- •Розкрийте зміст революційної та антиреволюційної суті лібералізму…(??)
- •Кажіть на особливості ліберальної програми та ідей економічного лібералізму у планах Катерини іі.
- •Проаналізуйте заходи Катерини іі відносно прав власності дворянства та плани відносно прав власності кріпосних селян.
- •Розкрийте зміст підтримки Катериною іі абсолютизму і опору французькій революції.
- •Вкажіть на особливості антиліберальної реакції Павла і та конституційні тенденції за часів Олександра і.
- •Розкрийте зміст ліберального руху за царювання Олександра і.
- •Розкрийте ліберальні погляди Мордвинова.
- •Розкрийте вклад Сперанського у розвиток ліберальних перетворень Росії.
- •Розкрийте зміст ліберальних поглядів Карамзіна.
- •Проаналізуйте зміст діяльності декабристських організацій «Союз порятунку» та «Союз благоденства».
- •Зробіть порівняльний аналіз конституційних проектів Пестеля та Муравйова.
- •Розкрийте зміст повстання декабристів у грудні 1825 р. Та вкажіть на його значення для розвитку революційного руху і обмеження ліб. Перетворень.
- •Розкрийте зміст діяльності революційних гуртків 20-30-х рр. Хіх ст.
- •Доведіть, що епоха Миколи і це перехідний період в ліберальному розвитку Росії.
- •Розкрийте становище державних селян та піклування держави про них в п. Пол. Хіх ст.
- •Вкажіть на зміцнення принципу приватної власності та основні проблеми звільнення кріпосних селян за Миколи і.
- •Розкрийте зміст діяльності уряду Миколи і по зміцненню принципу приватної власності.
- •Вкажіть на особливості селянського руху за Миколи і. Хвилювання у військових поселеннях та в армії.
- •Вкажіть на зародження політичного ліберального руху в Росії та доведіть, що земства були центрами його діяльності в 60-70-х рр. Хіх ст.
- •Вкажіть на основні проблеми звільнення селян від кріпосної залежності: вироблення законів на рубежі 50-60 рр. Хіх ст.
- •Розкрийте зміст ліберальних реформ Олександра іі та вкажіть на їхнє значення для побудови громадянського суспільства в Росії.
- •Простежте пожвавлення конституційних тенденцій після російсько-турецької війни 1877-78 рр.
- •Проаналізуйте страйковий рух 1895-1900 рр. «Петербурзький союз боротьби за визволення робітничого класу».
- •Розкрийте процес зародження та розповсюдження марксистських ідей в Росії.
- •Розкрийте зміст робітничого руху 70-х рр. Хіх ст. «Південно-російський союз робітників»
- •Розкрийте зміст робітничого руху 80-х рр. Хіх ст.
- •Розкрийте основний зміст діяльності організації «Земля і воля», «Чорний переділ» і «Народна воля».
- •Проаналізуйте народницький рух у 70-х рр. Хіх ст.: теоретичні основи та основні його напрямки (Лавров, …)
- •30. Вкажіть на антиліберальні устремління Олександра ііі.
- •31. Розкрийте зміст селянського питання за царювання Олександра ііі та Миколи іі.
- •32. Розкрийте економічний та політичний ліберальні рухи за часів о. Ііі.
- •33. Дайте характеристику ліберальному рухові на початковому етапі царювання Миколи іі.
- •34. Простежте процес зародження та розкрийте зміст діяльності соціал-демократичного руху на рубежі хіх-хх ст. У Росії.
- •35. Проаналізуйте страйковий рух робітників на рубежі хіх хх ст.
- •36. Простежте основні положення програми рсдрп та вкажіть на її роль у революційному русі першої чверті хх ст.
- •37. Розкрийте програмні вимоги та основні етапи діяльності партії есерів.
- •38. Вкажіть на ліберальні тенденції та загострення опозиційних настроїв у земствах в кінці хіх-хх ст.
