- •Політологія
- •Розділ 1. Ідея державності в політичній думці україни
- •1.1. Державницькі та демократично-правові тенденції політичної думки України X - хvi ст.
- •1.2. Ідеї національної державності у політичній і правовій думці періоду козацько-гетьманської держави XVII – XVIII ст.
- •1.3. Проблеми держави та політичних відносин у суспільній думці України періоду національного відродження хiх поч. - хх століття.
- •1.4. Концепції державності і національного відродження у політичній думці України хх ст.
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 2. Політика – як суспільне явище і об’єкт дослідження
- •2.1. Предмет, метод, функції політології.
- •2.2. Політика – як суспільне явище.
- •2.1. Предмет, метод, функції політології.
- •2.2. Політика – як суспільне явище.
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу.
- •Розділ 3. Політична влада і політична система
- •3.1. Поняття, ознаки та ефективність політичної влади.
- •3.2. Сутність, структура і функції політичної системи.
- •3.3. Особливості політичної системи України.
- •3.1. Поняття, ознаки та ефективність політичної влади.
- •3.2. Сутність, структура і функції політичної системи.
- •3.3. Особливості політичної системи України
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 4. Політична діяльність і політичні технології
- •4.1. Політичний процес
- •4.2. Політична діяльність
- •4.3. Ефективність політичного функціонування
- •4.4. Політичні технології
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 5. Людина і політика
- •5.1. Політична соціалізація особи.
- •5.2. Політична участь як наслідок політичної соціалізації.
- •5.1. Політична соціалізація особи.
- •5.2. Політична участь як наслідок політичної соціалізації.
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 6. Політична свідомість і політична культура
- •6.1. Політична свідомість
- •6.2. Політична культура
- •6.3. Особливості політичної культури сучасної України
- •6.1 Політична свідомість
- •6.2.Політична культура
- •6.3.Особливості політичної культури сучасної України
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 7. Політика і групи інтересів
- •7.1. Суб’єкти політики
- •7.2. Соціальна структура суспільства
- •7.3. Групи інтересів
- •7.4. Нація як суб’єкт політики
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 8. Політична еліта і політичне лідерство
- •8.1. Еліта як суб’єкт політики.
- •8.2. Політичне лідерство: суть, концепції, механізм рекрутування.
- •8.1. Еліта як суб’єкт політики.
- •8.2. Політичне лідерство: теорії, концепції, механізм рекрутування.
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •9.1. Держава як політична організація суспільства: сутність, походження та функції.
- •9.2. Форми держави.
- •9.3. Правова держава і громадянське суспільство.
- •9.1. Держава як політична організація суспільства: сутність, походження та функції.
- •9.2. Форми держави.
- •9.3. Правова держава і громадянське суспільство.
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 10. Форми правління в сучасних демократичних державах
- •10.1. Демократія як ідеал і політична дійсність
- •10.2. Основні ознаки демократичного політичного режиму
- •10.3. Типологія демократичних режимів (моделі демократії)
- •10.4. Форми демократичного правління
- •10.4.1. Конституційні монархії
- •10.4.2. Президентська республіка
- •10.4.3. Парламентська республіка
- •10.4.4. Парламентсько-президентська республіка
- •10.5. Сучасні концепції демократії.
- •10.5.1. Теорія партисипаторної демократії.
- •10.5.2. Теорія елітарної демократії.
- •10.5.3. Теорія плюралістичної демократії.
- •Словник найбільш уживаних термінів.
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 11. Недемократичні політичні режими та особливості їх трансформування в напрямку демократії
- •11.1 Тоталітаризм: ознаки та види.
- •11.2. Авторитаризм
- •11.3. Трансформування недемократичних режимів
- •11.1 Тоталітаризм: ознаки та види.
- •11.2. Авторитаризм
- •11.3. Трансформація недемократичних режимів
- •11.3.1 Глобальний процес демократизації
- •11.3.2. Делегітимізація і лібералізація недемократичних режимів як передумова і підготовча стадія переходу до демократії
- •11.3.3. Типи переходу до демократії
- •11.3.4. Особливості та фази трансформації посткомуністичних суспільств
- •11.3.5. Особливості і труднощі переходу до демократії в Україні
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 12. Становлення державного правління в україні
- •12.1. Конституція України – основний закон держави.
- •12.2. Органи державної влади.
