Словник найбільш уживаних термінів

Внутрішньодержавні інститути захисту прав громадян – це система соціально-економічних, культурних, політичних та правових засобів та умов, які забезпечують безпосередній захист прав людини і громадянина.

Громадська безпека – це система відносин, яка складається у процесі запобігання та усунення загрози життю, здоров"ю громадян, іх майну. Громадська безпека – це стан, коли громадянам не загрожує жодна небезпека, не існує загрози порушення нормального функціонування державних і недержавних організацій.

Громадський порядок – це система відносин, сукупність установлених правил, певний порядок, що склались у суспільстві і відповідають інтересам держави та всіх її громадян.

Інституційно-організаційні гарантії забезпечення прав і свобод громадян – це передбачені в нормативно-правових актах суспільно-політичні інституції, на які покладаються відповідні функції і повноваження з організації і здійснення юридичного забезпечення реалізації, охорони і захисту прав і свобод людини і громадянина.

Міліція України – найважливіша складова частина органів внутрішніх справ. Це – державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров"я, права і свободи громадян, природнє середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань і завданням якого є забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав, свобод та інтересів; запобігання правопорушенням та їх припинення; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення і розкриття злочинів; захист власності від злочинних посягань; виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень.

Міністерство внутрішніх справ (МВС України) – центральний орган державної виконавчої влади у сфері внутрішніх справ, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і правові основи організації якого визначаються Конституцією України, чинним законодавством України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України. Міністерство внутрішніх справ забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, організовує та координує діяльність органів внутрішніх справ у боротьби зі злочинністю, з охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, пожежної безпеки, охорони та оборони особливо важливих об"єктів.

Нормативно-правові гарантії забезпечення прав і свобод громадян – це сукупність правових норм, що визначають обсяг прав, свобод, обов"язків громадян, а також засоби, що встановлені для їх реалізації й охорони від порушень.

Нотаріат – система органів і посадових осіб, обов"язком яких є засвідчення прав, а також фактів, що мають юридичне значення, здійснення інших нотаріальних дій, що передбачені Законом України "Про нотаріат". Діяльність органів нотаріату спрямована на охорону та захист прав, свобод і інтересів фізичних і юридичних осіб, на запобігання правопорушень.

Правозахисна діяльність – полягає у наданні правової допомоги громадянам, юридичним особам, іноземцям, особам без громадянства. Суб"єктами правозахисної діяльності є: громадські організації (напр. правозахисні організації, об"єднання із захисту прав споживачів); підприємницькі структури (приватні підприємці, юридичні особи), що надають різноманітні юридичні послуги; державні органи (органи юстиції, Уповноважений ВР з прав людини, тощо); адвокатура; нотаріат.

Правоохоронна діяльність – механізм реалізації державної правоохоронної політики. Правоохоронна діяльність спрямована на забезпечення принципу верховенства права у суспільстві, здійснюється через систему правоохоронних органів і передбачає захист встановленого Конституцією України суспільного ладу держави; захист політичної системи; захист прав і законних інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, суб"єктів усіх форм власності; протидію виникненню небажаних у суспільстві відносин, конфліктних проявів. Особливе місце у системі цілей і завдань правоохоронної діяльності посідає захист прав і свобод людини, її безпеки, життя, честі, гідності, недоторканності.

Правоохоронна політика – це окремий вид діяльності уряду та інших суспільних інституцій загальнонаціонального та місцевого рівня, спрямований на: захист та охорону конституційних цінностей української держави та суспільства; забезпечення принципу верховенства права; захист встановленого Конституцією суспільного ладу, територіальної цілісності; захист прав і свобод людини, охорону правового порядку, відновлення порушеного права, виявлення й розслідування злочинів.

Правоохоронні органи – засіб здійснення правоохоронної функції держави. До них належать:органи прокуратури; органи внутрішніх справ; органи служби безпеки; органи військової служби правопорядку у Збройних Силах України; митні органи; органи охорони державного кордону; органи й установи виконання покарань; органи державної податкової служби; органи державної контрольно-ревізійної служби; органи рибоохорони; органи державної лісової охорони; інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Прокуратура України – самостійна державно-правова інституція, яка забезпечує захист прав, свобод і інтересів особистості. Прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються: підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов"язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Система органів юстиції – правозастосовні органи держави, завдання яких є виконання двох видів дій: правозабезпечення та правовідновлення. Напрямами діяльності органів юстиції є діяльність з організації юридичної допомоги та діяльність з виконання постанов судових органів.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини – інститут, завданням якого є здійснення легітимного парламентського контролю за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України; інформування громадян про порушення їх прав органами влади, посадовими особами.

Юридичні гарантії прав і свобод особи – це сукупність взаємопов"язаних і взаємодіючих нормативно-правових та інституційно-організаційних гарантій забезпечення реалізації, охорони і захисту прав і свобод людини і громадянина.