- •Розкрийте зміст революційної та антиреволюційної суті лібералізму…(??)
- •Кажіть на особливості ліберальної програми та ідей економічного лібералізму у планах Катерини іі.
- •Проаналізуйте заходи Катерини іі відносно прав власності дворянства та плани відносно прав власності кріпосних селян.
- •Розкрийте зміст підтримки Катериною іі абсолютизму і опору французькій революції.
- •Вкажіть на особливості антиліберальної реакції Павла і та конституційні тенденції за часів Олександра і.
- •Розкрийте зміст ліберального руху за царювання Олександра і.
- •Розкрийте ліберальні погляди Мордвинова.
- •Розкрийте вклад Сперанського у розвиток ліберальних перетворень Росії.
- •Розкрийте зміст ліберальних поглядів Карамзіна.
- •Проаналізуйте зміст діяльності декабристських організацій «Союз порятунку» та «Союз благоденства».
- •Зробіть порівняльний аналіз конституційних проектів Пестеля та Муравйова.
- •Розкрийте зміст повстання декабристів у грудні 1825 р. Та вкажіть на його значення для розвитку революційного руху і обмеження ліб. Перетворень.
- •Розкрийте зміст діяльності революційних гуртків 20-30-х рр. Хіх ст.
- •Доведіть, що епоха Миколи і це перехідний період в ліберальному розвитку Росії.
- •Розкрийте становище державних селян та піклування держави про них в п. Пол. Хіх ст.
- •Вкажіть на зміцнення принципу приватної власності та основні проблеми звільнення кріпосних селян за Миколи і.
- •Розкрийте зміст діяльності уряду Миколи і по зміцненню принципу приватної власності.
- •Вкажіть на особливості селянського руху за Миколи і. Хвилювання у військових поселеннях та в армії.
- •Вкажіть на зародження політичного ліберального руху в Росії та доведіть, що земства були центрами його діяльності в 60-70-х рр. Хіх ст.
- •Вкажіть на основні проблеми звільнення селян від кріпосної залежності: вироблення законів на рубежі 50-60 рр. Хіх ст.
- •Розкрийте зміст ліберальних реформ Олександра іі та вкажіть на їхнє значення для побудови громадянського суспільства в Росії.
- •Простежте пожвавлення конституційних тенденцій після російсько-турецької війни 1877-78 рр.
- •Проаналізуйте страйковий рух 1895-1900 рр. «Петербурзький союз боротьби за визволення робітничого класу».
- •Розкрийте процес зародження та розповсюдження марксистських ідей в Росії.
- •Розкрийте зміст робітничого руху 70-х рр. Хіх ст. «Південно-російський союз робітників»
- •Розкрийте зміст робітничого руху 80-х рр. Хіх ст.
- •Розкрийте основний зміст діяльності організації «Земля і воля», «Чорний переділ» і «Народна воля».
- •Проаналізуйте народницький рух у 70-х рр. Хіх ст.: теоретичні основи та основні його напрямки (Лавров, …)
- •30. Вкажіть на антиліберальні устремління Олександра ііі.
- •31. Розкрийте зміст селянського питання за царювання Олександра ііі та Миколи іі.
- •32. Розкрийте економічний та політичний ліберальні рухи за часів о. Ііі.
- •33. Дайте характеристику ліберальному рухові на початковому етапі царювання Миколи іі.
- •34. Простежте процес зародження та розкрийте зміст діяльності соціал-демократичного руху на рубежі хіх-хх ст. У Росії.
- •35. Проаналізуйте страйковий рух робітників на рубежі хіх хх ст.
- •36. Простежте основні положення програми рсдрп та вкажіть на її роль у революційному русі першої чверті хх ст.
- •37. Розкрийте програмні вимоги та основні етапи діяльності партії есерів.
- •38. Вкажіть на ліберальні тенденції та загострення опозиційних настроїв у земствах в кінці хіх-хх ст.
- •39. Простежте процес зародження, розкрийте програмні вимоги «Союзу визволення» та їх еволюцію.
- •40. Простежте діяльність ліберального руху в 1904 р. Листопадовий земський з’їзд та його рішення.