- •12.2.1. Президент України
- •12.2.2. Законодавча влада
- •12.2.3. Виконавча влада
- •12.2.4. Судова влада
- •12.3. Система стримувань і противаг.
- •12.4.Система місцевого самоврядування.
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 13. Політичні партії і партійні системи
- •13.1. Сутність, передумови виникнення, ознаки та функції політичних партій.
- •13.2. Типологія партійних систем.
- •13.3. Становлення та розвиток багатопартійності в Україні.
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 14. Вибори і виборчі системи
- •14.1. Поняття та типологія виборів.
- •14.2. Демократичні принципи виборів.
- •14.3. Типологія виборчих систем.
- •14.4. Характеристика виборів і виборчої системи України.
- •Словник найбільш вживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 15. Зовнішня політика та міжнародні відносини.
- •15.1. Міжнародні відносини та зовнішня політика держави: сутність, види, принципи та суб’єкти.
- •15.2. Міжнародні конфлікти: поняття, причини, засоби та методи врегулювання.
- •15.3. Україна в системі міжнародних відносин.
- •15.1. Міжнародні відносини та зовнішня політика держави: сутність, види, принципи та суб’єкти.
- •15.2. Міжнародні конфлікти: поняття, причини, засоби та методи врегулювання.
- •15.3. Україна в системі міжнародних відносин.
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 16. Національна безпека україни.
- •16.1. Поняття та структура національної безпеки України.
- •16.2. Система забезпечення національної безпеки України.
- •16.1. Поняття та структура національної безпеки України.
- •16.2. Система забезпечення національної безпеки України.
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 17. Правова політика
- •17.1. Сутність правової політики
- •17.2. Суб’єкти і основні форми реалізації правової політики
- •17.1. Сутність правової політики
- •17.2. Суб’єкти і основні форми реалізації правової політики
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 18. Правоохоронна політика
- •18.1. Сутність, особливості та механізми реалізації правоохоронної політики держави.
- •18.2. Правоохоронні, правозахисні, судові органи та їх роль у реалізації державної правоохоронної політики (державної політики у сфері правоохорони).
- •18.1. Сутність, особливості та механізми реалізації правоохоронної політики держави.
- •18.2. Правоохоронні, правозахисні, судові органи, та їх роль у реалізації державної правоохоронної політики (державної політики у сфері правоохорони).
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 19. Поліція (міліція) в політичній системі суспільства
- •19.1. Історичне підґрунтя розуміння поліції.
- •19.2. Розуміння поняття « поліції» у контексті овс.
- •19.3. Розуміння поняття «міліції» у контексті овс.
- •19.4. Рівень забезпечення міліцією прав і свобод громадян.
- •Питання для самоконтролю
- •Література до розділу
- •Розділ 20. Протидія транснаціональній злочинності в умовах глобалізації сучасного суспільства.
- •20.1. Посилення міжнародної злочинності – один з негативних наслідків глобалізації.
- •20.2. Міжнародні політико-правові підстави протидії транснаціональній злочинності.
- •20.3. Основні види міжнародної злочинності, їх витоки та різнорівневий політичний вплив. Компетенції та завдання овс, інших правоохоронних органів України у протидії міжнародній злочинності.
- •20.1. Посилення міжнародної злочинності – один з негативних наслідків глобалізації.
- •20.2. Міжнародні політико-правові підстави протидії транснаціональній злочинності.
- •20.3. Основні види міжнародної злочинності, їх витоки та різнорівневий політичний вплив. Компетенції та завдання овс, інших правоохоронних органів України у протидії міжнародній злочинності.
- •Питання для самоконтролю
- •Словник найбільш уживаних термінів
- •Література до розділу
Словник найбільш уживаних термінів
Війна – збройний конфлікт між двома і більшою кількістю сторін, який, звичайно, переслідує політичну мету. Зміст поняття у тому, що при зіткненні інтересів крупних політичних утворень – держав чи імперій – використовується сила. “Війною” також називають силові конфлікти. Відомі численні визначення війн, які залежать від масштабів і засобів їх провадження: громадянська, партизанська, обмежена, тотальна, міжусобна, міжплемінна, холодна, расова, торгівельна, визвольна і ін.
Геополітика – один з напрямків у політиці, який народився в Німеччині наприкінці 19 ст. За цією концепцією, зовнішня політика країни визначається її географічним становищем і навколишнім оточенням.
Глобалізація – процес кількісного зростання й інтенсифікації політичних, економічних, соціальних, культурних зв’язків і відносин держав світу.
