55. Простежте робітничий та селянський рухи та хвилювання в армії та на флоті в роки першої буржуазно-демократичної революції.

Страйкова боротьба. Розстріл демонстрації робітників у Петербурзі викликав хвилю масових страйків, що прокотилася всією країною в січні-лютому 1905 р. У них узяли участь 440 тис. трудящих. Улітку 1905 р. страйкова боротьба набула переважно політичного характеру. Страйкарі виступали під гаслом: "Геть самодержавство!". Неодноразово виникали сутички між робітниками й поліцією.

Революційна боротьба привела до створення органів влади революції - рад робітничих депутатів (перша з них виникла в Іваново-Вознесенську). Загальноміські ради робітничих депутатів з'явились у 50 містах і селищах Імперії. Народження рад було зумовлено насамперед відсутністю в країні елементів демократії,надзвичайною соціальною напруженістю та відвертою підтримкою, що її держава надавала панівним класам. Отже, робітники мусили покладатися тільки на себе.

Більшовики й меншовики по-різному ставилися рад. Меншовики вважали ради тимчасовими органами керівництва страйковою боротьбою. Більшовики ж сприйняли їх як органи революційної диктатури і відповідно прагнули створювати ради всіх рівнів - від районних до загальнодержавних.

Поряд із створенням рад робітники об'єднувалися за професійними ознаками або родом діяльності, щоби спільно захистити свої економічні Інтереси.

Улітку до робітничих виступів долучилося селянство. П'ята частина повітів європейської частини імперії була охоплена селянськими заворушеннями.

Панцерник "Потьомкін". Під впливом революційних виступів робітників і селян похитнулась остання опора царизму - армія. Перший виступ військових, щоправда стихійний, стався на панцернику "Потьомкін". 14 червня 1905 р. повсталі матроси перебили офіцерів і підняли на щоглі червоний прапор.

"Потьомкін" прибув в Одеський порт. Команда не знала, що робити далі, бо керівник повстання загинув під час сутички з офіцерами. Тим часом до Одеси наблизилась ескадра у складі 12 кораблів, яка отримала наказ розстріляти бунтівний панцерник. Матроси кораблів ескадри відмовилися стріляти в "Потьомкіна" і зустріли його вигуками "Ура!". Налякане командування наказало ескадрі терміново повернутися до Севастополя. Панцерник "Георгій Победоносець" вийшов із строю ескадри та приєднався до "Потьомкіна".

Повсталі матроси вирішили підтримати одеських робітників-страйкарів, але офіцери "Георгія Побєдоносця" посадили його на мілину.

Після довгих дискусій бунтівний корабель узяв курс на Румунський порт Констанцу за вугіллям і провіантом. Румунський уряд не дав на те згоди, і "Потьомкін" рушив до Феодосії. Там він наразився на вогонь берегових батарей. 24 червня панцерник знов опинився в Констанці, де здався румунським властям. Команда зійшла на берег, а корабель було повернуто Росії.

Розвиток революції, її масштаби змусили самодержавство піти на поступки. У серпні 1905 р. Микола II підписав маніфест, у якому пообіцяв скликати Державну думу - парламент. Завдяки такому маневрові урядові пощастило внести розкол у лави опозиції. Але революція продовжувала наростати.