- •39. Простежте процес зародження, розкрийте програмні вимоги «Союзу визволення» та їх еволюцію.
- •40. Простежте діяльність ліберального руху в 1904 р. Листопадовий земський з’їзд та його рішення.
- •41. Розкрийте зміст указу Миколи іі від 12 грудня 1904 р. Та позицію Святополк-Мирського та Вітте.
- •42. Вкажіть на заходи самодержавства, спрямовані на ліквідацію пропасті між урядом і громадськістю напередодні та на початку революції 1905-1907 рр.
- •43. Простежте реакцію «Союзу визволення» на рішення і земського зїзду та на спроби уряду впровадити їх у життя.
- •44. Вкажіть на зародження та розкрийте програмні вимоги «Союзу союзів» в умовах визрівання та піднесення революції 1905-1907 рр.
- •45. Розкрийте зміст боротьби «Союзу союзів» проти самодержавства в 1905-1906 рр.
- •46. Розкрийте зміст діяльності Ліберального земського руху в умовах революції 1905-1907 рр.
- •47. Охарактеризуйте земські з`їзди 1905 р.
- •48. Розкрийте зміст та вплив царського маніфесту від 17 жовтня 1905 р. На розвиток ліберального руху і приборкання революційних виступів у Росії.
- •49. Вкажіть на причини виникнення партій конституційних демократів і октябристів, розкрийте зміст їхніх програм та зміст їхньої діяльності в 1905-1907 рр.
- •50. Вкажіть на основні протиріччя між партіями кадетів та октябристів в умовах революції 1905-1907 рр.
- •51. Розкрийте зміст грудневого збройного повстання в Москві, вкажіть на його значення.
- •52. Вкажіть на хід скликання, діяльність та причини розпуску і і іі Державних Дум та їх роль в лібералізації країни.
- •53.Розкрийте зміст революційного руху в 1905-1907 рр.
- •54. Проаналізуйте хід прийняття, основний зміст та значення Конституції 1906 р.
- •55. Простежте робітничий та селянський рухи та хвилювання в армії та на флоті в роки першої буржуазно-демократичної революції.
- •56. Розкрийте суть столипінської реформи таї її значення для лібералізації аграрних відносин в країні.
- •57. Розкрийте зміст робітничого руху в Росії в 1910-1914 рр.
- •58. Розкрийте початок, причини, хід та результати Лютневої (1917 р.) революції.
- •59. Розкрийте причини, хід та результат Жовтневої (1917 р.) революції.
- •60. Зробіть підсумки ліберального руху в дорадянській Росії.
- •61.Вихід Росії з Першої світової війни.
- •2 Грудня було підписано перемир'я строком до 1 січня 1918 року.
- •62.Селянський рух та страйкова боротьба робітників у лютому – жовтні 1917 р.
- •63. Вкажіть на причини та розкрийте зміст антибільшовицького робітничого руху в 1918-1921 рр.
- •64.Антибільшовицькі виспупи в армії в 1920-1921 рр.
- •69. Розкрийте причини та зміст робітничого руху в срср кінця 50-х - 80-х рр.
- •70. Проаналізуйте зміст дисидентського руху в Прибалтиці.
- •71. Розкрийте зміст програмних вимог основних течій дисидентського руху.
- •72. Розкрийте зміст і особливості боротьби радянського уряду з дисиденством.
- •73. Вкажіть на утворення та діяльність народних фронтів в Україні та Молдові на рубежі 80-90 -х рр. XX ст.
- •74. Розкрийте зміст основних джерел дисидентського руху в срср.
- •76. Розкрийте зміст єврейського дисидентського руху в срср 60-80-х рр. XX ст.
- •77. Проаналізуйте діяльність ліберально-демократичної течії в дисидентському русі.
- •78 Вкажіть на основні течії в дисидентському русі.
- •80. Вкажіть на особливості дисидентського руху в Закавказзі та Середній Азії.