- •41. Розкрийте зміст указу Миколи іі від 12 грудня 1904 р. Та позицію Святополк-Мирського та Вітте.
- •42. Вкажіть на заходи самодержавства, спрямовані на ліквідацію пропасті між урядом і громадськістю напередодні та на початку революції 1905-1907 рр.
- •43. Простежте реакцію «Союзу визволення» на рішення і земського зїзду та на спроби уряду впровадити їх у життя.
- •44. Вкажіть на зародження та розкрийте програмні вимоги «Союзу союзів» в умовах визрівання та піднесення революції 1905-1907 рр.
- •45. Розкрийте зміст боротьби «Союзу союзів» проти самодержавства в 1905-1906 рр.
- •46. Розкрийте зміст діяльності Ліберального земського руху в умовах революції 1905-1907 рр.
- •47. Охарактеризуйте земські з`їзди 1905 р.
- •48. Розкрийте зміст та вплив царського маніфесту від 17 жовтня 1905 р. На розвиток ліберального руху і приборкання революційних виступів у Росії.
- •49. Вкажіть на причини виникнення партій конституційних демократів і октябристів, розкрийте зміст їхніх програм та зміст їхньої діяльності в 1905-1907 рр.
- •50. Вкажіть на основні протиріччя між партіями кадетів та октябристів в умовах революції 1905-1907 рр.
- •51. Розкрийте зміст грудневого збройного повстання в Москві, вкажіть на його значення.
- •52. Вкажіть на хід скликання, діяльність та причини розпуску і і іі Державних Дум та їх роль в лібералізації країни.
- •53.Розкрийте зміст революційного руху в 1905-1907 рр.
- •54. Проаналізуйте хід прийняття, основний зміст та значення Конституції 1906 р.
- •55. Простежте робітничий та селянський рухи та хвилювання в армії та на флоті в роки першої буржуазно-демократичної революції.
- •56. Розкрийте суть столипінської реформи таї її значення для лібералізації аграрних відносин в країні.
- •57. Розкрийте зміст робітничого руху в Росії в 1910-1914 рр.
- •58. Розкрийте початок, причини, хід та результати Лютневої (1917 р.) революції.
- •59. Розкрийте причини, хід та результат Жовтневої (1917 р.) революції.
- •60. Зробіть підсумки ліберального руху в дорадянській Росії.
- •61.Вихід Росії з Першої світової війни.
- •2 Грудня було підписано перемир'я строком до 1 січня 1918 року.
- •62.Селянський рух та страйкова боротьба робітників у лютому – жовтні 1917 р.
- •63. Вкажіть на причини та розкрийте зміст антибільшовицького робітничого руху в 1918-1921 рр.
- •64.Антибільшовицькі виспупи в армії в 1920-1921 рр.
- •69. Розкрийте причини та зміст робітничого руху в срср кінця 50-х - 80-х рр.
- •70. Проаналізуйте зміст дисидентського руху в Прибалтиці.
- •71. Розкрийте зміст програмних вимог основних течій дисидентського руху.
- •72. Розкрийте зміст і особливості боротьби радянського уряду з дисиденством.
- •73. Вкажіть на утворення та діяльність народних фронтів в Україні та Молдові на рубежі 80-90 -х рр. XX ст.
- •74. Розкрийте зміст основних джерел дисидентського руху в срср.
- •76. Розкрийте зміст єврейського дисидентського руху в срср 60-80-х рр. XX ст.
- •77. Проаналізуйте діяльність ліберально-демократичної течії в дисидентському русі.
- •78 Вкажіть на основні течії в дисидентському русі.
- •80. Вкажіть на особливості дисидентського руху в Закавказзі та Середній Азії.
- •81. Дайте аналіз ленінсько-комуністичної течії в дисидентському русі Росії.
- •82. Охарактеризуйте націоналістичну течію в дисидентському русі.
- •83. Вкажіть на особливості дисидентського руху в срср.
- •84. Охарактеризуйте діяльність народних та інтернаціональних фронтів у Прибалтиці на рубежі 80-90-х рр. Хх ст.