Декларація (від лат. deсlaro – заявляю, сповіщаю) – офіційне проголошення державою, політичною партією, міжнародними, міждержавними організаціями головних принципів їхньої діяльності, програмних позицій, повідомлення про суттєву, принципову зміну в їхньому статусі.
Денонсація (від франц. dénoncer – повідомляти, розривати) – повідомлення однією із сторін про відмову від виконання умов договору, що призводить до дострокового припинення його дії.
Депортація (від лат. deportatio – вигнання, вислання) примусове виселення, переміщення з місця постійного проживання або навіть вигнання за межі держави особи чи групи осіб, навіть частини населення, які визнані правлячим режимом як “соціально небезпечні”, “небажані”.
Дипломатія – діяльність урядовців та вповноважених посадових осіб щодо організації та здійснення відносин з іншими державами, міждержавними органами та міжнародними організаціями. Це мирна, ділова форма розв’язання завдань, зовнішньої політики держави, захисту її прав та інтересів за кордоном.
Зовнішня політика – це діяльність держави та інших політичних інститутів, що здійснюється на міжнародній арені; комплекс дій, спрямованих на встановлення і підтримку відносин з міжнародним співтовариством, захист власного національного інтересу та поширення свого впливу на інші суб’єкти міжнародних відносин. Основні принципи зовнішньої політики закріплені в Статуті ООН та підтверджені в її резолюціях, Гельсінському заключному акті, інших міжнародних документах. До таких принципів належать шанування прав людини і громадянина, невтручання у внутрішні справи іншої держави, недоторканість кордонів, незастосування сили при розв’язанні суперечок та конфліктів. Цілі зовнішньої політики залежать від політичного режиму, історичних традицій, геополітичного середовища, міжнародних відносин і ін. Вони визначаються національними інтересами, необхідністю створення умов для реалізації політичних курсів, вирішення завдань, зумовлених системою міжнародних зв’язків.
Імперія – велика держава, що складається з метрополії та підпорядкованих центральній владі держав, народів, які примусово інтегровані до єдиної системи політичних, економічних, соціальних та культурних взаємозв’язків. Імперії виникають внаслідок загарбання територій, колонізації, експансії, інших форм розширення впливу наддержави.
Міжнародні відносини – наукова дисципліна, яка вивчає взаємодії між державами, а в більш широкому розумінні – діяльність міжнародної системи як цілісності, яка досягнула такого стану після першої світової війни. Термін визначає комплекс взаємодій у контексті міжнародної системи держав, а також міжнаціональних корпорацій, транснаціональних груп тиску і міжнародних організацій.
Міжнародні організації – об’єднання держав, національних громадських організацій та індивідуальних членів з метою вирішення питань регіонального або глобального характеру, відвернення та врегулювання військових конфліктів.
Неурядові організації – локальні, національні чи міжнародні об’єднання людей, діяльність яких здійснюється з ініціативи громадян, а не з санкції чи вказівки уряду, і не має на меті отримання прибутку. Неурядові організації створюють для людей можливість брати безпосередню участь у розв’язанні проблем власного життя, у прийнятті відповідних рішень, у налагодженні партнерської співпраці між собою та з державними органами й міжнародними організаціями.
Ратифікація – затвердження верховним представницьким органом державної влади міжнародного договору, який після цього набуває юридичної сили для цієї держави.
Самміт – двосторонні або багатосторонні міждержавні переговори на найвищому рівні представництва - за участю глав держав чи глав урядів.
Світовий політичний процес – сукупна діяльність народів, держав та їхніх інститутів, соціальних спільностей та їхніх організацій і рухів, які переслідують певні політичні цілі в царині міжнародного життя.
Суб’єкти міжнародних відносин – людина, соціальна група чи організація, яка, керуючись певними інтересами, бере участь у міжнародних політичних процесах чи впливає на них. До суб’єктів міжнародних відносин належать національні держави, міжнародні урядові організації, транснаціональні корпорації, окремі особи, релігійні об’єднання, які діють у багатьох країнах.
Суверенітет – верховенство народу, нації, держави у вирішенні питань зовнішньої та внутрішньої політики, що забезпечує незалежність та самостійність розвитку суспільства, соціально-політична функція моно- і поліетнічних держав, принцип партнерських міжнаціональних відносин. Як принцип міжнародного права закріплений в Статуті ООН та інших міжнародних документах.
