- •Політологія
- •Розділ 1. Ідея державності в політичній думці україни
- •1.1. Державницькі та демократично-правові тенденції політичної думки України X - хvi ст.
- •1.2. Ідеї національної державності у політичній і правовій думці періоду козацько-гетьманської держави XVII – XVIII ст.
- •1.3. Проблеми держави та політичних відносин у суспільній думці України періоду національного відродження хiх поч. - хх століття.
- •1.4. Концепції державності і національного відродження у політичній думці України хх ст.
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 2. Політика – як суспільне явище і об’єкт дослідження
- •2.1. Предмет, метод, функції політології.
- •2.2. Політика – як суспільне явище.
- •2.1. Предмет, метод, функції політології.
- •2.2. Політика – як суспільне явище.
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу.
- •Розділ 3. Політична влада і політична система
- •3.1. Поняття, ознаки та ефективність політичної влади.
- •3.2. Сутність, структура і функції політичної системи.
- •3.3. Особливості політичної системи України.
- •3.1. Поняття, ознаки та ефективність політичної влади.
- •3.2. Сутність, структура і функції політичної системи.
- •3.3. Особливості політичної системи України
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 4. Політична діяльність і політичні технології
- •4.1. Політичний процес
- •4.2. Політична діяльність
- •4.3. Ефективність політичного функціонування
- •4.4. Політичні технології
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 5. Людина і політика
- •5.1. Політична соціалізація особи.
- •5.2. Політична участь як наслідок політичної соціалізації.
- •5.1. Політична соціалізація особи.
- •5.2. Політична участь як наслідок політичної соціалізації.
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 6. Політична свідомість і політична культура
- •6.1. Політична свідомість
- •6.2. Політична культура
- •6.3. Особливості політичної культури сучасної України
- •6.1 Політична свідомість
- •6.2.Політична культура
- •6.3.Особливості політичної культури сучасної України
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 7. Політика і групи інтересів
- •7.1. Суб’єкти політики
- •7.2. Соціальна структура суспільства
- •7.3. Групи інтересів
- •7.4. Нація як суб’єкт політики
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 8. Політична еліта і політичне лідерство
- •8.1. Еліта як суб’єкт політики.
- •8.2. Політичне лідерство: суть, концепції, механізм рекрутування.
- •8.1. Еліта як суб’єкт політики.
- •8.2. Політичне лідерство: теорії, концепції, механізм рекрутування.
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •9.1. Держава як політична організація суспільства: сутність, походження та функції.
- •9.2. Форми держави.
- •9.3. Правова держава і громадянське суспільство.
- •9.1. Держава як політична організація суспільства: сутність, походження та функції.
- •9.2. Форми держави.
- •9.3. Правова держава і громадянське суспільство.
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 10. Форми правління в сучасних демократичних державах
- •10.1. Демократія як ідеал і політична дійсність
- •10.2. Основні ознаки демократичного політичного режиму
- •10.3. Типологія демократичних режимів (моделі демократії)
- •10.4. Форми демократичного правління
- •10.4.1. Конституційні монархії
- •10.4.2. Президентська республіка
- •10.4.3. Парламентська республіка
- •10.4.4. Парламентсько-президентська республіка
- •10.5. Сучасні концепції демократії.
- •10.5.1. Теорія партисипаторної демократії.
- •10.5.2. Теорія елітарної демократії.
- •10.5.3. Теорія плюралістичної демократії.
- •Словник найбільш уживаних термінів.
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 11. Недемократичні політичні режими та особливості їх трансформування в напрямку демократії
- •11.1 Тоталітаризм: ознаки та види.
- •11.2. Авторитаризм
- •11.3. Трансформування недемократичних режимів
- •11.1 Тоталітаризм: ознаки та види.
- •11.2. Авторитаризм
- •11.3. Трансформація недемократичних режимів
- •11.3.1 Глобальний процес демократизації
- •11.3.2. Делегітимізація і лібералізація недемократичних режимів як передумова і підготовча стадія переходу до демократії
- •11.3.3. Типи переходу до демократії
- •11.3.4. Особливості та фази трансформації посткомуністичних суспільств
- •11.3.5. Особливості і труднощі переходу до демократії в Україні
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 12. Становлення державного правління в україні
- •12.1. Конституція України – основний закон держави.
