Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
_ПIДРУЧНИК З ПОЛIТОЛОГIЇ НОВИЙ.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
4 Мб
Скачать
☆

Словник найбільш вживаних термінів

Вибори – це демократичний спосіб формування та зміни персонального складу органів влади шляхом голосування.

Виборча система – сукупність встановлених законом правил, принципів та критеріїв визначення результатів народного голосування.

Виборчий метр – найменша кількість голосів, необхідна для обрання одного депутата при застосуванні пропорційної виборчої системи.

Виборчий поріг – певний відсоток голосів виборців, набрання якого є умовою участі в розподілі місць у парламенті.

Виборчий ценз – сукупність умов, що обмежують право участі певних категорій громадян у виборах.

Демократичні принципи виборів – засади, на основі яких здійснюються вибори і відповідно до змісту яких вибори можна вважати реальним волевиявлення народу, формою прямого народовладдя.

Мажоритарна виборча система ( від лат. major – більший) – система виборчого права, за якої об’єктом виборів є особа, виборчі округи є одномандатними, переможцем по округу є особа, що набрала більшість голосів. Більшість голосів може трактуватися як відносна або абсолютна. За застосування мажоритарної системи відносної більшості переможцем по округу стає кандидат, що набрав більше голосів виборців ніж кожен з конкурентів. За застосування мажоритарної системи абсолютної більшості переможцем по округу стає кандидат, що зібрав більше половини усіх поданих голосів виборців; у випадку відсутності такого кандидата проводиться другий тур виборів, у якому беруть участь лише два кандидати, які в першому турі посіли перше та друге місця.

Мажоритарно-пропорційна (змішана) виборча система ( від лат. major – більший та proportionalis – співрозмірний) – система виборчого права, за якої частина депутатів представницького органу обирається за мажоритарною виборчою системою, інша частина – за пропорційною виборчою системою.

Непрямі вибори – такі вибори, при застосуванні яких виборці обирають представників влади не безпосередньо, а з допомогою колегії виборщиків.

Пропорційна виборча система (від лат. proportionalis – співрозмірний) – система виборчого права, за якої основним об’єктом виборів є політична партія або блок партій, виборчі округи є багатомандатними або вся країна являє собою єдиний загальнонаціональний виборчий округ, виборці голосують за партійні списки, кожен з яких одержує кількість місць у представницькому органі співрозмірно кількості поданих за нього голосів.

Прямі вибори – така процедура формування виборних органів, при якій представники до органів державної влади обираються безпосередньо виборцями.

Питання для самоконтролю

  1. Яку класифікацію виборів ви можете назвати?

  2. В чому полягають суспільні функції виборів?

  3. Наявність яких демократичних принципів виборів ви можете назвати?

  4. Які ви знаєте основі різновиди виборчих систем?

  5. В чому полягають недоліки та переваги мажоритарної та пропорційної виборчих систем?

  6. Яку еволюцію пройшла виборча система України з дня проголошення незалежності до сьогодення?

Література до розділу

  1. Конституційне право України / За ред. В.Ф.Погорілко, К., 1999.

  2. Піча В.М., Хома Н.М. Політологія: підручник для студентів вищих закладів освіти. – Львів, 2005.

  3. Політичний енциклопедичний словник – К., 1997.

  4. Політологія /За ред. Катеренчука Б., Гетьманчука М. – Львів, 2000.

  5. Політологія /За ред. Колодій А. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003.

  6. Політологія /За ред. Ф.М. Рудич. – К., 2000.

  7. Політологія у таблицях схемах визначеннях: навчальний посібник для курсантів та студентів вищих військових навчальних закладів / За ред. Гетьманчука М.П. – Львів: Військовий інститут, 2006.

  8. Скрипкина Ж.Б. Избирательные системы и технологии: Учеб. Пособие. – М., 2006.

  9. Словник-довідник політологічних термінів / за ред. Гетьманчука М.П. – Львів: Військовий інститут, 2006.

  10. Сучасний виборчий PR: Навчальний посібник / В.В. Лісничий, В.О. Грищенко, В.М. Іванов та ін. – К., 2004.

  11. Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки). – К., 2002.