- •Лекція 1 атомно-молекулярне вчення
- •1. Основи хімічної атомістики. Основні поняття хімії.
- •2. Стехіометричні закони хімії
- •3. Закони ідеальних газів
- •Маси однакових об’ємів різних газів за однакових температури і тиску співвідносяться між собою, як їхні молярні маси:
- •Лекція 2 будова атома
- •1. Історія створення вчення про будову атома
- •2. Основні положення теорії Бора
- •Принцип невизначеності Гейзенберга.
- •3. Хвильовий характер електрона
- •4. Квантові числа та атомні орбіталі.
- •5. Багатоелектронні атоми.
- •5.1. Принцип Паулі
- •5.2. Правила Клечковського.
- •5.3. Правило Хунда.
- •Лекція 3 періодична система елементів і періодичний закон
- •Способи класифікації хімічних елементів
- •Тріади Деберейнера
- •Частина розподілу елементів за «октавами» Ньюлендса
- •Періодичний закон
- •Дослідження г. Мозлі та сучасне формулювання періодичного закону
- •Зв’язок періодичної системи з будовою атомів
- •Періодичні та неперіодичні властивості елементів
- •Розміри атомів
- •Енергія йонізації
- •Спорідненість до електрона.
- •Електронегативність
- •Застосування періодичного закону та періодичної системи елементів.
- •Лекція 4 хімічний зв’язок
- •Міцність і довжина хімічного зв’язку
- •Валентність елементів.
- •Теорія г.Н. Льюїса та в. Косселя.
- •Теорія ковалентного зв’язку
- •Метод валентних зв’язків.
- •Властивості ковалентного зв’язку: напрямленість, насиченість, поляризованість
- •5. Донорно-акцепторний механізм утворення ковалентного зв’язку.
- •6.Делокалізований π-зв’язок.
- •7. Металічний зв'язок.
- •8. Іонний зв’язок.
- •Поляризація іонів.
- •Лекція 5 властивості молекул та міжмолекулярна взаємодія
- •Полярність молекул
- •Здатність молекул до поляризації
- •Взаємодія між молекулами
- •Водневий зв’язок.
- •Лекція 6 елементи хімічної термодинаміки
- •Основні поняття хімічної термодинаміки
- •2. Теплові ефекти. Внутрішня енергія та ентальпія
- •3. Термохімічні рівняння. Закони термохімії. Способи розрахунку теплових ефектів.
- •Тепловий ефект хімічної реакції дорівнює сумі теплових ефектів її проміжних стадій.
- •Термохімічні рівняння можна додавати або віднімати разом з їхніми тепловими ефектами як алгебричні рівняння.
- •Якщо в двох реакціях з різних вихідних речовин утворюються однакові продукти, то різниця теплових ефектів цих реакцій дорівнює тепловому ефекту переходу від одних вихідних речовин до інших.
- •4. Напрямленість процесів. Ентропія. Ізобарно-ізотермічний потенціал.
- •Лекція 7 основи кінетики хімічних реакцій
- •Кінетика гомогенних реакцій
- •Залежність швидкості реакції від концентрацій реагуючих речовин
- •Вплив температури на швидкість реакцій. Енергія активації.
- •Поняття про каталіз
- •Особливості кінетики реакцій у гетерогенних системах
- •Лекція 8 хімічна рівновага
- •Константа рівноваги.
- •Зміщення хімічної рівноваги. Правило Ле Шательє.
- •Лекція 9 розчини
- •1. Загальна характеристика розчинів
- •2. Концентрація розчинів
- •3. Процес розчинення. Характеристика процесів, які супроводжують процес розчинення
- •4. Розчинність. Вплив на розчинність природи речовини, температури, тиску
- •Насичений розчин фенолу у воді ↔ Насичений розчин води у фенолі.
- •5. Осмос. Осмотичний тиск
- •Лекція 10 розчини електролітів
- •Основи теорії електролітичної дисоціації
- •Роль розчинника у процесі дисоціації
- •Слабкі та сильні електроліти. Коефіцієнт активності
- •Дисоціація слабких електролітів
- •Іонна рівновага в гетерогенних системах. Добуток розчинності
- •Реакції обміну в розчинах лектролітів
- •Дисоціація води. Водневий показник. Кислотно-основні індикатори
- •Буферні розчини
- •Гідроліз
- •Лекція 11 електроліз
- •Основні визначення та фактори, які впливають на електроліз
- •Процес відновлення на катоді у водних розчинах
- •3. Процес окиснення на аноді у водних розчинах.