- •12.2. Органи державної влади.
- •12.2.1. Президент України
- •12.2.2. Законодавча влада
- •12.2.3. Виконавча влада
- •12.2.4. Судова влада
- •12.3. Система стримувань і противаг.
- •12.4.Система місцевого самоврядування.
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 13. Політичні партії і партійні системи
- •13.1. Сутність, передумови виникнення, ознаки та функції політичних партій.
- •13.2. Типологія партійних систем.
- •13.3. Становлення та розвиток багатопартійності в Україні.
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 14. Вибори і виборчі системи
- •14.1. Поняття та типологія виборів.
- •14.2. Демократичні принципи виборів.
- •14.3. Типологія виборчих систем.
- •14.4. Характеристика виборів і виборчої системи України.
- •Словник найбільш вживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 15. Зовнішня політика та міжнародні відносини.
- •15.1. Міжнародні відносини та зовнішня політика держави: сутність, види, принципи та суб’єкти.
- •15.2. Міжнародні конфлікти: поняття, причини, засоби та методи врегулювання.
- •15.3. Україна в системі міжнародних відносин.
- •15.1. Міжнародні відносини та зовнішня політика держави: сутність, види, принципи та суб’єкти.
- •15.2. Міжнародні конфлікти: поняття, причини, засоби та методи врегулювання.
- •15.3. Україна в системі міжнародних відносин.
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 16. Національна безпека україни.
- •16.1. Поняття та структура національної безпеки України.
- •16.2. Система забезпечення національної безпеки України.
- •16.1. Поняття та структура національної безпеки України.
- •16.2. Система забезпечення національної безпеки України.
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 17. Правова політика
- •17.1. Сутність правової політики
- •17.2. Суб’єкти і основні форми реалізації правової політики
- •17.1. Сутність правової політики
- •17.2. Суб’єкти і основні форми реалізації правової політики
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 18. Правоохоронна політика
- •18.1. Сутність, особливості та механізми реалізації правоохоронної політики держави.
- •18.2. Правоохоронні, правозахисні, судові органи та їх роль у реалізації державної правоохоронної політики (державної політики у сфері правоохорони).
- •18.1. Сутність, особливості та механізми реалізації правоохоронної політики держави.
- •18.2. Правоохоронні, правозахисні, судові органи, та їх роль у реалізації державної правоохоронної політики (державної політики у сфері правоохорони).
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 19. Поліція (міліція) в політичній системі суспільства
- •19.1. Історичне підґрунтя розуміння поліції.
- •19.2. Розуміння поняття « поліції» у контексті овс.
- •19.3. Розуміння поняття «міліції» у контексті овс.
- •19.4. Рівень забезпечення міліцією прав і свобод громадян.
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 20. Протидія транснаціональній злочинності в умовах глобалізації сучасного суспільства.
- •20.1. Посилення міжнародної злочинності – один з негативних наслідків глобалізації.
- •20.2. Міжнародні політико-правові підстави протидії транснаціональній злочинності.
- •20.3. Основні види міжнародної злочинності, їх витоки та різнорівневий політичний вплив. Компетенції та завдання овс, інших правоохоронних органів України у протидії міжнародній злочинності.
- •20.1. Посилення міжнародної злочинності – один з негативних наслідків глобалізації.
- •20.2. Міжнародні політико-правові підстави протидії транснаціональній злочинності.
- •20.3. Основні види міжнародної злочинності, їх витоки та різнорівневий політичний вплив. Компетенції та завдання овс, інших правоохоронних органів України у протидії міжнародній злочинності.
