Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
_ПIДРУЧНИК З ПОЛIТОЛОГIЇ НОВИЙ.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
4 Мб
Скачать
☆

Література до розділу

  1. Белламі Р. Три моделі прав і громадянства. Лібералізм: антологія. – К.: Смолоскип, 2002. – с. 974-997.

  2. Бутенко А. Государство: его вчерашние и сегодняшние трактовки // Государство и право. – 1993. – №7.

  3. Дмитренко Р.В. Громадянське суспільство і демократична держава: проблема взаємовідносин. Творча робота з курсу політології. – К., 2007. – 11 с.

  4. Зайчук О.В. та ін. Теорія держави і права. Академічний курс. – К., 2006. – 688 с

  5. Зілинський А. Народ, нація, держава // Віче. – 1994. – №9.

  6. Кін. Дж. Громадянське суспільство. Старі образи, нове бачення. – К., 2000.

  7. Кістяківський Б. Держава і особистість / В кн..: Б. Кістяківський. Вибранс. – К., 1996.

  8. Колодій А. На шляху до громадянського суспільства. Теоретичні засади й соціокультурні передумови демократичної трансформації в Україні. – Львів, 2002.

  9. Конституція України. – К., 1996.

  10. Лазаренко О.В., Лазаренко О.О. Теорія політології. – К., 1996

  11. Мала енциклопедія етнодержавознавства. – К., 1996.

  12. Нор В., Стецюк П. Конституція – Основний закон України в запитаннях та відповідях. – Л., 1996.

  13. Піча В., Хома Н. Політологія. Конспект лекцій. – К., 1999.

  14. Політологія / За ред. А.Колодій. – К., 2003.

  15. Політологія / За ред. О.Бабкіної. – К., 1998.

  16. Політологія / За ред. І.Дзюбка. – К., 1997.

  17. Політологія / За ред. О.Семківа. – Львів, 1994.

  18. Політологія: Навчальний посібник для курсантів вищих військових навчальних закладів / За ред. Р.Катиренчука, М.Гетьманчука. – Львів, 2000.

  19. Політологія у схемах, таблицях та визначеннях: Навчальний посібник для курсантів та студентів вищих військових навчальних закладів / За ред. Гетьманчука М.П. – Львів, 2006.

  20. Політичний енциклопедичний словник . – К., 1997.

  21. Рабинович П. Основи загальної теорії права та держави. – К., 1994.

  22. Рутар С. Держава як основний елемент політичної системи // Розбудова держави. – 1993. – №7.

  23. Рябов С. Політологічна теорія держави. – К., 1996.

  24. Рябчук М. Дилеми українського Фауста: громадянське суспільство і “розбудова держави”. – К.: Критика, 2000.

  25. Українське суспільство 1994-2004. Моніторинг соціальних змін. – НАН України: Інститут соціології. – К., 2004.

  26. Четвертин В. Демократическое конституционное государство: Введение в теорию. – М., 1993.

  27. Шановал В. Державний лад країн світу. – К., 1999.

  28. Шилз Е. Нація, національність, націоналізм і громадянське суспільство // “Ї”. – 2001. - № 21. – с. 79-102.

Розділ 10. Форми правління в сучасних демократичних державах

10.1. Демократія як ідеал і політична дійсність

10.2. Основні ознаки демократичного політичного режиму

10.3. Типологія демократичних режимів (моделі демократії)

10.4. Форми демократичного правління

10.5. Сучасні концепції демократії.

Форма держави, будучи системним явищем, реалізується в формах державно-територіального устрою, державного правління та механізмах політичного режиму. Форма державно-територіального устрою визначається територіально-політичною організацією держави, правовим статусом територій та розподілом владних повноважень між центром і регіонами. Форма державного правління залежить від порядку формування вищих органів державної влади, їх правового статусу та співвідношення між ними.

Форми державно-територіального устрою та державного врядування відображають важливі елементи в організації державної влади. Але тільки їх аналіз ще не дає можливості з’ясувати всі суттєві ознаки політичної природи і характеру сучасних держав в усій їхній різноманітності. Оскільки форми правління і державно-територіального устрою дають уявлення переважно про структурно-організаційний аспект здійснення влади, тобто про зовнішній вираз державності. Прийоми ж і методи функціонування влади, її внутрішні механізми та принципи можуть бути розкриті через з’ясування типу пануючого в державі політичного режиму, який можна визначити як спосіб функціонування державної влади, певну систему методів і прийомів її здійснення, що має такі якісні характеристики: ставлення органів державної влади до правових підстав своєї діяльності, принципи її взаємовідносин з громадянським суспільством, можливості для реалізації людських прав і політичних свобод у суспільстві, правовий статус особистості.

Історія знає численні різновиди політичних режимів як способів здійснення влади: аристократію, політею, деспотію, олігархію тощо. Сучасна типологія політичних режимів була запропонована в 1982 році відомим англійським політологом П. Уошбурном, який вважав за доцільне поділити їх на дві великі групи: демократичні і недемократичні режими, характеристика яких буде дана у цьому і наступному розділах.