- •Розкрийте зміст революційної та антиреволюційної суті лібералізму…(??)
- •Кажіть на особливості ліберальної програми та ідей економічного лібералізму у планах Катерини іі.
- •Проаналізуйте заходи Катерини іі відносно прав власності дворянства та плани відносно прав власності кріпосних селян.
- •Розкрийте зміст підтримки Катериною іі абсолютизму і опору французькій революції.
- •Вкажіть на особливості антиліберальної реакції Павла і та конституційні тенденції за часів Олександра і.
- •Розкрийте зміст ліберального руху за царювання Олександра і.
- •Розкрийте ліберальні погляди Мордвинова.
- •Розкрийте вклад Сперанського у розвиток ліберальних перетворень Росії.
- •Розкрийте зміст ліберальних поглядів Карамзіна.
- •Проаналізуйте зміст діяльності декабристських організацій «Союз порятунку» та «Союз благоденства».
- •Зробіть порівняльний аналіз конституційних проектів Пестеля та Муравйова.
- •Розкрийте зміст повстання декабристів у грудні 1825 р. Та вкажіть на його значення для розвитку революційного руху і обмеження ліб. Перетворень.
- •Розкрийте зміст діяльності революційних гуртків 20-30-х рр. Хіх ст.
- •Доведіть, що епоха Миколи і це перехідний період в ліберальному розвитку Росії.
- •Розкрийте становище державних селян та піклування держави про них в п. Пол. Хіх ст.
- •Вкажіть на зміцнення принципу приватної власності та основні проблеми звільнення кріпосних селян за Миколи і.
- •Розкрийте зміст діяльності уряду Миколи і по зміцненню принципу приватної власності.
- •Вкажіть на особливості селянського руху за Миколи і. Хвилювання у військових поселеннях та в армії.
- •Вкажіть на зародження політичного ліберального руху в Росії та доведіть, що земства були центрами його діяльності в 60-70-х рр. Хіх ст.
- •Вкажіть на основні проблеми звільнення селян від кріпосної залежності: вироблення законів на рубежі 50-60 рр. Хіх ст.
- •Розкрийте зміст ліберальних реформ Олександра іі та вкажіть на їхнє значення для побудови громадянського суспільства в Росії.
- •Простежте пожвавлення конституційних тенденцій після російсько-турецької війни 1877-78 рр.
- •Проаналізуйте страйковий рух 1895-1900 рр. «Петербурзький союз боротьби за визволення робітничого класу».
- •Розкрийте процес зародження та розповсюдження марксистських ідей в Росії.
- •Розкрийте зміст робітничого руху 70-х рр. Хіх ст. «Південно-російський союз робітників»
- •Розкрийте зміст робітничого руху 80-х рр. Хіх ст.
- •Розкрийте основний зміст діяльності організації «Земля і воля», «Чорний переділ» і «Народна воля».
- •Проаналізуйте народницький рух у 70-х рр. Хіх ст.: теоретичні основи та основні його напрямки (Лавров, …)
- •30. Вкажіть на антиліберальні устремління Олександра ііі.
- •31. Розкрийте зміст селянського питання за царювання Олександра ііі та Миколи іі.
- •32. Розкрийте економічний та політичний ліберальні рухи за часів о. Ііі.
- •33. Дайте характеристику ліберальному рухові на початковому етапі царювання Миколи іі.
- •34. Простежте процес зародження та розкрийте зміст діяльності соціал-демократичного руху на рубежі хіх-хх ст. У Росії.
- •35. Проаналізуйте страйковий рух робітників на рубежі хіх хх ст.
- •36. Простежте основні положення програми рсдрп та вкажіть на її роль у революційному русі першої чверті хх ст.
- •37. Розкрийте програмні вимоги та основні етапи діяльності партії есерів.
- •38. Вкажіть на ліберальні тенденції та загострення опозиційних настроїв у земствах в кінці хіх-хх ст.
- •39. Простежте процес зародження, розкрийте програмні вимоги «Союзу визволення» та їх еволюцію.
- •40. Простежте діяльність ліберального руху в 1904 р. Листопадовий земський з’їзд та його рішення.
- •41. Розкрийте зміст указу Миколи іі від 12 грудня 1904 р. Та позицію Святополк-Мирського та Вітте.
- •42. Вкажіть на заходи самодержавства, спрямовані на ліквідацію пропасті між урядом і громадськістю напередодні та на початку революції 1905-1907 рр.
- •43. Простежте реакцію «Союзу визволення» на рішення і земського зїзду та на спроби уряду впровадити їх у життя.