- •Питання для самоконтролю
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Література до розділу
10.4.3. Парламентська республіка
Парламентська республіка (Австрія, Італія, Португалія та ін.) характеризується наявністю вищого органу державної влади. Верховна влада належить представницькому законодавчому органу (парламенту). Спираючись на делегований виборцями суверенітет парламент формує уряд, який є відповідальним перед ним. В разі втрати довіри парламенту до створеного ним уряду і висловлення йому недовіри останній змушений піти у відставку.
Отже, на відміну від президентської форми врядування в парламентській республіці виконавча гілка влади не є самостійною, її влада виводиться з влади законодавчого органу, який передає частину свого владного суверенітету урядові. Парламентська форма правління передбачає поділ виконавчої влади.
Таблиця 10.5.
|
|
|
|
|
|
|
Керівництво виконавчою владою покладається на прем’єр-міністра, а представницькі – на президента. Глава держави (президент) обирається парламентом або спеціальними зборами. Наприклад, у ФРН президент на 5 років обирається Федеральними зборами (вони складаються з депутатів бундестагу і такої ж кількості представників земель). Поряд з виконанням представницьких повноважень глави держави президент в парламентських республіках відіграє важливу роль у формуванні уряду, подоланні конфліктів між кабінетом міністрів і парламентом, він приймає відставку уряду, призначає нові вибори до парламенту.
Парламентським республікам притаманна більш послідовна реалізація такого демократичного принципу як виборність державних органів та їх відповідальність. Наявність в більшості парламентських республік коаліційних урядів дозволяє репрезентувати в них більш широкий спектр політичних сил. Ця перевага, проте, може перетворюватися у серйозний недолік, якщо жодній з політичних сил не вдається отримати стійку більшість або сформувати тривалу партійну коаліцію. Таке становище викликає часту зміну урядів і дестабілізує ситуацію у країні.
В залежності від способу формування парламентами урядів виділяються наступні різновиди парламентських систем:
Парламентська система однопартійної більшості характернна для країн з двома сильними конкуруючими партіями, або з однією домінуючою партією (Великобританія, Японія). Партія, що перемогла на виборах і завоювала в парламенті більшість, одержує переважне право здійснювати законодавчу і виконавчу владу. Одноосібно і самостійно формує уряд, який спирається на однопартійну більшість. Здійснює вирішальний вплив на розробку і реалізацію законодавчої програми парламенту.
Парламентська коаліційна система притаманна для країн з декількома впливовими політичними партіями, але не настільки, щоб самостійно сформувати уряд. В такому випадку влада формується на основі коаліцій політичних партій.
Коаліції можуть бути довготривалими (двоблокова система в ФРН на основі коаліцій ХДС-ХСС і партії вільних демократів та СДПН і партії “Зелених”) і недовготривалі коаліції (Словаччина, Чехія, Португалія), що не дає можливості сформувати стабільний уряд.
Коаліційні системи переважно співіснують з пропорційною, або змішаною виборчою системою.
Коаліційна парламентська система консенсусного типу властива країнам де існують і на консенсусній основі співпрацюють більш-менш рівновеликі регіональні чи етнічні спільноти. Така система успішно функціонує в Бельгії, де проживають великі общини франкомовних валонів і нідерландськомовних фламандців. Всі питання, що стосуються цих спільнот, розв’язуються через спеціальні паритетні комісії на основі консенсусу.
Парламентські системи “великих коаліцій”, що є різновидом консенсусної демократії, діють в багатоскладникових (сегментованих) суспільствах з різними політичними, етнічними, конфесійними, ідеологічними субкультурами (Швейцарія, Нідерланди, Австрія, Бельгія). Стабільність тут досягається завдяки створенню “великих коаліцій” політичних еліт всіх значимих субкультур на основі їх вільного доступу до влади. Форми такої коаліції можуть бути самі різні:
розподіл важливих посад (президент - прем’єр - спікер парламенту);
колективне президенство;
послідовне проведення принципу пропорційності представництва (до завищеного передставництва меншості) при розподілі посад;
високий ступінь автономності субкультури в реалізації своїх внутрішніх справ.
Така система вимагає довіри між партнерами, та їх постійної готовності до добровільних взаємних поступок і добре діє в суспільствах з розвинутою демократичною культурою.