43. Простежте реакцію «Союзу визволення» на рішення і земського зїзду та на спроби уряду впровадити їх у життя.
44. Вкажіть на зародження та розкрийте програмні вимоги «Союзу союзів» в умовах визрівання та піднесення революції 1905-1907 рр.
До здійснення своєї ідеї по створенню Союзу союзів освобожденці приступили зразу ж 9 січня 1905 р. Було засуджено розстріл демонстрації і вибрана група осіб для вироблення питань по створенню союзу союзів.
Перший з’їзд Союзу союзів проходив у Москві 8-9 травня 1905 р. На ньому було присутні 60 делегатів від 14 союзів (союз інженерів і техніків всіх спеціальностей, С. медичного персоналу, Академічний с., С. російських письменників, С. адвокатів , С. земців-конституціоналістів , С. вчителів і діячів народної освіти, с. ветеринарних лікарів, С. агрономів, статистів і інших діячів економічної допомоги населенню, С. конторників і бухгалтерів ).
Основна боротьба розгорнулася з питання платформи Союзу союзів. Вона полягала у відмові від внесення в цю платформу соціально-економічних вимог і прийняттям резолюції, запропонованої освобожденцями: «Союз союзів є орган, який об’єднує на федеративних основах автономні всеросійські союзи, які ведуть боротьбу за політичне визволення Росії на основах демократизму, і який ставить мету влаштування правильних зносин з союзами і виконання тих дій, які союзи визнають службовцями для досягнення їх спільного політичного завдання». Голосували 30 за і 26 проти. 2 союзи утримались. Меншовики вирішили залишитися в Союзі союзів. Есери взагалі не критикували платформу. Більшовики не погодилися з цією платформою і покинули з’їзд. Був прийнятий статут Союзу союзів.
Головою Союзу союзів був обраний Мілюков аж до серпня 1905 р.
Наступні зїзди, які проходили в різних регіонах Росії, розглядалися також питання прийому в свої ряди нових членів. Так на ІІ з’їзді Союзу союзів (24-25 травня 1905 р.), що проходив у Москві, до його складу був прийнятий селянський союз і Союз вчителів середньої школи. На ІІІ з’їзді (13 липня 1905 р.), що проходив у Виборзі – Союз лісівників і техніків. На ІV з’їзді (14-16 січня 1906 р. в Іматрі (Фінляндія) – союз почтово-телеграфних службовців, службовців урядових закладів і діячів сцени. В результаті до Союзу союзів входило 20 всеросійських союзів.
45. Розкрийте зміст боротьби «Союзу союзів» проти самодержавства в 1905-1906 рр.
До здійснення своєї ідеї по створенню Союзу союзів освобожденці приступили зразу ж 9 січня 1905 р. Було засуджено розстріл демонстрації і вибрана група осіб для вироблення питань по створенню союзу союзів.
Перший з’їзд Союзу союзів проходив у Москві 8-9 травня 1905 р. На ньому було присутні 60 делегатів від 14 союзів .
Головою Союзу союзів був обраний Мілюков аж до серпня 1905 р..
Наступні зїзди, які проходили в різних регіонах Росії, розглядалися також питання прийому в свої ряди нових членів. Так на ІІ з’їзді Союзу союзів (24-25 травня 1905 р.), що проходив у Москві, до його складу був прийнятий селянський союз і Союз вчителів середньої школи. На ІІІ з’їзді (13 липня 1905 р.), що проходив у Виборзі – Союз лісівників і техніків. На ІV з’їзді (14-16 січня 1906 р. в Іматрі (Фінляндія) – союз почтово-телеграфних службовців, службовців урядових закладів і діячів сцени. В результаті до Союзу союзів входило 20 всеросійських союзів.