- •81. Дайте аналіз ленінсько-комуністичної течії в дисидентському русі Росії.
- •82. Охарактеризуйте націоналістичну течію в дисидентському русі.
- •83. Вкажіть на особливості дисидентського руху в срср.
- •84. Охарактеризуйте діяльність народних та інтернаціональних фронтів у Прибалтиці на рубежі 80-90-х рр. Хх ст.
30. Вкажіть на антиліберальні устремління Олександра ііі.
Готувався до військової служби, але після смерті старшого брата Миколи у 1865 став спадкоємцем трону. Був одружений 1866 на принцесі Марії Софії Фредериці Дагмар (1847–1928), яка прийняла ім'я Марії Федорівни, дочці Крістіана ІХ, короля Данії, і сестрі королеви Англії Олександри. Мав п'ятьох дітей — Миколу, Георгія (1871–1895), Ксенію (1875–1960), Михайла (1878–1918), Ольгу (1882–1960).
Під час російсько-турецької війни найближчим його наставником і радником був Костянтин Побєдоносцев, який мав на царя великий вплив.
Вступивши на престол після вбивства народовольцями батька, Олександр, побоюючися замахів, перебував в основному у Гатчинському палаці, за що був прозваний «гатчинським в'язнем». В перші місяці царствування він коливався між ліберальним та реакційним курсом, що було викликано боротьбою різних груп в урядових колах — М. Т. Лоріс-Мєліков, Олександр Абаза та Д. А. Милютін з одного боку і Побєдоносцев з іншого. 29 квітня 1881 року виступив з маніфестом про зміцнення самодержавста, що ознаменувало перехід до реакції, однак у першій половині 80-х років усе ж таки було проведено ряд прогресивних реформ — скасовано подушну подать, введено обов'язковий викуп, знижено викупні платежі. З відставки міністра внутрішніх справ Миколи Ігнатьєва і призначення на цей пост Дмитра Толстого розпочався період відкритої реакції. Наприкінці 80-х — на початку 90-х років були проведені реакційні реформи — запроваджено інститут земських начальників, переглянуто земські та городові статути тощо.
Зовнішню політику країни цар значною мірою визначав сам. У результаті економічних та політичних суперечностей у 80-х роках погіршилися стосунки з Німечииною і розпочалося зближення з Францією, яке завершилося оформленням франко-російського союзу (1891–1893).
31. Розкрийте зміст селянського питання за царювання Олександра ііі та Миколи іі.
Селянське питання за царювання Олександра ІІІ. Відповідно тенденція,яка проявилася у законах 1861 р. – дати селянам громадянські свободи і перетворити надану їм землю у дійсну приватну власність, все більше відступала на задній план. Земля, яка була надана селянам згідно реформи 1861 р., все більше і послідовніше стала розглядатися як особливий фонд, який існує ля того, щоб забезпечити існування селян, як землевласників..
Серед законів цього часу слід назвати такі:
1. Закон від 8 червня 1893 р., який стосувався перерозподілу землі в середині миру (общини) і який між іншим постановив, що загальний перерозподіл повинен відбуватися не рідше ніж кожні 12 років.
2. Закон від 14 грудня 1893 р., який дуже ускладнював будь-який продаж наділів, навіть якщо він проводився через общини. Крім цього, цей закон зробив майже зовсім не можливим вихід із общини, відміняючи цим самим статтю 165 Положення про викупи. Згідно цього закону і після виплати повністю викупної позички залишалося в силі обмеження права селянина розпоряджатися своєю землею.
Сенат визначав селянську земельну власність не як власність приватну, а власність юридичних осіб, тобто двору і миру. Землі належала цареві, селянин її обробляв і тому, цілком природно держава надавали селянинові землю.
