16. Дуалізм начал в китайській і індійській філософії. Дуалізм Декарта.
- •17. Боротьба проти метафізики. А.Шопенгауер. Ф.Ніцше.
- •18. Феноменологія. Герменевтика.
- •19. Постмодерн і "прощання з метафізикою".
- •20. Свідомість і несвідоме, проблема їх існування.
- •21) Структура свідомості та самосвідомість
- •22) Свідомість і мова. Л. Вітгенштайн
- •25) Теорія архетипів к. Юнга
- •27. Сутність свободи. Свобода вибору. Право на свободу.
- •Тема 5.Філософія суспільства 28. Суспільство як продукт взаємодії індивідів. М.Вебер і к.Поппер.
- •29. Концепції індустріального і постіндустріального, технотронного та інформаційного суспільства. Концепція індустріального суспільства.
- •30. Етнос і нація. Теорії нації.
- •Теорії нації.
- •31. Етнонаціональний розвиток України.
- •32.Концепції історичного розвитку суспільства за ф. Фукуямою.
- •Тема 6.Філософія історії
- •33. Історія суспільства як предмет філософського пізнання.
- •34. Стадійні моделі історії. Гегель і Маркс. Ю.Габермас
- •Хвилі цивілізаційного розвитку
- •35. Цивілізаційна унікальність розвитку людства. О.Шпенглер. Д.Тойнбі
- •36. Європа як філософське поняття. Україна і Європа.
- •38. Роль інтуїції в пізнанні. Інтелект і інтуїція: а.Бергсон.
- •39. Поняття пізнання. Види знання.
- •40. Повсякденне знання і повсякденна мова.
- •44 Ютоно-картезіанська парадигма.
- •45) Рівні наукового пізнання і критерії їх розрізнення.
- •46) Поняття методу пізнання. Методологія як теорія методу.
- •47) Наука і логіка.
- •48) Загальні методи пізнання. Індуктивний метод.
- •49)8.9. Методи пізнання в мовознавчих науках, в теорії перекладу
- •52. Свобода як умова буття вартостей. Проблема ієрархії вартостей.
- •Дифузіонізм
- •56. Етнолого-історичні теорії української культури (п. Куліш, і. Чубинський, м. Антонович, і. Огієнко, і. Мірчук).
- •58.Постмодерна культура у рефлексіях р. Барта, у. Еко, ж. Дерріди, ф. Фукуями.
- •59. Культура і цивілізація.
- •60. Негативні стереотипи сприйняття української культури
45) Рівні наукового пізнання і критерії їх розрізнення.
Усі три методи закріплення вірувань(наполегливості, авторитету і науки) є рівноцінними й взаємодоповнюють одне одного. Ч. Пірс завдяки цим методам структурував процес пізнання на такі складові: повсякденне пізнання, соціальне та наукове. На всіх цих рівнях пізнання постає як конструювання вірувань, що свідчить про нестандартний, тобто некласичний підхід до процесу пізнання.
Розрізняють також ще два рівні наукового пізнання - емпіричний і теоретичний.
Емпіричний рівень наукового пізнання включає в себе спостереження, експеримент, угруповання, класифікацію та опис результатів спостереження і експерименту, моделювання.
Теоретичний рівень наукового пізнання включає в себе висунення, побудова та розробку наукових гіпотез і теорій; формулювання законів; виведення логічних наслідків з законів; зіставлення один з одним різних гіпотез і теорій, теоретичне моделювання, а також процедури пояснення, передбачення і узагальнення.
В цілому можна сказати, що на нижчих рівнях емпіричного дослідження переважають форми чуттєвого пізнання, а на вищих рівнях теоретичного дослідження - форми раціонального пізнання.
Відмінності між емпіричним і теоретичним рівнями наукового пізнання.
1. Розглянуті рівні розрізняються за предметом. Дослідник на обох рівнях може вивчати той самий об'єкт, але "бачення" цього об'єкта та його подання в знаннях одного чи іншого рівня будуть не одними і тими ж.
Емпіричне дослідження в своїй основі спрямовано на вивчення явищ і (емпіричних) залежностей між ними. Тут більш глибокі, сутнісні зв'язки не виділяються ще в чистому вигляді: вони представлені у зв'язках між явищами, що реєструється в емпіричному акті пізнання.
На рівні ж теоретичному має місце виділення сутнісних зв'язків, які визначають основні риси і тенденції розвитку предмета. Сутність досліджуваного об'єкта ми уявляємо собі як взаємодія деякої сукупності відкритих і сформульованих нами законів. Призначення теорії в тому і складається, щоб, розчленувавши спочатку цю сукупність законів і вивчивши їх окремо, потім відтворити за допомогою синтезу їх взаємодія і розкрити тим самим (передбачувану) сутність досліджуваного предмета.
2. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання розрізняються за засобами пізнання. Емпіричне дослідження ґрунтується на безпосередній взаємодії дослідника з досліджуваним об'єктом. Теоретичне дослідження, взагалі кажучи, не передбачає такої безпосереднього взаємодії дослідника з об'єктом: тут він може вивчатися в тій чи іншій мірі опосередковано, а якщо і йдеться про експеримент, то це "уявний експеримент", тобто ідеальне моделювання.
3. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання розрізняються за характером використовуваних методів. Методи емпіричного пізнання націлені на як можна більш вільну від суб'єктивних нашарувань об'єктивну характеристику досліджуваного об'єкта. А в теоретичному дослідженні фантазії і уяві суб'єкта, його особливим здібностям і "профілю" його особистісного пізнання надається свобода, нехай цілком конкретна, тобто обмежена.
