- •Тема 1. Філософія, її предмет, проблематика і структура
- •1. Поняття світогляду. Раціональні і нераціональні елементи світогляду..
- •2. Світогляд як форма суспільної самосвідомості людини і спосіб духовного освоєння світу.
- •3.Історичні типи світогляду: міф, релігія, філософія, наука
- •4. Національне та загальнолюдське в світогляді. Поняття ментальності.
- •5. Риси української ментальності та їх відображення в світогляді. Українська міфологія.
- •7.Виникнення філософії: Індія, Китай, Греція
- •8. Особливості формування та основні етапи розвитку укр. Філософії
- •9. Предмет філософії. Зміна предмету філософії в ході її історичного розвитку.
- •10. Етапи розвитку філософії: класична, некласична (модерна), постмодерна філософія.
- •11. Функції філософії. Філософія і філологічні науки.
- •Тема 2 . Реальність і буття.
- •12. Погляди Платона. Поміркований реалізм Арістотеля.
- •13. Феноменалізм і.Канта
- •14. Абсолютний ідеалізм Геґеля.
- •15. Механістичний матеріалізм 17-18 ст.Ст. Антропологічний матеріалізм, діалектичний і історичний матеріалізм
- •16. Дуалізм начал в китайській і індійській філософії. Дуалізм Декарта.
- •17. Боротьба проти метафізики. А.Шопенгауер. Ф.Ніцше.
- •18. Феноменологія. Герменевтика.
- •19. Постмодерн і "прощання з метафізикою".
- •20. Свідомість і несвідоме, проблема їх існування.
- •21) Структура свідомості та самосвідомість
- •22) Свідомість і мова. Л. Вітгенштайн
- •25) Теорія архетипів к. Юнга
- •27. Сутність свободи. Свобода вибору. Право на свободу.
- •Тема 5.Філософія суспільства 28. Суспільство як продукт взаємодії індивідів. М.Вебер і к.Поппер.
- •29. Концепції індустріального і постіндустріального, технотронного та інформаційного суспільства. Концепція індустріального суспільства.
- •30. Етнос і нація. Теорії нації.
- •Теорії нації.
- •31. Етнонаціональний розвиток України.
- •32.Концепції історичного розвитку суспільства за ф. Фукуямою.
- •Тема 6.Філософія історії
- •33. Історія суспільства як предмет філософського пізнання.
- •34. Стадійні моделі історії. Гегель і Маркс. Ю.Габермас
- •Хвилі цивілізаційного розвитку
- •35. Цивілізаційна унікальність розвитку людства. О.Шпенглер. Д.Тойнбі
- •36. Європа як філософське поняття. Україна і Європа.
- •38. Роль інтуїції в пізнанні. Інтелект і інтуїція: а.Бергсон.
- •39. Поняття пізнання. Види знання.
- •40. Повсякденне знання і повсякденна мова.
- •44 Ютоно-картезіанська парадигма.
- •45) Рівні наукового пізнання і критерії їх розрізнення.
- •46) Поняття методу пізнання. Методологія як теорія методу.
- •47) Наука і логіка.
- •48) Загальні методи пізнання. Індуктивний метод.
- •49)8.9. Методи пізнання в мовознавчих науках, в теорії перекладу
- •52. Свобода як умова буття вартостей. Проблема ієрархії вартостей.
- •Дифузіонізм
- •56. Етнолого-історичні теорії української культури (п. Куліш, і. Чубинський, м. Антонович, і. Огієнко, і. Мірчук).
- •58.Постмодерна культура у рефлексіях р. Барта, у. Еко, ж. Дерріди, ф. Фукуями.
- •59. Культура і цивілізація.
- •60. Негативні стереотипи сприйняття української культури
46) Поняття методу пізнання. Методологія як теорія методу.
Метод пізнання - це сукупність процедур, за допомогою яких людина отримує істинне знання про світ, сукупність прийомів та операцій теоретичного і емпіричного пізнання, а також практичного освоєння дійсності.
Відмітною рисою методу пізнання є те, що він як сукупність пізнавальних процедур має відповідати об'єкту пізнання. Різні об'єкти та їхні властивості вимагають різних способів пізнавальної взаємодії суб'єкта з об'єктом (наприклад, пізнання структури фізичних тіл, їх переміщення і вивчення суспільства). Як зазначив англійський філософ Т. Гоббс, "метод повинен відповідати порядку творення речей".
У цілому методи пізнання слід вважати сукупністю прийомів, способів та знарядь, за допомогою яких вивчають світ, отримують істинне знання про нього.
Можлива різна класифікація методів пізнання.
По-перше, їх традиційно поділяють на емпіричні й теоретичні. До методів емпіричного пізнання належать: вимірювання, спостереження, експеримент (їх характеристику див. у філософських словниках).
До методів теоретичного (раціонального) пізнання відносять дедукцію, аналіз, синтез, метод аксіоматизації, математичного моделювання і т. д. Кожному з цих рівнів властиві свої форми відображення (див. тему "Свідомість").
По-друге, методи пізнання можна класифікувати за ступенем спільності, за масштабами застосування їх об'єктів. За такою класифікацією ці методи можна розділити на:
- окремо наукові (що застосовуються в окремих науках); загальнонаукові (застосовуються в багатьох науках, наприклад, спостереження); всезагальні.
Методологія (від грец. metodos - шлях дослідження чи пізнання; logos - вчення).
1) Систематизована сукупність підходів, способів, методів, прийомів та процедур, що застосовуються в процесі наукового пізнання та практичної діяльності для досягнення наперед визначеної мети. Такою метою в науковому пізнанні є отримання істинного знання або побудова наукової теорії та її логічного обґрунтування, досягнення певного ефекту в експерименті, спостереженні тощо.
2) Галузь теоретичних знань, уявлень про сутність, форми, закони, порядок та умови застосування підходів, способів, методів, прийомів і процедур у процесі наукового пізнання та практичної діяльності. Тобто методологія, по-перше - це органон, систематизований арсенал методів, прийомів, засобів і таке ін., що забезпечують досягнення певної мети, а по-друге - це наука, вчення про методи пізнання та діяльності (теорія про теорії).
Методологія ставить перед собою завдання з'ясувати умови перетворення наукових знань про дійсність у метод подальшого пізнання цієї реальності та виявити ефективність і межі його продуктивного застосування. Важливим і принциповим для методології є обґрунтування положення про метод як систему, його складність і багатогранність його змісту, що включає в себе знання різноякісних характеристик та множинність рівнів - від філософських принципів до безпосередніх наукових знань про конкретний об'єкт. Методологія розробляє типологію методів. Відповідно до цього структурується саме методологічне знання.