Зокрема вже влітку 1905 р. Союз союзів виступив за бойкот Булигінської думи. Союз союзів підтримав Всеросійський жовтневий політичний страйк і взяв у ньому безпосередню участь, створивши свої страйкові комітети. 17 жовтня бюро Союзу союзів засудило царський Маніфест і заявило, що буде знаходитись дальше на своєму посту в боротьбі за демократичну платформу і буде вважати свою місію виконаною лише з моменту початку роботи правильно вибраних Установчих зборів. Своєю участю в жовтневому страйку дрібнобуржуазна інтелігенція і службовці, які складали основу Союзу союзів, зробили другий крок до зближення з революційним народом.
Починаючи з жовтневого страйку його центральні органи працювали в контакті з Петербурзькою Радою робітничих депутатів, засідаючи в тому ж будинку Вільного економічного товариства, що і Рада.
На початку грудня 1905 р. до складу Петроградської Ради робітничих депутатів з дорадчим голосом прийняті делегати самого Союзу союзів.
2 листопада 1905 р. в день початку в Петербурзі загального політичного страйку, Союз союзів повністю приєднався до нього з лозунгами, які висунула Рада робітничих депутатів без будь-яких застережень (тільки союзи академічний, вчителів середніх шкіл, адвокатів і службовців управлінських установ відмовилися).
Не залишився Союз союзів збоку збройного повстання. Ще на ІІІ з’їзді (13 липня) була створена особлива комісія, яка спеціально займалася питаннями озброєння. 26 жовтня 1905 р. було прийнято рішення про збір коштів на озброєння і самооборону по союзах. Створена спеціальна комісія по самообороні.
Зібрані гроші виділялися на озброєння бойових дружин, які організовувались в жовтні-листопаді серед різних союзів і груп інтелігенції. Так 400 крб. виділено на ці цілі союзові фармацевтів, 1 тис крб. – представникам студентських організацій.
В кінці листопада царизм переходить в наступ на сили революції, що викликала дальше полівіння Союзу союзів. 28 листопада відбулося спільне засідання ЦБ і ЦК Петербурзького Союзу союзів приймає звернення, в якому заявляє, що політична свобода не може бути отримана інакше, як шляхом збройної боротьби за свободу. Отже збройне повстання розглядалося Союзом союзів не як неминучий етап в розвитку революцій, а як вимушений захід.
Тому нема нічого дивного в тому, що Союз союзів підтримав грудневий всезагальний політичний страйк, який став передоднем збройного повстання. 13 грудня 1905 р. в розпалі збройного повстання він приймає рішення посилити збір на озброєння. Хоча не все так просто складалося в середині Союзу союзів. В результаті прийняття такого рішення ряд діячів Союзу союзів вийшли із центральних органів управління. 15 грудня керівництво Союзу союзів не вважає можливим надавати сприяння в справі виклику негайного збройного повстання, маючи на увазі перш за все Петербург. Це свідчило про становище в стані керівництва Союзу союзів, а з іншого боку обумовлено було реальною ситуацією, яка склалася в Москві (повстання йшло на спад, а починати його в Петербурзі означало прирікати себе на поразку).
В січні 1906 р. Союз союзів продовжує активну участь в політичному житті країни. На ІV з’їзді, що проходив 16 січня, він навіть підтримує більшовицьку тактику бойкоту Першої Державної Думи. На цьому з’їзді лозунг скликання Установчих Зборів був внесений у статут організації.
Однак вже в цей час з особливою силою починають проявлятися і слабості Союзу союзів – розпливчатість його програмних і організаційних принципів, недостатній зв'язок між союзами, які входили в нього і т.п. І як єдина організація він перестає існувати з квітня 1906 р.
Причини такого явища крилися в загальному відступі революції, який привів до відходу від революційної боротьби деякої частини демократичної інтелігенції і службовців; в широких репресіях уряду, які зачепили багато Союзів; появою на політичній арені нових політичних партій, куди вступали члени Союзу союзів; активна діяльність більшовиків по перетворенню професійно-політичних союзів в революційні профспілки.
Спроба відродити Союз союзів у наступні роки у вигляді нової організації – Комітету об’єднаних союзів, яка не приймала вже спільної політичної платформи була здійснена в жовтні 1906 р. але роль комітету звелася лише до об’єднання зусиль союзів у ході проведення виборчої компанії до Другої Думи, після завершення якої комітет перестав існувати.