- •44. Вкажіть на зародження та розкрийте програмні вимоги «Союзу союзів» в умовах визрівання та піднесення революції 1905-1907 рр.
- •45. Розкрийте зміст боротьби «Союзу союзів» проти самодержавства в 1905-1906 рр.
- •46. Розкрийте зміст діяльності Ліберального земського руху в умовах революції 1905-1907 рр.
- •47. Охарактеризуйте земські з`їзди 1905 р.
- •48. Розкрийте зміст та вплив царського маніфесту від 17 жовтня 1905 р. На розвиток ліберального руху і приборкання революційних виступів у Росії.
- •49. Вкажіть на причини виникнення партій конституційних демократів і октябристів, розкрийте зміст їхніх програм та зміст їхньої діяльності в 1905-1907 рр.
- •50. Вкажіть на основні протиріччя між партіями кадетів та октябристів в умовах революції 1905-1907 рр.
- •51. Розкрийте зміст грудневого збройного повстання в Москві, вкажіть на його значення.
- •52. Вкажіть на хід скликання, діяльність та причини розпуску і і іі Державних Дум та їх роль в лібералізації країни.
- •53.Розкрийте зміст революційного руху в 1905-1907 рр.
- •54. Проаналізуйте хід прийняття, основний зміст та значення Конституції 1906 р.
- •55. Простежте робітничий та селянський рухи та хвилювання в армії та на флоті в роки першої буржуазно-демократичної революції.
- •56. Розкрийте суть столипінської реформи таї її значення для лібералізації аграрних відносин в країні.
- •57. Розкрийте зміст робітничого руху в Росії в 1910-1914 рр.
- •58. Розкрийте початок, причини, хід та результати Лютневої (1917 р.) революції.
- •59. Розкрийте причини, хід та результат Жовтневої (1917 р.) революції.
- •60. Зробіть підсумки ліберального руху в дорадянській Росії.
- •61.Вихід Росії з Першої світової війни.
- •2 Грудня було підписано перемир'я строком до 1 січня 1918 року.
- •62.Селянський рух та страйкова боротьба робітників у лютому – жовтні 1917 р.
- •63. Вкажіть на причини та розкрийте зміст антибільшовицького робітничого руху в 1918-1921 рр.
- •64.Антибільшовицькі виспупи в армії в 1920-1921 рр.
- •69. Розкрийте причини та зміст робітничого руху в срср кінця 50-х - 80-х рр.
- •70. Проаналізуйте зміст дисидентського руху в Прибалтиці.
- •71. Розкрийте зміст програмних вимог основних течій дисидентського руху.
- •72. Розкрийте зміст і особливості боротьби радянського уряду з дисиденством.
- •73. Вкажіть на утворення та діяльність народних фронтів в Україні та Молдові на рубежі 80-90 -х рр. XX ст.
- •74. Розкрийте зміст основних джерел дисидентського руху в срср.
- •76. Розкрийте зміст єврейського дисидентського руху в срср 60-80-х рр. XX ст.
- •77. Проаналізуйте діяльність ліберально-демократичної течії в дисидентському русі.
- •78 Вкажіть на основні течії в дисидентському русі.
- •80. Вкажіть на особливості дисидентського руху в Закавказзі та Середній Азії.
- •81. Дайте аналіз ленінсько-комуністичної течії в дисидентському русі Росії.
- •82. Охарактеризуйте націоналістичну течію в дисидентському русі.
- •83. Вкажіть на особливості дисидентського руху в срср.
- •84. Охарактеризуйте діяльність народних та інтернаціональних фронтів у Прибалтиці на рубежі 80-90-х рр. Хх ст.
38. Вкажіть на ліберальні тенденції та загострення опозиційних настроїв у земствах в кінці хіх-хх ст.
Вживалися все нові заходи, які хоч і не відміняли самоврядування взагалі, але то тут, то там обрізали повноваження земств і обмежували їхню самостійність. Проте у земських колах вони викликали незадоволення. Прірва між держаною владою і громадськістю розширювалася. Саме консервативні земські кола були цим надзвичайно стурбовані.
Тоді було прийняте рішення подати цареві доповідну записку з вкзівкми на головні недоліки існуючої системи державного управління, а також виеладенням осовних принципів необхідної реформи.
Цікаво,більшість групи, яка була створена для підготовки записки, не була прихильиком конституційноголаду. Вони вважала не бюроктатизоване самодержав`я (славянофіли Н.Хомяков, Стахович, Ф.Самарін і сам Шипов) ідеальною державною формою. До поміркованих конституціоналістів належали С,Трубецький, П.Долгоруков і Писарєв.