- •4. Приклади запису рівнянь електролізу водних розчинів різних Сполук і з різними електродами
- •5. Закони електролізу
- •Лекція 12 гальванічні елементи
- •1. Окиснення та відновлення
- •2. Електродні потенціали
- •3. Гальванічні елементи
- •4. Використання стандартних електродних потенціалів. Напрям перебігу окисно-відновних реакцій
- •5.Ряд електрохімічних потенціалів металів
- •Лекція 13 окисно-відновні реакції
- •1. Загальні поняття
- •2. Класифікація окисно-відновних реакцій (овр)
- •II.Реакції (процеси) дисмутації (диспропорції, самоокиснення-самовідновлення):
- •Реакції внутрішньомолекулярного окиснення-відновлення:
- •3. Найважливіші хімічні окисники і відновники. Типові окисники
- •Типові відновники
- •1. Метод електронного балансу;
- •4А) метод електронного балансу
- •4. Правила складання рівнянь окисно-відновних реакцій
- •4Б) метод напівреакції
- •Роль середовища в окисно-відновних процесах
- •Лекція 14 координаційні сполуки
- •Основні положення координаційної теорії
- •Класифікація координаційних сполук
- •Номенклатура координаційних сполук
- •Просторова будова комплексних сполук
- •Ізомерія комплексних сполук
- •Дисоціація комплексних сполук. Константа нестійкості і константа стійкості.
- •Хімічні властивості комплексних сполук
- •Метод валентних зв’язків
Поняття про каталіз
Каталізатор – це речовина, яка бере участь у проміжних стадіях, змінює швидкість реакції, але не входить до складу продуктів реакції і залишається після реакції в незмінній кількості.
Швидкість реакції істотно залежить від енергії активації, причому зменшення енергії активації (потенціального бар’єру) забезпечує зростання швидкості. Здебільшого дію каталізаторів пояснюють тим, що вони знижують енергію активації. Каталізатор бере участь у проміжних стадіях реакції, змінює шлях реакції. За наявності каталізатора виникають інші активовані комплекси, для утворення яких потрібна менша енергія, ніж для утворення активованих комплексів без каталізатора.
Енергія активації реакції:
2HI = H2 + I2
становить 184 кДж/моль. Реакція значно прискорюється за наявності золотого або платинового каталізатора, який зменшує енергію активації відповідно до 105 кДж/моль.
Розрізняють два види каталізу – гомогенний і гетерогенний. У гомогенному каталізі каталізатор і речовини, що беруть участь у реакції, утворюють одну фазу (газ або розчин). У гетерогенному каталізі каталізатор перебуває в системі у вигляді самостійної фази. Прикладом гомогенного каталізу є наведена вище реакція розкладу ацетальдегіду за наявності йоду (всі речовини за підвищеної температури перебувають у газоподібному стані), гетерогенного – розклад йодоводню за наявності золота або платини.
Створенню активних центрів сприяють спеціальні активуючі добавки, які називають промоторами. Це речовини, які додають до каталізатора і вони збільшують його активність і стійкість. Так, невелика добавка сульфатів лужних металів значно підвищує активність V2O5 – каталізатора окиснення SO2 до SO3; добавки Al2О3 та К2O – активність заліза, що є каталізатором синтезу аміаку.
Інгібітори – речовини, які сповільнюють швидкість хімічної реакції.
Активність каталізаторів значно зменшується за наявності в газовій суміші каталітичних отрут – домішок, які міцно зв’язуються з активними центрами каталізатора і перешкоджають реакції. Прикладом можуть бути домішки сірководню в азотоводневій суміші, який є каталітичною отрутою в разі добування аміаку.
Особливості кінетики реакцій у гетерогенних системах
Гетерогенні реакції відбуваються на поверхні поділу фаз. Під швидкістю гетерогенної реакції розуміють число елементарних актів взаємодії на одиниці поверхні за одиницю часу.
Гетерогенні реакції обов’язково пов’язані з процесами перенесення речовин. Наприклад, під час горіння вугілля:
С(тв.) + О2(г.) = СО2(г.)
оксид вуглецю(ІV), який утворюється внаслідок реакції, потрібно постійно видаляти з поверхні вугілля і забезпечувати надходження нових порцій кисню до неї.
Отже, гетерогенна реакція включає три стадії: 1) підведення газового або розчиненого реагенту до поверхні поділу фаз; 2) хімічна реакція на поверхні; 3) відведення продукту реакції від поверхні.
Кожна з цих стадій може лімітувати швидкість усього процесу. Крім того, швидкість другої стадії, якщо вона відбувається на поверхні твердої речовини, залежить від стану поверхні (наявності пор, розмірів кристалів, наявності домішок тощо). Якщо продукти реакції швидко відводити від поверхні поділу, то вона весь час оновлюватиметься (як, наприклад, у реакції горіння вугілля), інакше між реагентами утворюватиметься шар з продуктів реакції. Наприклад, унаслідок взаємодії алюмінію з киснем на поверхні алюмінію утворюється шар нелеткого оксиду алюмінію. У міру збільшення товщини шару оксиду алюмінію підхід нових порцій кисню до металічного алюмінію утруднюється, внаслідок чого швидкість реакції значно зменшується.
Отже, швидкість гетерогенних реакцій залежить від більшого числа чинників, ніж гомогенних реакцій. Оскільки такі реакції пов’язані з процесами перенесення речовин, їх швидкість часто залежить від швидкості перемішування. В найпростіших випадках швидкість реакції пропорційна концентрації газоподібного або розчиненого реагенту, тобто справджується закон дії мас.
Залежність швидкості гетерогенної реакції від температури загалом також складна, але найчастіше з підвищенням температури швидкість реакцій зростає
Отже, швидкість гетерогенних реакцій залежить від багатьох чинників, і в кожному конкретному випадку слід ураховувати внесок кожного з них.