Вітте прийшов до переконання, що селянська власність на землю повинна бути перетворена згідно ліберальних принципів. У спогадах, написаних у кінці життя, він пробоує виправдати антиліберальне законодавство Олександра ІІІ тим, що воно було натхненне пафосом захисту найслабших в дусі ідерлогії правосавної денржави, а значмить виходило із ідеї, яка глибоко вкоренилася у народній свідомості.
Прагнення селян до перетворення своїх наділів у приватну власність з часом посилювалося в наслідок того, що зростав інтерес селян до цього майна. На перших порах після звільнення податки і викуп були більшими, ніж дохід, який отримували від наділів. Правда можна було брати в аренду землю за менші гроші, ніж викуп. Тому селяни схильні були залишати свої наділи і брати в аренду іншу землю, або влаштовувалися працювати в містах.
Звичайно, той член общини, землі якого не тільки не давала йому доходу, а навпаки, коштувала багато грошей, швидше всього готовий був позбавитися від наділу навіть безплатно. Але завдяки загальному зростанню цін значно збільшились як цінність наділів, так і доходи, які можна було отримувати з них, і селянські доходи стали перевищувати податки і викуп, наділи стали у селян цінним майном. Вони стали відхиляти можливість віддавати общині, виходяси з неї, своє майно безплатно.
Виникла потреба заповідати або передавати близьким родичам свої земельні володіння, навіть у тому випадку, якщо родичі ці знаходилися в так званому відлученні у місті.
Виникла потреба ліквідовувати, тобто продавати своє майно при виході із общини. Але для цього не було законного шляху.
Селянське питання за царювання Миколи ІІ. Проект закону, виданого 14 грудня 1983 р., незадовго до смерті Олександра ІІІ, був підданий різкій критиці з боку Державної Ради. Обєднані відділи Державної Ради висловили думку, що необхідно приступити до широкого всестороннього перегляду всього законодавства, яке стосується селянства.
Вітте (Міністр фінансів) у звіті до держбюджету на 1897 рік вказав на необхідність приступити до впорядкування економічного і правового положення селян.
Але Микола ІІ ніяк не прореагував на цю пропозицію. Те саме повторилося і в 1898 р. і в наступні роки.
На початку 1902 р. міністром ВС призначений Сіпягін, який належав до консервативних кіл, але був у дружніх відносинах з Вітте. І як наслідок 14 січня 1902 р. появилося Височайше повеління про початок перегляду законів, які стосуються селянства.
Створювалась Особлива Нарада (ОН) для визначення потреб сільського господарства під головуванням Вітте. ОН зобозязана була створювати подібні наради в губерніях і округах і взнавати їхню думу з різних аспектів селянських проблем.
2 квітня 1902 р. Сіпягін став жертвою терорестичного замаху і МВС очолив Плєве. 16 серпня 1903 р. Вітте подав у відставку з посади міністра фінансів. Проте відставка повернулася для нього почестями: його було призначено Головою Комітету Міністрів.
Плєве неодноразово намагався нейтралізувати діяльність ОН. Так ще в червні 1902 р. він заснував при МВС Редакційну Комісію (РК), яка повинна була підготовлювати проекти законів із селянських питань.
Цікаво, що вироблені МВС законопроекти ніколи не набули виконавчої сили. Навпаки, аграрна програма Вітте була покладена в основу аграрних законів, виданих урядом Столипіна після революувї 1905 р.
У своїй записці Вітте виставив програму, яка прямо суперечила всім вимогам консервативної прорами. Він вважав необхідність відміни:
особливих станових органів судовог відомства і адміністрації.
відміну особливої системи покарань для селян.
приватноправові відносини для селян повинні буули бути підпорядковані загальним громадянським законам.
селінам необхідно повернути право на вихід із общини, зберігаючи при цьому як особисту власність ту частину земелного наділу, яка належить йому в рамках общини.
земельна власність дворів повинна перетвоаритися у приватну власність гоподарів.
всі обмеження свободи пересувалння і місцепроживання повинні бути усунені.