Відомому історику Ключевському було довірено редагування записки. А Шипову було доручендо скласти перший проект і він склав йогно з 9 тез. Тут він вказав на те, що:
сучасний державний порядок особливо страждає від недостатку довіри між урядом і громадськістю.
уряд виходить із хибної посилки, що самостійна актнивність громадськості і участь її у внутрішніх державних справах суперечить принципові самодержавства. Це є зовсім не вірним.
навпаки, самодержавство можливе тільки при тісному контакті із представниками громадськості.
бюрократична система, яка розділяє царя від народу, є найбільшою небезпекою саме для самодержавства.
звідси: необхідно дати свободу свспільній думці і підтримувати і розвивати інститути саоврядування.
залучати до обгшоворення законопроектів у комісіях при Державній Раді вибраних представників громадськості і особливо самоврядування: тобто приблизно те, про що говорив і пропонував свого часу Лоріс-Меліков.
Ці тези неодноразово обговорювалися, але досягти згоди в сенредині групи не вдалося. В результаті відмовилися від задуму подання записки цареві.
Тим часом у березні 1902 р. в Петербурзі проходив з`їзд з питань кустарної промисловаості, організований Міністерством Землеробства. Це була чергова можливість зустрітися представникам самоврядування. На цей час стали відомими основні напрямки для організації місцевихкомітетів, створених з проблем сільськогосподарської промисловості. Згідно інструкцій до роботи в комітетах повинні були залучатися тільки представники земських упав, а не земських зборів. Це викликало в земських колах сильне незадоволенн. Поступали пропозиції взагалі байкотувати роботу комітетів. В резульаті було вирішено скликати зїзд в Москві 23 травня з тим, щоб виробити єдину поведінку з питання участі земських діячів у виборах комітетів.
З`їзд під головуванням Шипова відхилив ідею бойкоту і виробив програму, якою повинні керуватися представники земств у комітетах, котра зводилась до наступного:
надати селянам ті ж громадянські права, якими користувалися всі решта станів.
розвивати народну освіту.
переглянути фінансову політику.
дати можливість пресі і представникам громадськості вільно обговорювати економічні проблеми.
Хоча з`їзд відхилив ідею бойкоту. Микола ІІ уповноважив Плєве висловити учасником з`їзду його незадоволення.
Цікаво, що Плєве бачив головних ворогів не в революціонерах, а в лібералах і в першу чергу тих, які принципово відкидали співробітництво з революціонерами і прагнули до законного співробітництва з державною владою. Він виходив із тог, що ліберали можуть розкласти самодержавство з середини, тому це і є найнебезпечніший воріг
Плєве дійшов висновку, що подібні приватні зібрання –наради представників земств є незаконними. І залишився вірним своїй лінії боротьби з консервативним лібералізмом. Це завдяки його зусиллям: 1.Вітте пішов у відставку; 2.Робота з особливої наради з проблем сільського господарства промисловості була паралізована; 3. Шипов впяте вибраний головою Московської земської управи, не був затверджений на цій посаді. 4. Мав намір усунути з посади предводителя дворянства орловської губернії Стаховича і лише смерть Плєве завадила цьому (15 червня 1904 р.).
Але і представники земств абсолютно не збиралися уступати. Через Вітте пробували добитися дозволу на постійні земські наради і дозволити їм висловлюватися з питань потб сільльськогосподарської промисловості. З цією метою Шипов 18 липня 1902 р. звернувся до Вітте. Восени 1902 р. Шипов закликав усіх голів губернських земських управ виступити за відміну закону від 12 червня 1902 р. про систему ветиренарного обслуговування, який обмежував компетенцію самоврядування у цій справі. Доречі ця акція виявилося успішною. Циркуляром МВС від 23 березня 1903 р. губернські земські управи повідомлені були , що його Величність погодився повеліти переглянути закон від 12 червня 1902 р.
20 квітня 1903 р. міністерством внутрішніх справ було скликано з’їзд, до участі в роботі якого запрошені також представники земств. Це знову дало можливість їм неофіційно зібратися на приватних квартирах і обговорювати злободенні питання..
Маніфест оголошував про ряд реформ, але нічого не згадував про те, що представники земських закладів залучені будуть до обговорення відповідних законопроектів. Правда, було сказано в загальному про наміри запросити у зв’язку з цим найдостойніших людей із провінції. Мали намір вказати урядові на необхідність залучення розробки законів.
Після дебатів прийняли рішення: просити уряд подавати законопроекти на оцінку земельних зборів у тій мірі, в якій вони стосуються положення і місцевих потреб.